ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
16.01.2007 року Справа № 18/449н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів Медуниці О.Є.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Орлянко Д.Ю., дов. від 09.01.2007 № 1-П/07,
Тітова В.О., дов. від 09.01.2007 № 2-П/07
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Луганського територіального управління
Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку
на постанову
господарського суду Луганської області
від 07.11.2006
по справі № 18/449н-ад (суддя –Корнієнко В.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
плодорозсадник „Луганський”
до відповідача Луганського територіального управління
Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку
про визнання постанови недійсною
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Відкрите акціонерне товариство плодорозсадник „Луганський” (далі –ВАТ плодорозсадник „Луганський”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсною постанови Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі –Управління) про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 31.07.2006 №173-ЛУ (далі –постанова № 173-ЛУ).
Постановою господарського суду Луганської області від 07.11.2006 позов задоволений повністю.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у травні 2000 року скоїв правопорушення на ринку цінних паперів –не надав відповідачу інформацію –повідомлення за встановленою формою про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії.
За висновком суду штрафи, передбачені ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, які відповідачем за спірною постановою застосовані до позивача без дотримання вимог ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків їх застосування.
Мотивована постанова суду вимогами ст. ст. 112, 238, 239, 241 Господарського кодексу України, п. 3.1 Положення „Про надання особливої інформації акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій”, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.02.2000 N 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2000 за N 108/4329, (далі –Положення №5).
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, надання судом висновків, які не відповідають обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Управління оспорює факт повідомлення позивачем у 2000 році відповідача про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії шляхом надіслання Управлінню з річним звітом протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ плодорозсадника „Луганський” від 26.05.2000, який згідно апеляційної скарги перевірявся відповідачем лише в частині затвердження загальними зборами результатів фінансово-господарської діяльності ВАТ плодорозсадника «Луганський»за 1999 рік.
Факт правопорушення був виявлений (встановлений) лише у 2006 році в ході проведення планової перевірки діяльності позивача.
За твердженням Управління накладена відповідачем санкція за порушення позивачем законодавства про цінні папери не є адміністративно-господарською санкцією. Здійснюючи контроль за випуском та обігом цінних паперів, Управління, яке не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання, вступає з учасниками фондового ринку –суб’єктами господарювання виключно в адміністративні правовідносини управління та контролю, які не є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»не встановлено, що санкції, які накладаються комісією відповідно до ст. 11 цього закону, є адміністративно-господарськими санкціями.
Із зазначених підстав та з посиланням на вимоги ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 3 ст. 19, ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України скаржник стверджує про необґрунтованість застосування при вирішенні даної справи ст. 250 Господарського кодексу України.
На підтвердження викладених доводів відповідач посилається також на лист Державної комісії цінних паперів фондового ринку від 15.03.2004 № 19/02/31981, що згідно апеляційної скарги наданий відповідно до повноважень Державної комісії цінних паперів фондового ринку згідно п. 23 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Позивачем право на участь представника у судовому засіданні не використано. Про дату, час і місце апеляційного розгляду ВАТ плодорозсадник «Луганський»повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2898591. З урахуванням положень ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання представника позивача не перешкоджає перегляду справи. Не вважає судова колегія перешкодою перегляду справи і неподання ВАТ плодорозсадником «Луганський»заперечень на апеляційну скаргу.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем не дотримані вимоги Положення № 5 стосовно надання відповідачеві повідомлення за встановленою формою та у передбачений п. 3.1 Положення № 5 строк про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії.
Вказані обставини позивач не оспорює.
Застосування до ВАТ плодорозсадника „Луганський” санкцій обґрунтовано за постановою № 173-ЛУ порушенням вимог ст. 25 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»та п. 3.1 Положення № 5.
Проте, на час винесення постанови № 173-ЛУ Закон України «Про цінні папери і фондову біржу»втратив чинність згідно із Законом України від 23.02.2006 № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок», отже посилання Управління на порушення позивачем вимог ст. 25 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»є необґрунтованим.
Санкції за постановою № 173-ЛУ застосовані Управлінням на підставі ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Здійснений за результатами аналізу норм Господарського кодексу України висновок суду першої інстанції стосовно правової природи штрафу, передбаченого вказаною статтею, судова колегія вважає обґрунтованим.
Відповідно до положень ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Рішення загальних зборів акціонерів позивача про зміни у складі наглядової ради та ревізійної комісії прийнято 26.05.2000.
Постанова № 173-ЛУ про застосування до позивача санкцій винесена Управлінням 31.07.2006, тобто більш ніж через шість років з дня порушень, що зазначені за постановою.
Таким чином з урахуванням положень ст. 250 Господарського кодексу України висновок суду першої інстанції стосовно недійсності оспорюваної позивачем постанови є таким, що відповідає обставинам справи та вимогам матеріального права.
Доводи Управління за апеляційною скаргою не можуть бути прийняти до уваги, виходячи з наступного.
Згідно ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі –Комісія).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та п. 1 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 14.02.1997 № 142/97, Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.
Відповідно до повноважень згідно ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Комісія має право, зокрема, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Комісії виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Комісією, анулювати дію таких ліцензій (п. 5), здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам (п. 8), проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій (п. 9), надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства (п. 10), накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (п. 14) тощо.
Аналогічні положення містить і Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Таким чином, Комісія при виконанні покладених на неї завдань та використані наданих прав у правовідносинах з підприємствами, установами та організаціями, зокрема, у зв’язку із застосуванням штрафних санкцій згідно з ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»виступає як суб’єкт владних повноважень.
Надані комісії повноваження спростовують доводи Управління стосовно того, що він не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією у розумінні ст. 4 Господарського кодексу України, та інші доводи скаржника.
За викладеним підстав для скасування або зміні постанови місцевого господарського суду не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1.Апеляційну скаргу Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову господарського суду Луганської області від 07.11.2006 по справі №18/449н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 07.11.2006 по справі №18/449н-ад залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
У судовому засіданні 16.01.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді О.Є.Медуниця
Т.Ф.Парамонова