Справа № 297/2094/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Гецко Ю. Ю., при секретарі Копинець О. П., за участю прокурора Микулець В. Ю., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Берегівського районного суду від 15.03.2013 року за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 296 ч. 4, 263 ч. 2 КК України

встановив:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 28 червня 2014 року біля 11:30 годин, знаходячись перед адміністративною будівлею ТзОВ "Фрут майстер фудс", що знаходиться за адресою м. Берегово, по вул. Б. Хмельницького, 163, умисно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, виражався вголос нецензурною лайкою в сторону потерпілого ОСОБА_2, на зауваження припинити хуліганські дії не реагував, а навпаки, демонструючи заздалегідь заготовлений предмет для спричинення тілесних ушкоджень, а саме ніж, який згідно висновку експерта № 85 від 03 липня 2014 являється бойовим метальним ножем з дволезовим клинком кинджального типу, який є різновидом холодної клинкової зброї, та предмет, зовні схожий на бойову гранату Ф-1, який згідно висновку експертизи № 24-40 від 19 серпня 2014 являється саморобним макетом гранати Ф-1, яка не являється вибуховим пристроєм, погрожував застосуванням вказаних речей з метою нанесення тілесних ушкоджень та пошкодження майна вищевказаного товариства, в зв'язку з чим відразу був затриманий присутніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім цього, у невстановленому досудовим слідством місці та в невстановлений час ОСОБА_1 придбав від невстановленої особи метальний ніж з дволезовим клинком, який до 28 червня 2014 року незаконно зберігав по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2.

28 червня 2014 року біля 11:30 годин, ОСОБА_1, знаходячись перед адміністративною будівлею ТзОВ "Фрут майстер фудс" в м. Берегово по вул. Б.Хмельницького, 163, діючи умисно, усвідомлюючи протиправні дії, носив без передбаченого законом дозволу ніж, який був виявлений та вилучений в ході проведення огляду місця події від 28 червня 2014 року та згідно висновку експерта № 85 від 03 липня 2014 року являється бойовим метальним ножем з дволезовим клинком кинджального типу, який є різновидом холодної клинкової зброї і виготовленої в саморобний спосіб.

На думку обвинувачення ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України за кваліфікуючими ознаками - хуліганство, тобто грубе порушеним громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням холодної зброї, заздалегідь заготовленої для нанесення тілесних ушкоджень, та у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України за кваліфікуючими ознаками - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав та показав, що 28 червня 2014 року близько 08:45 годин до його помешкання прийшов ОСОБА_3 і сказав, що його начальник ОСОБА_2 просить, щоб ОСОБА_1 підійшов до будівлі ТзОВ "Фрут майстер фудс" в м. Берегово. Обвинувачений зазначив, що вважав, що ОСОБА_3 працює в міліції, оскільки пам'ятає його як дільничного інспектора міліції. Тому він добровільно погодився на його прохання поїхати з ним до ОСОБА_2 Пояснив, що згодом тільки дізнався, що ОСОБА_3 більше не працює в відділені міліції. ОСОБА_1 показав суду, що зібрався, після чого з ОСОБА_3 зайшли в кав'ярню випити кави. В той момент обвинуваченому зателефонувала дружина і сказала, що до нього прийшли його друзі і він вийшов з кав'ярні, щоб зустрітися з ними. Пояснив, що коли він разом з ОСОБА_3 їхали в автомобілі, то обвинувачений помітив, що там знаходиться муляж гранати. Приїхавши до будівлі ТзОВ "Фрут майстер фудс", до нього підійшов ОСОБА_2 і сказав, що він впізнав в обвинуваченому людину, яка підпалила його ресторан "Символ", і почав вимагати від нього 120 тисяч гривень за скоєне і що в обвинуваченого на те, щоб віддати йому цю суму є 12 годин. Обвинувачений пояснив, що він почав оправдовуватися, тому що він не скоював підпалу ресторану і тоді ОСОБА_3 з ОСОБА_4 притисли його до лавки. В той момент з його кишені випав малий ножик, який обвинувачений підтвердив, що він належить йому, однак не являється холодною зброєю. Тоді ж ОСОБА_2 почав його бити ногами в область паху та по голові. Пояснив, що під час того, як його тримали, притиснувши до лавки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, йому намагалися вставити в руки ніж, начебто він його, а ОСОБА_2 в цей момент намагався сфотографувати його з ножем в руці. Пояснив, що його били на протязі 2 годин. Через якийсь час до місця події приїхала міліція, працівники СБУ, прокуратури всього приблизно 20 людей. Обвинувачений показав, що після події біля будівлі ТзОВ "Фрут майстер фудс", міліція пішла до його помешкання для проведення огляду. Через кілька хвилин проведення огляду в нього начебто знайшли пакет з наркотичною речовиною на порозі при вході в квартиру. Обвинувачений пояснив, що вважає, що даний пакет йому підкинули саме працівники міліції, тому що в нього вдома наркотичних засобів не було. Крім цього, обвинувачений показав суду, що за кілька днів до даної події, його викликали в міліцію, так як підозрювали у вчиненні підпалу ресторану, та просили взяти на себе вину у вчиненні підпалу ресторану. Також обвинувачений пояснив, що в його помешканні є багато речей, в тому числі ножів, які він колекціонує.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 жодного разу не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце судових засідань (т. 1 а. с. 17, 25, 213, 233, т. 3 а. с. 50, 56, 65, 76, 98). Однак, потерпілий ОСОБА_2 через канцелярію суду подавав неодноразово заяви, згідно яких пояснював про неможливість взяти участь в судовому засіданні та просив повідомити про дату наступного засідання. Так, посилаючись на сімейні обставини та необхідністю негайного від'їзду за межі України заявою повідомив про неможливість взяти участь в судовому засіданні, призначеному на 11 листопада 2014 року (т. 3 а. с. 8). Ідентичною заявою, просив визнати поважною його неявку на судове засідання, призначене на 12 січня 2015 року (т. 3 а. с. 67). Однак, жодного разу потерпілий не надав суду підтверджень тих обставин, на які він посилався як на причину неможливості його явки в судове засідання. У зв'язку з вищенаведеним в суду були всі підстави вважати, що потерпілий ухиляється від явки в судові засідання, тому з метою не затягування розгляду справи та недопущення порушення розумних строків розгляду справи, було вирішено провести розгляд справи без його участі.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судових засіданнях, на яких був присутнім, підтримував сторону обвинувачення. На судове засідання, яке відбулося 11 листопада 2014 року, представник потерпілого не з'явився, подавши через канцелярію суду заяву, згідно якої просив провести судове засідання, призначене на 11 листопада 2014 року, без його участі у зв'язку з його зайнятістю в іншій справі, однак не долучив до заяви підтвердження такої обставини (т. 3 а. с. 9). Також не з'явився на судове засідання, призначене на 12 січня 2015 року, подавши через канцелярію суду заяву про відкладення даного судового засідання у зв'язку з його від'їздом до м. Києва для участі в іншій кримінальній справі. При цьому не надавши суду жодних підтверджень зазначених в заяві причин неможливості явки до суду (т. 3 а. с. 66). На судове засідання, призначене на 03 лютого 2015 року останній відмовився отримати судову повістку (т. 3 а. с. 98).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він працює начальником служби безпеки на підприємстві, власником якого є потерпілий ОСОБА_2 Тобто потерпілий є його роботодавцем. В п'ятницю, напередодні інциденту, ОСОБА_2 наказав йому організувати зустріч з ОСОБА_1 Наступного дня ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 поїхати до помешкання ОСОБА_1 По прибуттю до місця проживання ОСОБА_1, він розбудив його і повідомив, шо ОСОБА_2 має бажання побачитися з ним. На що останній повідомив, що його чекають в міліції, але після того як ОСОБА_3 сказав, що це займе небагато часу і вони його привезуть додому, ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_3 пояснив, що разом з ОСОБА_4 вони чекали обвинуваченого в дворі біля його будинку. Коли останній вийшов з будинку, вони всі разом зайшли в кав'ярню випити кави. В той час обвинувачений сказав, що до нього прийшли його друзі. Обвинувачений вийшов, поговорив з ними, після чого вони сіли в автомобіль і поїхали до будівлі ТзОВ "Фрут майстер фудс". Зауважив, що перебуваючи в транспортному засобі ОСОБА_1 похвалився їм, що у нього є муляж гранати "Ф-1" і продемонстрував його їм, однак потім вийшов з автомобіля, підійшов до своїх друзів і повернувшись в автомобіль, сказав, що віддав муляж гранати їм. Після того як вони прибули до адміністративного будинку підприємства, всі троє сіли на лавочку. ОСОБА_1 був одягнений в шорти, футболку та мав при собі сумочку. Також він мав маленький рибацький ножик, який знаходився в чохлі на поясі. Після того як приїхав ОСОБА_2, свідок разом з ОСОБА_4 відішли на відстань 4-5 метрів, щоб не заважати їм розмовляти. Під час розмови, свідок помітив, що розмова переросла в більш емоційне русло, під час якого ОСОБА_1 дістав із сумочки гранату, на що ОСОБА_2 почав кричати їм, щоб вони негайно його схопили. Вони підбігли і скрутили ОСОБА_1, поклали на лавку і тримали до прибуття працівників міліції. Зазначив, що тримали обвинуваченого на протязі 5-10 хвилин. Пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 поводив себе агресивно і тому свідок тримав його за ногу, притиснувши її до лавки, а ОСОБА_4 - за руку. На запитання прокурора та сторони захисту свідок відповів, що не чув, щоб обвинувачений виражався нецензурною лайкою в сторону потерпілого і тільки тоді, коли він з ОСОБА_4 поклали обвинуваченого на лавку, в діях останнього вбачалася агресія. Свідок ОСОБА_3 показав, що потерпілий не бив обвинуваченого, однак він не виключає можливість, що потерпілий міг самозахищатися. Також вказав, що бачив в обвинуваченого один невеликий рибацький ніж, який висів у нього на поясі в чохлі, а більший ніж він бачив на землі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що коли обвинувачений сів до них з ОСОБА_3 в автомобіль, то витяг гранату. На зауваження ОСОБА_3 обвинувачений заспокоїв їх, що шуткує, а потім вийшов з автомобіля, підійшов до хлопців, які неподалік стояли, і, повернувшись, сказав, що віддав гранату хлопцям. Приїхавши до будівлі заводу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сиділи на лавці та розмовляли. В цей час свідок разом з ОСОБА_3 стояли неподалік. Спочатку розмова обвинуваченого та потерпілого була спокійною, а за кілька хвилин - на підвищених тонах. Потім ОСОБА_1 витяг зі своєї сумки гранату і почав кричати, що підірве завод. Тоді потерпілий покликав нас, ми підбігли до них та схопили обвинуваченого. Останній в цей момент кричав та погрожував їм. Свідок ОСОБА_4 пояснив, що великий ніж він не бачив в руках обвинуваченого, а гранату бачив в руках. Зауважив, що напевно великий ніж випав у нього з рук, оскільки бачив його тільки на землі поруч. Свідок пояснив, що з розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він зрозумів, що мова йде про факт підпалу ресторану "Символ".

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 в той день знаходилась вдома, коли їх розбудили і сказали, що її чоловікові терміново слід прийти до ОСОБА_2. На що її чоловік ОСОБА_1 сказав, що йому сьогодні треба з'явитися в Берегівський РВ УМВС. Після чого її чоловіка вмовили все-таки піти, тоді він вмився і пішов з тими людьми до ОСОБА_2. Зазначила, що коли ОСОБА_1 виходив з дому, в нього з собою була невелика сумочка. Її чоловік повернувся додому в післяобідній час в супроводі працівників міліції, і він був побитий, його вухо було в крові.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що в той день він зайшов до ОСОБА_1 для того, щоб повернути йому борг в сумі 50 гривень. Увійшовши в квартиру він побачив працівників міліції, які відразу почали допитувати його з метою вияснення причин його приходу до ОСОБА_1 Зазначив, що останнього він навіть не бачив, так як той знаходився в іншій кімнаті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що обвинувачений ОСОБА_1 являється йому двоюрідним братом. В той день 28 червня 2014 року від йшов до нього з метою позичити у нього гроші. Однак у ОСОБА_1 в квартирі були працівники міліції, які одразу почали виясняти мету його візиту. Пояснив, що брата він не бачив, а тільки чув, бо той знаходився в іншій кімнаті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що в той день йому зателефонував ОСОБА_1 і попросив зайти до нього, щоб подивитися його комп'ютер, оскільки він некоректно працює. Коли свідок прийшов, то ОСОБА_1 не було дома, дружина останнього впустила його в квартиру і свідок приступив до комп'ютера. Через деякий час прийшли працівники міліції та привели ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні допитаний не був, оскільки на час судового розгляду перебував на сезонних роботах в м. Дебрецен, Угорщина, що вбачається з рапортів, наданих суду на виконання ухвал про привід свідка (т. 3 а. с. 79-81, 113-115).

Дослідивши матеріали кримінального провадження та речові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 4 ст. 95 КПК України суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту, обвинувачений вчинив злочинні дії 28 червня 2014 року біля 11:30 годин. Згідно рапорту слідчого повідомлення про вчинення злочину зафіксовано об 11:40 годин 28 червня 2014 року, а об 11:45 годин оперативна група виїхала на місце події. Не дивлячись на це, згідно протоколу огляду місця події (т. 1 а. с. 37-55), долученого до матеріалів кримінального провадження разом з іншими матеріалами досудового розслідування № 12014070060000574 за клопотанням державного обвинувача як доказів вини обвинуваченого, огляд місця події відбувся 28 червня 2014 року з 10:55 по 11:45 годин, тобто розпочався він до вчинення злочину ОСОБА_1 та відбувався під час його вчинення. Крім того, згідно протоколу огляду місця події (т. 1 а. с. 59-79), 28 червня 2014 року проводився огляд помешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2. Даний огляд проводився слідчим СВ Берегівського РВ УМВС України в Берегівському районі ОСОБА_11 за участю понятих з 12:00 по 16:20 годин. Однак, як вбачається з протоколу допиту потерпілого (т. 1 а. с. 91-95), такий допит розпочато слідчим ОСОБА_11 28 червня 2014 року о 12:30 годин і тривав до 13:10 годин. Тобто під час проведення останнім огляду помешкання ОСОБА_1 Також відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 99-101), такий був проведений 28 червня 2014 року з 11:00 по 11:30 годин, тобто до вчинення злочину ОСОБА_1

У зв'язку з названими розбіжностями, суд не може вважати долучені до матеріалів кримінального провадження вищевказані докази допустимими.

Так, відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Постановами про призначення експертиз, винесеними слідчим СВ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, було доручено судово-медичним експертам Берегівського відділення СМЕ провести експертизи на виявлення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 105, 108, 111, 115). Однак, як вбачається з повідомлень Зав. Берегівського РВ СМЕ, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не звернулись до відділення СМЕ для проходження освідчення (т. 1 а. с. 107, 110, 117). А згідно з висновком експерта № 173 від 09 липня 2014 року, у ОСОБА_1 виявлено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, які могли виникнути при обставинах 28 червня 2014 року (т. 1 а. с.113-114). Наявний висновок експерта підтверджує правдивість показань обвинуваченого в частині нанесення йому тілесних ушкоджень під час події, яка відбулася 28 червня 2014 року.

Така неявка ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на медичне освідчення приводить суд на переконання про умисне ухилення вищевказаних осіб від освідчення з метою приховати істину по справі.

Відповідно до висновку експерта № 24-40 від 19 серпня 2014 року предмет, зовні схожий на бойову гранату "Ф-1" є саморобним макетом гранати Ф-1, яка не містить вибухових речовин та не являється вибуховим пристроєм (т. 2 а. с. 6-14). Відповідно до постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19 серпня 2014 року, даний макет гранати Ф-1 визнано речовим доказом, який зберігається в ВТЕПТЕ НДЕКЦ (т. 2 а. с. 15).

Листами від 11 листопада 2014 року та 13 листопада 2014 року судом було надіслано запит в Берегівський РВ УМВС України Закарпатської області та Берегівському міжрайонному прокурору про надання для огляду в судовому засідання всіх речових доказів по справі (т. 3 а. с. 42, 52), однак вищезазначений речовий доказ, а саме предмет, зовні схожий на гранату, суду для огляду в судовому засідання наданий не був. У зв'язку з вищевказаним, згідно з показами обвинуваченого, який пояснив, що макет гранати він не демонстрував та що виявив його в автомобілі ОСОБА_3, а також те, що під час досудового розслідування не проводилась дактилоскопічна експертиза на виявлення відбитків пальців ОСОБА_1 на макеті гранати Ф-1, суд вважає, що така дійсно була відсутня в обвинуваченого під час події 28 червня 2014 року біля будівлі ТзОВ "Фрут майстер фудс".

Як вбачається з висновку експерта № 85 від 03 липня 2014 року, наданий на дослідження ніж, поміщений в пакет № 1142243 є бойовим метальним ножем з дволезовим клинком кинджального типу, який є різновидом холодної зброї, виготовлений саморобним способом. А ніж, поміщений в пакет № 1142244, є нескладним туристичним ножем, який є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної клинкової зброї не відноситься та виготовлений заводським способом (т. 2 а. с. 39-44). Дані ножі визнані речовими доказами постановою слідчого від 19 серпня 2014 року (т. 2 а. с. 45) та були оглянуті судом в судовому засіданні 04 лютого 2015 року.

Оцінюючи зібрані під час судового розгляду справи по справі докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого недоведеною.

Так, злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, являє собою грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинено із застосуванням холодної зброї, заздалегідь заготовленої для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22 грудня 2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство" хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 5 вищевказаної Постанови за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 добровільно прибув до потерпілого ОСОБА_2 на його прохання, і що під час розмови з останнім виникла сварка. Однак в суду нема жодних доказів того, що поведінка ОСОБА_1 під час даної сварки супроводжувалась особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, так як в його діях не було жодної ознаки такої особливої зухвалості або виняткового цинізму, що перераховані вище в Постанові Пленуму Верховного суду України.

Крім того, не знайшла свого підтвердження доказами кваліфікуюча ознака ч. 4 ст. 296 КК України, а саме застосування під час хуліганських дій вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Так, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" така ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження дактилоскопічна експертиза на виявлення відбитків пальців обвинуваченого на ножі, який є різновидом холодної клинкової зброї, та на гранаті, яка так і не була надана стороною обвинувачення суду для огляду в судовому засіданні, та не являється справжньою, з невідомих суду причин, не проводилась. Крім того, як вбачається з пояснень обвинуваченого в судовому засіданні, останній показав, що ні муляж гранати, ні ніж, йому не належали і він при собі вищевказані предмети не мав.

Отже, стороною обвинувачення в судових засіданнях жодним чином не доведено те, що ніж, який є холодною зброєю, та муляж гранати Ф-1 належать обвинуваченому ОСОБА_1 і що останній мав їх при собі під час події, а також за допомогою ножа і муляжу гранати Ф-1 заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або використання ним цих предметів під час учинення хуліганських дій створило реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

У зв'язку з вищевказаним, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 виправдати за ч. 4 ст. 296 КК України.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України, то суд приходить до наступного висновку.

Так, злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, являє собою носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Як вбачається з обвинувального висновку, ОСОБА_1 досудовим розслідуванням інкримінується саме носіння холодної зброї.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами" незаконне носіння холодної зброї є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Як уже було вище вказано, в судовому засіданні не доведено те, що ОСОБА_1 мав при собі ніж, який є холодною зброєю. Натомість в останнього був ніж, який не є холодною зброєю, що визнав в судовому засіданні і сам обвинувачений.

Відповідно до ст. ст. 6, 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом.

Отже, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, також недоведена, у зв'язку з чим, його слід виправдати.

Відповідно до ст. 368 КПК України, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, місця не мало, а дії ОСОБА_1 28 червня 2014 року не містять склад кримінальних правопорушень, що інкримінувалися йому органом досудового розслідування.

У зв'язку з вищевказаним, відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до п. п. 12-14 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі та як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Так, ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду № 297/1706/14-к від 14 липня 2014 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_1 в ході огляду місця події 28 червня 2014 року за адресою м. Берегово по вул. Б. Хмельницького, 163 та АДРЕСА_2.

Частина 4 статті 174 КПК України передбачає, що суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого. В такому випадку, слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду № 297/1706/14-к від 14 липня 2014 року.

Долю речових доказів та документів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно з довідками про витрати на проведення експертиз, вартість проведення вибухо-технічної експертизи складає 490, 14 гривень (т. 2 а. с. 5), вартість проведення судово-хімічних експертиз - 393, 12 гривень та 245, 70 гривень (т. 2 а. с. 19, 30), вартість проведення двох судових експертиз холодної зброї - 245, 70 гривень та 1721, 72 гривень (т. 2 а. с. 38, 71), вартість проведення двох балістичних експертиз - по 196, 56 гривень кожна (т. 2 а. с. 50, 65).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених КПК України. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України суд тільки у разі ухвалення обвинувального вироку стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У зв'язку з вищенаведеним, процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 3489, 50 гривень, слід віднести за рахунок державного бюджету.

Ухвалою Берегівського районного суду від 12 листопада 2014 року обвинуваченому ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 118, 122, 174, 203, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред'явлених підозрах за ч. 4 ст. 296 КК України та за ч. 2 ст. 263 КК України та виправдати.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований відносно ОСОБА_1 ухвалою від 12 листопада 2014 року, - припинити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Речові докази - чорну сумку із вставками червоного кольору із надписом "ROWLANDS" в середині якої знаходиться: два мобільних телефони чорного кольору марок "SUMSUNG", упаковка жувальної гумки "DIROL X-FRESH", запальничка чорного кольору із надписом "BIC", одна упаковка сигарет марки "PARLIAMENT", музичні наушники чорного кольору, скляний флакон чорного кольору марки "BANDIT HOME", три штуки питард марки "Р2000", гроші номіналами: по 100 грн. - 14 штук, по 50 грн. - по 12 штук, по 20 грн. - 8 штук, по 10 грн. - 7 штук, по 5 грн. - 4 штуки, по 20 євро - 2 штуки, по 10 євро - 2 штуки на загальну суму 2250 гривень та 60 євро, закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я ОСОБА_1, посвідчення учасника бойових дій, виданого на імя ОСОБА_1, угорська карта НОМЕР_1, посвідчення угорця виданого на ім'я ОСОБА_13 № НОМЕР_2, закордоний паспорт Угорської Республіки, виданого на ім'я ОСОБА_13 НОМЕР_3 дійсний до 29.04.2024 року, захисні окуляри від сонця та поміщено в спец пакет НДЕКЦ № 1792134, із відеореєстратора флешпам'ять та поміщено в спец пакет НДЕКЦ № 1142216; три каски, які поміщені в три поліетиленові пакети білого кольору, горловини яких зав'язані білою ниткою та опечатано білими аркушами паперів; дві штикові лопати чорного кольору та три лямки для тримання ножів та пістолетів, які поміщені в спец пакет НДЕКЦ № 0761092, які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_1 як власнику.

Речовий доказ - саморобний макет гранати Ф-1, який не містить вибухових речовин та засобів підриву та не являється вибуховим пристроєм, що знаходиться у спеціалізованих пакетах НДЕКЦ № 1142242 та № НДЕКЦ № 1142245, та зберігаються у секторі ВТЕПТЕ НДЕКЦ, - знищити.

Речові докази - пристрої для паління та люльки у кількості 6 штук під № 12, 2, 3, 5, 6, на яких наявні сліди рослинних елементів конопель, що містять тетрагідроканабінол - особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено (марихуани), металеву трубку під № 4, полімерний шприц на якому містяться сліди психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну, упаковані у спеціалізований пакет № 0177218 та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - знищити.

Речовий доказ - два поліетиленові пакети, у яких знаходиться суха подрібнена речовина зелено-жовтого кольору рослинного походження, яка згідно висновку експерта №18/281 від 04.07.2014 року являється речовиною, яка має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом вагою 0,5797 гр, яка знаходиться в пакеті №0040861, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - знищити.

Речовий доказ - ніж та чохол до нього, який являється бойовим метальним ножем з дволезовим клинком кинджального типу, який є різновидом холодної клинкової зброї та виготовлений саморобним способом, який зберігається у спеціалізованому пакеті № 1792116, та знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - знищити.

Речовий доказ - ніж, який являється нескладним туристичним ножем, який є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної клинкової зброї не відноситься та виготовлений заводським способом, які знаходяться у спеціалізованому пакеті № 1792116 та зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_1, як власнику.

Речовий доказ - пневматичний пістолет "MAKAROV" № НОМЕР_4, виготовлений заводським способом по типу пневматичних пістолетів "Макаров" і не являється вогнепальною зброєю, що знаходяться у спеціалізованому пакеті №1447874 та зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_1, як власнику.

Речовий доказів - сім предметів схожі на ножі в чохлах, сорок вісім предметів зовні схожих на ножі різних форм та розмірів, два предмети зіркоподібної форми та один предмет схожий на косу-серп, які згідно висновку експерта № 88 від 14.07.2014 року являються холодною зброєю, які знаходяться у спеціалізованому пакеті № 2018418, та зберігаються у кімнаті зберігання зброї Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_1, як власнику.

Речові докази - один мисливський патрон до гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру, який не є боєприпасом у зв'язку із тим, що капсуль наколотий, один патрон догладкоствольної мисливської зброї 12-го калібру, який є боєприпасом, один військовий гвинтівочний патрон центрального бою, калібру 7,62 мм, який відноситься до боєприпасів, один патрон центрального бою військового зразку 1974 року, калібру 5,45 мм, який відноситься до боєприпасів, два патрони центрального бою, калібру 9 мм, які відносяться до боєприпасів та один патрон кільцевого запалення до будівельно-монтажних пістолетів та до категорії боєприпасів не відноситься, що знаходяться у спеціалізованому пакеті №1142215 та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_1, як власнику.

Процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 3489 (Три тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 50 копійок - здійснити за рахунок коштів державного бюджету України.

Вирок може бути оскарженим протягом 30 днів з дня його проголошення, а для осіб, які не були присутні під час проголошення вироку, в цей же строк з дня отримання копії вироку, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Суддя Гецко Ю. Ю.