ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа №917/2348/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників:

стягувача - не з'явився

боржника - не з'явився

ВДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога", с. Удовиченки, Зінківський район Полтавської області (вх.№ 719 П/3-12)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2014 року по справі №917/2348/13 прийнятої за результатом розгляду скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога", с. Удовиченки, Зінківський район Полтавської області на дії та бездіяльність начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І., щодо примусового виконання рішення суду від 10.02.2014 у справі №917/ 2348/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога", с. Удовиченки, Зінківський район Полтавської області

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.12.2014 року по справі №917/2348/13 у задоволенні скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" на дії та бездіяльність начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І., щодо примусового виконання судового рішення від 10.02.2014 у справі №917/ 2348/13 було відмовлено.

Боржник - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Перемога" з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2014 року по справі №917/2348/13 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги боржник наполягає на тому, що під час розгляду скарги ПОСП «Агрофірма «Перемога» на дії та бездіяльність начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям державних виконавців ВДВС Зінківського РУЮ під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу №917/2348/13 від 10.02.2014, а саме, залишення державними виконавцями без розгляду клопотання боржника про звернення стягнення на майно, що знаходиться у інших осіб, а також необґрунтовано відмовлено у визнанні неправомірними дії начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. з опису та арешту майна з порушенням черговості, визначеної ч. 2 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 апеляційну скаргу ПОСП «Агрофірма «Перемога» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2015.

Боржник - ПОСП «Агрофірма «Перемога» в призначене судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Стягувач - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відділ державної виконавчої служби Зінківського РУЮ відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час та місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2012 року ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до приватно-орендного підприємства «Агрофірма «Перемога», та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило стягнути з відповідача 400399,63 грн. заборгованості, яка виникла в процесі господарської діяльності сторін.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2014 року позов було задоволено повністю. Стягнуто з ПОСП «Агрофірма «Перемога» ПОСП «Агрофірма «Перемога» на користь ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" заборгованість в сумі 400 339, 63 грн. та витрати по сплаті судового збору сумі 1373,05 грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом 10.02.2014 виданий відповідний наказ, а 14.02.2014р. старшим державним виконавцем ВДВС Зіньківського РУЮ Житником О.І. винесено постанову ВП №42091856 "Про відкриття виконавчого провадження" з виконання наказу господарського суду Полтавської області суду №917/2348/13 від 10.02.2014 року.

04.04.2014 р. до Господарського суду Полтавської області від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" надійшла скарга на протиправні дії та протиправну бездіяльність начальника ВДВС Зіньківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зіньківського РУЮ Житник С.І., щодо примусового виконання судового рішення у справі № 917/2348/13.

Посилаючись на бездіяльність начальника ВДВС Зіньківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця Житник С.І. стосовно розгляду клопотання про звернення стягнення на майно, що знаходиться у стягувача, а також здійснення вказаними особами виконавчих дій з опису та арешту майна з порушенням черговості, визначеної ч. 2 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», заявник просив суд:

- розглянути скаргу та визнати неправомірною бездіяльність начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. з розгляду клопотання директора ПОСП «Агрофірма «Перемога» від 25.03.2014р. про звернення стягнення на майно, яке знаходиться у стягувача - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" щодо відмови вчинити дії, передбачені ч. 1, ч. 5 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати вказаних осіб ВДВС розглянути клопотання директора ПОСП «Агрофірма «Перемога» про звернення стягнення на майно, яке знаходиться у інших осіб та надати письмову відповідь за результатами розгляду;

- визнати неправомірними дії начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. з опису та арешту майна 25.03.2014 року з порушенням черговості, визначеної ч. 2 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження».

Господарський суд Полтавської області ухвалою від 26.12.2014 року по справі №917/2348/13 у задоволенні скарги ПОСП «Агрофірма «Перемога» відмовив.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державної виконавчої служби по виконанню наказу господарського суду Полтавської області від 10.02.2014 по справі №917/2348/13 узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження»; державним виконавцем було дотримано порядок, передбачений ст.ст. 52, 55, 66 Закону України «Про виконавче провадження» в повному обсязі, а наявні в матеріалах справи докази та копії документів спростовують обставини, на які посилається скаржник як на підставу визнання протиправною бездіяльності державних виконавців під час здійснення виконавчих заходів по виконанню наказу №917/2348/13 від 10.02.2014 року.

З вказаними висновками суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою здійснюється примусове виконання рішень на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, на підставі наказів господарських судів. Державний виконавець у відповідності до ст.11 Закону зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Як вже було зазначено, на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2014 видано наказ від 10.02.2014 року.

З метою виконання вказаного наказу старшим державним виконавцем ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. були здійснені наступні заходи:

- 14.02.2014р. на підставі заяви стягувача - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" винесено постанову ВП №42091856 "Про відкриття виконавчого провадження" з виконання наказу господарського суду Полтавської області суду №917/2348/13 від 10.02.2014 року. Встановлено строк для добровільного виконання боржником наказу, а саме - до 21.02.2014 року. Повідомлено боржника, що в разі невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк, постановлено виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ПОСП "Агрофірма Перемога" у межах суми звернення стягнення - 401712,68 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майно, яке належить боржнику ПОСП «Агрофірма «Перемога».

- Постановою від 24.03.2014 р. накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ПАТ «Креді Агріколь Банку» та належать боржнику ПОСП «Агрофірма «Перемога».

- Постановою від 26.03.2014 р. накладено арешт на кошти ПОСП «Агрофірма «Перемога» що надходять до каси господарства до повного погашення заборгованості в межах заявленої суми 401712,68 грн., виконавчий збір 40171,28 грн. (том 5 а.с.7-10).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Заходами примусового виконання рішень, згідно ст. 32 Закону, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст. 52, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Враховуючи невиконання в добровільному порядку наказу господарського суду Полтавської області №917/2348/13 від 10.02.2014, старшим державним виконавцем ВДВС Зінківського РУЮ Житником О.І., в присутності начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М., понятих, представників стягувача та боржника, 25.03.2014 року за місцезнаходженням боржника були проведені дії з примусового виконання наказу №917/2348/13 від 10.02.2014, а саме, складено Акт опису й арешту майна, згідно якого описано та накладено арешт на автотранспорт, сільськогосподарську техніку та мінеральні добрива, що належать ПОСП «Агрофірма «Перемога» (а.с.11-14 т.5.).

Звертаючись до господарського суду зі скаргою на дії (бездіяльність) органу Державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України, боржник послався на те, що під час проведення опису та арешту майна, начальнику ВДВС Зінківського РУЮ Осіповой С.М. директором боржника було передано клопотання про звернення стягнення на товари, які знаходяться у стягувача - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи".

До вказаного клопотання боржником були додані копії накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та рахунків-фактур на оплату, однак дане клопотання було проігноровано і не прийнято до розгляду. У зв'язку з цим, боржник, посилаючись на приписи ч.1, ч. 2 ст. 55, ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" просить визнати неправомірною бездіяльність начальника та державного виконавця з розгляду клопотання про звернення стягнення на майно, зобов'язати розглянути клопотання та визнати неправомірними дії вказаних осіб з опису та арешту майна (том 5 а.с.2-3).

Дослідивши викладені скаржником у скарзі доводи, а також враховуючи приписи ч.1, ч. 2 ст. 55, ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається скаржник як на підставу своїх вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначені права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, та, зокрема, встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження.

За приписами 5 ст. 52 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Статтею 55 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, яке перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Таким чином, вказаними нормами передбачено право боржника запропонувати державному виконавцю звернути стягнення на майно, що належить боржнику, але знаходиться в інших осіб. Проте, колегія суддів зазначає, що в разі, коли боржник вказує державному виконавцеві на можливість звернення стягнення на належне йому майно, що знаходиться в інших осіб, він, як мінімум, повинен підтвердити державному виконавцеві документально про те, що вказане майно належить саме боржнику.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи клопотання боржника від 25.03.2014 про звернення стягнення на товари в обороті, які знаходяться у інших осіб, та яке, як він вважав, безпідставно не було прийнято державними виконавцями під час складання Акту опису та арешту майна від 25.03.2014, зазначено лише про те, що на сьогоднішній день у стягувача - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" знаходиться відвантажена боржником сільськогосподарська продукція, яка прийнята стягувачем, але не залікована, як виконання зобов'язань.

Проте, безпірних доказів наявності іншого майна, що належить боржнику та знаходиться у інших осіб, в даному випадку у стягувача - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", а також доказів, що таке майно належить саме боржнику, останнім ні державному виконавцю, ні суду першої та апеляційної інстанції не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

До того ж, як правомірно зазначено судом першої інстанції, стаття 55 закону України "Про виконавче провадження" не обмежує право державного виконавця здійснювати заходи щодо опису та арешту майна боржника, яке знаходиться в його користуванні і не регламентує черговості опису та арешту майна, а також не зобов'язує його описувати лише те майно, на яке вказує боржник.

При цьому, слід зазначити, що хоча ст. 52 Закону і передбачено право боржника запропонувати державному виконавцю ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, проте черговість стягнення на кошти та інше майно боржника все ж таки остаточно визначається державним виконавцем. При цьому скористатись таким правом боржник мав до винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Доказів такого звернення та отримання ВДВС клопотання про звернення на інше майно, яке знаходиться у інших осіб боржником до суду також не надано.

Крім цього, як свідчать матеріали справи, директор боржника Михайленко Д.О., який був присутній під час здійснення опису майна ПОСП «Агрофірма «Перемога», підписав Акт опису та арешту майна від 25.03.2014 без будь-яких зауважень та заперечень.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання скаржника на те, що дії начальника ВДВС Зінківського РУЮ Осіпової С.М. та старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. з опису та арешту майна від 25.03.2014 виконувались з порушенням черговості, встановленої ч. 2 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 66 Закону встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує цемайно.

У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Таким чином, норми вказаної статті регламентують лише черговість реалізації майна на яке державним виконавцем звернуто стягнення, а не визначається черговість опису та арешту такого майна, як помилково вважає скаржник. При цьому, приписи ст. 66 Закону не позбавляють державного виконавця права описати та накласти арешт на будь-яке майно, що належить боржнику.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що старший державний виконавець ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. та начальник ВДВС Зінківського РУЮ Осіпова С.М. під час здійснення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Полтавської області суду №917/2348/13 від 10.02.2014 діяли в межах вимог Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання неправомірними бездіяльності начальника та державного виконавця з розгляду клопотання про звернення стягнення на майно та визнання неправомірними дії вказаних осіб з опису та арешту майна.

До того ж, як свідчать матеріали справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2014, ПОСП «Агрофірма «Перемога» було відновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.14 у справі № 917/2348/13.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.

У зв'язку з цим, постановою старшого державного виконавця ВДВС Зінківського РУЮ Житник О.І. від 28.05.2014 року, наказ №917/2348/13 від 10.02.2014 було повернуто до суду та припинено чинність арешту майна боржника, а також скасовано інші заходи примусового стягнення, в тому числі і арешт коштів боржника(а.с.30 т. 5).

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суд першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання начальника ВДВС Зінківського РУЮ розглянути клопотання боржника про звернення стягнення на майно, що знаходиться у стягувача та надати письмову відповідь на вказане клопотання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак боржник ані під час розгляду справи в місцевому господарському суді, ані в суді апеляційної інстанції не надав належних та допустимих доказів порушення старшим державним виконавцем ВДВС Зінківського РУЮ Житник С. І. та начальником ВДВС Зінківського РУЮ Осіповою С.М. під час проведення виконавчих дій вимог Закону України «Про виконавче провадження», а вказані скаржником обставини та надані докази не доводять факт бездіяльності державних виконавців, в зв'язку з чим скарга боржника є необґрунтованою та безпідставною, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у її задоволенні.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.12 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду скарги ПОСП «Агрофірма «Перемога», господарський суд перевірив у повному обсязі наведені заявником обставини та зробив відповідні до норм процесуального та матеріального права правомірні висновки, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Полтавської області від 26.12.2014 року по справі №917/2348/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга боржника - без задоволення.

Керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога", с. Удовиченки, Зінківський район Полтавської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2014 року по справі №917/2348/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.02.2015 року

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.