Справа № 591/7904/14-к

Провадження № 1-кп/591/27/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2015 року Зарічний районний суд м. Суми у складі колегії суддів: головуючого судді Міліціанова Р.В., суддів Мальованої - Когер В.В., Сибільова О.В., за участю секретаря - Бузової Т.І., прокурора - Петренко М.В., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження №12014200440003894 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.04.1997 року за ст. 140 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; вироком Зарічного районного суду м. Суми від 28.05.1998 року за ст.101, ч.1 ст.43 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; вироком Зарічного районного суду м. Суми від 12.02.2004 року за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; вироком Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2007 року за ст. 125 ч. 1, 342 ч. 2, 345 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 4 місяці; вироком Зарічного районного суду м. Суми від 27.04.2010 року за ст. 395, 15 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; вироком Зарічного районного суду м. Суми від 15.08.2013 року за ст. 125 ч. 1 КК України до 60 годин громадських робіт; вироком Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2013 року за ст. 389 ч. 2 КК України до арешту на строк 2 місяці 5 діб, обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.125 КК України -

ВСТАНОВИВ:

В ніч з 28 липня 2014 року на 29 липня 2014 року близько 00 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 перебував разом із ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в приміщенні металевого вагончику, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_2.

Обвинувачений підійшов до ОСОБА_6, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння та лежав на синтепоновій ковдрі на підлозі металевого вагончика. ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 спільно вжити алкогольні напої, однак останній на таку пропозицію відповів відмовою.

ОСОБА_1 на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, знаходячись в будівельному вагончику, діючи протиправно та умисно зі значною силою наніс не менше 15 ударів руками та ногами, 7 з яких - у життєво-важливі органи по голові та по тулубу потерпілого ОСОБА_6, спричинивши тілесні ушкодження: на повіках обох очей синці з нечіткими краями, в їх межах внутрішньошкірні крововиливи невизначеної форми; в правій виличній ділянці на площі 5х4 см синець невизначеної форми; в лівій надбрівній ділянці садно невизначеної форми розміром 1,3х0,8 см; в лівій щічно-скроневій ділянці садно невизначеної форми на площі 8,3х5,5 см; на лівому крилі носу та в лівій виличній ділянці, на площі 9х6 см лінійні різнонаправлені садна розміром 3,5х0,3 см; на задніх поверхнях обох передпліч та ділянок ліктьових суглобів множинні садна невизначеної форми розміром до 1,5х1 см; крововиливи під шкірою передньої поверхні грудної клітини ліворуч у верхній частині, в міжм'язових проміжках; дрібні крапчасті крововиливи під плеврою; переломи ребер: подвійний перелом праворуч ІІ та ІІІ ребра по передній пахвинній лінії; по задній пахвинній лінії VIII -IX ребер; ліворуч IV- IX по середній ключичній та передній пахвинній лінії; IX- XII по лопатковій лінії; на передній поверхні лівої частки печінки впритул та вздовж серпоподібної зв'язки розрив капсули та паренхіми на глибину 0,3 см; крововилив із заходом у борозни під м'якими мозковими оболонками розміром 7х5 см, розташований на базальній поверхні правої потиличної частки.

Від отриманих внаслідок дій ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер, причиною смерті стала сполучена тупа травма тіла, яка наявна у вигляді закритої черепно-мозкової травми (крововилив під м'які мозкові оболонки, множинні крововиливи під шкіру голови, множинні синці та садна обличчя), закритої травми грудної клітки (множинні подвійні двобічні переломи ребер з порушенням каркасної функції грудної клітки), закритої травми органів черевної порожнини (розрив печінки), що ускладнилося розвитком набряку та стисненням речовини головного мозку, розвитком тяжкої легенево-серцевої недостатності; множинні подвійні двобічні переломи ребер та крововиливи під м'які оболонки головного мозку, які виникли за життя в результаті ударної дії тупих предметів незадовго до моменту настання смерті, по ступеню тяжкості являються тяжкими, як такі, що викликали небезпечний для життя стан і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Всі інші тілесні ушкодження являються легкими.

Крім того, коли ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_6 до нього ззаду підійшла ОСОБА_3 та схопила його за верхній одяг з метою відтягти обвинуваченого від ОСОБА_6

Тому, ОСОБА_1, не припиняючи наносити удари ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс одного удару кулаком правої руки по обличчю потерпілій ОСОБА_3, спричинивши останній наступні тілесні ушкодження: в лівій лобній області вище рівня брови на 1,5 см. садно полосчатої форми розміром 2х0,3 см., які є легкими тілесними ушкодженнями.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинених злочинах заперечував у повному обсязі та повідомив суду, що ОСОБА_3 була його співмешканкою, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 він знав з лютого 2013 року. Вони часто спілкувалися та вживали когольні напої.

Після 14.00 28 липня 2014 року він разом з ОСОБА_3, попередньо придбавши алкогольні напої, прийшли до металевого вагончика, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_2, в якому проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Вони всі разом вживали алкогольні напої та перебували в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 лежав на матраці на підлозі металевого вагончика.

Близько опівночі ОСОБА_1 з ОСОБА_3 пішли відпочивати у кущі, які знаходились поблизу металевого вагончика. Через годину, близько 01.00 29 липня 2014 року, обвинуваченого розбудила ОСОБА_5, сказала, що ОСОБА_6 ймовірно мертвий та попросила перевірити даний факт.

ОСОБА_1 пішов до металевого вагончика, присвічував запальничкою та побачив, що ОСОБА_6 лежить обличчям до підлоги на матраці, під ним та поруч з тілом була калюжа крові. Обвинувачений нагнувся, перевірив пульс ОСОБА_6 в області шиї та повернувся назад, повідомив ОСОБА_5, що потерпілий мертвий.

ОСОБА_1 повідомив, що він міг вступити своїм взуттям (резинові шльопанці) в калюжу крові потерпілого, чорні штани забруднив коли нахилявся та перевіряв пульс померлого, пояснивши таким чином наявність на його одязі (який було вилучено працівниками міліції) слідів крові ОСОБА_6

Після цього, він з ОСОБА_3 пішли відпочивати до квартири її знайомого на вулиці Харківській, ОСОБА_5 пішла збирати пляшки. Вранці вони пішли до пункту прийому склотари та металу, де обвинуваченого затримали працівники міліції.

Також, обвинувачений повідомив, що позбавити ОСОБА_6 життя могли інші особи.

ОСОБА_7 повідомив, що він нікого не бив, наміру вбивати ОСОБА_6 не мав, у ОСОБА_3 на обличчі ушкодження були наявні і до обставин вчинення злочину від падіння.

Обвинувачений вважає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 надають покази за вказівкою працівників міліції, оскільки дані особи раніше мали судимості.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 повідомила суду, що близько двох років спів мешкала з ОСОБА_1 Відносини у них останнім часом були конфліктними, обвинувачений часто її бив, вів себе агресивно по відношенню до інших осіб.

Крім того, у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 часто виникали конфлікти через грошові кошти та металеві предмети, котрі останні здавали до пункту прийому металевих виробів.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є її давніми знайомими, які останнім часом проживали у металевому вагончику, який залишився після будівельників, поблизу будинку АДРЕСА_2. Вона з обвинуваченим часто відпочивали в кущах поблизу даного металевого вагончика.

28 липня 2014 року після роботи ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийшли до металевого вагончику, де вживали спирті напої та спілкувалися. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пішли за додатковою порцією алкоголю.

Повернулися вони близько 22.00. та продовжили вживати спирті напої з ОСОБА_5 ОСОБА_3 з останньою сиділи окремо, ОСОБА_6 лежав на матраці, в останнього жодних ушкоджень не було. Всі вони перебували у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1, коли вип'є веде себе агресивно, не контролює свою поведінку.

ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_6 разом випити, останній відмовився, на що обвинувачений негативно відреагував, сказавши "ах, ти не будеш пити", і несподівано почав наносити один за одним удари ногами та руками.

ОСОБА_3 спостерігала за обставинами побиття зі спини ОСОБА_1, ОСОБА_5 сиділа трохи ліворуч, в вагончику було видно, оскільки світло падало з вікон сусідніх будинків.

Обвинувачений наносив удари мовчки, стоячи, можливо з невеликими перервами, зокрема, наніс по п'ять шість, можливо більше ударів кожною ногою, близько п'яти ударів руками, точної послідовності ударів ОСОБА_3 не пам'ятає, загальна кількість ударів становила близько 20 - 30 ударів. Удари наносились по всьому тілу потерпілого, здебільшого в область голови та тулубу.

ОСОБА_6 лежав та не захищався, просив, щоб ОСОБА_1 припинив побиття, казав: "досить", на що обвинувачений не реагував, а продовжував завдавати ударів.

ОСОБА_3 намагалася зупинити обвинуваченого, тому встала з підлоги та вхопила його за плече, однак ОСОБА_1 крикнув, щоб вона йому не заважала, розвернувся та завдав їй одного удару правою рукою в область обличчя, від чого у неї з'явились синець та кровопідтік в області лівої брови та лівого ока. Інші ушкодження, котрі зазначені в обвинувальному акті (кровопідтік в правій лобній області) отримані нею раніше.

Після того, як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3 вона разом ОСОБА_5 вибігли з металевого вагончика, оскільки злякалися.

Через кілька хвилин вийшов обвинувачений та повідомив, що ОСОБА_6 здається мертвий. Всього конфлікт на думку ОСОБА_3 тривав 10-15 хвилин.

ОСОБА_1 також виніс з металевого вагончика залишок алкогольних напоїв, які вони втрьох вжили. ОСОБА_3 з ОСОБА_1 пішли відпочивати на квартиру до її знайомого на прізвище "Барилко", ОСОБА_5 пішла збирати пляшки. Швидку або міліцію не викликали, оскільки не було засобів зв'язку. ОСОБА_1 не перевдягався, був затриманий працівниками міліції вранці 29 липня 2014 року.

ОСОБА_5 розповідала про обставини вчинення злочину ОСОБА_8

ОСОБА_3 зазначила, що саме обвинувачений вчинив злочини та завдав їй тілесних ушкоджень, приватне обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, вона підтримала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що співмешкала з ОСОБА_6, останнім часом у металевому вагончику, який залишився після будівельників, поблизу будинку АДРЕСА_2.

ОСОБА_7 вона знає з 2013 року, ОСОБА_3 є її давньою подругою.

Крім того, у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 часто виникали конфлікти через грошові кошти та металеві предмети, котрі останні здавали до пункту прийому металевих виробів.

28 липня 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у металевому вагончику, до них прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з алкоголем, вони почали вживати алкогольні напої. ОСОБА_9 лежав на матраці та не підводився.

ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_6 разом випити, останній відмовився, на що обвинувачений негативно відреагував, та почав наносити удари ногами.

ОСОБА_5 з ОСОБА_3 сиділи на відстані близько одного метра та спостерігали за обставинами побиття. У вагончику було видно, оскільки світло падало з вікон сусідніх будинків.

Свідок бачила як обвинувачений наносив удари ногами, кількість точно вона визначити не може, близько 20 - 30 ударів, удари завдавались в область голови та тулуба. ОСОБА_9 не вставав.

ОСОБА_3 намагалася зупинити обвинуваченого, тому встала з підлоги та вхопила його за плече, однак ОСОБА_1 крикнув, щоб вона йому не заважала, розвернувся та завдав їй одного удару в область обличчя.

ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 вибігли з металевого вагончика. Стоячи поблизу цього вагончика свідок чула якийсь шум, ОСОБА_6 щось говорив, а потім "захрипів".

Всього побиття тривало близько п'яти хвилин.

ОСОБА_1 вийшов з вагончика та сказав: "все готовий" та наказав ОСОБА_5 іти до вагончика.

Однак, вона боялася, тому відмовилась і пішла збирати пляшки, ОСОБА_1 з ОСОБА_3 пішли відпочивати до кущів поблизу металевого вагончика.

Через годину ОСОБА_5 повернулася та розбудила ОСОБА_1 попросила перевірити стан ОСОБА_6, оскільки самостійно боялася це зробити.

Обвинувачений зайшов до вагончика, ОСОБА_5 стояла при вході та бачила як він присвідчував запальничкою, двічі перевірив пульс, повернувся і сказав, що ОСОБА_6 мертвий.

ОСОБА_3 з ОСОБА_1 пішли відпочивати на квартиру. ОСОБА_5 пішла збирати пляшки. Швидку або міліцію не викликали, оскільки не було засобів зв'язку.

ОСОБА_5 розповідала про обставини вчинення злочину ОСОБА_8 та начальниці пункту збору макулатури, яка й викликала міліцію.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що проживає на цокольному поверсі у будинку АДРЕСА_3, на відстані 300 метрів від її вікон розміщений металевий вагончик в якому близько місяця мешкали особи без постійного місця проживання.

Поблизу даного вагончику постійно тривають сварки, бійки. Крики.

В ночі, близько 24.00, жінка спостерігала за обставинами коли чоловік завдав близько п'яти ударів жінці, інша жінка їх намагалася розборонити. Конфлікт виник через алкогольні напої. Так, чоловік з'ясовував хто випив горілку, жінка казала, що "ОСОБА_6", той що в вагончику. У відповідь чоловік почав наносити удари, інша жінка просила не бити. Чоловік припинив побиття, коли жіка сказала, що в неї кров, досить бити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що знайомий з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, знав також померлого ОСОБА_6

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали разом у металевому вагончику поблизу будинку АДРЕСА_2.

Між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були нормальні відносини.

Влітку 2014 року він на пункті приймання склотари близько восьмої години ранку зустрів ОСОБА_5 та поцікавився, чому вона без ОСОБА_6 ОСОБА_5 розповіла свідку, що вчора ввечері вона з померлим, ОСОБА_7, ОСОБА_3 перебували в металевому вагончику.

Також, ОСОБА_5 відповідаючи на запитання про відсутність ОСОБА_6 повідомилав, що той помер та сказала "ОСОБА_9 вбив", з чого свідок зрозумів, що потепілого позбавив життя ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_8 повідомив суду, що зайшов до металевого вагончика з працівниками міліції та пробачив, що на ковдрі лежить труп ОСОБА_6

Будь - які інші обставини свідку невідомі.

Додатково вина обвинуваченого підтверджується зібраними в ході досудового розслідування письмовими доказами, а саме:

● протоколом огляду місця події від 29.07.2014 року з фото таблицею та план - схемою (том.1 а.с.142-184), згідно якого в приміщенні металевого вагончику, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_6, наведено опис приміщення, в якому виявлено труп, описано конкретне місце розташування трупу потерпілого, вилучено залишки речовини бурого кольору, залишки пальців руки, вирізи шпалер, наволочку з речовиною бурого кольору;

● протоколом проведення слідчого експерименту від 26.09.2014 року (том.2 а.с.145), в ході якого ОСОБА_5 продемонстровано місце вчинення злочину, механізм нанесення ударів ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_6 (з різних боків ногами в область спини, голови, шиї), механізм нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 одного удару в область правого ока;

● висновком експерта №1066 від 31.07.2014 року (том.1 а.с.226), згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: в лівій лобній області вище рівня брови на 1,5 см садно полосчатої форми розміром 2х0,3 см., які є легкими тілесними ушкодженнями, могли утворитися при нанесенні ударів руками, ногами, їх утворення при падінні з вертикального положення малоймовірно;

● висновком судово-медичної експертизи №521 від 19.09.2014р. (том.1 а.с.229-231), згідно якого причиною смерті ОСОБА_6 є сполучена тупа травма тіла, яка наявна у вигляді закритої черепно-мозкової травми ( крововилив під м'які мозкові оболонки, множинні крововиливи під шкіру голови, множинні синці та садна обличчя), закритої травми грудної клітки (множинні подвійні двобічні переломи ребер з порушенням каркасної функції грудної клітки), закритої травми органів черевної порожнини (розрив печінки), що ускладнилося розвитком набряку та стисненням речовини головного мозку, розвитком тяжкої легенево-серцевої недостатності. Множинні подвійні двобічні переломи ребер та крововиливи під м'які оболонки головного мозку, які виникли за життя в результаті ударної дії тупих предметів незадовго до моменту настання смерті, по ступеню тяжкості являються тяжкими, як такі, що викликали небезпечний для життя стан і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Всі інші тілесні ушкодження являються легкими. Між утворенням тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, і настанням смерті останнього міг пройти час, що рахується від десятків хвилин до декількох годин. Не виключено, що можливо було б запобігти смерті потерпілого в разі своєчасного надання йому кваліфікованої медичної допомоги;

● лікарським свідоцтвом про смерть №565 від 13.08.2014 року (том.1 а.с.232), згідно якого смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 року в будівельному вагончику поблизу будинку АДРЕСА_2;

● висновком експерта №250 від 14.08.2014р. (том.2 а.с.125-130), згідно якого проведено дослідження під'язикової кістки, 2, 8 ребер справа, 4, 9 ребер зліва та виявлено повний непрямий перелом дистального кінця лівого великого рожка під'язикової кістки, який утворився від сили діючої на деякій відстані від місця перелому; на щитовидному хрящі - повний прямий перелом лівої пластинки щитовидного хряща, який утворився від сили діючої в місці перелому. Дані ушкодження могли утворитися від ударів руками і ногами в область шиї або в результаті падіння з висоти власного зросту. На 9 ребрі зліва, 8 ребрі справа виявлено по одному перелому; 4 ребрі зліва, 2 ребрі справа - по два переломи, які найвірогідніше утворились від ударів рук та ніг, утворення в результаті падіння з висоти власного зросту малоймовірно.

● актом судово - психіатричної експертизи №260 від 11.08.2014 року (том.2 а.с.85-88), згідно якого в період часу вчинення злочину ОСОБА_1 будь - яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак тимчасового хворобливого розгладу, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;

● висновком експерта №20-658 від 21.10.2014 року (том.2 а.с.103-110), згідно якого генетичні ознаки слідів крові, виявлені на спортивних брюках ОСОБА_1 збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_6, походження даних слідів крові від ОСОБА_1 виключається;

● висновком експерта №20-659 від 26.09.2014 року (том.2 а.с.116-122), згідно якого генетичні ознаки слідів крові, виявлені на правому та лівому шльопанцях ОСОБА_1 збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_6, походження даних слідів крові від ОСОБА_1 виключається.

Однак, на доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину не впливають висновки проведених судових експертиз, які прямо не вказують на його причетність до обставин кримінального правопорушення, зокрема:

● висновок експерта №20-615 від 26.09.2014 року (том.2 а.с.25-33), згідно якого генетичні ознаки слідів крові, виявлені у змивах обох рук ОСОБА_1 збігаються з його генетичними ознаками та не збігаються з генетичними ознаками потерпілого ОСОБА_6, походження даних слідів крові від останнього виключається;

● висновок експерта №20-616 від 29.09.2014 року (том.2 а.с.39-47), згідно якого генетичні ознаки слідів крові, виявлені у нігтьових зрізах з обох рук ОСОБА_1 збігаються з його генетичними ознаками та не збігаються з генетичними ознаками потерпілого ОСОБА_6, походження даних слідів крові від останнього виключається;

● висновок експерта №20-614 від 25.09.2014 року (том.2 а.с.52-65), згідно якого генетичні ознаки слідів крові, виявлені у нігтьових зрізах з обох рук ОСОБА_6 збігаються з його генетичними ознаками та не збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_1, походження даних слідів крові від останнього виключається.

Так, зазначені дослідження підтверджують відсутність слідів вчинення злочину на руках обвинуваченого, однак в ході судового розгляду та виходячи з пред'явленого обвинувачення встановлено, що ОСОБА_1 завдавав також ударів ногами, тобто дані експертні висновки не виключають його причетності до вчинених злочинів.

Інші експертні дослідження (висновок експерта №1060 від 06.08.2014 року (том.1 а.с.224), №476 від 20.08.2014 року (том.2 а.с.69-74), №910 від 07.08.2014 року (том.2 а.с.78-80), №946 від 20.08.2014 року (том.2 а.с.91-92), №944 від 05.09.2014 року (том.2 а.с.95-96), №1611 від 29.07.2014 року (том.2 а.с.98), на думку суду не впливають на доведеність чи недоведеність вини обвинуваченого, оскільки не містять в собі інформації щодо предмета доказування.

Також, суд не враховує в якості доказів допити свідків ОСОБА_5 (том.2 а.с.140), ОСОБА_3 (том.2 а.с.143), які допитувались під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчими суддями, оскільки зазначених осіб допитано за відсутності сторони захисту, зокрема, ОСОБА_3 - 30.07.2014 року після пред'явлення підозри ОСОБА_1, що в силу ст.87 КПК України є підставою для визнання доказів недопустимими.

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 допитані в ході судового розгляду, проти їх допиту прокурор не заперечував, тому суд надає перевагу отриманим усно показам учасників кримінального провадження (ст.23 КПК України).

Суд не може врахувати як доказ пред'явленого обвинувачення протокол проведення слідчого експерименту від 06.10.2014 року (том.1 а.с.219-221), оскільки з дослідженого відеозапису цієї процесуальної дії встановлено, що ОСОБА_3 лише повторно надавала покази і не здійснювала відтворення дій, обстановки, обставин події злочину, не проводились необхідні досліди чи випробування, не продемонстровано місце вчинення злочину, як цього вимагає ст.240 КПК України.

Оцінюючи досліджені докази в сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена в повному обсязі, оскільки покази свідків підтверджують описані в обвинувальному акті обставини щодо пред'явленого обвинувачення відносно завдання потерпілому тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 однозначно підтвердили, що саме ОСОБА_7 наніс близько 20 ударів руками та ногами потепілому, підтверджують що підставами для нанесення ударів стала відмова останнього вживати разом з обвинуваченим алкогольні напої, розповідають про завдання ударів потепілій ОСОБА_3 та спричинення їй легких тілесних ушкоджень.

Тобто, в обвинуваченого дійсно на грунті раптово виниклих неприязних стосунків виник умисел на завдання ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Наявність прямого причинно - наслідкового зв'язку між завданими потепілому тяжкими тілесними ушкодженнями та смертю ОСОБА_6 підтверджено висновком експерта.

Не вважає суд доказом відсутності в діях обвинуваченого провини і суперечливість у показах учасників події злочину стосовно часу вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, оскільки ці неточності обумовлені станом свідків та суб'єктивним сприйняттям кожною особою фактичних обставин, відсутиністю годинників, мобільних телефонів, тощо.

Суд критично оцінює доводи обвинуваченого з приводу неправдивості показань ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які на думку обвинуваченого його обмовляють, оскільки ОСОБА_1 посилався на попередні судимості останніх. Однак, з наданих суду довідок (том.2 а.с.14, 15) встановлено, що такі судимості відсутні, свідки в судовому засіданні пояснили, що востаннє засуджувались ще у 1997-1999р.р. Також суд враховує, що покази даних осіб в цілому узгоджуються між собою, зокрема, в частині місця вчинення злочину, часу, способу, підстав виникнення конфлікту, кількості нанесених ударів потерпілому, подій після його завершення.

Дані особи попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, тому у суду відсутні підстави не довіряти наданим ними в ході судового розгляду свідченням, а наявність у свідків судимостей, навіть погашених, на думку суду в даній ситуації не впливає на достовірність їх показів.

Доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні злочинів проведені слідчі дії, за результатами яких на виявлені на спортивних брюках, шльпанцях ОСОБА_1 ознаки слідів крові людини, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_6

Суд критично оцінює позицію обвинуваченого щодо способу утворення слідів крові потерпілого на його речах (коли ОСОБА_7 перевіряв чи живий ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_5.), оскільки дані обставини спростовані показами інших учасників процесу та висновками експертів.

Не вважає також суд такою, що виключає винуватість ОСОБА_1 ту обставину, що наявність слідів крові на його брюках не була зафіксована під час їх вилучення.

Так, зазначені сліди не є явними, вони були виявлені експертним шляхом при надходженні речей на дослідження, в упакованому слічим пакеті, що виключає можливість стороннього втручання чи походження даних слідів в результаті дій стронніх осіб.

Суперечливими також є покази самого ОСОБА_7, який не заперечував обставин перебування в металевому вагончику в день смерті потерпілого, вживання спитрних напоїв разом з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, вказував про відсутність тілесних ушкоджень в останнього, однак не вказував про наявність мотивів у ОСОБА_5 або ОСОБА_3 позбавляти життя ОСОБА_6, інших осіб, котрі могли вчинити такі дії.

Також, обвинувачений не зміг пояснити, чому будучи обізнаним про смерть свого знайомого не звернувся до правоохоронних органів за даним фактом.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 пояснив суду, що він був присутній при огляді місця події, оглядав труп ОСОБА_6, ним складався висновок судово-медичної експертизи №521 від 19.09.2014р.

Експерт повідомив, що виходячи з характеру виявлених на тілі потерпілого ушкоджень, було завдано не менше 15 ударів, більша частина яких була спрямована в область голови та грудної клітини. Точну кількість ударів встановити неможливо, оскільки ушкодження могли утворюватись від одночасного влучання в одне місце кількох ударів.

Ушкодження, які віднесені до категорії тяжких та котрі перебувають в прямому причинно - наслідковому зв'язку з фактом настання смерті (п.п.2.9, 2.10 висновку) утворилися від щонайменше 3 ударів в область голови та 4 ударів в область грудної клітини.

Всі тілесні ушкодження завдані прижиттєво, в невеликий проміжок часу, тупим предметом, тобто ногою, рукою, іншим тупим предметом (точно встановити предмет, яким наносились удари неможливо).

При визначенні сили завданих ударів слід враховувати особливості ділянок тіла, в які вони локалізовані, їх частоту, гнучку структуру ребер людини, тобто не обов'язково удари могли наноситись із значною силою чи за допомогою якогось предмету.

Виходячи з характеру отриманих ушкоджень потерпілий не захищався, оскільки відсутні на його тілі характерні для захисту від ударів тілесні ушкодження, в момент нанесення ударів знаходився обличчям до нападника.

Жодне з ушкоджень не має характеру унеможливлюючого рух людини. До настання смерті призвело кілька факторів: значна кількість ударів в сукупності, їх локалізація як в область голови, так і тулуба, крововилив до мозку, поламані ребра та обмеження дихання людини, стан сп'яніння потерпілого, ненадання медичної допомоги (своєчасне звернення за нею могло врятувати життя потерпілого).

На думку експерта, смерть потерпілого настала приблизно через 1 - 2 години після отримання тілесних ушкоджень. Наявність "хрипів" у потепілого безпосередньо після спричинення йому ушкоджень лише засвідчує ускладнення дихання і не може свідчити про настання в цей час фізіологічної смерті.

Огляд трупу ОСОБА_6 проводився 29.07.2014 року після 16.00, смерть настала протягом 12 - 18 годин до обстеження, удари наносились за 1-2 години до настання смерті.

Також, експерт пояснив, що удари могли наноситись як ногою без взуття, так і взутою в гумові шльопанці, слідів від такого взуття не залишилося б, оскільки потерпілий був одягнений, удари не мали значної сили. Експерт повідомив, що нанесення таких ударів, котрі спричинили виникнення у потерпілого описаних у висновку тілесних ушкоджень, не завжди спричинюють виникнення тілесних ушкоджень на тілі особи, яка їх наносить, виникнення таких ушкоджень залежить від сили удару та фізіологічних особливостей організму, частини тіла якою вони завдаються.

Тому, при кваліфікації дій ОСОБА_1 суд враховує встановлені в судовому засіданні обставини, які вказують на те, що обвинувачений завдавав ударів хаотично, без конкретної локалізації в життєво важливі органи, вчиняв такі дії в умовах обмеженої видимості (в металевому вагончику освітлення відсутнє), усних намірів позбавити ОСОБА_6 життя не висловлював, доказів нанесення ударів предметом травматичної дії суду не надано. Також, покази судового експерта ОСОБА_11 доводять, що після отриманих ушкоджень потепілий міг рухатись, надання медичної допомоги могло врятувати йому життя, з моменту отримання ушкоджень та часом настання смерті минуло близько 2 годин.

Зазначені обставини вказують на відсутність у ОСОБА_7 умислу на прозбавлення потерпілого життя.

Тому, суд погоджується з висловленою прокурором кваліфікацією протиправних дій обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України.

Відносно обсягу обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України, суду не доведено наявність причинно - наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 та наявними у потерпілої ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями в правій лобній області: кровопідтік неправильної овальної форми розміром 2,7х3,5 см.

Так, ОСОБА_3 повідомила, що коли вона вхопила за плече обвинуваченого з метою припинити побиття ОСОБА_6, ОСОБА_1 завдав їй одного удару правою рукою в область обличчя, а не двох ударів як зазначено в обвинувальному акті, від чого у неї з'явились синець та кровопідтік в області лівої брови та лівого ока. Інші ушкодження, котрі зазначені в обвинувальному акті (кровопідтік в правій лобній області) отримані нею раніше, що підтвердила ОСОБА_3 та сам обвинувачений.

Враховуючи такі покази потерпілої та той факт, що ч.1 ст.125 КК України віднесена до приватного обвинувачення, суд визнає недоведеним обвинувачення в частині завдання ОСОБА_1 одного удару правою рукою по обличчю потерпілій ОСОБА_3 та спричинення останній легкого тілесного ушкодження: в правій лобній області кровопідтік неправильної овальної форми розміром 2,7х3,5 см. (ч.3 ст.374 КПК України), яке підлягає виключенню з обвинувачення.

Тобто, доведеним суд вважає обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України в частині нанесення ОСОБА_1 одного удару кулаком правої руки по обличчю потерпілої ОСОБА_3 та спричиненні легкого тілесного ушкодження, а саме: в лівій лобній області вище рівня брови на 1,5 см. садно полосчатої форми розміром 2х0,3 см.

Таким чином, суд доходить висновку, що своїми умисними діями, які виразилися в умисному протиправному заподіянні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 тяжких тілесних ушкоджень, котрі спричинили смерть потепілого, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Також, своїми умисними діями, що виразилися в нанесенні одного удару кулаком правої руки по обличчю потерпілої ОСОБА_3 та спричиненні тілесного ушкодження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_4 на суворому покаранні не наполягав, цивільний позов не заявляв, претензій до обвинуваченого не має.

Потерпіла ОСОБА_3 наполягала на суворому покаранні, цивільного позову не заявляла.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на суворому покаранні, з урахуванням відомостей про особу, просив визнати обвинуваченого винуватим та призначити покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, повязаних з заподіянням шкоди здоров'ю людини, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме: є молодою людиною, не працює, утриманців не має, під наглядом у лікаря-психіатра, лікаря - нарколога не перебуває, характеризується негативно, раніше неодноразово засуджувався, в тому числі за вчинення злочинів проти здоров'я особи, перебував під адміністративним наглядом, має непогашену судимість.

Судом пом'якшуючих покарання обставин не встановлено. Обтяжуючою обставиною є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що не заперечувалось учасниками процесу.

Перелічені обставини жодним чином не знижують ступеню тяжкості вчиненого злочину, оскільки обвинувачений провину не визнав, не розкаювався у вчиненому, перед потерпілими не вибачався.

За відсутності постійного доходу, суд не може призначити покарання у виді штрафу або виправних робіт, тому за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України слід призначити покарання у виді громадських робіт.

Враховуючи обтяжуючі покарання обставини, негативні відомості про особу, заперечення вини у вчиненому, наявність непогашених судимостей та небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення, думку потепілих, суд вважає, що покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України слід призначити у виді позбавлення волі на строк вище мінімальної межі, передбаченої санкцією цієї статті.

Остаточно покарання слід призначити за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Питання про розподіл процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України- стягнувши з обвинуваченого на користь держави підтверджені прокурором процесуальні витрати на проведення експертних досліджень. В силу ст.174 КПК України, накладений, згідно Ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.07.2014 року арешт, на особисті речі обвинуваченого арешт, слід скасувати.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України- частину з них знищити, інші залишити у обвинуваченому та потерпілому.

Водночас, суд не може визнати речовими доказами диски аудіозапису допиту свідків ОСОБА_5 (том.2 а.с.140), ОСОБА_3 (том.2 а.с.143), відеозапису слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 (том.2 а.с.146), ОСОБА_3 (том.1 а.с.221), оскільки вони не відповідають критеріям ст.98 КПК України та є способом фіксації проведення процесуальної дії в ході досудового розслідування.

Тому, у суду відсутні підстави для визначення питання про долю вказаних дисків, як речових доказів, на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374-376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121, ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання:

● за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років;

● за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 годин.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з дати затримання з 29.07.2014 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін до моменту набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертних досліджень в сумі 10938,16грн.

Скасувати, накладений згідно Ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.07.2014 року у справі №592/8217/14-к, арешт на майно ОСОБА_1: чоловічу спортивну куртку брудно - зеленого кольору розмір "М" на блискавці з двома кишенями, брюки спортивні чорного кольору розміру "М", шльопанці чоловічі чорного кольору розмір 44-45.

Речові докази - змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати металевого вагончика та контрольний змив (пакет №3), 9 мікрооб'єктів ззовні схожих на волосся, вилучених з поверхні металевої труби (об'єкт №5), змив з нижньої металевої труби з нашаруванням речовини бурого кольору та контрольний змив (пакет №5), виріз шпалер з нашаруванням речовини бурого кольору (пакет №1) (постанова від 08.10.2014 року (том.2 а.с.81); змиви з рук ОСОБА_1, зразок крові, зріз з нігтьових пластин, мікрочастки з лівої та правої долоні ОСОБА_6 (постанова від 22.10.2014 року (том 2 а.с.137), які зберігаються в камері зберігання речових доказів СМВ УМВС України в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 14 - знищити.

Речові докази - спортивні штани (постанова від 22.10.2014 року (том.2 а.с.131), гумові шльопанці (постанова від 22.10.2014 року (том.2 а.с.135), які зберігаються в камері зберігання речових доказів СМВ УМВС України в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 14 - повернути ОСОБА_1

Речові докази - куртку спортивну чоловічу, сандалі, наволочку, штани чорні, сорочку сірого кольору (постанова від 29.09.2014 року (том.2 а.с.133), які зберігаються в камері зберігання речових доказів СМВ УМВС України в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 14 - повернути потерпілому ОСОБА_4

Вирок суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що не була присутня під час його проголошення - з дня отримання копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя Р.В. Міліціанов

Судді О.В. Сибільов

В.В. Мальована - Когер