ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
21.11.06 Справа № 5/2490-27/450а
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бонк Т.Б.
суддів: Марко Р.І.
Бойко С.М.
При секретарі Скочко Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова за 16269/10-0 від 01.06.2006 року
у справі № 5/2490-27/450А, суддя Н.Судова-Хомюк
на постанову господарського суду Львівської області від 24-25.01.2006 року
за позовом ДП «Будівельне управління № 150»ТзОВ «Компанія «Форвард», м.Львів
до відповідача державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова
про визнання нечинним рішення № 3 ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 02.09.2003 року
за участю представників сторін:
від позивача –не з”явився
від відповідача –Мусійчук А.О. –представник (довіреність у справі)
в с т а н о в и в :
постановою господарського суду Львівської області від 24-25.01.2006 року у справі № 5/2490-27/450А позовні вимоги ДП «Будівельне управління № 150»ТзОВ «Компанія «Форвард»задоволено повністю. Визнано нечинним рішення № 3 ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 02.09.2003 року.
Господарський суд Львівської області, мотивував свою постанову, зокрема тим, що на момент внесення активів позивачем у статутний фонд ТзОВ «Компанія «Гефест»в розмірі 299 000 грн., існувала податкова застава. Також суд вважав, що звільнення окремих активів на суму 427 625,96 грн. підприємства-позивача з під податкової застави відбувалося з порушенням чинного законодавства, що є підставою для визнання нечинними оскаржуваного рішення ДПІ у Залізничному районі мЛьвова.
Не погоджуючись із постановою господарського суду, ДПІ у Залізничному районі м.Львова подала апеляційну скаргу № 16269/10-0 від 01.06.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, апелянт посилається також, що судом першої інстанції при постановленні постанови неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, покликається на те, що журнал з записом про звільнення активів з під податкової застави ДП «Будівельне управління № 150»ТзОВ «Компанія «Форвард», судом для представлення не вимагався і є в наявності в ДПІ у Залізничному районі м.Львова. Також посилається на те, що судом не враховано, що на момент прийняття рішення про вивільнення майна з податкової застави, податковий борг позивача становив 104 370,07 грн., а активи, які залишилися в податковій заставі після вивільнення, перевищували двократний розмір податкового боргу, що підтверджується додатками з декларації про прибуток підприємств за відповідний період. Наводить також інші міркування щодо непогодження з висновком суду першої інстанції.
Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав, явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, листи-повідомлення з ухвалами апеляційної інстанції поверталися на адресу суду з відміткою пошти, що за даною адресою підприємство вибуло. Згідно вимог п. 2 ст.106 КАС України у позовні заяві зазначаються ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Проте, подаючи позовну заяву до суду першої інстанції позивач у своїх реквізитах вказав юридичну адресу : м.Львів, вул.Левандівська,3, а поштову адресу : м.Львів, вул.Ставова,7, на які і були відправлені ухвали Львівського апеляційного господарського суду. Проте, доказів зміни адреси та повідомлення органу реєстрації або податкового органу про таку зміну позивачем ні суду не подано. Така правова ситуація дає суду право вирішувати справу без участі представника позивача.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господрського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова –скасуванню, з наступних підстав.
13.04.2004 року ухвалою господарського суду Львівської області було порушено справу про банкрутство Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 150»ТзОВ «Компанія «Форвард».
Постановою господарського суду Львівської області від 17.08-28.09.2004 року у справі № 6/140-8/87 Дочірнє підприємство «Будівельне управління № 150№ ТзОВ «Компанія «Форвард»визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави (а.с.8) станом на 13.05.2005 року податкова застава майна позивача виникла 18.09.1998 року з кінцевим терміном дії 27.12.2009 року.
28.08.2003 року на адресу ДПІ у Залізничному районі м.Львова поступив лист-заява від директора ДП «Будівельне управління №150» ТзОВ «Компанія «Форвард»за № 449 від 19.08.2003 року (а.с.18-19) із проханням надати дозвіл на зняття податкової застави з майна переліченого у додатку, для можливості залучення інвестиційних коштів.
За вищезгаданою заявою відповідно до п.п.8.9.1 п.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом було прийнято рішення № 3 від 02.09.2003 року (а.с.20-27) про звільнення з під податкової застави окремих активів платника податку на суму 427 625,96 грн.
08.10.2003 року позивач, із вивільнених з під застави активів, передав у статутний фонд ТзОВ «Компанія «Гефест»299 000 грн.
Позивач вважає, що відповідач незаконно звільнив з під застави майже всі активи ДП «Будівельне управління № 150»ТзОВ «Компанія «Форвард», що призвело до порушення справи про банкрутство останнього.
Крім того, позивач вважає, що податковий орган згідно з Додатком 7 до Інструкції про порядок реєстрації застав рухомого майна в Державному реєстрі застав рухомого майна повинен був подати заяву про внесення змін до запису в реєстрі. Однак, оскільки у витязі з Державного реєстру застав рухомого майна про податкові застави від 13.05.2005 року не зазначено про виключення запису щодо звільнення деяких активів позивача з під податкової застави, то на момент внесення позивачем майна до статутного фонду ТзОВ «Компанія «Гефест» податкова застава існувала.
ДП «Будівельне управління № 150»ТзОВ «Компанія «Форвард», позивач у справі, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається, зокрема, на те, що на момент передачі ним майна до статутного фонду ТзОВ «Компанія «Гефест»податкова застава існувала, оскільки рішення № 3 ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 02.09.2003 року, яким було звільнено з під податкової застави окремі активи платника податку, не створило жодних наслідків, отже рішення ДПІ № 3 від 02.09.2003 року слід визнати нечинним.
ДПІ у Залізничному районі м.Львова, відповідач у справі, заперечуючи вимоги позивача, посилається на те, що оскільки вивільнення активів відбувалося, як зазначено у запиті № 449, з метою залучення інвестиційних коштів, то в зв’язку з тим, що ця умова позивачем не була виконана, спір просить вирішити згідно вимог чинного законодавства.
Постановою господарського суду Львівської області від 24-25.01.2006 року № 5/2490-27/450 позов ДП «Будівельне управління № 150»ТзОВ «Компанія «Форвард»задоволено повністю. Рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова № 3 від 02.09.2003 року визнано нечинним.
При винесенні постанови господарський суд Львівської області, визнаючи нечинним рішення ДПІ № 3 від 02.09.2003 року, керувався тим, що дане рішення не зареєстроване в окремому журналі, як це передбачено п.2.3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 28.08.2001 року № 338, відсутнє внесення записів щодо звільнення активів позивача з під податкової застави.
З підстав зазначених в апеляційній скарзі відповідач оскаржив рішення суду, вважаючи неправильним застосування судом п.2.3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби та наявністю у нього вищезгаданого журналу.
Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що при розгляді спору місцевим господарським судом порушені вимоги процесуального та матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова господарського суду Львівської області у справі № 5/2490-27/450 від 24-25.01.2006 року, повний текст якої було виготовлено та підписано 10.02.2006 року, не містить відмітки про дату направлення її сторонам.
Крім того, на зворотній стороні постанови знаходиться запис про отримання постанови представником позивача нарочно. Відмітка про отримання постанови відповідачем відсутня. У справі також відсутні докази направлення відповідачу постанови суду, чим порушено вимоги ст. ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, в матеріалах справи знаходиться протокол судового засідання із зазначенням «від 24-25.01.2006 р.»(а.с.34), в якому вказано, що в судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2006 року до 14. год., але вказівка щодо ухвалення рішення у даній справі відсутня. Повний текст постанови у справі виготовлений 10.02.2006 року (а.с.37), проте в матеріалах справи у відповідності до ст.160 КАС України відсутня вступна та резолютивна частина постанови.
Крім наведеного, апеляційний господарський суд також приймає до уваги, що відповідно до п.2.3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби окремі види активів платника податків, що має податковий борг, можуть бути звільнені з під податкової застави за запитом платника податків, якщо органом державної податкової служби встановлено, що звичайна вартість інших активів, які залишаються в податковій заставі, у два і більше разів перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою. При цьому, враховуються суми будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над правом податкової застави.
Господарським судом при винесенні постанови не враховано, що на момент прийняття рішення про вивільнення майна з податкової застави, податковий борг позивача становив 104 370,07 грн., а активи, які залишалися в податковій заставі після вивільнення перевищували двократний розмір податкового боргу, що підтверджується додатками з Декларації про прибуток підприємств за відповідний період.
Що ж стосується відсутності внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, записів про звільнення активів позивача з під податкової застави, то отакий запис не міг бути проведений, оскільки об’єктом обтяження було невизначене майно, все рухоме майно і майнові права, а згідно рішення ДПІ лише частина активів позивача звільняється з під податкової застави.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв постанову без одержання норм матеріального та процесуального права.
З огляду на обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задоволити, а постанову господарського суду Львівської області від 24-25.01.2006 року у справі № 5/2490-27/450А скасувати.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 163, 167, 195, 196, 198, 201, 202, 297 КАС України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м.Львова задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 24-25.01.2006 року у справі № 5/2490-27/450А скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Суддя Марко Р.І.
Суддя Бойко С.М.