ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 року Справа № 912/3200/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

секретар: Погорєлова Ю.А.

за участю прокурора - Булавка Л.С., довіреність № 05/1-139 вих -15 від 26.01.2015 року;

Представники сторін:

позивача - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - Кривоносов Є.М. представник, довіреність №10-935/д від 19.12.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради, м.Кіровоград

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2014 року по справі № 912/3200/14

за позовом Прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради, м.Кіровоград

до публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м.Київ

про внесення змін до договору оренди землі

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст..ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2014 року у справі № 912/3200/14 (колегія суддів: головуючий - Наливайко Є.М., судді - Тимошевська В.В., Шевчук О.Б.) було відмовлено в задоволенні позову Прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради, м.Кіровоград до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» м.Київ про внесення змін до договору оренди землі; стягнуто з позивача в доход Держбюджету України 1218 грн. судового збору (а.с.199-203, т.1).

Рішення господарського суду Кіровоградської області мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки рішення Кіровоградської міської ради, яке є за своїм змістом регуляторним актом, не було офіційно оприлюднено в друкованих засобах масової інформації, тобто, в порядку, визначеному ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» тому вважається таким, що не набрало чинності та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.15, 21, 22 Закону України «Про оренду землі», ст.13 Закону України «Про плату за землю», ст.ст.271, 289 Податкового кодексу України, ст.ст.18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст.ст.59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач - Кіровоградська міська рада, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом помилково віднесене рішення Кіровоградської міської ради № 2904 від 03.12.2009р. до регуляторних актів, оскільки воно не містить всіх ознак такого акту, а саме, не встановлює, не змінює і не скасовує будь-яких норм права, а лише є ціновим показником вартості земельної ділянки, вираженим у грошовій формі; відноситься до певного кола осіб, а не до невизначеного, як того потребують норми Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

- також, на думку скаржника, відповідно до ст.ст.5, 23 Закону України «Про оцінку земель», який є спеціальним у даних правовідносинах, міститься норма, яка передбачає набрання чинності та застосування рішення про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без його офіційного оприлюднення; також вищевказане регламентовано і п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України;

- крім того, рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009р. № 2904 є чинним, а відповідно до п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями) таке рішення може не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

У поясненнях на апеляційну скаргу прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, зазначає, що рішення господарського суду Кіровоградської області суперечить нормам матеріального та процесуального права; вказує на те, що рішення Кіровоградської міської ради помилково визнано судом регуляторним актом, оскільки такий акт повинен відповідати певним обов`язковим ознакам, які відсутні у спірному рішенні Кіровоградської міської ради. Крім того, прокурор зазначає, що з цього приводу склалась усталена практика Вищого господарського суду України по задоволенню аналогічних позовів прокурора. В своїх поясненнях представник прокуратури Дніпропетровської області також зазначив, що рішення Кіровоградської міської ради № 2904 було оприлюднено на офіційному веб-сайті міськради в мережі Інтернет.

Відповідач - ПАТ «Укрнафта» у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилається на відповідність рішення вимогам законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначає, що під час розгляду справи доведено, що рішення Кіровоградської міської ради щодо затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель є актом, який потребує офіційного опублікування, тоді як в матеріалах справи відсутні будь-які докази такого опублікування. Крім того, вже існує певна судова практика по цій категорії спорів, яка також підтверджує правильність прийнятого рішення місцевим господарським судом.

09.02.2015р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла заява від скаржника, в якій останній підтримав доводи скарги, просив розглянути її за відсутності повноважного представника. Зазначена заява задоволена колегією суддів.

Враховуючи заявлене клопотання, факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду апеляційної інстанції від 27.01.2015р. (а.с.228-230, т.1), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника позивача (ст.ст.75, 99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення представника відповідача, прокурора, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2006р. між Кіровоградською міською радою («орендодавець» за договором, позивач по справі, скаржник) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» ("орендар" за договором, відповідач по справі) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до предмету якого "орендодавець", на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005р. № 1590 «Про регулювання земельних відносин» надає, а «орендар» приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1930,08 кв.м. для розміщення АЗС з пунктом автосервісу, яка знаходиться в м.Кіровограді, на вулиці Московській, 179; земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості у встановленому законом порядку (п.п.1 договору (а.с.6, 7-10, т.1)).

Пунктом 3 договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1930,08 кв.м. землі, яка використовується в комерційних цілях; грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до висновку про грошову оцінку земельної ділянки, виданого 13.03.2006р. Кіровоградським міським управлінням по земельним ресурсам, становить 173 707,20 грн. (а.с.7, т.1).

Пунктом 5 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду терміном на 25 років, починаючи з дати державної реєстрації даного договору; після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, «орендар», при належному виконанні обов`язків, має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі «орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово «орендодавця» про намір продовжити його дію.

Пунктами 6-9 договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься «орендарем» у грошовій формі в розмірі 1013,29 грн. (без урахування ПДВ) на місяць відповідно до розрахунку, що є додатком цього договору; кошти вносяться на розрахунковий рахунок Фінансового управління Кіровоградської міської ради в Управлінні державного казначейства у Кіровоградській області; орендна плата вноситься «орендарем» щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за календарним днем звітного (податкового) місяця; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції; на кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, зміни умов господарювання, передбачених договором, що підтверджено документами або в інших випадках, передбачених законом (а.с.7, т.1, на звороті).

В пунктах 13-14 договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання; цільове призначення земельної ділянки - землі транспорту (а.с.7 т.1, на звороті).

Пунктом 29 договору сторони передбачили право «орендодавця» вимагати від «орендаря», зокрема, своєчасного внесення орендної плати та збільшення розміру орендної плати у випадках, передбачених договором (а.с.8, т.1).

Пунктом 33 договору передбачений обов`язок «орендаря», зокрема, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (а.с.8 т.1, на звороті).

Пунктом 36 договору сторони визначили, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін та підлягає нотаріальному посвідченню; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішуються у судовому порядку (а.с.9, т.1).

Пунктом 39 сторони домовились, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (а.с.9, т.1).

Пунктом 47 договору сторони узгодили, що невід`ємною частиною договору є розрахунок орендної плати, план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт приймання-передачі об`єкта оренди (а.с.9, т.1).

Вищезазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 18.04.2006р. та зареєстровано в реєстрі за № 1773. А також вказаний договір зареєстровано у міському відділенні Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.05.2006 за №70 (а.с.9 т.1, на звороті).

До договору оренди в якості додатку було складено додаток від 18.04.2006р. - розрахунок розміру орендної плати в сумі 1013 грн. 29 коп. в місяць (а.с.10, т.1).

Докази визнання недійсним, внесення будь-яких інших змін в встановленому законом порядку до договору оренди земельної ділянки від 18.04.2006р., укладення додаткових угод відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

18.04.2006р. актом приймання-передачі об`єкта оренди Кіровоградська міська рада передала, а ВАТ «Укрнафта» прийняла об`єкт оренди - земельну ділянку загальною площею 1930,08 кв.м. під розміщення автозаправочної станції з пунктом автосервісу за адресою: м.Кіроворад, вул..Московська, 179 строком на 25 років (а.с.11, т.1).

03.12.2009р. рішенням Кіровоградської міської ради № 2904 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда, зокрема, схему економіко-планувального зонування міста Кіровограда; середню базову вартість одного квадратного метра земель у розмірі 170,06 грн.; нормативну грошову оцінку земель міста; локальні коефіцієнти, які характеризують місце розташування земельних ділянок у місті; схему впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті. Зазначене рішення Кіровоградської міської ради введено в дію з 01.01.2010р., як зазначено в п.3 цього рішення (а.с.21-43, т.1).

16.02.2010р. рішенням Кіровоградської міської ради № 3025 було внесено зміни до додатку 5 рішення Кіровоградської міської ради № 2904 від 03.12.2009р., який викладено в новій редакції (а.с.44-48, т.1).

09.05.2014р. листом № 1128/04-24-14а Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області надало витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка орендована відповідачем складає 556 589,30 грн. (а.с.12, т.1).

Як зазначає позивач в позові та апеляційній скарзі, прокурор, оскільки нормативну грошову оцінку земельної ділянки було переглянуто, то у позивача виникла необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки - п.3, зокрема для визначення нової суми щомісячного платежу, що і стало підставою звернення до господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006р., укладеного з позивачем. Натомість, жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України про те, що позивач звертався до відповідача з такою пропозицією та останній не погодився з внесенням змін до договору або залишив зазначену пропозицію без відповіді матеріали справи не містять, такі докази не надавались позивачем та прокуратурою судам обох інстанцій при розгляді справи. Отже, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини дають підстави зробити висновок про недотримання позивачем порядку зміни договору оренди, визначеного ст.188 Господарського кодексу України.

Крім цього, даючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено орендну плату. При цьому у договорі в обов'язковому порядку має бути зазначено її розмір, індексацію, форму платежу, строки, порядок її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Відповідно до вимог статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно в грошовій формі.

Питання регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, належить до виключної компетенції міської ради і підлягають вирішенню на пленарних засіданнях ради.

Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про плату за землю» (у редакції чинній на момент укладення та реєстрації договору оренди землі від 18.04.2006 та прийняття позивачем рішення від 03.12.2009 № 2904) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки. За договором оренди землі від 18.04.2006, укладеним між сторонами, узгоджений розмір орендної плати, ставиться в залежність від нормативної грошової оцінки землі.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України «Про плату за землю» втратив чинність (ч.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу). А Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 №2576-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди ( крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як встановлено статтею 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати, використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Зазначена норма кореспондується із положеннями частини 5 статті 5 та пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель».

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Щодо земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, як встановлено статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років і технічна документація з такої оцінки затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ст.23 Закону України «Про оцінку земель») .

Отже, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренду землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Проведення і затвердження останньої має передувати укладенню договору оренди землі. Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності формується на підставі даних нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки. Тобто, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в порядку і строки, передбачені діючим законодавством, підлягає перегляду і розмір орендної плати.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції Закону України від 24.05.2012р. № 4834-VІ, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. У вказаній нормі Податкового кодексу України встановлено, що зазначені рішення рад офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому випадку норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Отже, зазначена норма передбачає, що у разі оприлюднення рішення місцевої ради щодо нормативної грошової оцінки землі після 15 липня поточного року, норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

03.12.2009р., на дату прийняття рішення № 2904 норми Закону України «Про оцінку земель» не передбачали такої вимоги щодо порядку набрання чинності рішеннями рад про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Порядок набрання чинності рішеннями рад у вказаний період регламентувався Законами України «Про місцеве самоврядування», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Як встановлено частиною першою статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на момент прийняття рішення) акти, зокрема, рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно положень частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на момент прийняття рішення) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16.04.2009 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Частиною п'ятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію (в редакції Закону України від 27.03.2014р. № 1170-VІІ, яка діяла на час прийняття судом оскаржуваного рішення).

Також, необхідність офіційного оприлюднення рішень ради нормативно-правового характеру для набрання ними чинності було передбачено і редакцією ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» на день прийняття рішення № 2904 Кіровоградською міською радою.

На дату прийняття Кіровоградською міською радою рішення № 2904 норма статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містила посилання щодо застосування до прийнятих органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами актів, які є регуляторними, вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (від 11.04.2003р. № 1160-ІV). Проте, органи місцевого самоврядування за приписами частини першої статті 1 зазначеного Закону (у редакції чинній на день прийняття рішення міською радою) віднесені до регуляторних органів. За визначенням, наданим у цій же статті Закону, регуляторним актом, зокрема, визнається прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно - правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відносно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно - правовим актом.

Відповідно до вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніше, як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання (в редакції Закону на 03.12.2009р.).

Із зазначеними нормами кореспондуються положення статті 22 Закону України від 23.09.1997р. № 539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», згідно яких рішення органів місцевого самоврядування публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів місцевого самоврядування.

Позивач у даній справі прийняв рішення № 2904 від 03.12.2009 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда», в пункті першому якого встановлено середню базову вартість одного квадратного метра земель, визначені показники і коефіцієнти (у графічному (схематичному) та текстовому варіантах), які класифікують земельні ділянки міста по цільовому призначенню, виду функціонального їх використання і місця розташування. Затвердження зазначених диференційованих показників і коефіцієнтів робить їх базовими для розрахунку нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки і відповідно обов'язковими для застосування у відносинах між органом місцевого самоврядування, органами державної влади, суб'єктами господарювання та громадянами при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Отже за змістом дане рішення позивача прийнято на виконання вимог статті 23 Закону України "Про оцінку земель", статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , статті 30 Закону України "Про землеустрій", його дія розповсюджується на невизначене коло осіб, розраховано на неодноразове застосування, тобто діє впродовж певного періоду часу і незалежно від того, виникли чи припинилися конкретні правовідносини у сфері земельних відносин.

Згідно викладеного вказане рішення ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда відноситься до числа актів нормативно - правового характеру та є регуляторним актом, а отже підлягає офіційному оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації у порядку та строки визначені вищезазначеними законами.

Враховуючи викладені обставини, господарським судом правомірно визнано безпідставними та спростованими вищенаведеними доводами посилання позивача на те, що рішення міської ради № 2904 не містить в сукупності ознак, які б давали підстави віднести його до нормативно-правового та регуляторного акта, який відповідно не потребує офіційного оприлюднення в друкованих засобах масової інформації.

Відсутність офіційного оприлюднення даного рішення тягне за собою наслідки ненабрання ним чинності і неможливості його застосування.

Матеріали справи містять пояснення позивача (а.с.84-86, 172-175), якими підтверджено факт відсутності офіційного оприлюднення рішень Кіровоградської міської ради № 2904 від 03.12.2009р. та № 3025 від 16.02.2010р. в офіційному друкованому засобі масової інформації міської ради - віснику «Вечірня газета» після їх прийняття на день розгляду даного справи.

Посилання позивача на те, що зазначені рішення були доведені до відома населення шляхом опублікування їх на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради в мережі Інтернет, не приймається до уваги, оскільки порядок набрання чинності рішенням міської ради, яке має нормативно-правовий характер і є регуляторним актом, діючим законодавством пов'язується з офіційним оприлюдненням саме в друкованих засобах масової інформації. Крім цього, ні прокурором, ні матеріалами справи не підтверджується саме дата такого оприлюднення, докази цього відсутні.

Також слід зазначити, що вищенаведена правова позиція повністю кореспондується з висновками, викладеними в постанові Вищого господарського суду України від 24.01.2013р. по справі № 7/045-12 (ксерокопію долучено до справи).

Враховуючи вищевикладене, правові підстави зміни чи скасування постановленого судового рішення господарського суду Кіровоградської області відсутні, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є підставами його зміни чи скасування в апеляційному порядку.

Керуючись ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2014 року у справі № 912/3200/14 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради, м.Кіровоград - залишити без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.02.2015р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко