Головуючий у 1 інстанції - Кулик С.В.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2015 року справа №263/7992/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: ГеращенкаІ.В., Арабей Т.Г., Губської Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2014 року у справі № 263/7992/14-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
08 серпня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності управління щодо виплати у неповному обсязі державної соціальної допомоги як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2014 року, зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за період з 01 січня 2014 року по день постановлення рішення суду, з урахуванням фактично сплачених сум, зобов'язання відповідача призначити та виплачувати у подальшому підвищення до пенсії у розмірі не меншому за встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 2-3).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 з 01 січня 2014 року по 07 лютого 2014 року залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 6).
Постановою суду першої інстанції від 17 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області провести позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 08 лютого 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено (а.с. 9-10).
Не погодившись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2014 року у справі № 263/7992/14-а про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни».
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон України № 2195-IV), який набрав чинності з 01 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 Закону України № 2195-IV передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За вимогами ст. 7 Закону України № 2195-IV фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Законом України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03 серпня 2014 року, доповнені пункти 6-7, якими встановлено, що з 01 січня 2014 року норми і положення статей 5,6 Закону України № 2195-IV застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 03 серпня 2014 року надані повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 6 Закону України № 2195-IV, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував норми зазначеного Закону з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012.
Щодо посилання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з приводу відсутності публічно-правового спору, суд зазначає наступне.
Відповідач у справі - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя є суб'єктом владних повноважень - органом державної влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач звернулась до суду із позовом про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2014 року у справі № 263/7992/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді І.В. Геращенко
Т.Г.Арабей
Л.В. Губська