копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р. Справа № 804/315/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Віхрова В.С.

при секретарі судового засідання Драгота С.А.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача Кравченко В.В.

представник третьої особи Вологжаніна О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи - Генеральний штаб Збройних сил України та Міністерство оборони України про визнання протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 р. ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (надалі - відповідач), в якій просить (з урахуванням уточнення):

1.Визнати протиправними дії КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_4 займає разом з членами її родини на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, визначені з рішенні № 223 від 15.01.2015 р. згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.;

2.Визнати протиправним та скасувати рішення КЕВ м. Дніпропетровська № 223 від 15.01.2015 р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_4 займає спільно з членами її родини на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.;

3.Зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_4 та членами її родини на умовах найму на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р. у відкритому військовому містечку за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 р. залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральний штаб Збройних сил України (надалі - третя особа 1) та Міністерство оборони України (надалі - третя особа 2).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вважає протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо відмови у передачі в приватну власність нерухомого майна, яке оформлено рішенням №223 від 15.01.2015 р., у зв'язку з чим вважає достатньо підстав для скасування такого рішення та зобов'язання вжити заходів щодо приватизації належної ОСОБА_4 квартири.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили в задоволенні позову відмовити. Надали письмові заперечення проти позову.

Третя особа 1 у судове засідання не з'явилася, заперечень проти позову не надала.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач надав до КЕВ м. Дніпропетровська заяву від 26.12.2014 р. вх. № 3340 про передачу в приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_1, яку він займає спільно з членами родини на підставі ордеру №1352 від 26.12.1985 р.

У відповідь на дану заяву відповідач виніс рішення про відмову в оформленні передачі у приватну власність квартири №223 від 26.12.2014 р. В обґрунтування рішення зазначено, що житловий фонд військових містечок селиш Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано. Згідно з Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська; управлінням військовим майном, згідно з законом, здійснює Міністерство оборони; згідно листа квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/22/1/850 від 05.09.2013 р., військове містечко в якому мешкає позивач включено до числа закритих і які не підпадають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м. Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.

Згідно із ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19.06.1992 р. за №2482-XXII (надалі - Закон України №2482-XXII).

Закон України №2482-XXII передбачає порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом на законних підставах, з обмеженням на приватизацію, визначеним п. 2 ст. 2 цього Закону.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 р. № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 р. за № 109/17404 (надалі - Наказ МЖКГ №396 від 16.12.2009 р.) приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади).

В абзаці другому преамбули Закону України №2482-XXII зазначено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму (ч. 1 ст. 2 Закону України №2482-XXII).

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, а тому житловий фонд у військовому містечку підпадає під дію Закону України №2482-XXII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України №2482-XXII приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Стаття 3 Закону України №2482-XXII визначає спосіб приватизації, згідно до якої приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Організація проведення приватизації та оформлення права власності встановленні статтею 8 Закону України №2482-XXII.

Частиною 3 ст. 8 зазначеного Закону встановлено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно п. 2 ст. 2 Закону України №2482-XXII не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень.

Отже, суд звертає увагу, що предметом даного адміністративного позову є встановлення обставин, пов'язаних з приватизацією об'єкта нерухомого майна, а саме визначення статусу військового поселення, де ця нерухомість знаходиться - відкритого або закритого.

Судом встановлено, що в законодавстві України відсутнє визначення «закрите військове містечко», тому суд керуючись ч.7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із конституційних принципів і загальних засад права.

Відповідно до ч.7.ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

У підтвердження закритості військового містечка, відповідач та третя особа 2 посилаються на Перелік закритих військових містечок, затвердженого начальником Генерального штабу Головнокомандувачем Збройних сил України генерал-полковником Замана В.М. в серпні 2013 р., які мають у своєму складі житловий фонд. До даного переліку увійшло, зокрема, смт. Черкаське. Відповідач звертає увагу, що у примітках до цього Переліку зазначено, що житловий фонд визначених військових містечок не підлягає передачі органам місцевого самоврядування та приватизації.

Також, відповідач посилається на лист від 11.09.2013 р. №303/4/15/1183 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, підписаного полковником С.Т. Прогонюк, відповідно до якого до числа закритих військових містечок включені наступні військові містечка: військове містечко №4 смт. Гвардійське, військове містечко №3 смт. Черкаське, військове містечко №6 смт. Орловщина Дніпропетровської області; військове містечко №1 с. Семиполки, Київської області. Вищевказаним листом Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України зазначає, що до Державної служби з питань інвалідів і ветеранів України направлено звернення з проханням спільно з органами місцевої влади визначитися з колом осіб, які мають право на відселення з цих закритих військових містечок. Згідно листа Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/17/418 від 28.07.2014 р. з метою захисту інтересів Міністерства оборони України, заступником Міністра оборони України прийнято рішення від 22.07.2014 р. №180/дск, який передбачає залишити військові містечка №3 смт. Черкаське та №4 смт. Гвардійське в Переліку закритих військових містечок, які мають в своєму складі житловий фонд. Згідно рішення заступника Міністра оборони України питання приватизації житла та передачі житлових будинків до комунальної власності територіальних громад розглянути після закінчення АТО та затвердження комплексної програми розвитку і реформування Збройних Сил.

В листі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 23.06.2014 р.№303/3/509 до начальника КЕВ м. Дніпропетровська зазначено, що питання виключення Черкаського і Гвардійського військових містечок з переліку закритих знаходиться на вирішенні у керівництва Генерального штабу Збройних сил України. Листом Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України від 27.11.2014 р. №303/4/17/721 до начальника КЕВ м. Дніпропетровська повідомляється, що на цей час проводиться відповідна робота щодо внесення змін до діючого законодавства щодо врегулювання питання, що стосується закритих військових містечок. В листі від 11.12.2014 р. №303/4/15/1496 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України до КЕВ м. Дніпропетровська, повторно зазначається про той факт, що заступником Міністра оборони України прийнято рішення від 22.07.2014 р. №180/дск, щодо залишення даних військових містечок в Переліку закритих, які мають у своєму складі житловий фонд.

На підтвердження відкритості військового містечка позивач вказує на Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011 р. про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад. Додатком №2 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

У зв'язку з викладеним вбачається, що Перелік закритих військових містечок суперечить Наказу Міністра оборони України №569 від 15.09.2011 р.

Згідно Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 28.12.1992 р. №731 нормативно-правові акти, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію здійснює Міністерство юстиції України. У разі порушення зазначеної вимоги вони вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосованими.

Відповідно до п.4 вказаного Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Доказів реєстрації Переліку закритих містечок до суду не надано, про що також не зазначено на самому документі.

Згідно Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України № 406/2011 від 06.04.2011р. міністр у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти Міноборони України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Міноборони України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Накази Міноборони України, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Відповідно до частини четвертої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011 р. про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад має вищу юридичну силу та є чинним, суд не застосовує Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд від 19.08.2013 р. та лист від 11.09.2013 р. №303/4/15/1183 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України

Таким чином, суд приймає Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011 р. про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад як належний та достатній доказ відкритості військового містечка.

З метою повного та всебічного розгляду справи, додатково судом досліджено визначення правового режиму майна закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном, які закріпленні в Законі України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Однак процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі - самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність регулює Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002 р. (надалі - Порядок). Лише в зазначеному Порядку є визначення військового містечка.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Згідно Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №215 від 21.04.2011 р., та Наказу Міністра оборони про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України №448 від 03.07.2013 р. військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони; територія військового містечка - частина земельної ділянки що використовується для розквартирування військових частій та розміщення військовослужбовців і працівників ЗС України.

Відповідно до 2-1 Порядку об'єктами передачі згідно з цим Порядком є:

1) військові містечка, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням;

2) нерухоме майно (будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно);

3) інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно;

4) житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.

Повноваження для передачі військового майна передбачено пунктом 4 Порядку згідно до якого передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням:

1) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2-1 цього Порядку;

2) Міноборони - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 3 і 4 пункту 2-1 цього Порядку.

Отже право передати житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури в комунальну власність має Міноборони.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська являється структурним підрозділом Міністерства оборони України.

З матеріалів справи вбачається, що листом ГКЕУ МО України №303/4/17/1009 від 15.11.2013 р. повідомлено голові Новомосковської державної адміністрації, що житловий фонд смт. Черкаське до передачі в комунальну власність територіальних громад не планується. За інформацією Черкаської ради за №22 від 13.01.2015 р. по рішенням посадових осіб МО України передача в комунальну власність житлових будинків в смт. Черкаське була призупинена.

Крім того, згідно пунктів 3, 7, 8 Доручення Президента України за підсумками робочої поїздки до Дніпропетровської області 12.10.2010р. для вирішення проблемних питань, що стримують соціально-економічний розвиток регіону доручено (http://www.president.gov.ua/documents/12474.html):

- Прийняти рішення стосовно доцільності передачі житлового фонд об'єктів соціально-культурної сфери та інженерних мереж селищ міського типу Гвардійське та Черкаське в комунальну власність територіальних громад Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін - 10.12.2010 р. - М.Азарову);

- Вжити заходів щодо забезпечення мешканців селищ міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області безперебійним постачанням якісної питної води, здійснити заходи щодо розвитку системи водовідведення. (Термін - серпень 2011 р. - Ф.Ярошенку, М.Єжелю, О.Вілкулу);

- Забезпечити проведення капітальних ремонтів гарнізонних будинків офіцерів та дошкільних дитячих закладів, розташованих у селищах міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін - грудень 2011 року - Ф.Ярошенку, М.Єжелю, М.Злочевському, Д.Колєснікову, В.Надзарі, Ю.Алексєєву).

На виконання зазначеного Доручення Президента України та відповідно до повноважень Міністром оборони України прийнято вищезгаданий Наказ №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад», яким зобов'язано Головне КЕУ Збройних сил України організувати безоплатне вилучення з балансу Гвардійської КЕЧ району військового майна та його безоплатну передачу в комунальну власність територіальних громад згідно з Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в спільну власність Новомосковської районної ради Дніпропетровської області (додаток 3 до наказу).

Так, згідно з Додатком №2 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

До Переліку входять: житлові будинки; будинкоуправління; котельні; каналізаційно-насосна станція, дитячі садки, школа; мережі водопостачання; мережі каналізації; мережі теплопостачання та інше.

Як наслідок прийняття зазначеного Наказу та з метою його виконання частину об'єктів передано в комунальну власність, однак передача житлових будинків не відбулася через відсутність інвентаризаційних справ.

Отже, з огляду на Доручення Президента України від 12.10.2010 р. та враховуючи фактичну передачу об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури, що перебували в оперативному управлінні КЕВ району, суд вважає, що військове містечко №3 має ознаки відкритого.

Позивач вказує, що фактично в смт. Черкаське є в наявності: цивільна влада в особі селищних рад, цивільне населення, цивільна приватна торгівля, приватизовані належним чином земельні ділянки, об'єкти комунальної власності, передані належним чином мешканцям селища житловий фонд з балансу КЕВ м. Дніпропетровська у приватну власність.

Крім того, слід зауважити, що посилання відповідача на лист Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/17/418 від 28.07.2014 р., в якому вказано, що питання приватизації житла та передачі житлових будинків до комунальної власності територіальних громад слід розглядати після закінчення АТО та затвердження комплексної програми розвитку і реформування Збройних Сил не може прийматися судом, оскільки вказаний лист інформаційного характеру жодним чином не звільняє відповідача від покладених на нього обов'язків щодо вжиття певних заходів щодо приватизації житла позивача та здійснення ним покладених на нього службових обов'язків.

З огляду на зазначену норму Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» та Додаток №2, яким затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, є обов'язковим для виконання КЕЧ м. Дніпропетровська, тому суд вважає відмову в оформлені передачі в приватну власність квартири з посиланням на не визначеність статусу військового містечка протиправною.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи встановлено ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України , відповідно до якої у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вичинити певні дії, а також суд може прийняти й іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на протиправність рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 106 від 12.01.2015 р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_4 займає разом з членами її родини на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, визначені з рішенні № 223 від 15.01.2015 р. згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р. та задля належного захисту порушеного права зобов'язує Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_4 та членами її родини на умовах найму на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р. у відкритому військовому містечку за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наведених обставин, для захисту прав, свобод та законних інтересів з метою відновлення порушеного права позивача, суд приходить висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи - Генеральний штаб Збройних сил України та Міністерство оборони України про визнання протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії КЕВ м. Дніпропетровська щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_4 займає разом з членами її родини на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, визначені з рішенні № 223 від 15.01.2015 р. згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.;

Визнати протиправним та скасувати рішення КЕВ м. Дніпропетровська № 223 від 15.01.2015 р. щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку ОСОБА_4 займає спільно з членами її родини на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р.;

Зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_4 та членами її родини на умовах найму на підставі ордеру № 1352 від 26 грудня 1985 року згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 р. у відкритому військовому містечку за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 09.02.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун