ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12041/13-ц

провадження № 2/753/93/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Трусової Т.О.,

при секретарі Черленюк В.В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Позов обґрунтований наступним. Відповідно до свідоцтва про право власності від 27.12.2011 р. позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_2, її дочка ОСОБА_4 та колишній чоловік - відповідач ОСОБА_3, шлюб з яким розірвано в 1995 р. Відповідач ОСОБА_3 створив іншу сім*ю і з 1995 р. у спірній квартирі не проживає, участі у сплаті комунальних послуг та утриманні квартири не приймає, а отже є таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Позивач посилається на те, що реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує її право власності та ставить її у скрутне матеріальне становище, оскільки вона змушена сплачувати зайві суми комунальних платежів.

Від позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

На початковому етапі судового розгляду представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала посилаючись на те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін, у зв'язку з чим суд зупиняв провадження у справі до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири в порядку поділу спільного майна подружжя.

З огляду на те, що після відновлення провадження у справі відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання двічі не з'явилися, про причини неявки не повідомили, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Неявка сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши наявні у справі докази, суд вважає встановленими наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Спірним жилим приміщенням є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 74,40 кв.м., яка належать на праві власності позивачу ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності від 27 грудня 2011 р. серії САЕ № 521899 (а.с. 6, 7, 8).

З липня 1992 р. у спірній квартирі зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_2, її дочки ОСОБА_4 та чоловіка - відповідача ОСОБА_3 (а.с. 9).

В 1995 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с. 11).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2014 р., залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2014 р., встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а тому у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину вказаної квартири відмовлено (а.с. 96-98, 99-124).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, перебуваючи на реєстраційному обліку у спірній квартирі, фактично не проживає у ній з 1995 р., його особисте майно у квартирі відсутнє.

Вказані обставини підтверджуються даними актів житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-18», який обслуговує будинок АДРЕСА_1, від 3 січня, 4 березня, 1 червня, 13 липня, 5 жовтня та 10 листопада 2013 р. (а.с. 12, 13, 14, 15, 40, 53).

Судовим рішенням від 21 травня 2014 р. встановлено, що з 29 грудня 1995 р. відповідач ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3

Отримання ОСОБА_3 судової повістки та телеграми за адресою: АДРЕСА_2, також підтверджує той факт, що він обрав собі інше місце проживання і за місцем реєстрації не проживає.

Доказів вчинення перешкод у користуванні спірною квартирою ОСОБА_3 не надав, поважних причин не проживання його у спірній квартирі судом не встановлено.

З огляду на вказане суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_3, обравши собі інше місце проживання, добровільно залишив спірну квартиру і не проживає у ній з 1995 р. З часу залишення спірної квартири ОСОБА_3 житловою площею у ній не цікавиться, участі в її утриманні не приймає, до правоохоронних органів із заявами про вчинення йому перешкод у користуванні жилим приміщенням він не звертався. Будь-яких доказів, що між сторонами була укладена угода щодо певного порядку користування спірною квартирою та умов припинення права користування житлом, суду не надано.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з положень цивільного законодавства, які визначають зміст права власності, основні способи його захисту, сервітутне право членів сім*ї власника житла на користування цим житлом та підстави та умови, за яких член сімї власника втрачає право на користування житлом.

Так ст. 391 ЦК України надає власнику право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 383 цього Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб…

За приписом ст. 405 ЦК України члени сімї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає доведеним, що перебування відповідача ОСОБА_3 на реєстраційному обліку у квартирі, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_2, завдає останній матеріальних збитків, порушує її право на використання помешкання згідно з цільовим призначенням та право вільно розпоряджатися своїм майном.

Порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_3, таким, що втратив право користування квартирою.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 114,70 грн. та витрати на виклик в судове засідання відповідача та його представника в сумі 531,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 646 гривень 38 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: