ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 року Справа № 912/3337/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

Секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: Бокова Н.З. голова сільської ради, виписка з протоколу №б/н від 31.10.10;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 10.02.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Олександрія на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року у справі № 912/3337/14

за позовом Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, Черкаська область, с. Іркліїв

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 21500,00 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року по справі № 912/3337/14 (суддя Кабакова В.Г.) задоволені позовні вимоги Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району, Черкаської області, с. Іркліїв з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Кіровоградська область, м. Олександрія стягнено 21500,0 грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення АЗС від 22 липня 2011 року, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2485.

Рішення вмотивоване неналежним виконанням відповідачем вказаного Договору та приписами статей 173,174,193 Господарського кодексу України, статей 657,662,663 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції не відклав розгляд справи, чим позбавив можливості відповідача підготувати заперечення на позов, та з'явитися у наступне судове засідання до господарського суду Кіровоградської області по даній справі.

Також скаржник зазначає, що позивачем не була проведена реєстрація Договору купівлі-продажу нерухомого майна, так як не був складений акт його приймання - передачі. З дня підписання та посвідчення Договору нотаріусом відповідач не мав можливості використовувати приміщення АЗС, оскільки предмет продажу залишався у продавця,що є порушенням статей 655, частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Між Іркліївською сільською радою (продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (покупець) 22 липня 2011 року укладено Договір купівлі-продажу (далі Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену ціну.

Нежитлове приміщення АЗС, що відчужується за даним Договором розташоване в АДРЕСА_1. Будівля АЗС (цегла обкладена плиткою) позначений на плані літерою "А-1" площею 27 кв.м. та споруди: убиральня - "Б"; асфальтове покриття - "І" (пункт 1.2. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору ціна нежитлового приміщення АЗС за домовленістю сторін складає 25200,00 гривень.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що розрахунок за об'єкт здійснюється шляхом перерахування з рахунку покупця на рахунок продавця грошових коштів в сумі 25200,00 грн. шляхом 5 (п'яти) банківських днів.

Передача нежитлового приміщення АЗС продавцем та прийняття об'єкта покупцем, згідно пункту 3.1. Договору, посвідчується після повного розрахунку за вищевказаний об'єкт та підписання акту приймання-передачі.

Згідно пункту 4.9. Договору право власності на нежитлове приміщення бившої АЗС у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього Договору.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АЗС від 22 липня 2011 року підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками останніх, посвідчено приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 2485.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідачем лише частково здійснено оплату за нежитлове приміщення АЗС, придбане за Договором купівлі-продажу, на загальну суму 3700,00 грн., що підтверджується наданими позивачем виписками з поточного рахунку позивача: від 05 серпня 2011 року, 31 серпня 2011 року, 04 листопада 2011 року, 08 травня 2012 року, 07 березня 2012 року,16 січня 2013 року,19 лютого 2013 року,05 червня 2013 року та 14 листопада 2013 року ( а.с.24-32).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено статтями 173, 174 Господарського кодексу України, договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір від 22 липня 2011 року про купівлю-продаж нежитлового приміщення АЗС, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 містить всі істотні умови, передбачені чинним законодавством, в установленому порядку сторонами не розірваний і не змінений.

Нормами статей 525,526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем докази погашення заборгованості за нежитлове приміщення АЗС господарському суду не надані.

Доводи скаржника про непередачу йому предмету Договору до уваги не приймаються, оскільки, як зазначено вище пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що передача нежитлового приміщення АЗС продавцем та прийняття об'єкта покупцем, посвідчується тільки після повного розрахунку за об'єкт та підписання акту приймання-передачі.

Оскільки, відповідачем не здійснено повного розрахунку з позивачем за Договором купівлі-продажу від 22 липня 2011 року, то акт приймання-передачі нежитлового приміщення АЗС не складався.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 55 Закону України «Про нотаріат» передбачено, посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Доводи про відсутність державної реєстрації Договору відхиляються, у зв'язку з наявністю у Договорі напису приватного нотаріуса ОСОБА_4 Чорнобаївського районного нотаріального округу про державну реєстрацію за № 2485.

Згідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання ( а.с.40,51.52,57), крім того, відповідачу позивачем була направлена копія позовної заяви ( а.с.11), у зв'язку з чим відповідач не був позбавлений права направити у судове засідання повноважного представника, чи відзив.

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи скаржника про недодання позивачем до матеріалів справи оригіналу Договору купівлі-продажу від 22 липня 2011 року, оскільки згідно до абзацу 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченої копії.

До матеріалів справи позивачем надані належним чином засвідчені копії Договору ( а.с.7,33,46; т.1).

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року.

Підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року по справі № 912/3337/14, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Олександрія - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11 листопада 2014 року у справі № 912/3337/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 лютого 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник