ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
23.01.2007 року Справа № 14/361
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Журавльової Л.І.
Перлова Д.Ю.
секретар
судового засідання Чернікова Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сердюков А.П., представник по довіреності,
довіреність № 34-03/2027 від 11.08.2006;
від відповідача: Шевченко О.В., провідний юрисконсульт,
довіреність № б/н від 10.10.2006;
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 13.10.2006
у справі № 14/361
(головуючий суддя –Лісовицький Є.А., судді –Ворожцов А.Г., Василенко Т.А.)
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, м.Луганськ
до відповідача Обласного комунального підприємства „Компанія „Луганськвода”, м.Луганськ
про стягнення 19410 грн. 93 коп.
В С Т А Н О В И В:
Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Обласного комунального підприємства „Компанія „Луганськвода”, м.Луганськ 19410 грн. 93 коп. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно рішення № 70 від 17.05.2006.
Постановою господарського суду Луганської області від 13.10.2006 по справі № 14/361 (головуючий суддя –Лісовицький Є.А., судді –Ворожцов А.Г., Василенко Т.А.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позивачем правомірності позовних вимог у справі.
Заявою № 34-03/2735 від 26.10.2006 позивач повідомив Луганський апеляційний господарський суд про апеляційне оскарження цієї постанови суду, а потім звернувся з апеляційною скаргою від 16.11.2006 № 34-03/3087 по справі № 14/361, оскільки вважає, що господарським судом Луганської області порушені норми матеріального права, з того оскаржена по справі постанова має бути скасованою.
За доводами апеляційної скарги, на думку її заявника, відповідачем заподіяно завищення тарифу на послуги з водопостачання, які надавалися населенню –мешканцям гуртожитку Попаснянської дистанції громадських споруд і водопостачання, у зв’язку з чим, необґрунтовано одержана додаткова виручка.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 по справі № 14/361, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 16.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 13.10.2006 у справі № 14/361, призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією, Перлов Д.Ю. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 23.11.2006 відкрито апеляційне провадження по справі № 14/361 та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 закінчена підготовка справи № 14/361 до апеляційного розгляду та скарга призначена до розгляду на 09.01.2007.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.01.2007 по справі № 14/361, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” та ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з хворобою судді Якушенко Р.Є. здійснено заміну: виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 14/361 суддю Якушенко Р.Є. та введено до складу колегії суддів суддю Журавльову Л.І.
Відповідач у справі заперечив проти доводів апелянта, що виклав письмово (№ 20/12 від 30.11.2006).
09.01.2007 в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у справі, посилаючись на порушення відповідачем державної дисципліни цін, за що до нього правомірно застосовані економічні санкції.
В свою чергу відповідач заперечив проти позову та апеляційної скарги та висловив суду другої інстанції про своє повне погодження з висновком місцевого господарського суду.
Понад з цим, представники обох сторін посилалися на наявні договірні стосунки між відповідачем у справі (постачальником води) та підприємством –споживачем –Попаснянською дистанцією громадських споруд і водопостачання.
Судова колегія визначила доцільним відкласти розгляд апеляційної скарги по справі на 23.01.2007 для повного та всебічного дослідження усіх питань, що стосуються спору по справі.
Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови по справі з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, досліджених судовими інстанціями:
- позивачем застосовані до відповідача по справі економічні санкції –19410 грн. 93 коп. за порушення державної дисципліни цін;
- підставою для прийняття позивачем такого рішення стали наслідки перевірки підприємства відповідача та складання акту перевірки від 04.05.2006 № 02292;
- актом перевірки зафіксовано завищення відповідачем тарифів на послуги з водопостачання для мешканців гуртожитку Попаснянської дисципліни громадських споруд і водопостачання, коли ці тарифи є регульованими та підпадають під дію Закону України „Про ціни та ціноутворення”.
З такого, заявник апеляційної скарги довів суду, що відповідач зобов’язаний застосовувати тарифи з послуг по водопостачанню для мешканців гуртожитку Попаснянської дистанції громадських споруд і водопостачання, як для населення, а не як для юридичної особи, але він не дотримуючись цього, необґрунтовано одержав додаткову виручку, яка має бути вилученою зі стягненням з винного підприємства –відповідача штрафних санкцій, що вкупі є економічними санкціями, які заявлені до стягнення за позовом у справі № 14/361.
Судова колегія не може погодитись з такими доводами позивача –апелянта по справі та вважає їх помилковими з такого.
За специфікою діяльності відповідач по справі –Обласне комунальне підприємство „Компанія „Луганськвода” надає послуги з водопостачання, тобто є виконавцем таких послуг.
Надання послуг з водопостачання, розмір, строк і порядок їх оплати визначаються умовами договору.
Між відповідачем у справі та Попаснянською дистанцією громадських споруд і водопостачання укладений договір на послуги з водопостачання та водовідведення, відповідно до яких відповідач –постачальник води, а друга сторона по договору –споживач цієї води (а.с.132, т.1).
Договором двосторонньо узгоджені його умови, у тому числі щодо розміру та порядку оплати за послуги з водопостачання: визначені тарифи на водопостачання та водовідведення на дату укладення договору, без подальших змін, доповнень і заперечень (п.6.5).
Сторонами по договору з водопостачання, відповідно до його умов, застосований тариф у розмірі 4 грн. 86 коп. з податку на додану вартість.
У подальшому споживач по договору не звертався до постачальника води –відповідача по справі, з пропозицією внесення змін або доповнень до договору про водопостачання, стосовно визначення розмежувань оплати за послуги для населення –мешканців його гуртожитку, а за змістом договору надання послуг з водопостачання фізичним особам споживачем взагалі не було передбачено.
Відомості про утримання на балансі відомчого гуртожитку та про наявність у ньому мешканців –працівників споживача, останнім відповідачу не надавалися, у тому числі довідка або паспорт з відміткою про реєстрацію осіб за певною адресою чи відповідний витяг з Державного реєстру, кількість мешканців з конкретизацією їх прізвищ тощо, тобто належні документи, які б свідчили про факт мешкання в цьому гуртожитку.
Відповідно до ч.1 п.12.2 Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, для оформлення договору або особового рахунку абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу –постачальника послуг з водопостачання, заяву та розрахунок –заяву на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив’язкою до місцевості.
Тільки зазначеними документами споживач належним чином може повідомити Водоканал –підприємство постачальника, про утримання на балансі відомчого житла та необхідності його водопостачання.
Акти меж обслуговування та схеми зовнішніх мереж споживачем до договору й у подальшому відповідачу не представлялися, а в наданих розрахунках-заявках, ліміту водопостачання, переліку об’єктів водоспоживання відомості про наявність гуртожитку з мешканцями у ньому –відсутні (а.с.137, т.1).
Згідно до ч.1 п.12.13 вищеназваних Правил, розподіл суми рахунку поміж мешканцями або субабонентами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюються абонентом за показниками водолічильників або за нормами водоспоживання.
Умовами договору про надання послуг з водопостачання не визначався порядок розподілу оплати послуг між абонентом і субабонентами, з оглядом на ч.1 п.12.13 Правил № 65.
Розрахунки між сторонами по договору про надання послуг з водопостачання провадилися відповідачем у відповідності до зазначених у договорі тарифів, тобто без порушення умов договору та державної дисципліни цін.
Вищеназвані обставини не спростовані позивачем у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Окрім цього, позивачем у справі –апелянтом, не доведено суду що:
- були відкриті особові рахунки на мешканців гуртожитку споживача по договору;
- відповідачем одержувалася від населення –мешканців гуртожитку споживача, плата за надані послуги з водопостачання, тобто щодо одержання останнім як такової виручки;
- відповідачем заподіяно порушення державної дисципліни цін та наявний факт необґрунтованого одержання відповідачем додаткової виручки;
- відповідачем вчиненні, взагалі, винні та протиправні дії, незважаючи на те, що судом другої інстанції всебічно досліджувалися вищеназвані питання та надавалося достатньо часу для їх з’ясування, з чого відкладався розгляд апеляційної скарги.
Безпосередньо, позивачеві судом запропоновувалося обґрунтувати питання щодо:
- наявності у відповідача вини та застосування тарифів всупереч умов договору про надання послуг з водопостачання Попаснянській дистанції громадських споруд і водопостачання;
- одержання відповідачем від мешканців гуртожитку плати за послуги з водопостачання;
- внесення змін, доповнень до цього договору стосовно розподілу оплати послуг (застосування тарифів, для підприємства та населення (мешканців гуртожитку));
- обізнаності відповідача по справі про наявність на балансі Попаснянської дистанції громадських споруд і водопостачання гуртожитку, мешканцями якого отримуються по договору послуги з водопостачання та з цього мають бути застосовані відповідачем й тарифи за водопостачання –для населення, окрім вказаних у договорі;
- отримання відповідачем від Попаснянської дистанції громадських споруд і водопостачання повідомлення щодо переліку об’єктів водоспоживання, до складу яких входить гуртожиток, розмежування експлуатаційної належності, що входять до складу підприємства-споживача по договору, розрахунків потрібної кількості води для об’єктів споживача, тощо, тобто усі наявні документи, з яких вбачається, що відповідач мав відомості, що по договорах (2005-2006 років) отримували послуги по воді населення –мешканці гуртожитку та Попаснянська дистанція громадських споруд і водопостачання, яка звертала на це увагу відповідача для застосування ним тарифів, понад з юридичних осіб –за умовами договору, ще й тарифів з населення.
23.01.2007 позивачем не надано доказів і обґрунтувань з зазначених питань.
Судовою колегією апеляційної інстанції не залишається поза увагою й те, що за своєю правовою природою санкції, що заявлені до стягнення за позовом, є адміністративно-господарськими.
З такого, позовні вимоги, заявлені за позовом у справі, суд вправі визнати правомірними та задовольнити при доведеності позивачем наявності вини.
Якщо у гуртожитку –структурі споживача, дійсно мешкає населення, права яких порушені, відповідач ніякого відношення до сфери цін та ціноутворення не має, а питання щодо недотримання державної дисципліни цін, неправомірного одержання додаткової виручки до останнього не стосується та документально не підтверджено позивачем, яким не надані з цього суду відповідні заперечення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянту пропонувалося обґрунтувати та надати докази з того, що відповідачем у справі провадилися розрахунки за послуги з водопостачання безпосередньо з населенням гуртожитку споживача, фактично одержувалася плата за ці послуги.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, а також враховуючи встановлене судом першої інстанції що:
- за змістом договорів на послуги з водопостачання та водовідведення гуртожиток не зазначений;
- умови надання цих послуг населенню відсутні;
- акти меж обслуговування та схеми зовнішніх систем водопроводу відповідачеві не надавалися;
- розрахунки між сторонами по вищевказаним договорам відповідачем провадилися у відповідності з зазначеним і узгодженим сторонами по договору тарифу;
- особові рахунки на підприємстві відповідача не відкриті;
- мешканцями гуртожитку плата за послуги з водопостачання відповідачеві не вносилася, а позивачем, взагалі, не обґрунтовані ці питання, як й стосовно повідомлення відповідача (його обізнаності) щодо мешкання у підвідомчому гуртожитку фізичних осіб споживача (їх кількості, прізвищ тощо), одержання відповідачем з них оплати, тобто виручки та наявності у останнього вини та дійсного заподіяння порушення державної дисципліни цін, судова колегія вважає, що доводи апелянта безпідставні, а суб’єктивне ствердження не є доказом щодо заявленої вимоги по справі.
З такого, судова колегія погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду, яким прийнята оскаржена постанова з законних і наявних підстав, при об’єктивному, повному та всебічному дослідженні всіх обставин у справі.
Питання щодо судових витрат не вирішується оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.
У судовому засіданні 23.01.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 34-03/3087 від 16.11.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 13.10.2006 у справі № 14/361 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 13.10.2006 у справі № 14/361 (головуючий суддя Лісовицький Є.А., судді –Ворожцов А.Г., Василенко Т.А.) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Д.Ю.Перлов