ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2015 р.Справа № 922/260/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховою А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів", с. Солоницівка

про стягнення коштів в розмірі 456 900,97 грн.

за участю представників сторін:

представник позивача - Сизова Л.В., довіреність №010-01/6998 від 31.08.2012р.;

представник відповідача - Мазура П.С., довіреність №01/07 від 01.07.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 456 900,97 грн.;

- покласти на відповідача витрати, понесені позивачем під час подання цієї позовної заяви.

Заборгованість у розмірі 456 900,97 грн. складається з суми заборгованості пені, що не увійшла до мирової угоди від 09.10.2014 у справі №5023/3463/12 за період з 09.10.2012 по 16.09.2014 у розмірі 230 453,67 грн.; з суми нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 17.09.2014 по 28.10.2014 у розмірі 173 349,35 грн.; з суми нарахованих комісій за управління кредитом за період з 17.09.2014 по 28.10.2014 у розмірі 4 552,59 грн.; з суми пені за несплату відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом за період з 01.09.2012 по 28.10.2014, що нарахована з 17.09.2014 по 28.10.2014 у розмірі 48 545,36 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2015р. о 12:00 год.

В судових засіданнях 29.01.2015р., 05.02.2015р., 11.02.2015р. судом оголошувалась перерва до 05.02.2015р., 11.02.2015р. та 13.02.2015р. відповідно.

В судовому засіданні 13.02.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі (вх. №5535) з додатком. Надані пояснення та додаток судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.02.2015р. представник відповідача визнав позовні вимоги частково в розмірі 177 901,94 грн. - проценти та комісії, нараховані позивачем за період з 17.09.2014 року по 28.10.2014 року, в іншій частині проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 13.02.2015р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" (надалі - Боржник, Позичальник) укладено Генеральну угоду №6807N10 від 30.11.2007р. із загальним лімітом заборгованості 44 825 641,84 грн. терміном погашення 27 грудня 2017 року (далі - Генеральна угода).

Генеральною угодою передбачено проведення банком кредитних операцій в межах лімітів, визначених Генеральною угодою, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках Генеральної угоди.

У рамках Генеральної угоди між Банком та відповідачем було укладено кредитні договори (надалі - Кредитні договори), а саме:

- кредитний договір №6808К2 від 24.10.2008 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії із загальним лімітом заборгованості у розмірі 1 996 827,43 грн., кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;

- кредитний договір №68108К64 від 25.11.2008 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії із загальним лімітом заборгованості у розмірі 7 969 999,99 грн., кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.

Згідно з п.п. 3.5.1. Кредитних договорів позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у валюті кредиту. Такі проценти за користуванням кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа). Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Підпунктом 4.1.1. Кредитних договорів передбачено, що комісія за управління кредитом нараховується з дати укладення договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором.

Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитом у національній валюті України, в останній банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа). Комісія за управління кредитом за останній період нарахування комісії за управління кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2012р. порушено провадження у справі № 5023/3463/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. у справі №5023/3463/12 вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" до боржника - ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" визнано частково в сумі 10 373 682,60 грн.; в решті вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" відхилено.

За період з дати порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" виникла заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2014р. введено у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" процедуру санації строком на дванадцять місяців; керуючим санацією боржника призначено його керівника - директора ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" Саєнка Олександра Михайловича, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Данченка А.С.

Як свідчать матеріали справи, 18.09.2014р. на адресу ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" направлена кредиторська вимога АТ "Укрексімбанк" щодо сплати відсотків комісій та пені, які нараховані з дати порушення провадження у справі №5023/3463/12 про банкрутство ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" протягом процедури розпорядження майном та санації на загальну суму 1 848 837,81 грн. за період з 01.09.2012 по 16.09.2014 включно.

10.10.2014р. відповідачем отримано повідомлення керуючого санацією про розгляд кредиторської вимоги банку, за змістом якої ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" визнає заборгованість у розмірі 1 618 384,14 (тільки заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом) та включає її до мирової угоди від 09.10.2014р. у справі №5023/3463/12 з підстав наявності новації в результаті укладення мирової угоди від 18.08.2010 у справі №Б-39/65-09.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2014р. по справі №5023/3463/12 відмовлено в задоволенні клопотання представника АТ "Укрексімбанк" про відкладення розгляду справи; затверджено звіт керуючого санацією про здійснені заходи в процедурі санації; задоволено заяву про затвердження у даній справі мирової угоди; затверджено надану суду мирову угоду; припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Провадження у справі №5023/3463/12 припинено.

До складу мирової угоди увійшла кредиторська вимога Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові заявлена в процедурі банкрутства в розмірі 10 373 682,60 грн., відсотки та комісії за управління кредитом у розмірі 1 618 384,14 за період 01.09.2012 по 16.09.2014 включно.

За період з 17.09.2014 по 28.10.2014 були нараховані відсотки та комісії за управління кредитом, а також пеню за несплату заборгованості на загальну суму 226447,30 грн.

У відзиві на позов відповідач визнає вимоги позивача частково, а саме в розмірі 177 901,94 грн. - проценти та комісії, нараховані позивачем за період з 17.09.2014р. по 28.10.2014р.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.п. 3.5.1. Кредитних договорів Позичальник сплачує Банкові проценти за користування кредитом у валюті кредиту. Такі Проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця ( у січні та травні - до 15 числа). Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Підпунктом 4.1.1. Кредитних договорів передбачено, що комісія за управління кредитом нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань Позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання Позичальником зобов'язань за основним боргом за договором.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення 173 349,35 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 17.09.2014р. по 28.10.2014р. та 4552,59 грн. нарахованих комісій за управління кредитом за період з 17.09.2014р. по 28.10.2014р. за кредитними договорами №6808К2 від 24.01.2008р., №68108К64 від 25.11.2008р., укладеними в межах Генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р., правомірна та обґрунтована, як така, що визнана відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості з пені, яка не увійшла до мирової угоди від 09.10.2014р., затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2014р. по справі №5023/3463/12, за період з 09.10.2012р. по 16.09.2014р. у розмірі 230 453,67 грн. та пені за несплату відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом за період з 01.09.2012 по 28.10.2014, що нарахована з 17.09.2014 по 28.10.2014 у розмірі 48 545,36 грн. за кредитними договорами №6808К2 від 24.01.2008р., №68108К64 від 25.11.2008р., укладеними в межах Генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р., суд зазначає наступне.

У п. 1.3. мирової угоди від 18.08.2010р., що затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2010р. у справі № Б-39/65-09 про банкрутство ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" зазначено, що мирова угода не є новацією та не припиняє первісні зобов'язання Боржника (ТОВ "Курязький завод силікатних виробів") відносно процентів та комісії за користуванням кредитом, розмір якого викладений: у кредитному договорі №6808К2 від 24.01.2008р., кредитному договорі №68108К64 від 25.11.2008р., які укладені в рамках Генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2012р. порушено провадження у справі № 5023/3463/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів".

Як свідчать матеріали справи, 18.09.2014р. на адресу ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" направлена кредиторська вимога АТ "Укрексімбанк" щодо сплати відсотків комісій та пені, які нараховані з дати порушення провадження у справі №5023/3463/12 про банкрутство ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" протягом процедури розпорядження майном та санації, на загальну суму 1 848 837,81 грн. за період з 01.09.2012 по 16.09.2014 включно.

10.10.2014р. керуючий санацією та розпорядник майна ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" спільним листом за вих. №112 надали банку відповідь про часткове визнання вимоги у сумі 1 618 384,14 грн. та включення її до реєстру вимог кредиторів, яку таку, що виникла в процедурі розпорядження майном та санації боржника. Вимоги банку щодо пені у розмірі 230 453,67 грн. керуючим санацією відхилені у зв'язку з тим, що при укладенні мирової угоди від 18.08.2010р. відбувалась новація зобов'язання відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України, - попереднє зобов'язання змінилось новим, яке припиняє не тільки попереднє зобов'язання, але й інші додаткові зобов'язання, пов'язані із основним, а мирова угода є підставою для виникнення нових грошових зобов'язань, умови і порядок яких закріплюється в угоді. При цьому мирова угода від 18.08.2010 не передбачає нарахування пені.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2014р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. по справі №5023/3463/12, позицію боржника було підтримано, вимоги АТ "Укрексімбанк" щодо нарахування пені відхилено.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ст.604 ЦК України зобов'язання припиняються за домовленістю сторін. Одним з різновидів домовленості сторін, як підставою припинення зобов'язання є новація зобов'язання - заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ч.2 ст.604 ЦК України).

У зв'язку з затвердженням ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2010р. у справі № Б-39/65-09 мирової угоди від 18.08.2010р. фактично припинено попереднє зобов'язання по кредитним договорам №6808К2 від 24.01.2008р., №68108К64 від 25.11.2008р., яке передбачало нарахування пені (відбулася новація).

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, яка не увійшла до мирової угоди від 09.10.2014р., затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області віл 29.10.2014р. по справі №5023/3463/12, за період з 09.10.2012р. по 16.09.2014р. у розмірі 230453,67 грн. та пені за несплату відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом за період з 01.09.2012 по 28.10.2014, що нарахована з 17.09.2014 по 28.10.2014 у розмірі 48 545,36 грн. за кредитними договорами №6808К2 від 24.01.2008р., №68108К64 від 25.11.2008р., укладеними в межах Генеральної угоди №6807N10 від 30.11.2007р. є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в даній справі на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 16, 204, 509, 525, 526, 598, 599, 612, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193, 345 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 27, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 65, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Бєлгородська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 32446368) на Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, код ЄДРПОУ 19362160) суму нарахованих процентів за користування кредитом за період з 17.09.2014р. по 28.10.2014р. у розмірі 173 349 (сто сімдесят три тисячі триста сорок дев'ять) грн. 35 коп., суму нарахованих комісій за управління кредитом за період з 17.09.2014р. по 28.10.2014р. у розмірі 4552 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 3 558 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 04 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.02.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

справа № 922/260/15