Справа № 152/1781/14-к

УХВАЛА

10 лютого 2015 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - Строгого І.Л.,

за участі:

секретаря судового засідання - Палій М.Д.,

прокурора - Трачука О.В.,

потерпілих - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5, -

провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

у с т а н о в и в:

у провадженні Шаргородського районного суду Вінницької області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 03 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. І. Цурканя у с. Хоменки Шаргородського району Вінницької області, поблизу будинку № 76, у напрямку с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, в порушення вимог п.п. 2.9 (а), 10.1, 19.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вимог горизонтальної дорожньої розмітки п. 1.1 додатку № 2 ПДР, не врахував дорожньої обстановки, а саме заокруглення проїзної частини праворуч по напрямку його руху, при погіршенні видимості у напрямку руху не зменшив швидкість, внаслідок чого втратив змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що цей маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2107», д.н.з. АВ 5727 АА, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по належній смузі руху в зустрічному напрямку. Після чого, ОСОБА_4 виїхав за межі проїзної частини, де відбувся наїзд автомобілем на дерево.

У наслідок ДТП пасажир автомобіля «Форд Транзит» ОСОБА_6, під час надання медичної допомоги, від отриманих травм померла. Водій автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_2, одержав тяжкі тілесні ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні злочину не визнав, посилаючись на те, що ПДР він не порушував та не виїжджав на смугу зустрічного руху, ДТП сталося на його смузі руху.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив клопотання, підтримане обвинуваченим про призначення авто-технічної експертизи автомобіля «Форд Транзит», на вирішення якої поставити запитання щодо ушкоджень транспортного засобу - автомобіля «Форд Транзит», які останній отримав під час ДТП, зокрема, про стан переднього лівого колеса (підвіски) та про можливість (неможливість) колеса обертатися та залишити по собі гальмівний шлях, який зображений на схемі до протоколу огляду місця події. За наслідками експертизи технічного стану транспортного засобу автомобіля «Форд Транзит», провести нову трасологічну та авто-технічну експертизу, або призначити комплексну техніко-трасологічну експертизу, з метою об'єктивного та правильного визначення смуги, на якій відбулося зіткнення транспортних засобів.

Проведення експертиз захисник просить доручити експертам ВФ КНДІСЕ.

Клопотання обґрунтовано тим, що при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження слідчим було проігноровано пункти 6, 7, 13, 15 вказівок прокурора Станіславчука М.Д., які він надав на підставі п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, а саме: не з'ясовано питання щодо взаємного розташування транспортних засобів; під час огляду автомобіля «Форд Транзит» не зафіксовано пошкодження лівого переднього колеса та підвіски, яка, на переконання сторони захисту, залишила слід гальмування (бокового юзу), який, у свою чергу, зафіксований оглядом місця події та схемою до нього (елемент 4), та який, всупереч вимогам закону щодо об'єктивності та неупередженості встановлення усіх обставин справи взагалі ніким не досліджувався та до уваги не брався; не проведено слідчого експерименту за участі водія автомобіля «ВАЗ 2107»; всупереч прямої вказівки прокурора призначити судово-автотехнічну експертизу експертам КНДІСЕ, остання була призначена експертам НДКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

У зв'язку із викладеним вище, на думку захисника, висновки експертів, одержані під час досудового розслідування, є неналежними доказами.

Окрім того, захисник посилається також на те, що під час досудового розслідування йому було безпідставно відмовлено у призначенні аналогічних експертиз.

Захисник зазначає, що з протоколу огляду місця події від 08.07.2014 року та зі схеми до протоколу ОМП вбачається наявність сліду гальмівного шляху (юзу), залишеного колесом автомобіля «Форд Транзит». Цей слід знаходиться в межах смуги руху автомобіля «Форд Транзит» та знаходиться на відстані 2,2 м від правої обочини. На переконання захисника, для правильного визначення смуги руху, на якій відбулося зіткнення, необхідне лише визначити колесо, яке залишило указаний слід, оскільки якщо слід залишило праве колесо, то, виходячи з габаритів автомобіля «Форд Транзит», зіткнення відбулося на зустрічній по відношенню до вказаного автомобіля смузі руху. Якщо ж слід залишило ліве колесо, то зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля «Форд Транзит».

У клопотанні також зазначається, що, як пояснив обвинувачений ОСОБА_4, ні до зіткнення, ні після нього, гальмівну систему він не застосовував, а отже, слід залишило ушкоджене від зіткнення ліве колесо автомобіля, що підтверджується фототаблицею до протоколу огляду транспортного засобу автомобіля «Форд Транзит».

Із фототаблиць до протоколу огляду ТЗ та фотографій автомобіля «Форд Транзит» вбачається, що ліве переднє колесо є ушкодженим настільки, що це унеможливлює його обертання навколо своєї осі, є вирваним зі свого місця, заклиненим під дверцятами автомобіля та повністю спущеним, тоді як праве переднє колесо є неушкодженим. Це, на думку захисника, свідчить про те, що слід на схемі до протоколу ОМП (об'єкт № 4) залишило ліве переднє колесо автомобіля «Форд Транзит». Отже, зіткнення відбулося саме на смузі руху автомобіля «Форд Транзит», після чого останній втратив керованість та почав рухатися прямо і в ліво, що також підтверджується показами ОСОБА_4, напрямком сліду та даними, отриманими під час слідчого експерименту.

Прокурор, потерпілий ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Запитань для експертизи, у разі її призначення, не пропонували.

Потерпілий ОСОБА_1 при вирішенні питання щодо заявленого клопотання поклався на вирішення суду. Запитань для експертизи, у разі її призначення, не пропонував.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Як вбачається із наданих захисником вказівок прокурора Станіславчука М.Д., останній доручав слідчому ВР ДТП СУ УМВС у Вінницькій області Куцому О.В., зокрема:

- при призначенні транспортно-трасологічної експертизи, поставити експертам запитання про взаємне розташування ТЗ на момент їх зіткнення;

- оглянути за участі експерта та заінтересованих осіб автомобілі «Форд Транзит» та «ВАЗ 2107» і чітко зафіксувати наявні на них ушкодження;

- за результатами проведених слідчих дій та висновків експертиз, призначити судово-автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам КНДІСЕ, на вирішення якої, зокрема, поставити запитання щодо відповідності (невідповідності) дій водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вимогам ПДР України.

Зазначені вказівки прокурора були виконані не у повному обсязі, оскільки при призначенні транспортно-трасологічної експертизи, експертам не було поставлено запитання про взаємне розташування ТЗ на момент їх зіткнення, при огляді автомобіля «Форд Транзит» не зафіксовано пошкодження його лівого переднього колеса та підвіски, а проведення судово-автотехнічної експертизи замість КНДІСЕ доручено експертам НДКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

З огляду на встановлені обставини, суд виходить із такого.

Згідно п. 4 ч. 2. ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частинами 4 та 5 ст. 40 КПК України встановлено, що слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Отже, із зазначеного вище вбачається, що наслідком невиконання законних письмових вказівок прокурора є відповідальність, передбачена законом, тобто ч. 1 ст. 185-8 КУпАП та ст. 381-1 КК України.

Проте, законом не передбачено, що наслідком невиконання вказівок прокурора є недопустимість зібраних у справі доказів, а отже, суд не вбачає підстав вважати недопустимими, з підстав, зазначених захисником, висновків експертів, які містяться у цьому кримінальному провадженні.

Також суд вважає, що немає необхідності у повторному призначенні експертизи з питань, які уже досліджувалися відповідними фахівцями із наданням висновків, оскільки експерти НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 попереджались про кримінальну відповідальність, зокрема, за надання завідомо неправдивого висновку, а тому підстав вважати, що надані ними висновки є неправдивими суд не вбачає.

Той факт, що експерти НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області та слідчий входять у структуру МВС України не може свідчити про надання експертами необґрунтованого висновку, оскільки за такою логікою захисника, під сумнів слід поставити будь-який висновок, наданий у кримінальному провадженні експертами НДЕКЦ, що є неприпустимим.

Окрім того, згідно з правилами ч. 1 ст. 332 та ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться виключно у випадках, коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Як вбачається з висновку експерта від 17.07.2014 року № 273а транспортно трасологічної експертизи та висновку експерта від 28.08.2014 року № 331а автотехнічної експертизи вони є належно мотивованими, науково обґрунтованими, складені експертами, що мають достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження з використанням наукових інформаційних джерел, даних загальноприйнятої експертної практики, матеріалів кримінального провадження, відповіді та висновки експертів повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей.

Зазначені вище експерти були допитані у судовому засіданні і, на думку суду, їх відповіді ґрунтувалися на всебічній і повній оцінці інших об'єктивних даних провадження, зокрема, слідовій інформації з місця ДТП, яку містить протокол огляду місця ДТП, схема ДТП та додані до них фотоматеріали, дані огляду транспортних засобів, протиріччя у відповідях відсутні, висновки вказаних експертиз не суперечать матеріалам кримінального провадження.

Отже, названі стороною захисту обставини, що мають значення для справи і для з'ясування яких необхідні спеціальні знання, були предметом експертних досліджень, результатом яких є повні і ясні за змістом висновки експертів, а тому правових підстав для їх повторного чи додаткового дослідження немає. Указані висновки експертів можуть бути предметом їх оцінки на предмет належності, допустимості, достовірності, а у сукупності з іншими доказами справи - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення по суті висунутого обвинувачення.

Разом із тим, на переконання суду, доцільним є призначення транспортно-трасологічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання:

1. Яким було взаємне розташування автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_3 на момент їх контакту;

2. Яким було розташування автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_3 відносно проїжджої частини у момент контакту;

3. Які ушкодження одержав автомобіль «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП;

4. Якщо ліве переднє колесо автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 пошкоджено внаслідок ДТП, то чи може воно обертатися та залишити по собі слід гальмування, зображений на схемі до протоколу огляду місця події під № 4;

5. Якщо слід гальмування, зображений на схемі до протоколу огляду місця події під № 4 залишений переднім лівим колесом автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1, то чи свідчить це про те, що ДТП сталася на смузі руху автомобіля «Форд Транзит».

Проведення експертизи належить доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Отже, клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.

На підставі п. 6 ч. 2 ст. ст. 322 КПК України розгляд кримінального провадження слід відкласти до одержання висновку експертизи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 242, 322, 332, 369-372 КПК України, суд

у х в а л и в:

1. Клопотання захисника задовольнити частково.

2. Призначити у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України судову транспортно-трасологічну експертизу.

3. На вирішення експертизи поставити запитання:

- яким було взаємне розташування автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_3 на момент їх контакту;

- яким було розташування автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_3 відносно проїжджої частини у момент контакту;

- які ушкодження одержав автомобіль «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП;

- якщо ліве переднє колесо автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 пошкоджено внаслідок ДТП, то чи може воно обертатися та залишити по собі слід гальмування, зображений на схемі до протоколу огляду місця події під № 4;

- якщо слід гальмування, зображений на схемі до протоколу огляду місця події під № 4 залишений переднім лівим колесом автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1, то чи свідчить це про те, що ДТП сталася на смузі руху автомобіля «Форд Транзит».

4. Проведення експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Вінниця, вул. Кірова, 1).

5. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

6. У розпряження експерта (експертів) надати кримінальне провадження № 152/1781/14-к по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у двох томах.

Надати доступ експертам до речових доказів - автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_3, які знаходяться на спецмайданчику Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області (вул. Леніна, 296, м. Шаргород, Вінницька обл.).

7. Судове засідання до отримання висновку експертизи відкласти.

Ухвала оскарженню не підлягає. Згідно ч. 5 ст. 532 КПК України, ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Суддя І.Л.Строгий