Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року справа №805/3153/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губська Л.В.,

при секретарі Томах О.О.

за участю:

представника позивача Масюти М.О.

представника відповідача Чуйко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 805/3153/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень-лютий 2014 року у розмірі 18 531,83 грн (а.с. 2-3).

28 квітня 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області зменшено позовні вимоги на 1 000,00 грн, у зв'язку з частковою сплатою (а.с. 35).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень-лютий 2014 року у розмірі 17 531,83 грн (а.с. 51-53).

Не погодившись з судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 805/3153/14 про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області відмовити у повному обсязі, посилаючись на неправомірні дії управління щодо складання розрахунків для виплати пільгової пенсії ОСОБА_4 у зв'язку із виконанням своїх зобов'язань перед державою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме виплати ОСОБА_4 пільгової пенсії до лютого 2013 року (до виповнення їй 55 років). Крім того, апелянт зазначає на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме винесення спірного рішення без участі представника товариства (ас. 57-58).

Представник позивача у судовому засіданні надало пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

04 липня 2014 року Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на норми чинного законодавства, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Разом із запереченням позивач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління (а.с. 76-77).

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у запереченнях на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» (код ЄДРПОУ 01414790) зареєстровано 17 листопада 2000 року виконавчим комітетом Виконавчим комітетом Краматорської міської ради, номер запису 1 270 077 700 18001532, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Об'їзна, буд. 1. Знаходиться на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 5, 6-7).

Відповідно до картки страхувальника Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, як платник внесків до Пенсійного фонду України, реєстраційний № 05-31-04-0071 (а.с. 7).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах особам, які працювали на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» та які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (а.с. 12-17).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2014 року по лютий 2014 року у розмірі на загальну суму 22 865,55 грн (а.с. 9-11).

З урахуванням часткової сплати відповідачем 5 333,72 грн., загальна сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період січень-лютий 2014 року складає 17 531,83 грн, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 47-48).

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України № 1058-IV, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно, п.п. 1 та 2.

Згідно абз. 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону. Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону № 400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідний розрахунок за спірний період (січень-лютий 2014 року) управлінням направлявся відповідачу (а.с. 9-11). Судове рішення про скасування спірного розрахунку не приймалося, сума заборгованості товариством не відшкодована.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вірно виходив з того, що позивач, повинен відшкодовувати управлінню пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Щодо доводу апелянта стосовно відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4, колегія суддів враховує наступне.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було призначено пенсію за віком при неповному пільговому стажі роботи за списком № 2 зі зниженням пенсійного віку з 15.10.2009 року.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VІ були внесені зміни до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно збільшення пенсійного віку.

Законом України від 4 квітня 2013 року № 184-УЇЇ "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" (далі - Закон № 184), який набрав чинності з 28.04.2013 року, внесено зміни до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в частині уточнення пенсійного віку при відшкодуванні пільгових пенсій. Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно з п.6.4 постанови Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 № 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Платники, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюють відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статьею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У зв'язку з набранням чинності Закону № 184 було доопрацьовано програмне забезпечення в частині формування розрахунків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по тих особових рахунках, по яких жінкам виповнилось 55 років до 28.04.2013 року та поновлено відшкодування з 28.04.2013.

Таким чином, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4 було поновлено з 28.04,2013 до досягнення пенсійного віку, тобто до 25.08.2014 згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою визначено загальний пенсійний вік ОСОБА_4 56 років 6 місяців, отже, колегія суддів вважає, що управлінням правомірно стягуються суми на відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Щодо посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з приводу розгляду справи без участі представника товариства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень (ч.1). Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів (ч.2).

Як вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2014 року директора товариства Дячкіну Т.В. особисто повідомлено про розгляд адміністративного позову управління 12 травня 2014 року (а.с. 44), що казує про повідомлення відповідача належним чином, у відповідності до положень діючого законодавства.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи.

Доводами апеляційної скарги висновки, зроблені судом першої інстанції не спростовуються, були правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, що унеможливлює її скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 805/3153/14 - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 05 лютого 2015 року.

Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді І.В. Геращенко

Т.Г.Арабей

Л.В.Губська