Справа № 2-22/09р.

08.12.08р.

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 лютого 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого -судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Карпук І.В.,

                за участю представника позивача Поліщук Н.В.,

                відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Стара Вижівка справу за позовом Старовижівського виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги по водопостачанню, водовідведенню, прибиранню та вивезенню твердих побутових відходів,

                                                             в с т а н о в и в :

            Позивач посилається, що з відповідачем ОСОБА_1 були укладені договори на водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів. Однак він в порушення умов  цих договорів оплату за ці послуги не проводив і заборгував 996,18 грв. Тому позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення цієї заборгованості, який просив задовольнити.

            В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і пояснила, що відповідачі являються членами однієї сім'ї. Заборгованість за послуги по водовідведенню і вивезенню твердих побутових відходів (надалі ТПВ) склалася з 01.01.2005 року по грудень 2008 року . Будь-яких поважних причин, які заважали б своєчасно, у межах строків позовної давності, пред'явити позов не було. Витрат на компенсацію пільг, на яких наполягають відповідачі як працівники міліції, їм (позивачу) ніхто не компенсує, а самі вони не мають можливості за свій рахунок надавати такі пільги.

            Відповідач, ОСОБА_1 позову не визнав і пояснив, що він та його дружина відповідач ОСОБА_2 являються працівники міліції і згідно ст. 22 ЗУ „Про міліцію” комунальні послуги по водопостачанню, водовідведенню і вивезенню ТПВ їм повинні надаватися безкоштовно, і погашення цих послуг повинно відбуватися не за їх рахунок, а за рахунок Міністерства внутрішніх справ. Тому позивач за стягненням заборгованості повинен звертатися не до відповідачів, а до Міністерства внутрішніх справ. Крім того пояснив, що  позивач пропустив строк позовної давності на стягнення заборгованості за 2005 рік і зробив заяву на застосуванні судом позовної давності за  2005 рік з наслідком відмови у задоволенні позовних вимог за 2005 рік.

            ВідповідачОСОБА_2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Міністерства внутрішніх справ України

                                                         -2-

 у Волинській області про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, однак в судове засідання вони не з'явилися, а направили до суду заяву і клопотання про розгляд справи у їх відсутності і тому суд за згодою присутніх сторін у справі проводить розгляд справи у відсутності відповідачаОСОБА_2 і представники третьої особи на стороні відповідача.

            Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить  до  висновку, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

            В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 іОСОБА_2 являються чоловіком і дружиною. В складі їхньої сім'ї є двоє неповнолітніх дітей 1998; 2001 р.н. Проживають вони в квартирі АДРЕСА_1. Ця квартира на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, виданого Старовижівською селищною Радою 31.03.05р. належить відповідачу ОСОБА_1. Для надання послуг з постачання води в квартиру, водовідведення і збирання та вивезення ТПВ між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 01.02.04р., 01.01.06р., 01.06.08р. і 01.01.06р. були укладені відповідні договори, згідно яких відповідач ОСОБА_1 зобов'язувався за надані послуги проводити оплату за встановленими тарифами. Однак відповідачі  оплати за  надані послуги по водопостачанню, водовідведенню і збиранню та вивезенню ТПВ не проводили і за період з 1 січня 2005 року по 1 грудня 2008 року у них утворилася заборгованість за водопостачання в сумі 50 грн.40 коп, за водовідведення 763, 42 грн. за збирання та вивезення ТПВ 182,36 грн., а всього разом 996,18 грн, що стверджується розрахунком позову, дослідженим в судовому засіданні. Нарахування оплати за надані послуги проводилось відповідно до тарифів, затверджених Старовижівської селищною Радою.

            З поясненнями відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в своєму запереченні від 31.12.08р. в тому, що їм обом як працівникам міліції згідно ст. 22 ЗУ „ Про міліцію” комунальні послуги по водопостачанню, водовідведенню і збиранню та вивезенню ТПВ повинні надаватися безкоштовно, а за їх компенсацією позивач повинен звертатися не до них, а органи Міністерства внутрішніх справ, де працюють відповідачі, суд не може погодитись в повній мірі, оскільки ст. 22 ЗУ „ Про міліцію” встановлено лише пільги щодо соціального захисту працівників міліції, однак порядок їх надання передбачено затвердженим постановою КМ У від 31.03.03р. № 426( з наступними змінами) Порядком надання пільг, компенсації і гарантій працівникам бюджетних установ,військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу (далі -Порядок).

            Порядком, який розповсюджується і на відповідачів, передбачено, що пільги, компенсації та гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування відповідними комунальними послугами, а відшкодування витрат за надані пільговику послуги, щомісячно чи раз у квартал за рішенням керівника такої установи проводяться за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, де працює пільговик. Пунком 5 зазначеного порядку передбачено, що для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом, паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абзац 2 п.2 порядку) , а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Згідно п.8 порядку грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами. Вказаний порядок надання пільг стосується будь-яких бюджетних установ, в т.ч. і  органів внутрішніх справ, де працює відповідачОСОБА_2 і працював відповідач ОСОБА_1 в період отримання комунальних послуг до грудня 2008 року,  робота яких  в Старовижівському РВ УМВС

                                               -3-

  України у Волинській області підтверджується відповідними довідками, які містяться в матеріалах справи.

            В судовому засіданні встановлено, що відповідачі, як  працівники Старовижівського РВ УМВС України  у Волинській області, питання про відшкодування витрат за отримані комунальні послуги, в передбаченому вищезгаданим Порядком не вирішували, хоча мали таку можливість.

            Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що відповідачі мають право на отримання пільг, передбачених ст. 22 ЗУ „ Про міліцію”, але  не за рахунок позивача, а згідно вищезгаданого Порядку.

            При визначенні розміру заборгованості за водовідведення і збирання та вивезення ТПВ, яка підлягає стягненню, суд вважає, що в стягненні цієї заборгованості за 2005 рік по листопад включно слід відмовити, оскільки останній строк позовної давності по цих вимогах закінчився в листопаді 2008 року, а позов був пред'явлений по закінченню цього строку позовної давності (08.12.08р.) Поважної причини пропуску позовної давності суд не знаходить, а відповідачі згідно їх заяв наполягають на застосуванні позовної давності.

            Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а згідно вимог ч.3 ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

            Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за період з грудня 2005 року по грудень 2008 року за водопостачання в сумі 50,40 грн. за водовідведення в сумі 591,22 грн. за збирання та вивезення ТПВ в сумі 129,56 грн., а всього разом в сумі 771,18 грн. із стягненням судових витрат 51 грн. по сплаті держмита та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно вимог ст.88 ЦПК України.

            Керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,214,215 ЦПК України, ст. 156 ЖК України, ст.ст. 509,526,530,610, 611 Цивільного Кодексу України  суд,

                                                              в и р і ш и в :

            Позов задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Старовижівського виробничого управління житлово-комунального господарства р/р 26002229912001 ВРУ КБ „Приватбанк” МФО 303440 код ЗКПО 03339176 з кожного по 295 грн.61 коп. заборгованості за надані комунальні послуги по водовідведенню; по 25 грн.20 коп. заборгованості за надані комунальні послуги по водопостачанню; по 64 грн. 78 коп. заборгованості за надані комунальні послуги по прибиранню та вивезенню твердих побутових  відходів за період з грудня  2005 року по грудень 2008 року та по 25 грн.50 коп. судових витрат по сплаті державного мита  і по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього разом стягнути з ОСОБА_1 іОСОБА_2 по 426 (чотириста двадцять шість) гривень 09 коп. з кожного з них в користь Старовижівського ВУЖКГ.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд  шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

                 СУДДЯ                                                           Ф.В. САМРУК