ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 січня 2015 року (11 год. 15 хв.) Справа № 2а-6049/09/0870 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

представників:

позивача - Лисенка О.В., Пшеничко І.М., Софієнко С.М., Шайтанова А.С.,

відповідача - Щербини О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення

29.10.2009 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - відповідач), в якому позивач просив: скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000090808/0 від 06.05.2009 (№0000090808/1 від 05.06.2009, №0000090808/2 від 17.08.2009 та №0000090808/3 від 19.10.2009).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акту планової виїзної перевірки від 21.04.2009 №59/08-08/00194122 (далі - Акт перевірки), відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000090808/0 від 06.05.2009, яким позивачу було нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 707812,50 грн., в тому числі 471875,00 грн. - за основним платежем, 235937,50 грн. - за штрафними санкціями. Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою суду від 30.10.2009 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.11.2009.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 08.12.2009 та до 21.12.2009.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012, у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 касаційна скарга позивача була задоволена частково, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2009 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, зазначеною ухвалою було допущено заміну позивача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат, та відповідача його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Зазначена справа 25.11.2014 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду та у порядку, встановленому ст. 15-1 КАС України, була розподілена судді Запорізького окружного адміністративного суду Киселю Р.В.

На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції ухвалою від 26.11.2014 на 11.12.2014 було призначене судове засідання.

Ухвалою від 11.12.2014 за клопотанням представників позивача провадження у справі було зупинене до 26.01.2015.

Ухвалою від 26.01.2015 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 26.01.2015.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що викладені в акті перевірки висновки відповідача позивач вважає хибними, оскільки відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання. У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законі України «Про податок на додану вартість» вказана норма, що передбачає передачу прав власності, але терміни «продаж товарів» та «поставка товарів» не пов'язані з обов'язковим фактичним переходом права власності на товар для цілей оподаткування на момент нарахування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість. Зазначив, що договір №858Д від 26.06.2006 відповідає вимогам законодавства, підприємство працювало за даним договором з червня 2006 року та реалізовувало товар покупцю. В листопаді 2008 року на виконання умов зазначеного договору укладеного між позивачем та ТОВ «Запоріжалюмінторг» на виготовлення та поставку сплавів алюмінієвих ливарних марок, позивач отримав авансові платежі за алюмінієву катанку АКЛП-7Е-9,5 у кількості 3489,9100113 тон за ціною 15319,20 грн. на загальну суму 64155157,20 грн. (ПДВ 10692526,20 грн.) На зазначену суму попередньої оплати позивачем виписано податкову накладну від 30.11.2008 №н.33, яку включено до реєстру виданих податкових накладних та до податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року. Згідно додаткової угоди №42 від 01.12.2008 ціна за тону катанки склала 16931,04 грн. Згідно додаткової угоди №43 від 10.12.2008 ціна за тону катанки склала 15476,00 грн. З урахуванням зазначених додаткових угод в рахунок отриманої в листопаді попередньої оплати позивач в грудні 2008 року відвантажив на адресу ТОВ «Запоріжалюмінторг» алюмінієву катанку. На суму вказаної поставки виписано податкову накладну від 31.12.2008р. №Нк1 на загальну суму 2831252,47 грн. (ПДВ 471875,42 грн.), яку включено до реєстру виданих податкових накладних та податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року. Одночасно позивачем виписано розрахунок №1/н33 від 31.12.2008 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.11.2008 №н33 по договору №858Д92006 від 26.06.2006 на зміну ціни катанки в обсязі 154,014 тон за ціною 15319,20 грн. на загальну суму 2831252,47 грн. (ПДВ 471875,41 грн.). Розрахунок №1/н33 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.11.2008 №н33 виписано 31.12.2008, тобто після фактичного відвантаження товарів в рахунок отриманої передплати по договору від 26.06.2006. Зазначили, що в даному випадку не відбулось зміни в складі податкових зобов'язань позивача. Єдиною обставиною, через яку до позивача могли бути застосовані фінансові санкції, могло бути порушення позивачем правил податкового обліку (методологічна помилка), оскільки позивач шляхом зменшення своїх податкових зобов'язань з ПДВ на підставі розрахунку №1/н33 та видачі податкової накладної від 31.12.2008р. №Нк1 змінив лише дані щодо кількості та вартості поставленого покупцю товару (сума зменшеного податкового зобов'язання за розрахунком та сума взятого податкового зобов'язання за податковою накладною від 31.12.2008р. №Нк1 є однаковою). Відтак, позивачем у зазначений спосіб були відкориговані лише обсяг та вартість поставленого на адресу покупця товару, без зміни розміру податкових зобов'язань за зазначеним вище договором. Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що у відповідності до пп 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавці у двох примірниках. Датою виникнення податкових зобов'язань у відповідності до пп 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. На думку відповідача отримання позивачем передоплати від ТОВ «Запоріжалюмінторг» в сумі 64155157,20 грн. (ПДВ 10692526,20 грн.), на яку виписана податкова накладна №33 від 30.11.2008 та поставка товарів на суму 2831252,47 грн. (ПДВ 471875,42 грн.), на яку виписано податкову накладну від 31.12.2008 №Нк1 це дві зовсім різні операції, що підтверджує відсутність поставки товарів під отриману в листопаді 2008 року передоплату. Враховуючи, що поставки товарів під отриману в листопаді 2008 року передоплату не відбувалось на порушення пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 , пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 471875,00 грн. за грудень 2008 року. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.01.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період з 02.03.2009 по 13.04.2009 була проведена планова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено Акт перевірки.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 4.5, ст. 4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 471875,00 грн. за грудень 2008 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем 06.05.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000090808/0, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 707812,50 грн., в тому числі 471875,00 грн. - за основним платежем, 235937,50 грн. - за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення не змінювалось.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду у цій справі від 21.12.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012, у задоволенні позову було відмовлено.

Зазначеною постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2009 було визнано законним та обґрунтованим прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 707812,50 грн., в тому числі 471875,00 грн. - за основним платежем, 235937,50 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування зазначеної постанови суд посилається на те, що отримання позивачем передоплати від ТОВ «Запоріжалюмінторг» на суму 64155157,20 грн. (ПДВ 10692526,20 грн.), на яку виписана податкова накладна №33 від 30.11.2008 та поставка товарів на суму 2831252,47 грн. (ПДВ 471875,42 грн.) , на яку виписано податкову накладну від 31.12.2008 №Нк1 є різними операціями. Таким чином, поставки товарів під отриману в листопаді 2008 року передоплату не відбулось. Отже, оскільки поставки товарів під отриману в листопаді 2008 року передоплату не відбувалось, то відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 касаційна скарга позивача була задоволена частково, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2009 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно зазначеної ухвали, Вищий адміністративний суд України зазначив, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи. Зазначив, що встановивши факт виписки позивачем 31.12.2008 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.11.2008 №н33 по договору №858Д(2006) на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ (в частині зміни (зменшення) кількості катанки на 154,014 тон по ціні 15319,20 грн. на суму 2359377,06 грн.), суди, разом з тим, не встановили, чи були здійснені позивачем відповідні коригування податкових зобов'язань в податковому обліку з ПДВ за грудень 2008 року та чи відбулося фактично у зв'язку з цим заниження податкового зобов'язання по ПДВ позивача за спірний податковий період (грудень 2008 року). Встановлення цих обставин має суттєве значення для вирішення питання щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість за грудень 2008 року.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За змістом п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

База оподаткування згідно з п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 названого Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що, зокрема, має містити зазначені окремими рядками опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), ціну поставки без врахування податку, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

За змістом п. 4.5 ст. 4 названого Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

З огляду на вищенаведені положення податкового закону, у випадку коли продавець-платник податку на додану вартість визначив податкові зобов'язання на дату отримання авансової оплати, і в подальшому настали обставини, внаслідок яких відбулась зміна істотних умов договору, зокрема, зміна суми компенсації вартості товару, то такий продавець-платник податку має право здійснити коригування нарахованих раніше податкових зобов'язань в частині отриманого авансу. Тобто, податкові зобов'язання (відображені за передплатою) можуть бути відкориговані (відсторновані).

Судом встановлено, що 26.06.2006 між позивачем та ТОВ «Запоріжалюмінторг» укладено договір поставки №858Д(2006), за яким позивач зобов'язався виготовити та поставити ТОВ «Запоріжалюмінторг» сплави алюмінієві ливарних марок.

В листопаді 2008 року на виконання умов зазначеного договору позивач отримав авансові платежі за алюмінієву катанку АКЛП-7Е-9,5 у кількості 3489,9100113 тон за ціною 15319,20 грн. на загальну суму 64155157,20 грн. (ПДВ 10692526,20 грн.)

На зазначену суму попередньої оплати позивачем виписано податкову накладну від 30.11.2008 №н.33, яку включено до реєстру виданих податкових накладних та до податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року.

Згідно додаткової угоди №42 від 01.12.2008 ціна за тону катанки склала 16931,04 грн. Згідно додаткової угоди №43 від 10.12.2008 ціна за тону катанки склала 15476,00 грн.

Судом встановлено, що поставка товару в рахунок попередньої оплати здійснювалась в наступних звітних періодах, в тому числі і в грудні 2008 року.

Суд зазначає, що факт поставки ТОВ «Запоріжалюмінторг» товару підтверджується товарно-транспортними накладними №192453 від 01.12.2008, №192457 від 02.12.2008, №192465 від 08.12.2008, №192466 від 08.12.2008, №192481 від 09.12.2008, №192480 від 09.12.2008, №192482 від 11.12.2008, №192483 від 11.12.2008, №192484 від 11.12.2008, №934039 від 16.12.2008, №934042 від 17.12.2008, №934043 від 17.12.2008.

31.12.2008 позивачем виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1/н33 до податкової накладної від 30.11.2008 №н33 по договору №858Д(2006) на зменшення податкових зобов'язань в частині зміни (зменшення) кількості катанки на 154,014 тон по ціні 15319,20 грн. на суму 2359377,06 грн. (ПДВ 471875,41 грн.). Тобто, позивачем було зменшене на зазначену суму своє податкове зобов'язання за зазначеним вище договором.

Разом з тим, у зв'язку із змінами в умовах поставки, які відбулись на підставі зазначеної вище додаткової угоди, позивачем було складено податкову накладну від 31.12.2008 №нк1 на поставку товару за договором від 26.06.2006 №858Д(2006) протягом грудня 2008 року на суму 2831252,47 грн. (ПДВ 471875,42 грн.).

Суд зазначає, що зазначені податкова накладна та розрахунок складені саме на виконання договору №858Д(2006), про що в них зазначено.

Отже, судом встановлено, що внаслідок коригування позивачем показників податкової накладної №н33 від 30.11.2008 та складання податкової накладної №нк1 від 31.12.2008 не відбулось зміни (зменшення) податкових зобов'язань позивача та суми надходжень до бюджету.

Враховуючи зазначене, оскільки судом встановлено факт відсутності заниження сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період, суд доходить висновку про відсутність підстав і для нарахування позивачу основного зобов'язання в розмірі 471875,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 235937,50 грн.

Суд зазначає, що в даному випадку позивачем була допущена методологічна помилка, замість того щоб відкоригувати обсяг та вартість поставленого на адресу покупця товару шляхом зменшення та наступного збільшення на одну і ту саме суму розміру податкового зобов'язання у одному документі (розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1/н33 до податкової накладної від 30.11.2008 №н33 по договору №858Д(2006)), позивач здійснив таке коригування двома документами: зменшено зобов'язання розрахунком та збільшено - податковою накладною від 31.12.2008 №нк1, при цьому сума зменшеного зобов'язання та сума збільшеного зобов'язання є тотожними. Проте, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивача до відповідальності за порушення правил податкового обліку не притягнуто, крім того станом на момент складання розрахунку та податкової накладної порядок коригування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість не був унормованим.

З наведених вище підстав суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак про необхідність їх скасування, через що визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000090808/0 від 06.05.2009, №0000090808/1 від 05.06.2009, №0000090808/2 від 17.08.2009 та №0000090808/3 від 19.10.2009, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, якими Відкритому акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 707820,50 грн., з яких за основним платежем - 471875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 235937,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль