АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1729/15 Справа № 180/3555/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Янжула О. С. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів: - Козлова С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року про відмову у задоволенні скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця", заінтересована особа - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління міндоходів на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола Віталія Олексійовича,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до суду із скаргою, в якій просило визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського ВДВС ДМУЮ Біловола В.О. щодо винесення постанови від 06.11.2014 року про стягнення з них виконавчого збору в сумі 1675,64 грн. у виконавчому провадженні ВП № 44521517, скасувати дану постанову, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не вчинення належних дій по закінченню вказаного виконавчого провадження. А також скаржник просив зобов'язати старшого державного виконавця Кіровського ВДВС ДМУЮ Біловола В.О. вчинити дії стосовно закінчення виконавчого провадження № 44521517. ( а.с.119-121)

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року у задоволенні скарги відмовлено. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь держави 243,60 грн. судового збору. (а.с.145-148).

В апеляційній скарзі ДП "Придніпровська залізниця" просить ухвалу скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу про задоволення скарги. (а.с.150-153)

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.7 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, зокрема, державний виконавець, сторони.

Статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

В п.7, 13, 17 Постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено наступне:

Відповідно до ст.ст.28, 41, 89 Закону України "Про виконавче провадження" при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74-77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд;

Згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Статтею 383 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень ст.386 ЦПК суб'єктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2014 року, стягнуто на користь ОСОБА_5 солідарно з ДП "Придніпровська залізниця", ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн., з ПрАТ "Страхова група "ТАС" - 2 550 грн. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця", ОСОБА_6, ПрАТ "Страхова група "ТАС" судовий збір на користь держави в розмірі 81,20 грн. з кожного. (а.с.60-63)

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року вищевказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін. (а.с.99-102)

14 серпня 2014 року судом першої інстанції ОСОБА_5 було видано виконавчий лист № 2/180/836/2014 про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" моральної шкоди в сумі 100 000 грн., який було передано Кіровському ВДВС ДМУЮ на виконання.

Постановою державного виконавця Кіровського ВДВС ДМУЮ від 22 серпня 2014 року було відкрито виконавче провадження № 44521517 з виконання вказаного виконавчого листа та надано ДП "Придніпровська залізниця" строк для добровільного виконання його до 28 серпня 2014 року.(а.с. 137)

На виконання постанови, 28 серпня 2014 року ДП "Придніпровська залізниця" перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 83 243,60 грн., а також на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області податок із суми моральної шкоди згідно ВП № 44521517 від 22 серпня 2014 року по виконавчому листу № 2/180/836/2014 у розмірі 16 756,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2619, 2611 від 28 серпня 2014 року.(а.с.125)

Постановою державного виконавця Біловола В.О. від 22 серпня 2014 року було зупинено виконавче провадження у зв'язку із направленням до суду заяви про роз'яснення рішення суду.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року роз'яснено зміст рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2014 року в частині того, що сума моральної шкоди 100 000 грн. стягнута на користь ОСОБА_5 без утримання податку та інших обов'язкових платежів. (а.с.116-117)

Постановою державного виконавця Біловола В.О. від 05 листопада 2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа поновлено, а 06 листопада 2014 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн., зазначивши, що боржник в самостійному порядку у наданий строк, виконавчий лист не виконав. (а.с.138)

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що ДП "Придніпровська залізниця" рішення суду у встановлені строки для добровільного його виконання в повному обсязі не виконало, на рахунок ОСОБА_5 перераховано грошові кошти в розмірі 83 243,60 грн. замість 100 000 грн., а тому державним виконавцем були вчинені дії у межах повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження". Також зазначив, що моральна шкода, яка стягнута на користь позивачки, за положеннями Податкового Кодексу України оподаткуванню не підлягає.

З таким висновками колегія суддів не погоджується, такі висновки зроблено судом без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін та з порушенням норм матеріального права.

Згідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Розглядаючи скаргу, стосовно бездіяльності старшого державного виконавця Біловола В.О. щодо не вчинення належних дій по закінченню виконавчого провадження за фактичним виконанням рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, дійшовши неправильного висновку про наявність у державного виконавця підстав розпочинати відносно ДП "Придніпровська залізниця" примусове виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що ДП "Придніпровська залізниця", виконало рішення не в повному обсязі та помилково перерахувало на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області податок у розмірі 16 756,40 грн., є безпідставними та спростовуються п.14.1.ст.14, п.164.1, п/п.164.2.14. ст.164, , п/п14.1 ст.180 Податкового кодексу України.

Пунктом 18.1. ст.18 Податкового кодексу України передбачено, що податковим агентом, визнається особа, якою зокрема є ДП "Придніпровська залізниця, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються(виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

За положеннями п/п.168.1.1. п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

Згідно з п.168.3., п/п.168.4.1. п.168.4. ст.168 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом(у тому числі роботодавцем). Податок, утриманий з доходів резедентів та нерезедентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним Кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не в повному обсязі з*ясував обставини по справі, права та обов'язки сторін, не перевірив доводи та їх заперечення, не прийняв до уваги зазначені положення діючого законодавства, що регулюють питання щодо виконання судових рішень.

Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_5, за заявою якої відкрито виконавче провадження, про закінчення якого у зв'язку з фактичним його виконанням поставлено питання ДП "Придніпровська залізниця", є в розумінні ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.26 ЦПК України, стороною у виконавчому провадженні, та розгляд і вирішення цієї скарги безпосередньо стосується її прав і обов'язків, не обговорив, у передбаченому порядку, питання про залучення останньої до участі у справі.

Відмовляючи у задоволенні скарги, зокрема, стосовно дій державного виконавця відносно постанови від 06 листопада 2014 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 1675,64 грн. та її скасуванні, суд першої інстанції не звернув уваги на наведені у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року, роз'яснення відносно розмежування юрисдикції оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби та не з'ясував, які із зазначених в скарзі дії, (бездіяльність, постанови) підлягають розгляду за правилами ЦПК України, а які з них належать до компетенції адміністративних судів, в той час як з'ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не може залишатися в силі, підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, оскільки були порушені норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задовольняється.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: