У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Надра» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 грудня 2014 року по справі за позовом органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ПАТ КБ «Надра», третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 20.10.2005 року ОСОБА_6 (батьком дітей) та ПАТ КБ «Надра» (правонаступник ВАТ КБ «Надра», далі - Банк) був укладений кредитний договір № 583/10-2005.

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 32 850 доларів США для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 20.10.2005 року щодо купівлі квартири в АДРЕСА_1, а позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12% річних та повернути кошти до 17.10.2025 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника за цим кредитним договором між Банком та ОСОБА_6 20.10.2005 року був укладений договір іпотеки, згідно умов якого, останній передав Банку в іпотеку куплену ним квартиру в АДРЕСА_1.

Вказував, що згідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батько не мав права укладати договір іпотеки, який підлягає нотаріальному посвідченню, без дозволу органу опіки та піклування.

Посилаючись на дані обставини, позивач просив ухвалити рішення, яким визнати договір іпотеки від 20.10.2005 року недійсним та зобов'язати приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А. вилучити запис та зняти заборону на відчуження спірної квартири з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 грудня 2014 року позов задоволено.

В обґрунтування апеляційної скарги Банк посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін та третьої особи, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відкриваючи провадження у справі за позовом про визнання правочину недійсним та вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив з того, що позивач (орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому) є органом, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Проте з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах (ч. 1 ст. 45 ЦПК України).

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, - це особи, які беруть участь у справі з метою захисту прав інших осіб - сторін у справі.

До цих осіб належать Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Умовами правомірності звернення цих осіб з заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб є:

1) законодавчо закріплена можливість такого звернення;

2) подання суду документів, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

З вищенаведеного випливає, що орган опіки та піклування, як виконавчий орган міської ради, може звертатися до суду із позовною заявою в інтересах дітей у випадках, встановлених законом.

Зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначає Сімейний кодекс України (ч. 1 ст. 1 СК України).

Діючий СК України передбачає право органу опіки та піклування пред'являти позови в інтересах дітей у випадках: про визнання шлюбу недійсним (ст. 42), про позбавлення батьківських прав (ст. 165), про скасування чи визнання усиновлення недійсним (ст. 240), про відібрання дитини від батьків (ст. 170).

Звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, або за відсутності документів, які підтверджують неможливість самостійного звернення цих осіб за захистом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі пункту 3 частини третьої статті 121 ЦПК України, а якщо такий характер звернення встановлено у попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду - суд залишає заяву без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 207 ЦПК України (абз. 3 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Відповідно до змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Оскільки законом орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому не наділений правом звертатися до суду з позовом про визнання правочину недійсним в інтересах неповнолітніх (ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5) і не має повноважень на ведення справи, а також за відсутності документів, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення зазначених осіб чи їх законних представників до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не мав підстав відкривати провадження у цій справі і розглядати спір по суті.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

За таких обставин рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України, підлягає скасуванню в апеляційному порядку із залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 207 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 грудня 2014 року скасувати.

Позовну заяву органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ПАТ КБ «Надра», третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: