РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа № 924/1319/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - Конопля А. М.

третьої особи - Лучковський В. В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.14 р. у справі № 924/1319/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРАГРОСОЮЗ", м. Хмельницький

до Ладигівської сільської ради с. Ладиги, Старокостянтинівського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року

за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Сільськогосподарського кооперативу „Губинський", с. Губин, Старокостянтинівського району

до Ладигівської сільської ради, с. Ладиги Старокостянтинівського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 р. у справі №924/1319/14 (суддя Гладій С.В.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРАГРОСОЮЗ" до Ладигівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року; про оформлення права власності задоволено повністю - відмовлено.

Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Сільськогосподарського кооперативу „Губинський" до Ладигівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності задоволено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 р. у справі №924/1319/14 Товариство з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 р. в справі №924/1319/14 в частині задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Сільськогосподарського кооперативу „Губинський" та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського кооперативу „Губинський" відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" посилається на ту обставину, що господарський суд Хмельницької області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема скаржник зазначив, що задовольняючи позовні вимоги третьої особи суд першої інстанції зробив висновок про те, що СГК «Губинський» є власником земляної дамби з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції та, як наслідок, наявності порушеного права. Апелянт вважає, що така позиція не підтверджується матеріалами справи та не відповідає діючому законодавству.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що доказом права власності, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, на нерухоме майно є Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та/або витяг з Державного реєстру прав про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Однак, СГК «Губинський» не надало жодного документу, який би підтверджував право власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави погоджуватися з позицією третьої особи про наявність у останньої права власності на нерухоме майно.

Фактично, визнавши право власності на нерухоме майно за СГК «Губинський», суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог третьої особи, чим порушив норми процесуального права та змінив вимоги на власний розсуд.

Крім того, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2010 року (копія наявна в матеріалах справи) право власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції було зареєстровано 25.06.2010 року. Підставою для реєстрації права власності було рішення від 13.05.2010 року. З огляду на зазначене, особа, яка вважає, що рішення від 13.05.2010 року є незаконне могла б довідатися про таке рішення починаючи з 25.06.2010 року - з дати реєстрації права власності на це майно.

В свою чергу ТОВ «РесурсЕкоЕнерго» подав до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності до винесення рішення судом першої інстанції. Проте, судом першої інстанції неправомірно було відмовлено в застосуванні наслідків спливу строку позовної давності.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

26.01.2015 р. Сільськогосподарський кооператив „Губинський" та Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРАГРОСОЮЗ" надіслали на електрону адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу, у якому просять апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014 р. без змін.

На виконання вимоги ухвалу суду від 27.01.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", Сільськогосподарський кооператив „Губинський" та Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРАГРОСОЮЗ" надали апеляційному суду додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "РесурсЕкоЕнерго" Конопля А.М. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.14 р. у справі №924/1319/14 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору СГК "Губинський" і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СГК "Губинський" відмовити повністю.

Представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Сільськогосподарського кооперативу "Губинський" Лучковський В.В. заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу №б/н від 23.01.15 р. та письмових поясненнях №б/н від 10.02.15 р., та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.14 р. у справі №924/1319/14 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРАГРОСОЮЗ" не з'явився. Однак, представник позивача - ТзОВ "УКРАГРОСОЮЗ" в своїх поясненнях просить здійснити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Представник відповідача 1 - Ладигівської сільської ради в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Хмельницького управління ПАТ „Електро", Хмельницьким управлінням ПАТ „Електро" (Хмельницька механізована колона № 13) протягом 1947-1960р.р. було побудовано ряд гідроелектростанцій, в тому числі за колгоспні кошти було проведено реконструкцію гідровузла (будівля, гребля, обвідний канал, вхідний канал) млина в с. Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області та перебудовано в ГЕС.

Відповідно до акту від 20.10.1994 року було проведено передачу майна КП „Старокостянтинівський завод продтоварів" в обмін на натуральну сировину колгоспу ім. В. Ульянова, а саме приміщення млина, гребля, містки.

Сільськогосподарський кооператив „Губинський" с. Губин є правонаступником КСП „Губинський", який є правонаступником колгоспу ім. Ульянова с. Губин, що підтверджується довідкою Старокостянтинівської райдержадміністрації від 30.04.2014 року за № 49/750-14/2014 та статутом СК „Губинський" (п. 1.8).

Згідно акту від 24.05.1996 року документальної ревізії фінансово-господарської діяльності КСП „Губинське" приєднаного до КСП „Іскра", до складу КСП „Кубинське", серед іншого входило містки - 3 шт., гребля, млин.

Рішенням правління СК „Губинський" (протокол засідання правління кооперативу від 10.04.2001 року) було постановлено виділити необхідні кошти на проведення ремонту та реконструкції млина в гідроелектростанцію, а також на ремонт греблі, містків.

20.08.2009 року між СГК „Губинський" та Ладигівською сільською радою складено акт, відповідно до якого, у зв'язку з тим, що господарство знаходиться в стані банкрутства і не має коштів для ремонту доріг, містків, які знаходяться на балансі СГК „Губинський" було передано на баланс Ладигівської сільської ради та знято з балансу СГК „Губинський" дороги по селу Губин в кількості 6,4 км, містки в кількості 2 шт.

10.12.2009 року СГК „Губинський" звернувся з заявою № 55 до Ладигівської сільської ради в якій просив надати дозвіл на оформлення права власності на будівлю ГЕС (вул. Центральна, 1а, яка знаходиться на балансі СГК „Губинський".

Рішенням виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 5 від 17.12.2009 року „Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності на будівлю гідроелектростанції за сільськогосподарським кооперативом „Губинський" в с. Губин, вул. Центральна, 1а (п. 1 Рішення).

Рішенням виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010 року „Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка знаходиться на балансі Ладигівської сільської ради в с. Губин, вул. Центральна, 1/2, Старокостянтинівський район, Хмельницька область. (п. 1 Рішення).

25.06.2010 року виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого земляна дамба з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, що знаходиться за адресою: Хмельницька область Старокостянтинівський район, с. Губин, вул. Центральна, 1/2 , належить на праві комунальної власності територіальній громаді сіл Ладигівської сільської ради, що підтверджується також і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Старокостянтинівського БТІ від 25.06.2010 року за № 26530613.

Між СГК „Губинський" (Продавець) та ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" (Покупець) 13.06.2011 року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно умов якого СК „Губинський" продав, а ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" купив не житлову будівлю гідроелектростанції загальною площею 205,5 кв. м., що знаходиться в с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області по вул. Центральній, 1а (п. 1 Договору). Договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я. О. та зареєстровано в реєстрі за № 1272.

19.08.2010 року рішенням № 2 сорок другої сесії Ладигівської сільської ради п'ятого скликання „Про передачу в оренду майнового комплексу" вирішено передати в оренду ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" майновий комплекс, що складається з дамби, водозабору для гідроелектростанції та водоскиду, що знаходиться на річці Случ в с. Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області строком на 35 років для відновлення та використання за цільовим призначенням. (п. 1 Рішення).

19.11.2010 року між Ладигівською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" (Орендар) укладено договір оренди майна, відповідно до умов якого (п. 1.1 Договору) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування гідротехнічну споруду, надалі майно, що розміщене за адресою вул. Центральна, 1/2 , с. Губин, Старокостянтинівський район.

Згідно акту приймання-передачі від 19.11.2010 року, Ладигівська сільська рада передала, а ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" прийняло майно: водоскид; земельна дамба; водозабір для ГЕС.

12.07.2011 року між СГК „Губинський" та ТОВ „Украгросоюз" складено акт приймання-передачі, згідно умов якого СГК „Губинський" здав, а ТОВ „Украгросоюз" прийняв гідроелектростанцію „ГЕС"; водозабірний канал для ГЕС з шлюзом; спускний канал із шлюзом; переливний канал; шлюзний водоскид (в кількості 6 шлюзів); прибережні укріплення.

16.03.2012 року рішенням № 3 сімнадцятої сесії Ладигівської сільської ради шостого скликання „Про передачу в оренду майнового комплексу" вирішено передати в оренду ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" майновий комплекс, що складається з земляної дамби, водозабору та водоскиду для гідроелектростанції, що знаходиться на річці Случ в с.Губин Старокостянтинівського району, Хмельницької області, строком на 35 років для відновлення та використання за цільовим призначенням. (п. 1 Рішення).

На підставі рішення № 3 від 16.03.2012 року, між Ладигівською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ „РесурЕкоЕнерго" (Орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції розташованої за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, село Губин, вул. Центральна 1/2.

Позивач ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ", вважаючи, що відповідачами порушуються його права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном (будівлею гідроелектростанції), придбаного ним за договором купівлі-продажу від 30.06.2011 р. звернувся до суду з позовними вимогами визнати недійсним та скасувати рішення виконкому Ладигівської сільської ради №4 від 13.05.2010 р., а також визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 11.05.2012 р. укладений з другим відповідачем ТОВ "РесурсЕкоЕнерго".

У зв'язку із вступом до справи третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, господарським судом розглянуто позовні вимоги СК "Губинський" про визнання незаконним та скасуванням рішення виконкому Ладигівської сільської ради №4 від 13.05.2010 р.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спір стосується права власності особи на нерухоме майно. Правове регулювання права власності здійснюється відповідними положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України та Законів України.

Згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання; право звернутися до суду за їх захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Положеннями ч.1 ст.393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним і скасовується.

Відтак, розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, а за наслідками прийняття рішення про задоволення позову повинно відбуватися реальне поновлення чи захист порушених прав позивача.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово зобов'язував позивача надати докази, що підтверджують порушення його прав у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради спірного рішення № 4 від 13.10.2010 року та укладення договору оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року між Ладигівською сільською радою та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" з огляду на дозволені способи захисту порушеного права та особу, яка порушила (оспорює, не визнає) порушене право позивача. (ухвали суду від 23.09.2014р., від 08.10.2014р., від 20.10.2014р., від 03.11.2014р). Однак, дані вимоги суду першої інстанції виконані не були.

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.06.2011р. позивач придбав у СК „Губинський" нежитлову будівлю гідроелектростанції загальною площею 205,5 кв.м., що знаходиться в с. Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області, по вул. Центральна, 1а.

Одночасно з цим актом від 12.07.2011 р. покупцю також було передано і комплекс гідротехнічних споруд, які не були предметом купівлі-продажу за договором від 30.06.2011 р. між позивачем та СК "Губинський". Правових підстав передачі цього майна позивачу не встановлено ні господарським судом, ні судом апеляційної інстанції.

Посилання позивача на те, що передані в оренду відповідачу-2 об'єкти нерухомого майна (майно) є невід'ємною частиною нежитлової будівлі, придбаної позивачем згідно з вищевказаним договором купівлі-продажу судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки акт приймання-передачі від 12.07.2011 року не має відношення до договору купівлі-продажу від 30.06.2011р., так як в договорі чітко визначений один об'єкт нерухомості та визначено пунктом 5 договору, що позивач вже прийняв цей об'єкт нерухомості на момент укладення цього договору. Сам акт приймання-передачі також не містить вказівок на його відношення до договору купівлі-продажу. Перелік нерухомого майна, зазначений в даному акті приймання-передачі, виходить за рамки придбаної Позивачем нерухомості.

При цьому місцевий суд вірно звернув увагу, що до позивача перейшло право власності не на ГЕС (гідроелектростанцію), а виключно на одну не житлову будівлю гідроелектростанції. Тобто, право власності на інші об'єкти нерухомості, крім не житлової будівлі гідроелектростанції, у позивача не виникало.

Відтак, враховуючи відсутність порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Щодо позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Сільськогосподарського кооперативу „Губинський" колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України „про місцеве самоврядування в Україні", органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статей 10, 51, 59, 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (зі змінами та доповненнями), акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004, поняття „охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям „права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до с. 316 Цивільного кодексу України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 321 ЦКУ право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.328 ЦКУ право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 цієї ж статті Цивільного кодексу України, право власності може бути набуто на підставі правочину.

В матеріалах справи наявний акт від 20.10.1994 р., відповідно до якого було здійснено обмін між КП "Старокостянтинівський завод продтоварів" та колгоспом ім. В.Ульянова, внаслідок якого колгосп ім.В.Ульянова одержав від КП "Старокостянтинівський завод продтоварів" приміщення млина, греблю і містки.

Враховуючи, що СК "Губинський" є правонаступником колгоспу ім. В.Ульянова, що підтверджується довідкою Старокостянтинівської РДА від 30.04.2014 р. за №49/750-14/2014 та Статутом СК "Губинський", є підстави для висновку про набуття права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна колгоспом ім.В.Ульянова (пізніше СК "Губинський") за правочином, який має ознаки договору міни відповідно до положень ст.715 ЦК України.

Згідно акту від 24.05.1996 року документальної ревізії фінансово-господарської діяльності КСП „Губинське" приєднаного до КСП „Іскра", до складу КСП „Кубинське", серед іншого входило містки - 3 шт., гребля, млин.

Рішенням правління СК „Губинський" (протокол засідання правління кооперативу від 10.04.2001 року) було постановлено виділити необхідні кошти на проведення ремонту та реконструкції млина в гідроелектростанцію, а також на ремонт греблі, містків.

Послідуюче обслуговування приміщення млина (ГЕС), дамби, водоскиду і водозабору для ГЕС підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема нарядами на виконання робіт, звітністю форми 2-буд. (квартальна), що подавалась в управління статистики у Старокостянтинівському районі сільськогосподарським кооперативом „Губинський".

Таким чином, оцінюючи у сукупності наведені докази, які містяться у матеріалах справи, а також приймаючи до уваги, що третя особа з самостійними вимогами СК "Губинський" вчиняв дії щодо збереження та обслуговування майна за рахунок власних коштів, про що правлінням СК "Губинський" приймались відповідні рішення, на думку апеляційного суду підтверджує висновок суду першої інстанції про наявність у СК "Губинський" прав власника спірного майна.

Разом з тим, не можна вважати таким, що відповідає приписам закону, рішення виконкому Ладигівської сільської ради №4 від 13.05.2010 р. про оформлення права власності, на підставі якого майно було включено до комунальної власності територіальної громади села, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Майно може бути включено до власності територіальної громади також у порядку, передбаченому ст.335 ЦК України, як безхазяйне.

Не вбачається доказів, які б свідчили про виникнення у Ладигівської сільської ради права власності на спірні гідротехнічні споруди будь-яким з наведених вище правових способів.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, виходячи з аналізу суб'єктного складу та правової кваліфікації відносин сторін, враховуючи доведеність третьою особою наявності в нього прав та законних інтересів щодо спірних об'єктів (земляна дамба з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції), що розташовані в с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, по вул. Центральній, 1/2, як і враховуючи відсутність правових підстав для оформлення права власності на вказані об'єкти нерухомості за відповідачем 1, як органом місцевого самоврядування, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога третьої особи про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010р. підлягає задоволенню як така, що доведена третьою особою та не спростована у встановленому порядку відповідачами 1, 2.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в застосуванні наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів оцінює критично враховуючи наступне.

Приписами статей 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду наведеного, а також враховуючи, що про порушення своїх прав та законних інтересів третя особа дізналась з ухвали суду від 23.09.2014 року, якою СГК „Губинський" було залучено до участі у справі в якості третьої особи, у той час, як з позовом у даній справі останній звернувся до господарського суду Хмельницької області 08.10.2014 року, що підтверджується відбитком печатки канцелярії господарського суду Хмельницької області № 05-08/2529/14 від 08.10.2014 р.

Суд першої інстанції дійшов висновку до правомірного висновку, що строк позовної давності для захисту порушеного права, встановленого ст. 257 ЦК України та про застосування наслідків спливу якого було заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", Сільськогосподарським кооперативом „Губинський" не пропущено.

З урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.14 р. у справі № 924/1319/14 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №924/1319/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.