ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2015 р. Справа № 924/1869/14

за позовом Приватного підприємства "Миролюбівське" с.Миролюбівка, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький

про стягнення 600000 грн., з яких 537689 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 62311 грн. збитків

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Савченко Я.В. - за довіреністю №010214 від 01.02.2014р.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення приймається 09.02.2015р., оскільки в судовому засіданні 20.01.2015р. та 28.01.2015р. оголошувалась перерва.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 09.02.2015р. не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою з підписом представника позивача Мирошник Р.С. про оголошення в судовому засіданні 28.01.2015р. перерви на 15год. 30хв. 09.02.2015р.

Згідно з абз. 1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене та те, що за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для вирішення спору по суті, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" 600000 грн., з яких 537689 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 62311 грн. збитків. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору №391-СГТ від 01.07.2013р. про купівлю-продаж сільськогосподарської та тракторної техніки позивач перерахував відповідачу 637689грн., однак зазначений договір на підставі п.5.2 достроково припинив свою дію з 06.07.2013р. у зв'язку з прийняття засновником ПП "Миролюбівське" рішення про реорганізацію. Повідомив, що 21.07.2014р. між позивачем та Міжнародною правовою компанією "Бонд Інтелект Груп" укладено договір відступлення права вимоги та надання послуг №21/07, відповідно до умов якого ПП "Миролюбівське" відступило право вимоги до ТзОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" сплати суми безпідставного збагачення за договором купівлі-продажу №391-СГТ від 01.07.2013р. у розмірі 100000грн. У зв'язку з чим заявлена до стягнення сума безпідставно отриманих коштів визначена у розмірі 537689грн. Також наголошує на тому, що 03.07.2014р. відповідачем проведено незаконне вилучення Комбайн зернозбиральний New Holland СХ6090, з жаткою 24 GVFP. У зв'язку з незаконним вилученням відповідачем комбайна, було затягнуто строки збирання урожаю, внаслідок чого позивачу завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 710100 грн., а саме: 351000 грн. за Актом обстеження посівів озимого ріпаку від 25.07.2014 р.; 359100 грн. за Актом обстеження посівів озимого ячменю від 25.07.2014 р. У зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, позивач вирішив заявити до стягнення 62311 грн. збитків.

У додаткових поясненнях (, вх.№05-22/462/15 від 20.01.2015р., вх.№05-22/831/15 від 28.01.2015р.) позивач зазначає, що сплата грошових коштів після припинення строку дії договору відбулась у зв'язку з некомпетентністю бухгалтера у правових питаннях. Повідомив, що позивач не погоджується зі змістом наявного в матеріалах справи акту вилучення товару за договором купівлі-продажу №391-СГТ від 01.07.2013р., у якому зазначено, що вилучення товару відбулось у зв'язку з порушенням Покупцем п.3.4.3 договору, оскільки договір №391-СГТ від 01.07.2013р. достроково припинив свою дію з огляду на що, у відповідача були відсутні підстави для застосування оперативно-господарських санкцій.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що листи з інформацією про прийняття рішення про проведення реорганізації Приватного підприємства "Миролюбівське" на адресу ТзОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" з боку Приватного підприємства "Миролюбівське" не направлялись.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Наголошує на тому, що відповідно до п.5.1, п.5.2 договору договір достроково припиняє свою дію, тобто до 31.12.2013р. з моменту прийняття рішення про реорганізацію, а в частині оплати товару, сплати штрафних санкцій, процентів, інших платежів - до повного розрахунку. Зазначає, що безумовним підтвердженням дії договору до повного розрахунку за придбаний товар є дії позивача щодо сплати протягом 10 календарних місяців 29 банківських платежів із призначенням платежу "плата згідно договору №391-СГТ від 01.07.2013р.". Звертає увагу суду на те, що у відповідності до порядку розрахунків останній платіж повинен був бути здійснений позивачем до 05.12.2013р., після чого позивач набув би у власність предмет договору. Зазначив, що враховуючи факт не набуття права власності позивачем на комбайн зернозбиральний за договором з власної вини, закінчення строку дії договору 31.12.2013р., відсутності у позивача правової підстави для володіння та користування зазначеним комбайном після 31.12.2013р. відповідачем самостійно усунуто перешкоди в користуванні власністю шляхом його вилучення. Оскільки дії відповідач стосовно вилучення трактора зернозбирального у позивача відповідають вимогам чинного законодавства, вважає, що твердження позивача не заслуговують на увагу. На підставі наведеного просить суд у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" (Продавець) та Приватним підприємством "Миролюбівське" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської та тракторної техніки №391-СГТ.

Відповідно до п.1.1 договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (товар), а Покупець зобов'язався прийнято товар та сплатити його вартість.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування товару, його кількість, вартість (ціна), термін передачі товару покупцю та базис поставки (згідно правил Інкотермс 2010), а також інші умови визначені в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

У п.1.4 договору сторони визначили, що на підставі ст.697 Цивільного кодексу України право власності на переданий Покупцеві товар по цьому договору зберігається за Продавцем до повної сплати Покупцем ціни товару. Підставою для переходу права власності на товар до Покупця є повна сплата Покупцем ціни товару, підтвердженням такої сплати може бути підписаний сторонами акт переходу права власності на товар.

Оплата товару Покупцем за цим договором проводиться в порядку, визначеному в додатках до цього договору (п.2.3 договору).

Згідно п.3.1.1 договору Продавець має право вимагати повної оплати або повернення товару, якщо Покупець не сплатив, у визначений договором строк, частково або повністю будь-який платіж за товар, сплата якого передбачена в додатках до договору або не виконав будь-якого зобов'язання по цьому договору.

Пунктом 3.1.4 договору передбачено право Продавця в односторонньому порядку відмовитись від цього договору, у разі невиконання Покупцем будь-якого зобов'язання по цьому договору протягом 14 календарних днів з моменту настання строку виконання зобов'язання.

Відповідно до п.3.4.3 Покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі відповідно до умов договору. При перерахуванні кошті обов'язково вказувати в платіжному дорученні на оплату номер та дату укладення цього договору.

У разі несплати чергового платежу або порушення правил утримання чи використання товару або інших зобов'язань за цим договором, на першу вимогу Продавця (його структурного підрозділу, повноважної особи), повернути йому товар разом з усіма документами та приналежностями до нього згідно акту приймання-передачі в технічно-справному та повному комплектному стані або в інший спосіб, передбачений договором (п.3.4.4 договору).

Згідно п.5.1 договору, останній вступає в силу в день його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2013р., а в частині оплати товару, сплати штрафних санкцій, процентів, інших платежів - до повного розрахунку.

Пунктом 5.2 договору визначено, що договір достроково припиняє дію з моменту прийняття рішення Покупцем про реорганізацію, повернення товару Продавцю, а також в інших випадках, визначених законом.

За змістом п.7.4 договору, у разі прострочення Покупцем більш, ніж на 14 календарних днів, сплати будь-якого платежу по цьому договору (в т.ч і частково) або порушення Покупцем будь-якого іншого зобов'язання по цьому договору, Продавець має право вимагати від нього повернення товару.

У п.7.5 договору сторони домовились, що Продавець, у разі прострочення Покупцем більш, ніж на 14 календарних днів, сплати будь-якого платежу по цьому договору (в т.ч і частково) або порушення Покупцем будь-якого іншого зобов'язання по цьому договору, має право застосувати до Покупця наступні оперативно-господарські санкції: в будь-який час Продавець має право, без попереднього повідомлення (вимоги) Покупця, безперешкодного доступу до Товару задля його повернення незалежно від місцезнаходження та самостійно або із залученням третіх осіб здійснити повернення (вилучення) товару. При відмові Покупця підписати акт повернення (вилучення), він є дійсним, за умови підписання його Продавцем та будь-якою третьої стороною, яка брала участь при поверненні (вилученні) товару.

Згідно п.11.1 договору всі зміни і доповнення до договору є обов'язковими для сторін, якщо вони викладені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

У додатку №1 до договору сторонами погоджено найменування та вартість товару, що поставляється по договору а саме: Комбайн зернозбиральний New Holland СХ6090, з жаткою 24 GVFP (вартістю1841585грн. з ПДВ); правий боковий ніж Zieglera (вартістю 21290гн. з ПДВ); транспортний візок Bicchi (вартістю 31935грн. з ПДВ). Всього вартість товару з ПДВ 1894810грн.

У п.5 додатку визначено порядок оплати: І платіж в сумі 300189грн. до 04.07.2013р., ІІ платіж в сумі 268254грн. в строк до 01.08.2013р.; ІІІ платіж в сумі 568443грн. в строк до 10.10.2013р., ІV платіж в сумі 568443грн. - до 07.11.2013р.; V платіж в сумі 189481грн. до 05.12.2013р.

Додаток до договору підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

03.07.2013р. на виконання умов договору згідно видаткової накладної №13315 Продавець передав, а Покупець прийняв товар - Комбайн зернозбиральний New Holland СХ6090 (ціна з ПДВ 1546585грн.); жниварка зернова 24 GVFP (ціна з ПДВ 295000грн.); правий боковий ніж Zieglera з кронштейном (ціна з ПДВ 21290грн);

Передача-приймання товару комбайну зернозбирального New Holland СХ6090; жниварки зернова 24 GVFP; правого бокового ножу Zieglera з кронштейном відображено у акті прийому-передачі від 04.07.2013р.

Згідно платіжних доручень №101 від 02.07.2013р. на суму 300189грн., №86 від 20.08.2013р. на суму 9000грн., №916 від 23.08.2013р. на суму 6000грн., №93 від 30.08.2013р. на суму 15000грн., №93 від 09.09.2013р. на суму 6000грн., №96 від 20.09.2013р. на суму 9000грн., №105 від 04.10.2013р. на суму 8390грн., №107 від 04.10.2013р. на суму 7500грн., №112 від 11.10.2013р. на суму 10000грн., №109 від 10.10.2013р. на суму 10000грн., №105 від 22.10.2013р. на суму 5000грн., №114 від 28.10.2013р. на суму 35000грн., №117 від 29.10.2013р. на суму 5000грн., №147 від 29.11.2013р. на суму 10000грн., №134 від 21.11.2013р. на суму 30000грн., №141 від 28.11.2013р. на суму 50000грн., №128 від 13.11.2013р. на суму 5000грн., №129 від 19.11.2013р. на суму 5000грн., №125 від 07.11.2013р. на суму 5000грн., №124 від 05.11.2013р. на суму 40000грн., №175 від 23.12.2013р. на суму 9000грн., №120 від 26.12.2013р. на суму 5000грн., №163 від 06.12.2013р. на суму 5000грн., №154 від 05.12.2013р. на суму 10000грн., №12 від 31.01.2014р. на суму 10000грн., №8 від 24.01.2014р. на суму 4000грн., №9 від 29.01.2014р. на суму 2000грн., №15 від 17.02.2014р. на суму 10000грн., №35 від 28.03.2014р. на суму 7000грн., №31 від 20.03.2014р. на суму 10000грн., №41 від 17.04.2014р. на суму 5000грн., №47 від 25.04.2014р. на суму 3800грн., №53 від 08.05.2014р. на суму 1700грн.

В графі призначення платежу у зазначених платіжних дорученнях вказано - "плата згідно договору №391-СГТ від 01.07.2013р. "

06.07.2013р. засновником (власником) ПП "Миролюбівське" прийнято рішення про проведення реорганізації підприємства відповідно до ст.107 ЦК України та встановлено строк для проведення реорганізації до 31.12.2015р.

Згідно акту вилучення товару від 11.07.2014р. ТзОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" проведено вилучення у ПП "Миролюбівське" товару комбайну зернозбирального New Holland СХ6090 з жаткою 24 GVFP та транспортного візка у зв'язку з порушенням Покупцем п.3.4.3 договору купівлі-продажу №391-СГТ від 01.07.2013р., а саме несплати в повному обсязі платежів.

14.08.2014р. ПП "Миролюбівське" направлено на адресу ТзОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" вимогу №05/08 від 05.08.2014р. про повернення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 537689грн., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист.

В матеріалах справи наявні акти обстеження посіві озимого ріпаку від 25.07.2014р., якими визначено недоотримано виручку у розмірі 359,1тис.грн. з площі 105га, та351тис.грн. з площі 78га.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар обумовлений договором.

У п.5.1 договору сторони визначили, що договір вступає в силу в день його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2013р., а в частині оплати товару, сплати штрафних санкцій, процентів, інших платежів - до повного розрахунку.

Згідно п.5.2 договору, договір достроково припиняє дію з моменту порушення судом справи про банкрутство Покупця, прийняття рішення Покупцем про ліквідацію, реорганізацію, повернення товару Продавцю, а також в інших випадках визначених законом.

Проаналізувавши наведені умови договору в сукупності, суд приходить до висновку, що у п. 5.1 договору сторони встановили строк дії договору - до 31.12.2013р., а у п.5.2 договору визначили підставу дострокового припинення дії договору - прийняття рішення Покупцем про реорганізацію, при цьому погодивши, що в частині оплати товару - договір діє до повного розрахунку.

Викладеним сторони погодили, що зі спливом строку договору, який не одержав свого завершення шляхом виконання його умов, хоч і припиняється дія самого договору, але продовжується функціонування зобов'язального правовідношення у частині невиконаних обов'язків.

Зазначене положення відповідає суті зобов'язань, які виникають із договору купівлі-продажу, визначених ч.2 ст 692 Цивільного кодексу України, за якими покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Також зазначене положення узгоджується з приписами ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Позивачем до матеріалів справи не долучено та не зазначено про існування будь-яких листів Покупця адресованих Продавцю з повідомленням про прийняття рішення про реорганізацію та припинення дії договору; рішень суду про визнання договору припиненим; підписаної між сторонами угоди про припинення договору.

При цьому наявні в матеріалах справи докази, а саме платіжні доручення про перерахування коштів, після 06.07.2013р. - дня прийняття рішення про реорганізацію, свідчать про те, що Покупець сплачував кошти на виконання умов договору №391-СГТ від 01.07.2013р. з призначенням платежу "плата згідно договору №391-СГТ від 01.07.2013р.".

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі, було укладено договір купівлі-продажу №391-СГТ від 01.07.2013р., а кошти в сумі 537689грн., які ПП "Миролюбівське" просить стягнути з ТзОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка", отримано останнім у якості оплати за товар, переданий на виконання договору купівлі-продажу, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 14.10.2014р. у справі № 922/1136/13.

На підставі наведеного у позові в частині стягнення 537689грн. безпідставно набутих грошових коштів необхідно відмовити.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 62311грн. збитків судом враховується таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Згідно із частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді реальних збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

При цьому позивачу необхідно довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Судом встановлено, що у п.1.4 укладеного між сторонами договору сторони визначили, що на підставі ст.697 Цивільного кодексу України право власності на переданий Покупцеві товар по цьому договору зберігається за Продавцем до повної сплати Покупцем ціни товару.

У п.7.5 договору сторони домовились, що Продавець, у разі прострочення Покупцем більш, ніж на 14 календарних днів, сплати будь-якого платежу по цьому договору (в т.ч і частково) або порушення Покупцем будь-якого іншого зобов'язання по цьому договору, має право застосувати до Покупця наступні оперативно-господарські санкції: в будь-який час Продавець має право, без попереднього повідомлення (вимоги) Покупця, безперешкодного доступу до Товару задля його повернення незалежно від місцезнаходження та самостійно або із залученням третіх осіб здійснити повернення (вилучення) товару.

Враховуючи те, що ТзОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" вилучення предмету договору-купівлі продажу проведено у зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті зазначеного товару, ТзОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" відповідно до умов договору та приписів ст.697 ЦК України є власником вилученого майна, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача.

Стосовно поданих позивачем актів обстеження посівів озимого ріпаку від 25.07.2014р. в підтвердження розміру збитків, суд оцінює їх критично, оскільки зазначені у останніх вихідні дані для обрахунку збитків не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких підстав суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправної поведінки та вини відповідача, розміру збитків, що є елементами складу цивільного правопорушення, які є необхідними для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Відсутність повного складу цивільного правопорушення виключає застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, з огляду на що, позовні в частині стягнення 62311грн. збитків є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Приватного підприємства "Миролюбівське" с.Миролюбівка, Житомирська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" м. Хмельницький про стягнення 600000 грн., з яких 537689 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 62311 грн. збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим з повідомленням (Житомирська область, Житомирський р-н., с. Миролюбівка, вул. Петровського, 1);

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4).