АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1023/14-ц Номер провадження 22-ц/786/648/15Головуючий у 1-й інстанції Ланна Я. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Триголова В.М.

Суддів: Дорош А.І., Бондаревської С.М.,

при секретарі: Коваль А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики грошових коштів

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 рокупозов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 935 455 (дев*ятсот тридцять п*ять тисяч чотириста п*ятдесят п*ять ) грн. 66 (шістдесят шість) коп. суму неповернутого боргу за договором позики.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 25 (двадцять п*ять) коп. відсотків за користування позикою.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3775(три тисячі сімсот сімдесят п*ять) грн. 80 (вісімдесят) коп. витрат по оплаті судового збору.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 року залишено без задоволення.

Рішення оскаржив ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 21.02.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений нотаріально посвідчений договір позики, згідно якого ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 прийняв у власність строком до 01.10.2013 року кошти в розмірі 314 000 грн., що в еквіваленті становить 39 250 доларів США. 20.03.2014 року між сторонами укладено нотаріально посвідчений Договір про внесення змін до Договору позики від 21.02.2013 року, відповідно до якого відповідач зобов*язався виплачувати позивачу грошові кошти в сумі 616 758 грн., що в еквіваленті становить 59304 долари США до 01.10.2014 року. На підтвердження укладення договору позики позичальником ОСОБА_4 представлено оригінали договорів, які нотаріально посвідчені.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Крім того зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Тому судом першої інстанції вірно встановлено, що позов є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму боргу з урахуванням вимог ст. ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України.

Оскільки у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті - доларах США, то згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, суму, що підлягає сплаті у гривнях, суд вірно визначив за офіційним курсом відповідної валюти на день винесення судового рішення - 17 грудня 2014 року. Згідно довідки з банку курс української гривні до 100 доларів США становить 1577,39050 грн. Отже, сума основного боргу склала 59 304 долари США, що за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення становило 935 455 грн. 66 коп.

Сума трьох процентів річних, яка підлягає стягненню із відповідача відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України та п. 7 Договору позики від 21.02.2013 року та змінами до Договору від 20.03.2014 року складає: 59304 доларів США *3% річних *23 дні просрочення/365/100= 112 доларів США 10 центів, що за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення становило 1768 грн. 25 коп.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 щодо передчасного ухвалення судом заочного рішення та відсутність у нього можливості надати свої пояснення щодо обставин справи. Так, як вбачається з матеріалів справи на адресу ОСОБА_2 судо неодноразово направлялися судові повістки рекомендованими листами, але на кожному з листів мається відмітка про відмову адресата від отримання судової повістки. Таким чином, в силу вимог ч.8 ст. 76 ЦПК України, апелянт був вірно визнаний місцевим судом таким, що повідомлений про судовий розгляд.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування заочного рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 рокута задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 року-в - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

С.М. Бондаревська