Судове рішення #40824605

Єдиний унікальний номер: 343/2463/14-к

Номер провадження: 1-кп/0343/5/15

У Х В А Л А

іменем України

про звільнення від кримінальної відповідальності

13 лютого 2015 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді - Монташевич С. М.,

з участю секретаря - Менделяк А. І.,

прокурора - Бурмей О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Долина Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Долинського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 було пред'явлено наступне обвинувачення:

14.11.1997 року Долинською районною державною адміністрацією ОСОБА_1 зареєстровано суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, у зв'язку із чим йому видано свідоцтво про державну реєстрацію. У подальшому, ОСОБА_1 взято на облік Долинською оДПІ як платника податків, а 03.05.2001 року - зареєстровано платником податку на додану вартість.

Будучи фізичною особою-підприємцем, ОСОБА_1 організував торгівлю будівельними матеріалами, побутової техніки та хімії, сантехніки, електроінструментів, електротоварів, інших споживчих товарів у закладах торгівлі м. Долина Івано-Франківської області. Реалізацію вказаних товарно-матеріальних цінностей ОСОБА_1 здійснював за готівку та шляхом отримання коштів на власний рахунок у банку.

З моменту державної реєстрації та взяття на облік як платника податків ОСОБА_1 згідно вимог податкового законодавства України зобов'язаний був організувати та контролювати фінансово-господарську діяльність, вести бухгалтерський облік та в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітності та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених податковим законодавством.

Зокрема, відповідно до п.п. 162.1.1 Податкового кодексу України підприємець ОСОБА_1 упродовж 2010-2012 років був платником податку на доходи фізичних осіб і згідно з вимогами п. 177.1, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України зобов'язаний був з чистого оподатковуваного доходу, тобто різниці між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, сплачувати вказаний податок за встановленими ставками.

Будучи зареєстрованим платником податку на додану вартість, ОСОБА_1 протягом 2010-2012 років відповідно до вимог п.п. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України зобов'язаний був декларувати операції з постачання ним товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, та сплачувати з таких операцій податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім цього, проводячи упродовж 2010-2012 років розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, ОСОБА_1 згідно вимог ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зобов'язаний був проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Однак, здійснюючи протягом вказаного періоду підприємницьку діяльність, ОСОБА_1 не виконував зазначені вимоги податкового законодавства, умисно їх порушуючи з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах.

Так, діючи з цією метою, упродовж жовтня-грудня 2010 року та 2011- 2012 років, зі склад-магазину, що знаходився в АДРЕСА_2, та належав ОСОБА_1, останній реалізував будівельних матеріалів та інших товарів за готівкові кошти на загальну суму 5 741 006,18 гривень, у тому числі 956 834,36 гривень податку на додану вартість, які приховав від оподаткування шляхом невідображення доходу у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Діючи з аналогічною метою, ОСОБА_1 протягом жовтня-грудня 2010 року та 2011-2012 років, з належного йому склад-магазину, що розташовувався в АДРЕСА_3 реалізував за готівкові кошти будівельні матеріали та інші товари на загальну суму 1973 634 гривень, у тому числі 328 939,00 гривень податку на додану вартість, які також не відобразив у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Всього, за вказаний період ОСОБА_1 від реалізації за готівку товарів отримав 7714 640,18 гривень доходу, у тому числі 1 285 773,36 гривень податку на додану вартість.

У такий спосіб ОСОБА_1, діючи з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах та у порушення вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, унаслідок приховування від оподаткування впродовж жовтня - грудня 2010 року та 2011-2012 років 6428866,82 гривень доходу, отриманого від реалізації товарів за готівку, ОСОБА_1 ухилився від сплати 1 116 908, 08 гривень податку на доходи фізичних осіб, у тому числі 72244,25 гривень за IV квартал 2010 року, 341 976,09 гривень за 2011 рік та 702 687,74 гривень за 2012 рік.

Крім цього, діючи з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах та у порушення вимог п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 не задекларував в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року та 2011- 2012 роки - 1 285 773,36 гривень, у тому числі за жовтень 2010 року - 37 980,27 гривень, листопад 2010 року - 38 958,15 гривень, грудень 2010 року - 19 387,26 гривень, січень 2011 року - 17 014,19 гривень, квітень 2011 року - 30 988,67 гривень, травень 2011 року - 41 491,5 гривень, червень 2011 року - 39 645,00 гривень, липень 2011 року - 46 332,33 гривень, серпень 2011 року - 49358,33 гривень, вересень 2011 року - 49 449,17 гривень, жовтень 2011 року - 42 961,33 гривень, листопад 2011 року - 33 381,00 гривень, грудень 2011 року - 33 151,67 гривень, січень 2012 року - 27 207,17 гривень, лютий 2012 року - 18 441,17 гривень, березень 2012 року - 47 935,67 гривень, квітень 2012 року - 61 767,5 гривень, травень 2012 року - 87 179,17 гривень, червень 2012 року - 80 379,67 гривень, липень 2012 року - 99 590,83 гривень, серпень 2012 року - 110 047,17 гривень, вересень 2012 року - 86 141,67 гривень, жовтень 2012 року - 96 254,83 гривень, листопад 2012 року - 62885,17 гривень, грудень 2012 року - 27 844,5 гривень.

З урахуванням залишку від'ємного значення з податку на додану вартість попередніх періодів, що складав 452 465,00 гривень, ОСОБА_1 ухилився від сплати 833 308,36 гривень податку на додану вартість (1 285 773,36 грн. - 452 465 грн.).

Таким чином, унаслідок вказаних умисних дій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протягом жовтня-грудня 2010 року та 2011-2012 років до бюджету фактично не надійшло 1116 908, 08 гривень податку на доходи фізичних осіб та 833 308,36 гривень податку на додану вартість, а всього податків на загальну суму 1 950 216,44 гривень, що є великим розміром.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили клопотання, в якому просили закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням дворічного строку давності притягнення до кримінальної відповідальності свого підзахисного, оскільки він вчинив злочин, який є злочином невеликої тяжкості, не ухилявся від слідства і суду та не вчинив нового злочину. Від дня вчинення ним кримінального правопорушення минуло більше, ніж два роки, тому відповідно до кримінального закону на даний час минули строки давності, тобто є всі умови, які обумовлюють його звільнення від кримінальної відповідальності. Цивільний позов просили залишити без розгляду. Також вказали на необхідність вирішення питання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом скасування арешту майна.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання захисників підтримав повністю, просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити, цивільний позов залишити без розгляду, скасувати арешт, накладений на його майно.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання захисників та закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до набрання вироком законної сили минуло 2 роки.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введенних у встановленому законом порядку, вчиненому особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, а саме вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, яке у відповідності до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Даний злочин він вчинив вперше, під час кримінального провадження від слідства та суду не ухилявся, нового злочину не вчиняв.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.01.2013 року, податковою декларацією про майновий стан і доходи від 07.02.2013 року ПП ОСОБА_1, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, що ОСОБА_1 не сплатив у повному розмірі податок на додану вартість, в сумі 833308,36 гривень, який мав бути сплачеий до 30 січня 2013 року; податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1116908,08 гривень, який мав бути сплачений до 09 лютого 2013 року.

Отже, з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше 2 років. Обвинувачений просить звільнити його від відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити. Наслідки такого закриття провадження йому зрозумілі.

Тому клопатання захисників підлягає до задоволення, ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а провадження відносно нього за ч. 2 ст. 212 КК України закрити.

Як роз"яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" № 3 від 31.03.1989 року, у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Отже, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Долинської ОДПІ ГУ Міндоходів в області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 17.09.2014 року було накладено арешт на майно ОСОБА_1, а саме: нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_3, площею 5058,7 кв.м., вартістю 2054623,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, суд вважає за необхідне арешт, накладений на вищевказане майно, скасувати, у зв'язку з закриттям кримінального провадження та залишенням цивільного позову без розгляду.

На підставі викладеного, ст. 49 Кримінального кодексу України, керуючись ст.ст. 128, 129, 174, 285, 286, 288 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 1-кп/0343/5/15, 343/2463/14-к по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 212 КК України закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Долинської ОДПІ ГУ Міндоходів в області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_1, а саме: нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_3, площею 5058,7 кв.м., вартістю 2054623,00 гривень, скасувати після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд Івано-Франківської області.


Суддя Долинського районного суду С.М. Монташевич




  • Номер: 11-кп/4808/152/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 343/2463/14-к
  • Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
  • Суддя: Монташевич С.М.
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення ухвали (постанови) суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.03.2019
  • Дата етапу: 01.07.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація