Судове рішення #40839792

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/18875/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Процько Я.В.

Провадження № 22-ц/789/260/15 Доповідач - Шевчук Г.М.

Категорія - 48



У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Бершадська Г. В.,

при секретарі - Фащевська М.М.

з участю сторін - апелянта - ОСОБА_1

його представника - ОСОБА_2

позивачки - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту подання позовної заяви і до повноліття дитини та коштів на утримання позивачки у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто аліменти із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи з 12 листопада 2014 року.

Стягнуто аліменти із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_3 на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх доходів заробітку до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 в межах платежу за один місяць, допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. і 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду зменшивши розмір частки стягнення із нього в користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , до 1/5 частки всіх видів заробітку на утримання сина. Відмовити у позовних вимогах щодо стягнення з нього в користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання. Свої вимоги пояснює тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав

За змістом ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що аліменти на одну дитину, за жодних обставин, не можуть бути меншими, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та не залежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2012 року, актовий запис № 2393, здійснений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.

Дитина проживає спільно з матір'ю, що стверджується довідкою про склад сім'ї № 38 від 06 жовтня 2014 року, виданою ОСББ "Тролейбусна 17".

Згідно довідки до акту огляду медико-соціального експертної комісії серії АВ № 0339865 від 09 грудня 2014 року позивачка є інвалідом третьої групи.

Як вбачається з довідки № 5386 від 12 листопада 2014 року, виданої управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 отримує державну допомогу інвалідам з 29 грудня 2010 року по 31 грудня 2014 року - 949 грн. та допомогу при народженні дитини з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2016 року в розмірі 955,21 грн.

Відповідач працює торговим агентом у ТОВ "Хімагромаркет" і його заробіток за період з січня по жовтень 2014 року склав 29347,86 грн. ( довідка № 537 від 28 листопада 2014 року).

Враховуючи вимоги СК України, а також наявність можливості у відповідача надавати допомогу на утримання дітей та дружини до досягнення дитиною трьох років, суд визначив розмір аліментів на дитину1/4 частину всіх доходів та на матір дитини 1/4 частину доходів щомісячно.

Вищенаведені обставини, які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову відповідає цим обставинам та вимогам Закону.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що при визначенні розміру аліментів суд не застосував положення ч.1 ст. 182 СК України та не врахував, що він утримує повнолітніх дітей які навчаються від першого шлюбу та має батьків пенсіонерів яких утримує , оскільки в порушення вимог, передбачених ст.10, 60 ЦПК України відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів.

В даному випадку позивач не працює з поважних причин, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, інших доходів не має. Відповідач є працездатним, отримує дохід, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має.

В суді апеляційної інстанції апелянт зазначив, що повнолітні діти навчаються на державній формі.

Доводи апелянта в суді апеляційної інстанції про те, що він має змогу сплачувати аліменти на дитину тільки в розмірі 1/5 частини від заробітку щомісяця, не заслуговують на увагу, оскільки при сучасному рівні життя та необхідності забезпечити належний матеріальний стан та розвиток дитини, частка доходу в зазначеному апелянтом розмірі буде явно недостатньою.

При визначенні розміру аліментів судом вірно враховано вік дитини, факт її перебування на утриманні позивача, а також розмір доходу відповідача.

Апеляційна скарга не містить доводів з приводу невірного визначення розміру присуджених аліментів.

Крім того, відповідач не позбавлений можливості в майбутньому при зміні матеріального становища позивача або свого, звернутися до суду з відповідним позовом про зменшення розміру аліментів відповідно до ст.192 СК України.

Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація