Справа № 2- 1/2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 р. м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Свириди Т.Й.
секретаря Савчук M.I.
з участю представника позивачки Солом»яної Г.Д.
представника відповідача ОСОБА_1
представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_2 справу за позовом ОСОБА_6 до Яблуницької сільської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділу земельних ресурсів в м. Яремче про визнання недійсними рішення Яблуницької сільської ради № 33 від 23.07.1996 року, Державного акту на право приватної власності на землю та договору купівлі-продажу від 19.06.2006 року і визнання за ОСОБА_6 права довготермінового користування земельною ділянкою, суд, -
встановив:
в липні 2006 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 звернулись з позовом до Яблуницької сільської ради та ОСОБА_7 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, який був виданий на ім"я ОСОБА_7
В липні 2007 року ОСОБА_6 звернулась в суд з аналогічним додатковим позовом, а провадження у справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Яблуницької сільської ради і ОСОБА_7 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю ухвалою суду від 01.11.2007 року було закрито за відмовою позивачів від позову.
Ухвалою суду від 01.11.2007 року в якості співвідповідача по справі притягнуто Яремчанське міське управління земельних ресурсів.
В січні 2008 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.06.2006 року. Ухвалою суду від 11.02.2008 року дана справа об"єднана в одне провадження з цивільною справою № 2-1/2008р.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_9 позов підтримала та пояснила, що рішенням Яремчанського міського суду від 30.06.2006 року за позивачкою, а також за нею і ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було визнано право власності на частину будинковолодіння їх померлого батька - ОСОБА_14, яке розташоване в сЯблуниця Яремчанської міської ради на уч.Горішків і, зокрема, позивачці було виділено 1/14 частину ідеальної частки вказаного будинковолодіння. В процесі розгляду даної справи позивачці стало відомо про те, що
2
Яблуницькою сільською радою на ім"я відповідачки був виданий державний акт на право приватної власності на землю на підставі рішення №33 від 23.07.1996 року. Згідно цього акту відповідачка стала власником земельної ділянки площею 0, 85 га, яка розташована на уч.Горішків в сЯблуниця. Зазначена земельна ділянка передана для обслуговування будівель та ведення особистого підсобного господарства.
Цей державний акт позивачка вважає недійсним з таких підстав:
їх покійний батько ОСОБА_14 земельну ділянку площею 1, 00 га, яка розташована на уч.Горішків, передав у довготермінове користування чоловікові позивачки ОСОБА_15, згідно рішення № 48 від 25.11.1992 року. У зазначеному рішенні сільська рада вказала не позивачку, а її чоловіка тому, що останній був і залишається головою двору. А тому, недивлячись на те, що їх батько написав заяву про виділення земельної ділянки площею 1, 00 га позивачці, сільська рада виділила цю земельну ділянку голові двору ОСОБА_15 З моменту надання позивачці в користування цієї земельної ділянки вона постійно користувалась нею аж до 2006 року. Отже, відповідачці надано у приватну власність земельну ділянку, фактичним користувачем якої є позивачка. Таким чином, посадовими особами Яблуницької сільської ради було грубо порушено земельне законодавство України, а тому вона просить задоволити позов - визнати недійсним рішення № 33 від 23.07.1996 року в частині передачі відповідачці у приватну власність земельної ділянки площею 0, 85 га, яка розташована на уч.Горішків, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю, виданий на цю земельну ділянку на ім"я відповідачки та визнати за позивачкою право довготермінового користування спірною земельною ділянкою.
Крім цього, представник позивачки суду пояснила, що в Яремчанському суді тривалий час розглядались позови до відповідачів з приводу спадкового майна, яке належало їх батькові ОСОБА_14, в тому числі і спірної земельної ділянки. Про це було відомо як відповідачці, так і сільській раді, а тому останні до вирішення спору по суті не вправі були укладати договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки. У зв"язку з цим даний договір купівлі-продажу позивачка просить визнати недійсним.
Представник Яблуницької сільської ради ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив, що батько позивачки - ОСОБА_14 мав в користуванні земельну ділянку, площею 3, 8 га, яка знаходилась на уч.Микулінка в с. Яблуниця, і рахувалась за погосподарським номером 605. Після смерті його дружини він в 1992 році всю земельну ділянку розділив між своїми дітьми, про що подав заяву в сільську раду. У зв"язку з цим, рішенням виконкому Яблуницької сільської ради від 25.11.1992 року чоловікові позивачки ОСОБА_15 було виділено з землекористування ОСОБА_14 земельну ділянку площею 1, 00 га. Цим же рішенням ОСОБА_14 із держлісфонду було виділено на уч.Горішків 0, 80 га. земельної ділянки, на якій він побудував житловий будинок, в якому проживав разом зі своєю другою дружиною - відповідачкою по справі ОСОБА_7 Рішенням Яблуницької сільської ради № 33 від 23.07.1996 року ця земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_7 і в цьому ж році їй був виданий державний акт на право приватної власності на землю.
Оскільки спірна земельна ділянка була надана у власність ОСОБА_7 без будь-яких порушень діючого законодавства і нею вона володіла без ніяких обмежень та заборон, тому вправі була розпоряджатись цією землею на свій розсуд, в тому числі і продати.
Представник відповідачки ОСОБА_2 позови не визнав та пояснив, що спірна земельна ділянка на уч.Горішків у 1992 році була надана в користування ОСОБА_14 В березні 1992 року його довірителька одружилась з ОСОБА_14 і на спірній земельній ділянці, яка знаходиться на уч.Горішків, вони побудували житловий будинок. Ця земельна ділянка позивачці ніколи не наділялась і вона нею не користувалась.
Спірна земельна ділянка на підставі рішення сільської ради № 33 від 23.07.1996 року на законних підставах була надана у власність його довірительці, про що в тому ж році їй був виданий державний акт. Оскільки відповідачка була власником спірної земельної ділянки, то вона вправі була розпоряджатись нею. На час укладення оспорюваного договору купівлі-
3
продажу цієї земельної ділянки з ОСОБА_8 ніяких заборон на її відчуження накладено не було, а тому в позові про визнання цього договору недійсним також просить відмовити.
Представник Яремчанського міського управління земельних ресурсів в судове засідання не з"явився і у своїй заяві просить розглядати справу у відсутності представника.
Представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_7 згідно державного акту , який їй був виданий в 1996 році, була власником земельної ділянки, площею 0, 85 га, яка знаходиться на уч.Горішків в сЯблуниця. Оскільки на час укладення договору купівлі-продажу між нею та її довірителем ніяких обмежень на придбання земельної ділянки не було, то ОСОБА_8 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а тому в позові до нього просить відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, вважає, що заявлені позови до задоволення не підлягають.
Так, з рішення виконкому Яблуницької сільської ради № 48 від 25.11.1992 року (а.с. 11) вбачається, що чоловікові позивачки було дійсно надано земельну ділянку площею 1, 00га з землекористування ОСОБА_14 на уч.Микулінка в сЯблуниця. На день постановления даного рішення за ОСОБА_14 не рахувалось ніяких земель на уч.Горішків, а тому, пояснення позивачки в тій частині, що дана земельна ділянка була виділена на уч.Горішків є необгрунтованими. З цих же підстав суд не може взяти до уваги пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Згаданим рішенням ОСОБА_14 на уч.Горішків з держлісфонду була виділена земельна ділянка площею 0, 80 га ( а.с. 11). На цій земельній ділянці, право на яку оспорює позивачка, ОСОБА_14 разом з відповідачкою ОСОБА_7, з якою він одружився 05.03.1992 року, розпочав будівництво житлового будинку, який 07.02.2006 року, тобто, після смерті ОСОБА_14, актом державної технічної комісії був прийнятий в експлуатацію. Перед початком будівництва межі земельної ділянки були винесені в натурі і був складений абрис земельної ділянки, з якого вбачається, що її розмір складав 0, 85 га. (а.с. 7-10). Таким чином, за відповідачкою та її чоловіком рахувалась дана земельна ділянка і в 1996 році вона була приватизована відповідачкою. Будь-яких заперечень зі сторони ОСОБА_14 щодо приватизації даної земельної ділянки його дружиною не було. Спір відносно будинковолодіння та земельної ділянки виник тільки після смерті ОСОБА_14
Рішенням Яремчанського міського суду від 30.06.2006 року за відповідачкою визнано право власності на 8/14 часток половини будинковолодіння, яке розташоване на уч.Горішків і по 1/14 частці згаданого будинковолодіння - за позивачкою та ОСОБА_10, ОСОБА_9 , ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 Цим же рішенням було встановлено, що згадане будинковолодіння є спільною сумісною власністю подружжя.
Згідно рішення Яремчанського міського суду від 14.02.2007 року було припинено право позивачки та вищезазначених осіб на 1/28 частку кожного у спільній власності на будинковолодіння, що знаходиться на уч.Горішків в сЯблуниця, з виплатою їм грошової компенсації, а за відповідачкою по даній справі ОСОБА_7 було визнано право власності на ціле будинковолодіння. Таким чином, відповідачка є законним власником даного будинковолодіння і земельної ділянки площею 0, 85 га.
Показання позивачки та свідків в тій частині, що станом на 2000 рік за її батьком рахувалась земельна ділянка площею 0, 25 га не є підставою для задоволення позову, оскільки ця земельна ділянка рахувалась за господарством ОСОБА_14, яке було розташоване на уч.Микулінка і, як вбачається з довідки Яблуницької сільської ради від 19.05.2006 p., ця земельна ділянка була надана в користування ОСОБА_9 згідно рішення № 338 від 13.06.2000 року ( а.с. 27). Ніяких доказів про те, що ОСОБА_14 або його дружина ОСОБА_7 відчужували земельну ділянку, що знаходилась на уч.Горішків, позивачка та її представник суду не представили і, таким чином, суд вважає достовірним той факт, що ОСОБА_14 був законним користувачем земельної ділянки площею 0, 85 га, яка
4
знаходиться на уч.Горішків і яка надана у власність відповідачці.
Законність надання у власність відповідачці спірної земельної ділянки не порушує прав та інтересів позивачки. Про це свідчить і той факт, що позивачкою в процесі розгляду даної справи змінювались підстави позову. Так, в позовній заяві, яка була подана суду в липні 2006 року, незаконність надання відповідачці у приватну власність спірної земельної ділянки обґрунтовувалась тим, що ця земельна ділянка належала батьку позивачки ОСОБА_14 і останній ніколи не відчужував цю землю відповідачці (а.с. 2-3). А вже у додатковій позовній заяві, яку позивачка підтримала в судовому засіданні, вказується на те, що спірна земельна ділянка надавалась позивачці ОСОБА_6 із землекористування її батька.
Позивачкою та її представником також не представлено суду достовірних доказів про те, що вона користувалась спірною земельною ділянкою.
Крім цього, термін "набувальна давність", з врахуванням загальних правил про дію законів у часі, використовується з 01.01.2002 року, тобто, з часу введення в дію Земельного кодексу України, а тому позовні вимоги ОСОБА_6 в частині визнання за нею права довготермінового користування спірною земельною ділянкою є безпідставними.
Не підлягають до задоволення позовні вимоги позивачки в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 19.06.2006 року.
Так, на час укладення оспорюваного договору продавець ОСОБА_7 була законним власником земельної ділянки і ніяких обмежень на відчуження цієї земельної ділянки не було. Таким чином, ОСОБА_8 набув права власності на земельну ділянку на підставах, що не заборонені законом.
А тому, на підставі ст. ст. 152, 373, 378 ЗК України , ст. 328 ЦК України та керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
в позові ОСОБА_6 до Яблуницької сільської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Яремчанського міського управліня земельних ресірсів про визнання недійсними: рішення Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 33 від 23.07.1996 року в частині передачі ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки площею 0, 85 га, що розташована на уч.Горішків в сЯблуниця ; Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ІФ № 001226, виданий Яблуницькою сільською радою на ім. »я ОСОБА_7 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.06.2006 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і визнання за ОСОБА_6 права довготермінового користування земельною ділянкою площею 1 га, що розташована на уч.Горішків в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.