ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2015 року Справа № 915/2058/14
Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Кривулько І.С.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Красюк О.О., довіреність від 19.01.2015р. №02
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Коробченко А.В., довіреність від 25.09.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні первісну позовну заяву: Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012)
до відповідача: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 38728512)
про: стягнення 16817,28 грн.
та зустрічну позовну заяву: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 38728512)
до відповідача: Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012)
про: стягнення 73969,13 грн., -
Суть спору: Державне підприємство «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») 16817,28 грн., з яких: 16356,82 грн. заборгованості та 460,46 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 18.09.2013р. №265А-2013 про відшкодування витрат по сплаті земельного податку, зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 24.12.2013р., в частині повного та своєчасного відшкодування витрат по сплаті земельного податку.
Ухвалою суду 12.12.2014р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 20.01.2015р. о 14:00; витребувано додаткові докази у справі.
26.12.2014р. за вх.№24155/14 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
12.01.2015р. за вх.№168/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
19.01.2015р. за вх.№733/15 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
19.01.2015р. за вх.№739/15 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») до Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» про стягнення 73969,13 грн. надмірно сплачених коштів.
Ухвалою суду від 20.01.2015р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду; розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом з первісною позовною заявою на 20.01.2015р. о 14:00; витребувано додаткові докази у справі.
Зустрічна позовна заява обґрунтована безпідставним отриманням Державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» у 2013-2014 роках 73969,13 грн., що складають суму сплаченого ПДВ, який нараховувався на земельний податок, що відшкодувався за укладеним між сторонами договором.
У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 20.01.2015р. оголошувалась перерва до 28.01.2015р. о 15:30.
27.01.2015р. за вх.№1374/15 до суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 28.01.2015р. відповідач за первісним позовом заявив клопотання про витребування в порядку ст. 38 ГПК України додаткових доказів, а саме: у СДПІ з обслуговування ВП у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів доказів того, чи були перераховані до державного бюджету кошти, які становлять сплачений ПДВ за договором №265А-2013 про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 18.09.2013р. за період з вересня 2013р. по жовтень 2014р.
Ухвалою суду від 28.01.2015р. задоволено клопотання відповідача за первісним позовом за вх.№1465/15 від 28.01.2015р.; розгляд справи відкладено на 10.02.2015р. о 14:30; витребувано у СДПІ з обслуговування ВП у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів письмові пояснення та докази того, чи були перераховані до державного бюджету кошти, які становлять сплачений ПДВ за договором №265А-2013 про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 18.09.2013р. за період з вересня 2013р. по жовтень 2014р.; в порядку ст. 30 ГПК України викликано у судове засідання 10.02.2015р. посадових осіб СДПІ з обслуговування ВП у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів або її Миколаївського відділення для дачі пояснень з питань перерахування до державного бюджету коштів, які становлять сплачений ПДВ за договором №265А-2013 про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 18.09.2013р. за період з вересня 2013р. по жовтень 2014р.
10.02.2015р. за вх.№2334/15 до суду від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучені судом до матеріалів справи.
10.02.2015р. за вх.№2333/15 до суду від СДПІ з обслуговування ВП у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів надійшли витребувані в порядку ст. 38 ГПК України письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 10.02.2015р. викликані в порядку ст. 30 ГПК України посадові особи СДПІ з обслуговування ВП у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів пояснили суду, що суми податку на додану вартість, які задекларовані ДП «СМП «Октябрьск» до сплати до бюджету за вересень 2013р. - жовтень 2014р., сплачені в повному обсязі; податкові накладні, які виписані на адресу ДП «Адміністрація морських портів України» включені до реєстру виданих накладних; ідентифікувати, яка саме податкова накладна виписана за договором №265А-2013 від 18.09.2013р. про відшкодування витрат по сплаті земельного податку немає можливості без розгляду самих податкових накладних та інших первинних документів.
У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 10.02.2015р. оголошувалась перерва до 11.02.2015р. о 15:00.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні підтримав первісну позовну заяву в повному обсязі, просив суд її задовольнити, заперечив проти задоволення зустрічної позовної заяви, з підстав, викладених у відповідному відзиві.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні підтримав зустрічну позовну заяву в повному обсязі, просив суд її задовольнити, заперечив проти задоволення первісної позовної заяви, з підстав, викладених у відповідному відзиві.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
18.09.2013р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») (Сторона 1, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (Сторона 2, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладений договір №265А-2013 про відшкодування витрат по сплаті земельного податку, за п.1.1 якого Сторона 1 відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства, зобов'язується відшкодовувати Стороні 2 витрати по сплаті земельного податку.
Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору Сторона 2 укладанням цього договору підтверджує, що вона є платником земельного податку відповідно до статті 269 Податкового кодексу України, а саме: землекористувачем. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка перебуває у на праві постійного користування Сторони 2, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №4714863 від 11.06.2013р., на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать Стороні 1. Перелік об'єктів нерухомості, земельних ділянок їх площа та розмір зазначені у Додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п.2.2 договору розмір відшкодування витрат Сторони 2 розраховується пропорційно кількості одиниць площі оподаткування земельної ділянки, які використовуються Стороною 1. Розмір відшкодування зазначений у Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, у т.ч. включаючи витрати Сторони 2 пов'язані з виконанням цього договору (витрати на адміністрування). ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства.
За п.2.3 договору відшкодування витрат по сплаті земельного податку здійснюється Стороною 1 щомісячно не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Сторони 1 на поточний рахунок Сторони 2 на підставі виставленого Стороною 2 рахунку та Акту користування земельними ділянками. Рахунок Стороною 2 виставляється не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У разі неотримання Стороною 1 оригіналу належним чином оформленого рахунку у строк, встановлений цим пунктом, Сторона 1 звільняється від будь-якої відповідальності за несвоєчасну сплату відшкодування витрат на сплату земельного податку.
У відповідності до п.4.2 договору за порушення строків оплати, передбачених пунктом 2.3 цього договору, Сторона 1 несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент порушення строків оплати, за кожен день прострочення.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що внесення змін до цього договору здійснюється виключно шляхом укладання сторонами відповідно додаткової угоди у письмовій формі, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013 року. У разі відсутності письмового повідомлення будь-якої із сторін про відмову від продовження строку дії цього договору за 30 календарних днів до спливу строку дії цього договору, цей договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах.
Додатком №1 до договору №265А-2013 від 18.09.2013р. про відшкодування витрат на сплату земельного податку сторони узгодили перелік об'єктів нерухомості, земельних ділянок, їх площу та розмір оплати.
Додатковою угодою №1 від 24.12.2013р. до договору №265А-2013 від 18.09.2013р. про відшкодування витрат на сплату земельного податку сторони внесли зміни про наступне:
- пункт 1.3 договору №265А-2013 від 18.09.2013р. викладено у наступній редакції: «Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка перебуває на праві постійного користування у Сторони 2, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №4714863 від 11.06.2013р., на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать Стороні 1. Перелік об'єктів нерухомості, земельних ділянок їх площа та розмір оплати зазначені у Додатку №2 до цього договору»;
- Додаток №1 до договору №265А-2013 від 18.09.2013р. втратив чинність;
- пункт 7.1 договору №265А-2013 від 18.09.2013р. викладено в новій редакції: «Цей договір діє до 31.12.2014 року».
Додатком №2 до договору №265А-2013 від 18.09.2013р. про відшкодування витрат на сплату земельного податку сторони узгодили перелік об'єктів нерухомості, земельних ділянок, їх площу та розмір оплати.
На виконання умов договору позивачем за первісним позовом були виставлені відповідачу за первісним позовом відповідні рахунки на оплату відшкодування витрат по сплаті земельного податку, які включали вартість ПДВ, а саме:
- рахунок на оплату №1129 від 30.09.2013р. на суму 117261,99 грн., в тому числі ПДВ - 19543,67 грн.;
- рахунок на оплату №1205 від 31.10.2013р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №1358 від 30.11.2013р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №1485 від 31.12.2013р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №97 від 31.01.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №208 від 28.02.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №349 від 31.03.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №462 від 30.04.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №560 від 31.05.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №650 від 30.06.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №764 від 31.07.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №863 від 31.08.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №961 від 30.09.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.;
- рахунок на оплату №1060 від 31.10.2014р. на суму 32877,19 грн., в тому числі ПДВ - 5479,53 грн.
Рахунки за вересень 2013 року - липень 2014 року оплачені відповідачем за первісним позовом повністю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме:
- платіжним дорученням №474 від 16.10.2013р. на суму 117261,99 грн.;
- платіжним дорученням №667 від 28.11.2013р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №832 від 23.12.2013р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №53 від 15.01.2014р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №210 від 24.02.2014р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №321 від 25.03.2014р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №477 від 22.04.2014р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №652 від 23.05.2014р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №748 від 11.06.2014р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №919 від 22.07.2014р. на суму 32877,19 грн.;
- платіжним дорученням №995 від 14.08.2014р. на суму 32877,19 грн.
Разом з тим, рахунки за серпень - жовтень 2014 року оплачені відповідачем за первісним позовом частково, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями:
- платіжним дорученням №1121 від 29.09.2014р. на суму 27397,66 грн.;
- платіжним дорученням №1213 від 28.10.2014р. на суму 27452,17 грн.;
- платіжним дорученням №1297 від 25.11.2014р. на суму 27424,92 грн.
Несплачена за рахунками за серпень - жовтень 2014 року сума є сумою ПДВ за вказані місяці, стягнення якої, а також нарахованої на вказану суму пені склало предмет первісного позову по даній справі.
Несплата відповідачем за первісним позовом нарахованої суми ПДВ пов'язана з отриманням ним у листі Міністерства доходів і зборів України від 28.03.2014р. №5592/6/99-99-19-03-02-15 індивідуального податкового роз'яснення, суть якого полягає в тому, що кошти у вигляді компенсації з оплати земельного податку до бази оподаткування не включаються та податком на додану вартість не оподатковуються.
Листами від 17.09.2014р. №1/1.11/14-1404 та від 06.10.2014р. №3/1.15/14-1523 відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про отримання ним індивідуального податкового роз'яснення щодо не нарахування ПДВ на суми відшкодування витрат по сплаті земельного податку та просив повернути надмірно сплачений ПДВ у період з 14.06.2013р. по 31.07.2014р. та у майбутньому виставляти рахунки за договором без нарахування ПДВ на суми компенсації з оплати земельного податку.
Позивач за первісним позовом у листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2014р. №6219/6/99-99-19-03-02-15 також отримав індивідуальне податкове роз'яснення, суть якого полягає в тому, що кошти у вигляді компенсації з оплати земельного податку до бази оподаткування не включаються та податком на додану вартість не оподатковуються.
З моменту отримання позивачем за первісним позовом індивідуального податкового роз'яснення нарахування ПДВ на суми відшкодування витрат на сплату земельного податку за укладеним між сторонами договором не застосовується.
Таким чином, суть спору за первісним позовом є стягнення з відповідача за первісним позовом нарахованої у відповідних рахунках суми ПДВ за серпень-жовтень 2014 року, що складає 16356,82 грн. та нарахованої на вказану суму пені у розмірі 460,46 грн.
Суть спору за зустрічним позовом полягає у стягненні надмірно сплаченої суми ПДВ, нарахованого на суми відшкодування витрат по сплаті земельного податку за період з 14.06.2013р. по 31.07.2014р. у розмірі 73969,13 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
В укладеному між сторонами договорі від 18.09.2013р. №265А-2013 про відшкодування витрат по сплаті земельного податку сторонами встановлено, що ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України (п.2.2 договору).
Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п/п.14.1.185 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Виходячи із вищезазначених положень Податкового кодексу України, отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватися як операція з постачання послуг, а отже кошти у вигляді компенсації з оплати земельного податку до бази оподаткування не включаються та податком на додану вартість не оподатковуються.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 16356,82 грн. заборгованості, що складає суму ПДВ, нарахованого на відшкодування витрат по сплаті земельного податку за серпень-жовтень 2014 року та нарахованої на вказану суму пені у розмірі 460,46 грн.
З огляду на вищевикладене у задоволенні первісного позову слід відмовити в повному обсязі.
Щодо зустрічного позову господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжує такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Оскільки між сторонами у справі, що розглядається, існували договірні відносини, а кошти, які позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом, були отримані останнім на підставі та на виконання укладеного між сторонами договору від 18.09.2013р. №265А-2013 про відшкодування витрат по сплаті земельного податку, зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 24.12.2013р., то такі кошти набуті за наявності правової підстави, а тому заявлені ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») зустрічні позовні вимоги не можуть бути задоволені на підставі положень статті 1212 ЦК України.
Більш того, стягувані за зустрічним позовом кошти становлять суму податку на додану вартість, перераховану відповідачем за зустрічним позовом до державного бюджету України, тобто, є переплатою цього податку та не є безпідставно набутою сумою, яка може бути повернута позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція про те, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу, викладена у постановах Верховного Суду України від 17.06.2014р. у справі №3-30гс14, від 02.09.2014р. у справі №3-64гс14, від 02.10.2013р. у справі №6-88цс13, від 22.01.2013р. у справі №3-69гс12, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція про те, що сума податку на додану вартість, стягнута з особового рахунка позивача і перерахована відповідачем до державного бюджету України, є переплатою цього податку та не є безпідставно набутою сумою, яка може бути повернута позивачеві на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України викладена у постановах від 13.12.2010р. №26/2 та від 29.11.2010р. №19/18, від 16.05.2011р. №10/7; від 30.05.2011р. №24/135(24/0245), №14/209(02-4/4-14), прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно до вимог ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Також аналогічна правова позиція наведена у п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014р. №01-06/1666/14 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», у п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», п.5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011р. №01-06/1642/2011 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».
За викладених обставин слід відмовити у задоволенні заявлених зустрічних позовних вимог в повному обсязі.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні первісного позову Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» відмовити повністю.
2. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») відмовити повністю.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 14 лютого 2015 року.
Суддя Ю.С. Бездоля