ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Київ К/9991/66132/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач),

суддів:Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

при секретарі:Борілло Ю.В.,

за участю позивача, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за позовом ОСОБА_5 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати, за касаційними скаргами ОСОБА_5 на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від

12 жовтня 2012 року та від 17 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и в :

У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 червня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_5 15,25 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_5 в частині стягнення з Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації на підставі частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України середнього заробітку з урахуванням інфляції з 24 квітня 2007 року по день фактичного розрахунку станом на 1 березня 2012 року за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 420746,89 гривень.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та від 17 грудня 2012 року.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 5 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною 3 статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно частин 3, 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення. До складення зазначених ухвал застосовуються правила частини 3 цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року № 1149, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1383/14650, визначено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Пунктом 4.2. вказаних Нормативів встановлено, що при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1. нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 2012 року Окружний адміністративний суд міста Києва у відкритому судовому засіданні у присутності позивача ОСОБА_5 та його представника постановив додаткову ухвалу.

25 вересня 2012 року судом першої інстанції було направлено сторонам копію ухвали від 19 вересня 2012 року.

4 жовтня 2012 року ОСОБА_5 направив до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року, вказуючи на те, що копію цієї ухвали він отримав 29 вересня 2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року з підстав абзацу першого частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без руху, позивачеві запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали подати до суду заяву про поновлення строку.

Залишаючи зазначену апеляційну скаргу без руху суддя суду апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк апеляційного оскарження та не заявлено клопотання про його поновлення, так як апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року необхідно було подати у строк до 25 вересня 2012 року, а подано лише 4 жовтня 2012 року, вказавши на те, що оскаржувана ухвала 19 вересня 2012 року проголошена у відкритому судовому засідання, на якому був присутній позивач, без застосування положень частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року позивач отримав 20 жовтня 2012 року.

26 жовтня 2012 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_5 надійшов лист, в якому позивач вказує на те, що в судовому засіданні 19 вересня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали і складену її в повному обсязі він отримав по пошті 29 вересня 2012 року, а 4 жовтня 2012 року подав апеляційну скаргу, тобто протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а тому він не пропустив строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року з підстав, передбачених абзацом другим частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя суду апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не врахував, що згідно частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали лише в тому випадку, якщо таку ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною 3 статті

160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує. В даному випадку додаткова ухвала суду від 19 вересня 2012 року проголошена у відкритому судовому засіданні, на якому був присутній позивач, без застосування частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшовши висновку, що обставини, на які послався ОСОБА_5, не є поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

Однак, перевіривши матеріали цієї справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися із висновками судді суду апеляційної інстанції, викладеними в оскаржуваних ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та від 17 грудня 2012 року.

Так, за змістом статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Тобто, фіксування судового засідання технічними засобами можна віднести до гарантій законності судового розгляду адміністративної справи, адже ці процедури дозволяють точно зафіксувати дії у процесу проведення судового засідання, зменшити ймовірність фальшування чи перекручення висловлювань, стимулює суд і учасників процесу до належної поведінки в судовому засіданні.

Виходячи зі змісту норми частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вимога фіксування судового засідання стосується процедур розгляду адміністративної справи: а) у адміністративному суді першої інстанції; б) при перегляді судового рішення у порядку апеляційного розгляду; в) при перегляді судового рішення у порядку касаційного розгляду; г) при розгляді Верховним Судом України після перегляду в касаційному порядку; д) у порядку провадження за нововиявленими обставинами. Також підлягає фіксуванню процедура ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України одночасно із технічним записом судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

Журнал є невід'ємною частиною матеріалів адміністративної справи разом із робочою копією фонограми судового засідання на компакт-диску.

Як вбачається з матеріалів справи, секретарем судового засідання 19 вересня 2012 року судове засідання фіксувалося технічним засобом та вівся журнал судового засідання.

Згідно із робочою копією фонограми судового засідання на компакт-диску, який доданий до матеріалів цієї справи, Окружним адміністративним судом міста Києва 19 вересня 2012 року у відкритому судовому засіданні у присутності позивача ОСОБА_5 і його представника було проголошено вступну та резолютивну частини додаткової ухвали, а тому постановляючи оскаржувані ухвали суддя суду апеляційної інстанції помилково виходив з того, що додаткова ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року була проголошена у відкритому судовому засідання без застосування положень частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і що позивач мав подати апеляційну скаргу у строк до 25 вересня 2012 року, оскільки відповідно до вимог частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, у разі якщо таку було постановлено згідно з частиною 3 статті 160 цього Кодексу, подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Частиною 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та від 17 грудня 2012 року, які постановлені з порушенням норм процесуального права, підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційні скарги ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та від 17 грудня 2012 року - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_5 до Святошинської районної умісті Києві державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати - направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Бутенко В.І.

Олексієнко М.М.