Справа №591/2816/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.

Номер провадження 11-кп/788/82/15 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О.

Категорія - Умисне вбивство

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Демченка М. О., Пархоменко О. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.,

прокурора - Кравцової Л.М.,

захисника - ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013200440004599, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_4 та першого заступника прокурора Сумської області Задоренка І.В. на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 08 грудня 2014 року, відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, розлученого, з середньою-спеціальною освітою, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6. 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 2, 4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 08 грудня 2014 року, надійшли апеляційні скарги захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_4 та першого заступника прокурора Сумської області Задоренка І.В., в яких:

- обвинувачений ОСОБА_7 просить пом'якшити призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі, шляхом застосування ст.69 КК України;

- захисник ОСОБА_3, посилаючись на суворість призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання та невірну кваліфікацію його дій за ч.2 ст.115 КК України щодо потерпілої ОСОБА_8, просить вирок суду скасувати, а матеріали кримінального провадження направити до Зарічного районного суду м. Суми іншому складу суду;

- потерпілий ОСОБА_4, посилаючись на незаконність вироку суду в частині обернення на користь держави матеріальних цінностей, вилучених за місцем мешкання обвинуваченого, просить вирок суду змінити в частині вирішення питання щодо майна ОСОБА_7, а саме: : колекцію монет: в кількості 88 штук та дві мисливські рушниці, м'який чохол до розібраної рушниці, приціл до гвинтівки; залишити під арештом до моменту виконання вироку суду в частині задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 за рахунок реалізації вказаного майна у встановленому законом порядку;

- перший заступник прокурора Сумської області Задоренко І.В. просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.ч.1, 2, 4 ст.187, п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України і призначити йому покарання: за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення; за ч.1 ст.187 КК України у виді 6 років позбавлення волі; за ч.2 ст.187 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна; за ч.4 ст.187 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна; за п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити у вигляді тримання під вартою.

Даним вироком ОСОБА_7 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6. 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 2, 4 ст.187 КК України та призначено покарання:

- за п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення вол;

- за ч.1 ст.187 КК України у виді 6 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.187 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна;

- за ч.4 ст.187 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна;

На підставі ч.ч.1, 2 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави в рахунок відшкодування вартості стаціонарного лікування в КЗ СОР Сумська обласна клінічна лікарня» потерпілих: ОСОБА_9 - 7911 грн., ОСОБА_10 - 7119 грн. 90 коп., ОСОБА_11 - 9888 грн. 75 коп., ОСОБА_12 - 6328 грн. 80 коп., ОСОБА_13 - 39955 грн. 50 коп., ОСОБА_14 - 8325 грн. 15 коп.

Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати на користь держави в сумі 55282 грн. 96 коп.

Стягнуто з ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди на користь: ОСОБА_9 12227,65 грн., ОСОБА_10 6000 грн., ОСОБА_11 5964 грн., ОСОБА_12 3210, 28 грн., ОСОБА_14 2500 грн., ОСОБА_6 10547,04 грн., ОСОБА_4 8626,30 грн. матеріальної та 120000 грн. моральної шкоди.

Речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.

В обґрунтування вимог поданих апеляційних скарг:

- обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що розуміє протиправність своїх дій та щиро кається, співпрацював із слідством та судом, а також вказує, що він дійсно не пам'ятає обставин деяких подій при вчиненні злочинів;

- захисник ОСОБА_3 зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 не мав прямого умислу на вбивство потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_8, а кваліфікація злочину щодо останньої за ч.2 ст.115 КК України не вірна, оскільки згідно судово-медичного висновку № 807 смерть потерпілої наступила через певний час внаслідок тяжких тілесних ушкоджень. Також апелянт вказує, що матеріали справи не містять жодної експертизи по механізму заподіяння тілесних ушкоджень. Крім того, захисник зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги щире каяття обвинуваченого, бо останній визнав свою вину у повному обсязі, але дійсно не пам'ятає деталі злочину, а також вказує й на те, що поза увагою суду залишено неодноразове вибачення ОСОБА_7 перед потерпілими та часткове відшкодування матеріальних збитків;

- потерпілий ОСОБА_4 зазначає, що суд, прийнявши рішення про обернення на користь держави вилученого у обвинуваченого майна, фактично не забезпечив у повному обсязі права потерпілого на відшкодування завданої шкоди, оскільки зазначене майно має цінність та з його примусовою реалізацією є можливість задоволення позовних вимог потерпілого через органи державної виконавчої служби;

- перший заступник прокурора Сумської області Задоренко І.В. вказує, що в порушення вимог ст.374 КПК України, судом першої інстанції неповно досліджено фактичні обставини кримінального правопорушення, не визначено форму вини і направленість умислу ОСОБА_7 на вчинення злочину стосовно ОСОБА_16, у зв'язку з чим фактичні обставин, які суд визнав доведеними, викладено не конкретно. Також прокурор зазначає, що кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_7 по епізодам стосовно потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_8 за ч.4 ст.187 КК України як розбій, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (смерті), суд допустився помилки, оскільки диспозиція ч.4 ст.187 КК України не містить такого формулювання, як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та смерті, у зв'язку з чим наслідки у вигляді смерті безпідставно кваліфікував одночасно за двома нормами закону, а саме, за ч.4 ст.187 КК України та п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, 26 червня 2013 року, близько 09.30 год., ОСОБА_7, в під'їзді АДРЕСА_2, з метою заволодіння майном ОСОБА_17 вчинив на неї напад із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось у нанесенні останній одного удару обрізком металевого прута по голові, і заподіянні при цьому, згідно висновку судово-медичної експертизи, легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та заволодів належними ОСОБА_17 двома жіночими сережками із золота, вартістю 445 грн.

19 липня 2013 року, близько 08.30 год., ОСОБА_7, в під'їзді АДРЕСА_3, з метою заволодіння майном ОСОБА_9, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я , вчинив напад на неї та наніс потерпілій один удар обрізком металевого прута по голові, в результаті чого вона отримала, згідно висновку судово-медичної експертизи тяжкі тілесні ушкодження, а також легкого ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_7 заволодів належними ОСОБА_9. ланцюжком та підвісом із золота, загальною вартістю 6127, 75 грн.

21 липня 2013 року, в період часу з 11 год. 30 хв. до 12 год. 00 хв., ОСОБА_7, в під'їзді АДРЕСА_4, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, вчинив із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої напад на неї, що виразилось у нанесенні останній одного удару обрізком металевого прута по голові, чим спричинив потерпілій, згідно висновку судово-медичної експертизи тяжкі тілесні ушкодження та заволодів належними ОСОБА_10 двома жіночими сережками із золота, ланцюжком та підвісом із золота, загальною вартістю 4813 грн.

23 липня 2013 року, близько 15.00 год., ОСОБА_7, в під'їзді АДРЕСА_5, з метою заволодіння майном ОСОБА_18, відкрито, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої наніс їй один удару кулаком у голову, від чого та впала на підлогу, та заволодів, таким чином, майном потерпілої - двома сережками із золота, вартістю 2431 грн.

27 липня 2013 року, близько 07.00 год., ОСОБА_7, знаходячись неподалік буд. НОМЕР_1 на території дачного кооперативу «Меліоратор» садівничого об'єднання «Озерне», що в районі урочища «Баранівка» м. Суми, з метою заволодіння майном ОСОБА_11, вчинив напад на неї із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, який виразився у нанесенні останній не менше чотирьох ударів обрізком металевого прута по голові та верхній частині тіла, завдавши потерпілій, згідно висновку судово-медичної експертизи, тяжкі тілесні ушкодження, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, в результаті чого вона втратила свідомість та впала на землю, а ОСОБА_7 заволодів належними ОСОБА_11 двома сережками із золота, загальною вартістю 1969 грн.

31 липня 2013 року, близько 16.25 год., ОСОБА_7, в під'їзді АДРЕСА_6, з метою заволодіння майном ОСОБА_19, вчинив напад на неї із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, що виразилось у нанесенні останній одного удару обрізком металевого прута по голові, завдавши, згідно висновку судово-медичної експертизи легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, в результаті чого ОСОБА_19 втратила свідомість та впала на підлогу, а ОСОБА_7 заволодів належними потерпілій двома жіночими сережками із золота, вартістю 1198,5 грн.,

04 серпня 2013 року, близько 14.30 год., ОСОБА_7, в під'їзді АДРЕСА_7, з метою заволодіння майном ОСОБА_13 вчинив напад на неї ,із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої., яке виразилось у нанесенні останній одного удару обрізком металевого прута по голові, заподіявши їй, згідно висновку судово-медичної експертизи легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_7 заволодів належними ОСОБА_13 двома жіночими сережками із золота з вставками вартістю 1620 грн.

10 серпня 2013 року, близько 11.00 год., ОСОБА_7, в під'їзді АДРЕСА_8, з метою заволодіння майном ОСОБА_14 вчинив напад на неї із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я , що виразилось у нанесенні останній двох ударів обрізком металевого прута по голові, заподіявши потерпілій, згідно висновку судово-медичної експертизи, тяжкі тілесні ушкодження та заволодів належними ОСОБА_14 двома жіночими сережками із золота із вставками з недорогоцінного каменю, вартістю 1283 грн.

18 жовтня 2013 року, приблизно о 09.00 год., ОСОБА_7, знаходячись на території дачного кооперативу «Сільський енергетик» садівничого об'єднання «Озерне», що в районі урочища «Баранівка», неподалік буд. АДРЕСА_9, з метою заволодіння майном ОСОБА_16 та заподіянням їй смерті, напав на потерпілу. Реалізуючи свій намір, обрізком металевого прута він наніс із значною силою чотири удари в життево-важливий орган - область тім'яної частини голови, від яких ОСОБА_16 втратила свідомість та впала на землю. Своїми діями ОСОБА_7 спричинив потерпілій, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді відкритої травми черепа та головного мозку, які супроводжувалися переломом кісток зводу та основи черепа, що ускладнились забоєм та здавленням тканини головного мозку. Вказані тілесні ушкодження є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя та здоров'я особи в момент заподіяння та від яких потерпіла померла на місці події. Після нападу ОСОБА_7 заволодів майном потерпілої - двома жіночими сережками із золота зі вставками з недорогоцінного каменю, вартістю 1317,9 грн.

22 жовтня 2013 року, близько 11.00 год., ОСОБА_7, знаходячись в під'їзді АДРЕСА_10, з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 та завданням їй смерті з корисливих мотивів напав на потерпілу. Діючи умисно, з метою позбавлення її життя, наніс із значною силою обрізком металевого прута, три удари в життєво-важливий орган в область скронево-тім'яно-потиличних частин голови, від яких ОСОБА_8 втратила свідомість та впала на підлогу. Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черпно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під шкіру та ранами голови, багатоуламкового перелому лівих скронево-тім'яно-потиличних кісток та основи черепу, крововиливів під тверду та м'яку оболонки головного мозку, забою та набряку-стискання головного мозку. Вказані тілесні ушкодження є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя та здоров'я особи в момент заподіяння та від яких потерпіла померла ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19.00 год. Після нападу ОСОБА_7 заволодів майном потерпілої - двома жіночими сережками із золота вартістю 2076,9 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку поданих ними апеляційних скарг, прокурора Кравцову Л.М., яка підтримала подану першим заступником прокурора Сумської області апеляційну скаргу, частково підтримала апеляцію потерпілого ОСОБА_4 та заперечувала проти задоволення апеляції обвинуваченого та його захисника, пояснення потерпілого ОСОБА_4, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, та не погоджувався з апеляційними вимогами обвинуваченого та його захисника, пояснення потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які апеляційних скарг не подавали і просили залишити вирок суду без зміни, а апеляційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку та відносно всіх потерпілих, є обґрунтованими, підтверджуються доказами, які суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив у судовому засіданні і дав їм належну оцінку.

Судом вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_7 і ніким не оспорюються :

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_17, за ч.1 ст. 187 КК України, як розбій - напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи;

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_9 за ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинених особою, яка раніше вчинила розбій;

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_10 за ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинених особою, яка раніше вчинила розбій;

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_18 за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж - відкрите викрадення майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, вчиненим особою повторно;

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_11 за ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинених особою, яка раніше вчинила розбій;

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_12 за ч.2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої , вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_13 за ч.2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої , вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;

по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_14 за ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинених особою, яка раніше вчинила розбій.

Крім того, судом першої інстанції дії ОСОБА_7 відносно потерпілої ОСОБА_16 були кваліфіковані за ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та смерті, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;

та за п.6 ч.2 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_16 вчинене з корисливих мотивів.

Відносно потерпілої ОСОБА_8 дії обвинуваченого ОСОБА_7 теж були кваліфіковані за ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та смерті, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;

та за п.6,13 ч.2 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 вчинене з корисливих мотивів особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_7 вчиняючи напади на потерпілих, не мав умислу на вбивство ОСОБА_16 та ОСОБА_8, оскільки остання померла згідно судово-медичного висновку № 807 внаслідок тяжких тілесних ушкоджень після 7 годин перебування в лікарні, тому кваліфікація дій ОСОБА_7 по цьому епізоду обвинувачення за ч.2 ст.115 КК України не вірна, були детально перевірені в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження та спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів.

Зокрема, сам обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2013 року близько 09.00 год., з метою заволодіння золотими сережками ОСОБА_16, він здійснив на неї напад, в ході якого наніс удар залізним прутом в область голови ззаду, від якого та впала на коліна, та в подальшому він зірвав у неї з вух золоті сережки. Точну кількість нанесених ударів ОСОБА_15 обвинувачений не пам'ятав.

Також підтвердив, що 22 жовтня 2013 року, близько 10-10.30 год. він здійснив напад на потерпілу ОСОБА_8, нанісши їй декілька ударів металевим прутом в лобну частину голови, від яких жінка посунулась по стіні і хитала головою, а він заволодів її золотими сережками.

Згідно з даними висновків судово-медичних експертиз потерпілій ОСОБА_16 були завдані тілесні ушкодження, які несумісні з життям та від яких наступила її смерть. Крім того, на лоскуті шкіри з правої скроневої частини від трупа ОСОБА_16 виявлено не менше як чотири ушкоджених рани, які утворились від дії тупої зброї з обмеженою контактуючою поверхнею, в якому «длинник преобладает над поперечным сечением» (т.3 а.с.208-212, 218-224).

Також згідно з даними висновків судово-медичних експертів смерть потерпілої ОСОБА_8 наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась крововиливами під шкіру та ранами голови, багатоуламковим переломом лівих скронево-тімяно-потиличних кісток та основи черепу, крововиливами під тверду та м'які оболонки головного мозку, які ускладнилися набряком та стисканням речовини головного мозку. «На лоскуте кожи с волосистой части головы от трупа ОСОБА_8, имеется три ушибленые раны, которые образовались от воздействия тупого оружия с ограниченной контактирующей поверхностью, в которой длиннык преобладает на поперечным сечением. На лоскуте кожи в области повреждений выявлены следы железа в незначительном количестве» (т.4 а.с.129-131, 133-135).

Винність ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_16 та ОСОБА_8 підтверджується й іншими наявними у матеріалах кримінального провадження, дослідженими у судовому засіданні доказами, аналіз яких суд дав у вироку.

Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 умислу саме на вбивство потерпілих, про що свідчать послідовність та цілеспрямованість його дій, характер насильства, застосованого щодо потерпілих, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, використання для цього обрізок металевого прута, локалізація заподіяних тілесних ушкоджень та кількість завданих ударів, у життєво-важливий орган - голову.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав небезпечні наслідки, а саме смерть кожної з потерпілих і бажав настання їх смерті, тобто вчинив всі дії, які вважав можливими і необхідними для позбавлення життя потерпілих по кожному епізоду.

Також колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що про наявність прямого умислу на вчинення умисного вбивства потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_8 свідчать обставини вчиненого в сукупності. Зокрема, після того, як обвинувачений в серпні 2013 року був затриманий працівниками міліції по підозрі за вчинення розбійних нападів, з тих підстав, що він схожий на фоторобот особи, яка вчиняла ці злочини, ОСОБА_7 зрозумів, що його тепер зможуть впізнати потерпілі і з метою запобігання свого викриття в злочинних діях, заперечив свою причетність до скоєного, і не зупинився на вчиненому, а підібрав нове знаряддя злочину - металевий прут, та вчинив ще два напади потерпілих, із заподіянням їм смерті.

За таких обставин, той факт, що смерть ОСОБА_8 настала у лікарні, не свідчить про відсутність у обвинуваченого умислу на умисне вбивство потерпілої, оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - настання смерті ОСОБА_8

Отже, доводи захисника з посиланням на показання обвинуваченого про відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_16 та ОСОБА_8 є безпідставними, як і його твердження щодо невірної кваліфікації дій ОСОБА_7 у відношенні потерпілої ОСОБА_8 за п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Відсутні й підстави вважати, що відсутність в матеріалах кримінального провадження експертиз по механізму заподіяння тілесних ушкоджень померлим потерпілим, на що посилається захисник в апеляційній скарзі, може вплинути на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7, оскільки його вина по кожному епізоду обвинувачення доведена сукупністю належних та безспірних доказів, крім того, сам обвинувачений не заперечував, що удари потерпілим він наносив металевим прутом по голові.

Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, дії обвинуваченого відносно потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_8 за пунктами 6, 13 ч.2 ст.115 КК України кваліфіковані правильно, а апеляційна скарга захисника безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню

Не встановлено колегією суддів й допущення судом першої інстанції порушень вимог ст.374 КПК України при ухваленні вироку, як про це зазначає прокурор, у виді не визначення форми вини і направленості умислу ОСОБА_7 на вчинення злочину стосовно потерпілої ОСОБА_16, оскільки спростовується самим змістом вироку. Так в мотивувальній частині вироку суд прямо вказав, що вчиняючи злочин щодо ОСОБА_16, обвинувачений діяв з прямим умислом, метою якого, було напад з метою заволодіння майном потерпілої, з завданням їй смерті, що відображено в описовій частині вироку.

Фактичні обставини вчинення нападів на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_16, які кваліфіковані судом за ч.4 ст. 187 КК України, обвинуваченим, його захисником та потерпілими не оспорюється.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора, в тій частині, що при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 по епізодам нападів з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_8, суд безпідставно кваліфікував дії обвинуваченого одночасно за двома нормами закону, а саме, за ч.4 ст.187 КК України та п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_7 по кожному з епізодів стосовно потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_8 суд зазначив, що своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння майном потерпілої поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та смерті, вчиненим особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України - розбій, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (смерті).

З об'єктивної сторони розбій, відповідно до ч.4 ст.187 КК України, є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою спричинення такого насильства.

Фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, охоплюються: легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності; середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження. Вбивство, не охоплюється цим складом і, відповідно до роз'яснень п.3 ст.11 постанови пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», потребує додаткової кваліфікації за ст.115 КК України.

За таких обставин, враховуючи, що диспозиція ч.4 ст.187 КК України не містить такої кваліфікуючої ознаки, як заподіяння смерті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно наслідки у виді смерті потерпілих одночасно кваліфікував за двома нормами закону - ч.4 ст.187 КК України та п.п.6, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК України за епізодами стосовно потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_8 в порядку ст.ст.413, 409 КПК України підлягає зміні, шляхом виключення із мотивувальної частини посилання при кваліфікації дій за ч.4 ст. 187 КК України на зайву кваліфікуючу ознаку - заподіяння смерті.

Що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання, то суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про його особу, обставини кримінального провадження.

Зокрема, суд узяв до уваги те, що ОСОБА_7 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, характеризувався позитивно, а також наявність обставин, що обтяжували покарання, це вчинення всіх кримінальних правопорушень щодо осіб похилого віку.

При цьому , призначаючи покарання у виді довічного позбавлення волі суд навів у вироку відповідні мотиви про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання саме у виді довічного позбавлення волі, а також вказав обставини, за яких підвищується ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчинених ним злочинів, що позбавило суд можливості призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Так, призначаючи покарання у виді довічного позбавлення волі, суд обґрунтовано врахував, що обвинуваченим були вчинені умисні особливо тяжкі злочини відносно потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_8, які є особами похилого віку, думку всіх потерпілих, які наполягали на призначенні покарання у вигляді довічного позбавлення волі, саму поведінку ОСОБА_7, протягом його неправомірної діяльності, - який після вчинення ряду тяжких кримінальних правопорушень був тимчасово затриманий працівниками міліції по підозрі до причетності скоєних ним грабежів, однак вину не визнав при першому затриманні, а навпаки, не припинив після цього свою протиправну діяльність, і через короткий проміжок часу вчинив ще два особливо тяжких злочини, позбавивши потерпілих життя. Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що така поведінки обвинуваченого давала підстави вважати, що він не збирався виправлятися та не припинив вчиняти злочини, тобто є надзвичайно небезпечною для суспільства особою.

Тому, за встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, навіть з врахуванням неодноразових вибачень обвинуваченого перед потерпілими та часткового відшкодування завданої шкоди, на думку колегії суддів, обране судом ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі є справедливим, необхідним і достатнім як для його виправлення, так і попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання, за доводами апеляційних скарг захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_7, колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також зазначає, що в даному випадку виключення зайво кваліфікуючої ознаки за ч.4 ст.187 КК України не тягне за собою пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання за санкцією даної статті.

Також колегія суддів частково погоджується з твердження потерпілого ОСОБА_4 в його апеляційній скарзі про зміну вироку в частині вирішення питання щодо майна засудженого виходячи з наступного.

Як вбачається з вироку, вирішуючи питання про долю речових доказів, суд прийняв рішення, поряд з іншим, про обернення на користь держави майна обвинуваченого: а саме, колекція монет в кількості 88 шт, дві рушниці, чохол до рушниці та приціл до гвинтівки.

Потерпілий ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі, з метою забезпечення його права на відшкодування шкоди (оскільки по справі були задоволені цивільні позови потерпілий) колекцію монет, дві рушниці, чохол до рушниці та приціл до гвинтівки просив залишити під арештом до моменту виконання вироку суду в частині задоволення цивільних позовів у справі за рахунок його реалізації у встановленому законом порядку.

Згідно матеріалів провадження, на зазначений перелік монет в кількості 88 шт., відповідно до ухвали слідчого судді від 06 листопада 2013 року, з метою забезпечення відшкодування шкоди було накладено арешт (т.5 а.с.162). Розглянувши справу, суд у вироку прийняв рішення про стягнення з ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди на користь: ОСОБА_9 12227,65 грн., ОСОБА_10 6000 грн., ОСОБА_11 5964 грн., ОСОБА_12 3210, 28 грн., ОСОБА_14 2500 грн., ОСОБА_6 10547,04 грн., ОСОБА_4 8626,30 грн. матеріальної та 120000 грн. моральної шкоди.

Тому з метою забезпечення відшкодування завданих потерпілим збитків, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в цій частині підлягає до часткового задоволення, а зазначене майно - перелік монет в кількості 88 шт. необхідно обернути на забезпечення відшкодування завданих потерпілим - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_4 матеріальних та моральних збитків , в рівних долях.

Що ж стосується вимог апеляційної скарги потерпілого про обернення на відшкодування шкоди потерпілим такого майна, як дві рушниці, приціл до гвинтівки та чохол до рушниці, які належали обвинуваченому та були вилучені в нього, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з протоколу обшуку від 01.11.2013 року у помешканні ОСОБА_7 було вилучене належне йому майно, а саме: гладкоствольна двоствольна куркова мисливська рушниця моделі «Б» 20 калібру НОМЕР_2, гладкоствольна двоствольна мисливська рушниця «Sauer» моделі «475» 16-го калібру НОМЕР_3, м'який чохол до розібраної рушниці, приціл до гвинтівки.

Порядок обліку й зберігання речових доказів конкретизується єдиною для правоохоронних органів і судів Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами дізнання досудового слідства і суду , яка затверджена наказом від 27.08.2010 року N 51/401/649/471/23/125. І згідно з параграфом 17 зазначеної інструкції передбачено, що вогнепальна зброя підлягає передачі та зберіганню в УМВС.

Тому, колегія суддів вважає також змінити вирок і в цій частині вказавши, що майно вилучене у обвинуваченого ОСОБА_7, а саме гладкоствольна двоствольна куркова мисливська рушниця моделі «Б» 20 калібру НОМЕР_2, гладкоствольна двоствольна мисливська рушниця «Sauer» моделі «475» 16-го калібру НОМЕР_3, м'який чохол до розібраної рушниці, приціл до гвинтівки, передати на зберігання до УМВС України в Сумській області.

У зв'язку з викладеним, апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, а апеляційні скарги першого заступника прокурора Сумської області Задоренка І.В. та потерпілого ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Сумської області Задоренка І.В. та потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 08 грудня 2014 року відносно ОСОБА_7, в частині кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст.187 КК України по епізодам щодо потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_8 і в частині вирішення питання про долю речових доказів, змінити.

Виключити із мотивувальної частини вироку при кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК України за епізодами стосовно потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_8, кваліфікуючу ознаку заподіяння смерті.

Майно, а саме: Монета «Російська імперія 1763 року» .Монета «Мідна Російської імперії 1869 року» .Монета «Мідна Російської імперії 1879 року». Монета «Російська імперія 1788 року». Монета «Російська імперія 1757 року».Монета «Російська імперія 1757 року».Монета Фінляндії «SUOMEN TASAVALTA MARKKAA 1934».Монета «Російська імперія 1810 року» .Монета «Російська імперія 1828 року».Монета «A II 1866».Монета «A III 1892».Монета «Російська імперія 1811 року».Монета «Російська імперія 1730 року».Монета «A II 1915».Монета «A II 1917».Монета «Російська імперія 1811 року».Монета «Російська імперія 1748 року».Монета «Мідна Російської імперія 1914 року».Монета «Мідна Російської імперія 1915 року».Монета «Російська імперія 1812 року».Монета «Мідна Російської імперія 1878 року».Монета «Мідна Російської імперія 1854 року».Монета «Російська імперія 1819 року».Монета «Російська імперія 1832 року».Монета «Мідна Російської імперія 1914 року».Монета «Мідна Російської імперія 1915 року».Монета «Російська імперія 1832 року».Монета «Російська імперія 1748 року».Монета «Російська імперія 1748 року». Монета російська імперія 1750 року». Монета «Срібна російської імперії Н1 1840 року».Монета «Мідна Російської імперія 1872 року».Монета «Мідна Російської імперія 1901 року».Монета «Мідна Російської імперія 1914 року».Монета «Російська імперія 1735 року».Монета «Російська імперія 1860 року».Монета «OST 1916».Монета «Lietuvos Respublika 1925 20 centu».Монета «Срібна Російської імперія Н1 1840 року».Монета «Німеччини 1942 року».Монета Естонії «EESTI VABARIIK 20 senti 1935».Монета Австрії «.O.STER-REICH 1932». Латвії «LATVIJA 2 SANTIMI 1926». Венгрії «MAGYAR KIRALYSAG 1 FILLER 1927» Латвії «LATVIJA 2 SANTIMI 1939». Норвегії «KONGERIKET NORGE H7 1 ORE1940». Естонії «EESTI VABARIIK 1 MARK 1924». Норвегії «MED FOLKET FORT FOSTERLANDET 1 ETT ORE 1935». «Російська імперія А 111 1/2 1892 року».Латвії «LATVIJA 1 SANTIMS 1939».Польщі «RZECZPOSPOLITA POLSKA 1937 1 GROSZ». «ONE CENT USA 1910». Фінляндії « 50 PENNIA 1916».« Російська імперія Н11 ? 1912 року». «ONE CENT USA 1906». Фінляндії « 1 PENNI 1919». Швейцарії « 1 HELVETIA + 1958». Швейцарії « 1 HELVETIA + 1966». «ПОЛУШКА 1720» «Російська імперія Н 11 1/4 1899 року». « 1 КОПЕЙКА СССР 1962». Німеччини «DEUTSCHES REICH 1875 10 PFENNIG».Німеччини «DEUTSCHES REICH 1906 5 PFENNIG». « 20 КОПЕЕК СССР 1989». Німеччини «DEUTSCHES DEMOKRATISCHE REPUBLIK 1982 2 MARK». Бельгії «LEOPOLD PREMIER BELGES 1864 2 CENT». Швейцарії «CONFEDERATION HELVETICA 1907 5». Литви «LIETUVA 1991 1 CENTAS». «Німеччини 1941 року». «Німеччини 1942 року». «ELIZABETH II D G REG F D 2000 5 PENCE». «ELIZABETH II D G REG F D 1997 5 PENCE». Нідерландів «WILHELMINA KONINCIN NEDERLANDEN 1948 1 CENT». Іспанії «ESPANA 1949 50 CENTIMOS». Італії «ITALIA 1940 XVIII C.5». Африки «SUID-AFRIKA 1966 1C».«СФСР 10 КОПЕЕК 1922»«ЮВІЛЕЙНА Україна 1996 РОКУ 200000 КАРБОВАНЦІВ». Швейцарії «CONFEDERATION HELVETICA 1909 5» - обернути на забезпечення відшкодування завданих потерпілим - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_4 матеріальних та моральних збитків , в рівних долях.

Гладкоствольну двоствольну куркову мисливську рушницю моделі «Б» 20 калібру НОМЕР_2, гладкоствольну двоствольну мисливську рушницю «Sauer» моделі 475 16 калібру НОМЕР_3, м'який чохол до розібраної рушниці, приціл до гвинтівки, передати на зберігання до УМВС України в Сумській області.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Демченко М. О. Пархоменко О. М.