ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2007 р. Справа № 19/4683
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Боброва В.В. - представника за довіреністю від 11.01.2007 року,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор",
м. Волочиськ
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "04" вересня 2006 р. у справі № 19/4683 ( суддя І.В. Розізнана )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ
до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор", м. Волочиськ
про стягнення 125357,30 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.09.2006 р. у справі №19/4683 позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" ( м. Дніпропетровськ ) до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" ( м. Волочиськ ) про стягнення 125357,30 грн. задоволено частково : стягнуто з відповідача на користь 124202,40 грн. заборгованості, 1242,02 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржене рішення скасувати з підстав, у ній зазначених, та прийняти нове рішення.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з"ясовано та недоведено обставини, що мають значення для справи, порушено і неправильно застосовано норми матеріального й процесуального права, а саме :
- справу безпідставно розглянуто по суті та прийнято рішення без участі представника відповідача, чим порушено принципи рівності всіх учасників процесу та змагальності, а також порушено передбачені ст.22 ГПК України права сторони ( відповідача ) щодо можливості надання доказів та заперечень по суті позову;
- судом не враховано сплату відповідачем частини боргу у сумі 24 202,40 грн., що підтверджується банківською випискою;
- невірним є висновок суду першої інстанції, що позов обґрунтований і підтверджений належними доказами.
Позивач у письмовому відзиві №б/н від 11.01.2007 р. на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти неї заперечив частково ; повідомив, що 18.08.2006 р. відповідачем на рахунок позивача було перераховано частину боргу у сумі 24 202,40 грн., що з об"єктивних причин не було враховано судом першої інстанції, а тому погоджується, що в цій частині рішення місцевого суду слід скасувати.
Відповідач свого представника в засідання суду не направив, про причини його неявки апеляційний суд не повідомив.
Зважаючи на те, що про час і місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів розглянула скаргу по суті без участі представника відповідача ( скаржника ).
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила таке.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами 10.04.06р. був укладений договір купівлі-продажу № 154ГДП , згідно з яким позивач продає, а відповідач купує на умовах, визначених договором, товар за ціною, в кількості та найменуванні, вказаних у специфікації, яка є невід’ємною частиною договору (п.1.1. договору).
Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. договору покупець зобов’язується проводити оплату за відвантажений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за фактично відвантажену кількість товару до 10 числа місяця, наступного за звітним. Моментом отримання товару відповідачем є дата оформлення відвантажувальної документації.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.
Згідно з приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судовою колегією встановлено, що позивач свої зобов’язання виконав належним чином, а саме по довіреності серії ЯЛГ № 805779 від 12.05.06р. за період з 12.05.06р. по 31.05.06р. поставив відповідачу товар на загальну суму 81790,80 грн., по довіреності серії ЯЛГ № 805966 від 02.06.06р. за період з 02.06.06р. по 16.06.06р. поставив відповідачу товар на загальну суму 42411,60 грн. згідно з товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, що знаходяться в матеріалах справи. Всього поставлено товару на суму 124202,40 грн.
Відповідач свої зобов’язання в частині оплати за наданий позивачем товар належним чином не виконав, чим порушив приписи вищезазначених ст.ст. ГК та ЦК України.
У зв"язку із вищенаведеним позивач просив стягнути з відповідача 124202,40 грн. боргу.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з банківською випискою, поданою до апеляційного господарського суду і прийнятою ним на підставі ч.1 ст.101 ГПК України, відповідач 17.08.2006 р. ( тобто після порушення провадження у справі ) частково погасив заборгованість у сумі 24 202, 40 грн., що не заперечується та підтверджується позивачем ( таким чином, залишок боргу склав 100 000,00 грн.; саме цю суму основного боргу судова колегія вважає обґрунтованою ). За таких обставин у частині стягнення 24 202, 40 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору. Суд же першої інстанції, не маючи доказів часткової проплати відповідачем основного боргу, розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 124 202,40 грн. боргу. Такий висновок ( хоч і з об"єктивних причин ) є помилковим, а тому у вказаній частині рішення суду першої інстанції слід скасувати.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 1154,90 грн. пені за прострочення відповідачем оплати товару.
Умовами договору (п.5.1. договору) передбачено, що у разі прострочки оплати товару, відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період прострочення.
У зв"язку з відсутністю детального розрахунку заявленої до стягнення суми пені та неможливістю перевірити правильність її нарахування, оскільки не зазначено періоду нарахування, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позову у вказаній частині. Такі дії судова колегія вважає правомірними. Крім вищезазначеного, місцевий суд вірно вирішив питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.80 п.1-1,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Волочиськ - цукор", м. Волочиськ задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04 вересня 2006 року у справі №19/4683 скасувати в частині стягнення 24 202 грн. 40 коп. боргу; провадження у справі в цій частині припинити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
"Провадження у справі в частині стягнення 24 202 грн. 40 коп. боргу припинити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Волочиськ - цукор" (м. Волочиськ, вул. Заводська, 1, код 32461570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, 3а, код 31261769) 100 000 грн. 00 коп. боргу, 1242 грн. 02 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, 3а, код 31261769) на користь Дочірнього підприємства "Волочиськ - цукор" (м. Волочиськ, вул. Заводська, 1, код 32461570) 121 грн. 01 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.
5. Матеріали справи №19/4683 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя: Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук.4 прим. :
1 - до справи
2,3- сторонам
4 - в наряд