Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів: Ковальчук Н.М., Максимчук З.М.,

секретар судового засідання Шептицька С.С., з участю представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна" на рішення Кузнецовського міського суду від 19 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства „Старахова компанія „Провідна" про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А :

18 липня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в Кузнецовський міський суд з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій вказували, що 26.10.2013 року о 15 год. 40 хв. в м. Кузнецовську по вул. Рівненська з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки „TOYOTA COROLA”, д.н.з. НОМЕР_2, яким на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_5, на підставі виданої йому власником цього автомобіля ОСОБА_3 довіреності.

Постановою Кузнецовського міського суду від 07 листопада 2013 року у справі № 565/1744/13-п, ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода 26.10.20133 року.

Відповідно до висновку № 12 експертного автотоварознавчого дослідження від 20 листопада 2013 року, який був складений судовим експертом-товарознавцем Мельничуком М.М., розмір майнової шкоди, яку зазнав власник транспортного засобу «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження цього автомобіля становить 67577 грн.

______________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/284/2015 Головуючий у 1 інстанції : Незнамова І.М. Доповідач : Григоренко М.П.

За наслідками страхового випадку, ПрАТ „Страхова компанія „Провідна" було здійснено виплату потерпілій стороні страхове відшкодування в сумі 43950,75 грн..

З врахуванням отриманих коштів від ПрАТ „Страхова компанія „Провідна", позивачі просили суд стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 решту невідшкодованої майнової шкоди, що становить 23626 грн. 25 коп., а на користь ОСОБА_4 650 грн., в рахунок відшкодування витрат по оплаті послуг з проведення автотоварознавчого дослідження та 15000 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, яку ту зазнав внаслідок пошкодження автомобіля, який перебував у його користуванні.

29 жовтня 2014 року Кузнецовським міським судом за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 до участі в справі в якості співвідповідача було залучено ПрАТ „Страхова компанія „Провідна".

Рішенням Кузнецовського міського суду від 19 грудня 2014 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 із ОСОБА_1 17577 грн. та з ПрАТ „Страхова компанія „Провідна" 6049 грн. 25 коп., в рахунок відшкодування матеріальних збитків, у зв'язку із пошкодженням автомобіля.

На користь ОСОБА_4 стягнуто із ОСОБА_1 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 650 грн., в рахунок відшкодування витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження.

Крім того, на користь ОСОБА_3 стягнуто із ПрАТ „Страхова компанія „Провідна" 60 грн. 49 коп., а з ОСОБА_1 175 грн. 77 коп., в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору при подачі позову.

Із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 також стягнуто 20 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору при подачі позову.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на його незаконність, в частині задоволення судом заявлених до нього позовних вимог, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована згідно полісу № АС/1409846, виданого страховою компанією. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих, по даному полісу становила 50000 грн., франшиза відсутня.

На відшкодування завданої в результаті ДТП шкоди страхова компанія відшкодувала ОСОБА_4 43950,75 грн., що не заперечує вказаний позивач.

ОСОБА_4, підписавши із страховою компанією договір про врегулювання страхового випадку від 09.12.2013 року, цим самим визнав, що розмір завданих збитків складає саме 43950,75 грн., а не заявлених у позові 67577 грн., також цим самим визнав, що автомобіль є фізично знищеним, адже підписуючи такій договір ОСОБА_4 погодився із усіма проведеними страховою компанією розрахунками, зокрема розрахунками вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу в розмірі 88911,43 грн. та вартістю даного автомобіля до ДТП в розмірі 80850,75 грн.

При цьому, в своїх запереченнях страхова компанія також вказує, що автомобіль є фізично знищеним.

Вважає, що на сьогоднішній день завдана шкода, в зв'язку з пошкодженням автомобіля, в розмірі 80850,75 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) повністю відшкодована, оскільки частину цієї шкоди в розмірі 43950,75 грн. ОСОБА_4 відшкодувала страхова компанія, а решту суми - 36900 грн. ОСОБА_4 було відшкодовано за рахунок того, що пошкоджений автомобіль залишився в нього.

Суд першої інстанції, врахувавши експертний висновок № 12 від 20.11.2013 року, прийшов до помилкового висновку щодо розміру матеріальних збитків та стягнення з ОСОБА_1 невідшкодованої шкоди в розмірі 17577 грн.

Крім того, ОСОБА_1 не визнавав суму збитку, що вказана у висновку автотоварознавчого дослідження.

Також вказує, що суд задовольнив вимоги саме ОСОБА_3 про стягнення на його користь 17577 грн. матеріальної шкоди, однак при цьому дана особа, будучи власником пошкодженого автомобіля, взагалі не зверталась до страхової компанії за відшкодуванням завданої йому шкоди, в той час як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була належним чином застрахована. В зв'язку з цим, вважає заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги безпідставними.

Крім того, не погоджується з висновком місцевого суду щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_4 650 грн. витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження, оскільки власником автомобіля є ОСОБА_3, а не ОСОБА_4, а тому будь-які витрати останнього щодо автомобіля, який йому не належить, є витратами, які дана особа понесла з власної ініціативи щодо чужого майна і які не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Також вважає відсутні й підстави для стягнення з нього на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 2000 грн., так як пошкоджений автомобіль не належить ОСОБА_4, а чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди за ті душевні переживання особи, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням чужого майна. При цьому, додана до позову довіреність надає ОСОБА_4 лише право розпорядження пошкодженим автомобілем і не створює для нього права власності на даний транспортний засіб. Крім того, в результаті ДТП ні водію, ні пасажирам пошкодженого автомобіля не було завдано ніяких тілесних ушкоджень, що тим самим виключає моральні страждання позивача.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволених вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 17577 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, на користь ОСОБА_4 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 650 грн. витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження, та ухвалити в цій частині нове рішення , яким в задоволенні таких вимог відмовити в повному обсязі.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ПАТ „Страхова компанія „Провідна" покликається на його незаконність в частині задоволення позовних вимог до ПАТ „Страхова компанія „Провідна", через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що 09.12.2013 року позивач ОСОБА_4, який діяв від імені позивача ОСОБА_3 на підставі нотаріальної довіреності серія ВЕТ № 745781 від 01.09.07р. з терміном дії по 01.09.17р. та ПрАТ „СК „Провідна" досягли згоди про розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті позивачу та визначили його у розмірі 43950 грн., про що підписали договір про врегулювання страхового випадку НОМЕР_3 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1409846.

ПрАТ „СК „Провідна" склало страховий акт № 2300026934 та 30.12.13 року перерахувало позивачу ОСОБА_4 страхове відшкодування в погодженому ним розмірі 43950 грн. 75 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 67096 від 30.12.13 року, про що не заперечує позивач.

Таким чином ПрАТ „СК „Провідна" виконало свої зобов'язання за договором про врегулювання страхового випадку від 09.12.13 року належним чином та в повному обсязі.

Вважає, що місцевим судом безпідставно не прийнято до уваги пояснення їхнього представника щодо порядку та способу узгодження розміру та виплати страхового відшкодування.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог до ПрАТ „СК „Провідна" відмовити в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційні скарги позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказують, що оскаржуване рішення вважають законним та обґрунтованим, тому просять залишити без змін, а апеляційні скарги відхилити.

В ході апеляційного розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу свого довірителя та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 1166, 1167, 1194 ЦК України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виходив із того, що оскільки майнова шкода власнику автомобіль «TOYOTA COROLLA», д.н.. НОМЕР_2, розмір якої було визначено автотоварознавчим дослідженням від 20 листопада 2013 року, проведеного експертом-товарознавцем ОСОБА_6, не була повністю відшкодована страховою компанією ПрАТ „СК „Провідна", тому вказана страхова компанія має обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування в повному обсязі відповідно до визначеного ліміту, а відповідач ОСОБА_1 має відшкодувати майнову шкоду власнику вищевказаного автомобіля в тому розмірі, що перевищує розмір ліміту страхового відшкодування. Стягуючи на користь ОСОБА_4 із ОСОБА_1 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вказав, що оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, пов'язаних із пошкодженням автомобіля «TOYOTA COROLLA», д.н.. НОМЕР_2, яким ОСОБА_4 керував за довіреністю, останній зазнав хвилювань, душевних страждань через позбавлення на тривалий час можливості використовувати цей автомобіль, внаслідок чого він відчував незручності в організації свого повсякденного життя, а також через те, що на момент ДТП в його автомобілі знаходилась його дитина, яка перелякалась і тепер боїться їздити в автомобілі, тому ця шкода також підлягає відшкодуванню винною особою.

Приймаючи рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 650 грн., в рахунок відшкодування витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження, суд першої інстанції виходив із того, що останній підтвердив факт понесення цих витрат належними доказами.

Проте, на розсуд колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв'язку зі невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням у справі нового рішення.

По справі встановлено, що 26.10.2013 року о 15 год. 40 хв. в м. Кузнецовську по вул. Рівненська з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки „TOYOTA COROLA”, д.н.з. НОМЕР_2, яким на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_5, на підставі виданої йому власником цього автомобіля ОСОБА_3 довіреності.

Постановою Кузнецовського міського суду від 07 листопада 2013 року у справі № 565/1744/13-п, ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода 26.10.2013 року.

З наявної у справі ксерокопії довіреності (а.с.5) вбачається, що 01 вересня 2007 року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5, а також ще двох осіб, розпоряджатись автомобілем «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_2 та діяти від його імені у всіх питаннях, що стосуються вказаного автомобіля, зі строком дії довіреності до 01 вересня 2017 року.

20 листопада 2013 року експертом-товарознавцем ОСОБА_6, на замовлення ОСОБА_5 було виготовлено експертне автотоварознавче дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого колісного транспортного засобу «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_2, відповідно до якого вартість матеріального збитку було визначено в розмірі 67 577 грн.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що в цей же день, тобто 20 листопада 2013 року, ПрАТ „СК „Провідна", яка застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу, на суму 50000 грн. (а.с. 75), було складено калькуляцію -заключення, відповідно до якої вартість відновлюваного ремонту автомобіля «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_2, у зв'язку із отриманням механічних пошкоджень внаслідок настання страхового випадку 26 жовтня 2013 року, склала 88 911 грн. 43 коп.

Також, ПрАТ „СК „Провідна" було визначено вартість автомобіля «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_2, яку мав цей автомобіль до отримання механічних пошкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 26 жовтня 2013 року, що склало 80850 грн.

У зв'язку із тим, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_2 перевищувала вартість цього автомобіля, яку той мав до отримання механічних пошкоджень 26 жовтня 2013 року, ПрАТ „СК „Провідна" запропонувала ОСОБА_4, який діяв від імені власника цього автомобіля на підставі виданої довіреності, здійснити страхове відшкодування в розмірі 43950 грн. 75 коп., що становить різницю між вартістю вказаного автомобіля до дорожнього транспортної пригоди та після його пошкодження, із залишенням залишків цього автомобіля його власнику.

ОСОБА_4 погодився із вказаною пропозицією і 09 грудня 2013 року між ним та ПрАТ „СК „Провідна" було укладено договір про врегулювання страхового випадку (а.с. 71), відповідно до якого останнє зобов'язалось протягом 10 днів з дати набрання цим договором чинності перерахувати ОСОБА_4 обумовлену суму страхового відшкодування, яке було визначено в розмірі 43950 грн. 75 коп., а той в свою чергу взяв на себе зобов'язання не пред'являти в майбутньому будь-яких фінансових претензій до страхової компанії з приводу даного страхового випадку.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ „СК „Провідна" виконало свої зобов'язання за договором про врегулювання страхового випадку від 09 грудня 2013 року у повному обсязі і позивачі дану обставину визнають.

Відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» т ранспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. (ст.ст. 30.1., 30.2.).

Статтею 36.2. цього ж Закону передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

В пункті 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» також роз'яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Положеннями статті 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, має обов'язок відшкодувати потерпілій стороні різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Відповідно до положень статті 627 та 629 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору і договір є обов'язковим до виконання сторонами.

З огляду на те, що ОСОБА_4, який мав право діяти від імені власника автомобіля «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 на підставі виданої довіреності, погодився із розміром страхового відшкодування запропонованого ПрАТ „СК „Провідна", яке останнє визначило як різницю між вартістю цього автомобіля до і після його пошкодження внаслідок настання страхового випадку, уклавши із вказаною страховою компанією відповідний договір та отримавши від неї обумовлену ними страхову суму, яка не перевищує ліміту страхового відшкодування, тому, на думку колегії суддів, позовні вимоги ОСОБА_3 як до страхової компанії так і до ОСОБА_1є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Так само не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 щодо відшкодування завданої йому моральної шкоди, оскільки він не є власником автомобіля «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_2, а тому у нього відсутні правові підстави вимагати відшкодування завданої йому моральної шкоди внаслідок пошкодження майна, яке йому не належить, а перебувало лише в його користуванні.

У зв'язку із тим, що питання про відшкодування шкоди між ОСОБА_4 та ПрАТ „СК „Провідна", шляхом укладення договору про врегулювання страхового випадку від 09 грудня 2013 року, було вирішено без використання висновків автотоварознавчого дослідження від 20 листопада 2013 року, які були надані експертом-товарознавцем Мельничуком М.М., і будь-які домовленості з даного приводу у вищевказаному договорі не були зазначені, тому вимоги ОСОБА_4 про відшкодування йому витрат, які він поніс із проведенням вказаного автотоварознавчого дослідження, також задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна" задовольнити.

Рішення Кузнецовського міського суду від 19 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна" про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Ковальчук Н.М.

Максимчук З.М.