ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2007 р. Справа № 12/1849
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Дем'янюка В.П. - представника за довіреністю від 17.01.2007 року
від відповідача: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Стиль-Пак", м. Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "11" вересня 2006 р. у справі № 12/1849 ( суддя Сікорська Н.А. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтракт", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак", м. Житомир
про стягнення 9 735,00 грн. ( згідно із заявою про збільшення позовних вимог ),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.09.2006 р.у справі №12/1849 позов задоволено : стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак" ( м. Житомир ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтракт" ( м. Київ )
- 6988,00грн. інфляційних;
- 2747,00грн. 3% річних;
- 2000,00грн. адвокатських послуг;
- 102,00 грн. витрат по сплаті держмита;
- 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржене рішення скасувати з підстав, у ній наведених, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що мають місце невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушено норми матеріального і процесуального права, а саме :
- суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення без участі представника відповідача, відсутнього в судовому засіданні з поважних причин;
- суд дійшов помилкового висновку про те, що строк оплати за поставлений товар визначений моментом поставки - 14.09.2006 р.;
- скаржник вважає, що конкретний строк виконання зобов"язання сторонами визначений не був, а тому у даному випадку діє правило ст.530 ЦК України;
- фактично вимога про сплату боргу позивачем не виставлялась.
Позивач у письмовому відзиві за №51/02 від 17.01.2007 р. та його представник у судовому засіданні проти доводів і вимог скарги відповідача заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідач ( скаржник ) свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив.
Зважаючи на те, що про час і місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів розглянула скаргу по суті без участі представника відповідача ( скаржника ).
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що на підставі видаткової накладної РН 0001092 від 14.09.05р. відповідач отримав товар на суму 185482,80грн.
За отриманий товар відповідач розрахунки провів частково, заборгувавши позивачу 120482,80грн., у зв'язку з чим останній звернувся до суду з вимогою примусового стягнення зазначеної суми, пені та судових витрат.
Рішенням від 05.01.06р. у справі № 2/3539 господарський суд Житомирської області задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.04.06р. у справі №2/3539 рішення від 05.01.06р. було частково змінено, стягнуто з відповідача основний борг та відмовлено в стягненні пені та відповідно зменшено розмір судових витрат.
Колегією суддів встановлено, що позовні вимоги про сплату 3% річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату боргу в сумі 120482,20грн. при розгляді справи №2/3539 до стягнення заявлено не було.
В силу статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Строк оплати вказаного товару настав 14.09.05р., що випливає з приписів ст. 692 ЦК України та постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 20.04.06р. у справі №2/3539 (а.с. 5-9). За таких обставин безпідставними є доводи скарги про помилковість висновку суду першої інстанції, що строк оплати за поставлений товар визначений моментом поставки.
Згідно зі ст. ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Оскільки суму заборгованості згідно з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.04.06р. було сплачено відповідачем лише 22.06.06р. (а.с. 20) , ТОВ "Спецконтракт" нарахував відповідачу інфляційні та 3% річних з 14.09.05 по 21.06.06.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача розмір інфляційних нарахувань становить 6988,00грн., 3% річних - 2747,00грн.
Судова колегія вважає, що розрахунки позивача обґрунтовані та відповідають нормам чинного законодавства. Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції.
Враховуючи викладене, місцевий суд правомірно задовольнив вимоги позивача в сумі 9735,00, в тому числі інфляційні - 6988,00грн., 3% річних - 2747,00грн., а також вірно вирішив питання розподілу судових витрат з державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача витрати по оплаті адвокатських послуг в сумі 2000,00грн.; в обґрунтування своїх вимог надав адвокатську угоду про надання юридичних послуг від 03.05.06р. (а.с.41), копію платіжного доручення №6221 від 04.07.06р. (а.с.42) та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1196/10 від 24.04.97р. (а.с.43).
Згідно з п. 1.1. Адвокатської угоди її предметом є підготовка матеріалів і складання позовної заяви та інших процесуальних документів замовника до господарського суду Житомирської області, а також представництво в суді інтересів замовника. Вартість зазначених послуг становить 2000,00грн.
Про виконання угоди адвокатом Дем'янюк В.П. свідчать як надходження відповідної позовної заяви до господарського суду Житомирської області, так і представництво ним інтересів позивача згідно з довіреністю від 05.07.06р. (а.с.64) в засіданнях суду 06.07.2006 р., 18.08.2006 р. та 11.09.2006 р.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього закону поширюється лише на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться у ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Суми, що підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи , при задоволенні позову покладаються на відповідача (ч.5 ст. 49ГПК України).
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними документами. Як вбачається з копії платіжного доручення №6221 від 04.07.06р. (а.с.42) розрахунки за адвокатські послуги здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно зазначив, що судові витрати в частині оплати послуг адвоката покладаються на відповідача.
З огляду на вищенаведене судова колегія вважає, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Підстави для скасування оскарженого рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 11 вересня 2006 року у справі №12/1849 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Пак", м. Житомир - без задоволення.
2. Матеріали справи №12/1849 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2,3 - сторонам4 - в наряд