Справа № 342/562/14-к 

Провадження № 11-кп/779/79/2015 

Категорія ст.185 ч.1 КК України 

Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  

Суддя-доповідач  ОСОБА_2  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

 Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

 головуючого судді ОСОБА_2 ,

 суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

 секретаря судового засідання ОСОБА_5 

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Городенківського районного суду Івано  Франківської області від 25 листопада 2014 року, згідно якого

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , де і проживає, 

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

 з участю прокурора ОСОБА_7 

 захисника ОСОБА_8 

 обвинуваченої ОСОБА_6 

 потерпілого ОСОБА_9 

 представника потерпілого ОСОБА_10 

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 вважає, що вирок Городенківського районного суду підлягає скасуванню, так як суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту судового слідства, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а в основу обвинувального вироку судом покладено докази, здобуті з грубим порушенням вимог кримінально  процесуального законодавства. Просить вирок Городенківського районного суду Івано  Франківської області від 25.11.2014 року скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати її за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України за недоведеністю вини, у задоволенні цивільного позову відмовити.

 Потерпілий ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6  вважає, що її слід відхилити, а вирок районного суду залишити без змін, оскільки суд дав належний аналіз всім зібраним доказам в сукупності, дав їм відповідну оцінку і законно прийшов до висновку про вину ОСОБА_6 у вчиненні нею злочину.

За вироком суду ОСОБА_6 , українку, громадянку України, з середньо - спеціальною освітою, розлучену, не працюючу, раніше не судиму, визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 щодо стягнення матеріальної шкоди задоволено повністю, відносно стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_6 в користь ОСОБА_9 28450 (двадцять вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень) матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу гривень) моральної шкоди

 Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України. 

Судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинила таємне викрадення чужого майна. Злочин вчинено при наступних обставинах: ОСОБА_6 05.11.2013 року близько 18 год. 00 хв. їдучи у приватному мікроавтобусі марки «Рено - Трафік» д.н.з. НОМЕР_1 сполучення Івано  Франківськ  Городенка, маючи за мету викрадення майна, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, між населеними пунктами Незвисько  Городенка таємно викрала шкіряну чоловічу сумочку (барсетку) завідомо знаючи, що вона належить громадянину ОСОБА_9 , який попередньо забув сумку у вказаному транспорті та в якій знаходяться гроші в сумі 22 тисячі гривень, 150 доларів США, 6 тисяч російських рублів та золоті ювелірні вироби загальною вагою 7 грам. Своїми злочинними діями ОСОБА_6 спричинила ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 28.450 грн. В подальшому викраденим повністю розпорядилась на власний розсуд, а чоловічу сумочку викинула в районі автостанції в м. Городенка.

Під час апеляційного розгляду: 

- обвинувачена ОСОБА_6  та її захисник ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити;

- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_6 просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

- потерпілий ОСОБА_9 та його представник ОСОБА_10 заперечили з приводу поданої апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_6 просили залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Однак, зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Розглядаючи кримінальне провадження суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, що виразилося у безпідставному відхиленні клопотань захисту, хоча у кримінальному провадженні мають бути всебічно, повно і неупереджено досліджені обставини вчиненого кримінального правопорушення, виявлені як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного чи обвинуваченого. 

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Тобто, дослідженим обставинам має бути надана належна правова оцінка та забезпечено прийняття законного та неупередженого рішення. 

Колегія вважає, що поверхове дослідження обставин призвело до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не перевірені та не спростовані всі доводи на захист обвинуваченої та не усунуті всі сумніви у її винуватості. 

Судом у вироку не спростовано показання свідків, які є суперечливими, а також у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Встановлена невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченої.

Наведені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. 

Згідно ч. 3 ст. 374 КПК України в мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд першої інстанції у вироку зазначає, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 доводиться матеріалами кримінального провадження, а саме протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, де свідок ОСОБА_11 впізнала особу, оскільки звернула увагу на риси її обличчя, а саме на форму носа та підборіддя, яку вона бачила 05.11.2013 року в мікроавтобусі Івано  Франківськ  Городенка (а.с. 69-74).

Згідно ч.7 ст. 228 КПК України фотознімки, що пред`являються не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. 

Однак, перевіривши матеріали кримінального провадження колегія суддів вважає, що дане впізнання проведене з грубим порушенням вимог КПК України, оскільки пред`явленні для впізнання фотографії суттєво різняться між собою, окрім того в протоколі допиту свідок ОСОБА_11 зазначила, що в автобусі було темно і світло жодного разу не включалося (а.с. 50-51), це свідчить про той факт, що покази свідка ОСОБА_11 різняться.

Також у вироку суд посилається в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_6 на показання свідка ОСОБА_11 , дане нею в судовому засіданні під час проведення досудового розслідування. Однак, під час судового розгляду даний свідок не був безпосередньо допитаний в судовому засіданні, тим самим державне обвинувачення позбавило сторону захисту права на допит її перед судом.

Хоча згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Окрім, цього як вбачається з матеріалів кримінального провадження свідок ОСОБА_12 під час досудового розслідування та судового розгляду неодноразово змінював свідчення, однак судом не дана належна оцінка їх достовірності.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами у даному кримінальному провадженні проведено неповно та з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування вироку. Судом не були досліджені докази та не вчинено інші процесуальні дії для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких могло б мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення. При цьому доказам судом не дано належної правової оцінки. Відсутність належної оцінки доказів свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження .

Колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду ухвалений на неналежно перевірених доказах, базується на суперечливих доказах, які здобуті з істотним порушенням кримінального процесуального закону.

За таких обставин вирок суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, при якому більш повно та всесторонньо дослідити обставини кримінального провадження, дати належну правову оцінку всім доказам, усунути суперечності у показаннях свідків та прийняти законне і обґрунтоване рішення .

Керуючись ст.ст. 404,405,407,415, 418,419 КПК України, колегія суддів, - 

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6  задовольнити частково.

Вирок Городенківського районного суду Івано  Франківської області від 25 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6  скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 

Головуючий ОСОБА_2 

Судді: ОСОБА_3 

 ОСОБА_4 

Згідно з оригіналом:

Суддя ОСОБА_2