ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р. Справа № 917/68/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Ногіної О.М., посвідчення №008307 від 09.10.2012 року,

1-го відповідача- не з'явився,

2-го відповідача- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Полтавського району (вх. №866 П/1-42) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.01.15 у справі № 917/68/15

за позовною заявою Прокурора Полтавського району Полтавської області, 36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 32

до : 1. Полтавської районної державної адміністрації, 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 5

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Полтавська область, Полтавський район, с. Нестеренки

про визнання недійсними розпорядження, договору, зобов"язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23 січня 2015 року (суддя Бунякіна Г.І.) позовну заяву Прокурора Полтавського району Полтавської області від 19.01.2015р. №105-201/15 (вх. №84/15 від 20.01.2015 р.) повернути без розгляду.

Прокурор Полтавського району з даною ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

У судове засідання, яке відбулось 12 лютого 2015 року з'явився прокурор, інші сторони своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка першого та другого відповідача, не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступні обставини справи.

20 січня 2015 року від прокурора Полтавського району надійшла позовна заява до 1) Полтавської районної державної адміністрації, 2) ФОП ОСОБА_1 про:

1)визнання недійсним розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації №216 від 23.02.2011 року «Про надання ФОП ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Нестеренківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (землі запасу) загальною орієнтовною площею 27,00 га (землі сільськогосподарського призначення)»;

2)визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 21.11.2011 року на земельну ділянку площею 23,8840 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що знаходиться на території Нестеренківської сільської ради,кадастровий №5324083700:00:002:0010, про що у Державному реєстру земель вчинено відповідний запис від 24.02.2012 року за №532400004001663;

3)зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 23,8840 га кадастровий №5324083700:00:002:0010, загальною вартістю 483 152, 30 грн. до земель запасу Нестеренківської сільської ради,

Втім ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23 січня 2015 року (суддя Бунякіна Г.І.) позовну заяву Прокурора Полтавського району Полтавської області від 19.01.2015р. №105-201/15 (вх. №84/15 від 20.01.2015 р.) повернути без розгляду.

Не погоджуючись з даною правовою позицією суду першої інстанції прокурор в обґрунтуванні апеляційної скарги наголошує на неправомірності відмови суду у прийнятті позовної заяви, вказуючи про пов'язаність та однорідність позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстнації прийнятою з порушенням норм процесуального законодавства враховуючи наступне.

Так судом в основу мотивування повернення позовної заяви було покладено встановлення факту об'єднання позивачем в позовній заяві декілька вимог немайного характеру, що на думку суду утруднить вирішення спору.

Однак колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам процесуального права з огляду на наступне.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

У відповідності до положення статті 58 Господарського процесульного кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно до пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Виходячи з того, що під вимогою розуміється матеріально правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права,позивач наділений правом об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог,тобто кілька способів захисту порушеного права.

Враховуючи той факт, що підстава позову являє собою фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, безпосередні вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

За таких обставин, колегія суддів наголошує, що діючим господарським процесуальним законодавством передбачено можливість об'єднання позовних вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, усі три вимоги прокурора є взаємопов'язаними між собою виходячи з підстав виникнення - встановлення правомірності передання в користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Нестеренківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (землі запасу) площею 23,8840 га кадастровий №5324083700:00:002:0010, загальною вартістю 483 152, 30 грн, наявністю одних і тих самих сторін спору, підтверджуються одними й тими ж самими доказами.

Крім того твердження суду першої інстанції, що вимога прокурора стосовно зобов'язання повернути вищезазначену земельну ділянку була заявлена передчасною, є не правомірним, оскільки даний висновок суду першої інстанції є по суті правовою оцінкою позовних вимог, яку суд має право здійснити виключно за результатами розгляду справи по суті з ухваленням відповідного судового рішення.

Проаналізувавши правову природу взаємовідносин сторін, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість об'єднання позовних вимог прокурора в одне провадження, оскільки вимоги прокурора мають однорідний характер, ті самі підстави виникнення; правовідносини, які склались між сторонами у справі випливають з тих фактичних обставин, на яких ґрунтуються вимоги прокурора.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставним повернення позовної заяви прокурора з підстав визначених п. 5 ч 1 ст. 63 ГПК України.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування в даному випадку місцевим господарським судом п 5 частини 1 статті 63 є недоцільним та неправомірним, та у зв'язку з цим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Тому, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню та відповідно справа № 917/68/15 направленню для подальшого розгляду до господарського суду Полтавської області.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Полтавського району задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.01.15 у справі № 917/68/15 скасувати.

Справу № 917/68/15 передати на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленомуГосподарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Повний текст постанови складено 16 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.