ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 року Справа № Б29/3-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.

за участі представників сторін:

ліквідатор: Гаркунов Д.Ю., паспорт НОМЕР_1 від 06.01.99р.;

від кредитора ПАТ "Укрсоцбанк": Тимчук О.П., представник, довіреність №02-36/3267 від 05.11.14р.

представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Променергетика"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. у справі № Б29/3-09

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14

про визнання грошових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 року у справі № Б29/3-09 (суддя Полєв Д.М.) визнані грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Дніпровска ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" в розмірі 1218,00 грн. судових витрат (1 черга); 4 008769,25грн., що дорівнює 501535 дол. США основного боргу (1 черга); 2 414447,80грн., що дорівнює 302070,30 дол. США відсотків за користування кредитом (1 черга).

Не погодившись із зазначеною ухвалою, кредитор банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 року у справі № Б29/3-09.

Так, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відсутні безспірні грошові вимоги до банкрута, а заява про визнання грошових вимог подана з пропуском строку, встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому у господарського суду були відсутні підстави для визнання грошових вимог останнього, які в силу ст. 14 ЗаконуУкраїни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є погашеними.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 10.02.2015 року.

Ліквідатор банкрута у судовому засіданні, з підстав наведених в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу кредитора у повному обсягу. Також, ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вказує про не застосування судом позовної давності до вимог кредитора ПАТ "Укрсоцбанк" щодо нарахування пені та не застосування мораторію на нарахування процентів.

Кредитор - ПАТ "Укрсоцбанк" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а відповідну апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. При цьому, кредитор вказує, що відповідно до вимог ст.ст. 1, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 541, 543, 554 ЦК України, ст.ст. 14, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" він має переважне право на задоволення своїх грошових вимог шляхом звернення стягненняна майно банкрута, який є майновим поручителем останнього.

Скаржник не скористався наданим їм правом участі у судовому засіданні та звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника.

Беручи до уваги, що неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а матеріали справи є достатніми для її розгляду, колегія суддів вважає за можливе клопотання скаржника задовольнити та розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника скаржника, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора та представника кредитора, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", Дніпропетровськ,вул. Краснозаводська, 14 (далі-боржник), порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 24.12.2008р.

Ухвалою від 03.02.2009р. введено процедуру санації боржника в порядку ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено керуючим санацією генерального директора боржника Омельчука А.Р., призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Дасковську Т.Я.

19.02.2009р. в газеті "Голос України" №30 (4530) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, відкриття процедури санації, призначення керуючого санацією та призначення розпорядника майна.

Ухвалою від 19.10.2009р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі з грошовими вимогами наступних кредиторів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торес", м. Дніпропетровськ з грошовими вимогами у розмірі 1 395 655,66 грн. з віднесенням до IV черги задоволення;

- Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Промелектротехніка", м. Дніпропетровськ з грошовими вимогами у розмірі 120 000,00 грн. з віднесенням до IV черги задоволення;

-Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Променергетика", м. Дніпропетровськ з грошовими вимогами у розмірі 113 365,10 грн. з віднесенням до IV черги задоволення;

-Товариство з обмеженою відповідальністю "Уралочка-Дельта", м. Сімферопіль з грошовими вимогами у розмірі 4 675 621,50 грн. з віднесенням до IV черги задоволення.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013р. ТОВ "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14 (ЄДРПОУ 33338309) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру по справі.

26.06.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ПАТ "Укрсоцбанк" з грошовими вимогами до банкрута в розмірі 11 454228грн.

Ліквідатором грошові вимоги кредитора відхилено оскільки останні не є грошовими в зв'язку з тим, що банкрут є майновим поручителем та одночасно через пропуск строку для заявлення грошових вимог встановлених ст. 14 Закону.

02.12.2014р. до суду надійшло клопотання кредитора про зменшення грошових вимог до 6 423217,05грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 року у справі № Б29/3-09 визнані грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Дніпровска ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" в розмірі 1218,00грн. судових витрат (1 черга); 4 008769,25грн., що дорівнює 501535 дол. США основного боргу (1 черга); 2 414447,80грн., що дорівнює 302070,30 дол. США відсотків за користування кредитом (1 черга).

Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 18.12.2014 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Згідно п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.11р. №4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у даній справі порушено 24.12.2008р., натомість постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури прийнята 10.09.2013р., тобто після набрання чинності зазначеним Законом.

Таким чином, під час розгляду даної справи до правовідносин, що виникли до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури мають застосовуватися норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 01.07.1992р. №2344-ХІІ (в редакції від 30.06.1999р. №784-XIV із змінами та доповненнями), а перебіг ліквідаційної процедури у справі має регулюватися нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013 року).

Як слідує з матеріалів справи, 19.10.2006р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") (далі - кредитор) укладено договори кредиту: № 09.2/353-6 з ОСОБА_6; № 09.2/354-6 з ОСОБА_7; № 09.2/352-6 з ОСОБА_8; № 09.2/355-6 з ОСОБА_9; № 09.2/351-6 з ОСОБА_10.

Згідно умов зазначених договорів кредитором надано кожному з позичальників на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 147800 доларів США зі сплатою відсотків користування ними та кінцевим поверненням заборгованості до 18.10.2013р.

Зазначені кредитні договори є чинними, доказів визнання їх недійсними в судовому порядку сторонами не подано.

За розрахунком кредитора заборгованість позичальників складає:

- за договором № 09.2/352-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_8) станом на 19.05.2004р. 209211,04 дол. США, що складає за курсом НБУ 2459316,32грн., з яких: 105280,59 дол. США (1237593,76грн.) - заборгованість за кредитом, 79606,48 дол. США (935789,61грн.) - заборгованість за простроченими відсотками, 14253,49 дол. США (167552,48грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 10010,85 дол. США (117679,46грн.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

- за договором № 09.2/355-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_9) станом на 16.05.2014р. 193621,26 дол. США, що складає за курсом НБУ 2276055,53грн., з яких: 105280,59 дол. США (1237593,76грн.) - заборгованість за кредитом, 59001,12 дол. США (935789,61грн.) - заборгованість за простроченими відсотками, 14253,49 дол. США (167552,48грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 15086,07дол. США (177339,65грн.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

- за договором № 09.2/353-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_6) станом на 26.05.2014р. 198897,74 дол. США, що складає за курсом НБУ 2330115,51грн., з яких: 105280,59 дол. США (1233377,17грн.) - заборгованість за кредитом, 69516,99 дол. США (814401,45грн.) - заборгованість за простроченими відсотками, 14452,26 дол. США (169310,35грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 9647,90 дол. США (113026,54грн.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

- за договором № 09.2/354-6 від 19.10.2006р. (позичальник СадикаРіта Григорівна) станом на 19.05.2014р. 186707,17дол. США, що складає за курсом НБУ 2194779,01грн., з яких: 105280,59 дол. США (1237593,76грн.) - заборгованість за кредитом, 59001,12 дол. США (693569,64грн.) - заборгованість за простроченими відсотками, 14313,12 дол. США (168253,49грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 8112,34 дол. США (95362,12грн.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

- за договором № 09.2/351-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_10) станом на 16.05.2014р. 186637,64дол. США, що складає за курсом НБУ 2193961,70грн., з яких: 105280,59 дол. США (1237593,76грн.) - заборгованість за кредитом, 59001,12 дол. США (693569,64грн.) - заборгованість за простроченими відсотками, 14253,49 дол. США (167552,48грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 8102,45 дол. США (95245,82грн.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

Відповідно до поданого 02.12.2014р. клопотання № 08.406-297/85-3665 кредитором зменшено розмір грошових вимог до 6 423217,05грн., а саме заборгованість складає:

- за договором № 09.2/351-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_10) станом на на 10.09.2014р. 160721,06 дол.США, що дорівнює 1284643,42 грн., з яких 100307 дол. США (801753,85грн.) заборгованість за кредитом та 60414,06 дол. США (482889,56грн.) заборгованість за відсотками.

- за договором № 09.2/355-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_9) станом на 10.09.2014р. 160721,06 дол.США, що дорівнює 1284643,42грн., з яких 100307 дол. США (801753,85грн.) заборгованість за кредитом та 60414,06 дол. США (482889,56грн.) заборгованість за відсотками.

- за договором № 09.2/353-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_6) станом на 10.09.2014р. 160721,06 дол.США, що дорівнює 1284643,42грн., з яких 100307 дол. США (801753,85грн.) заборгованість за кредитом та 60414,06 дол. США (482889,56грн.) заборгованість за відсотками.

- за договором № 09.2/354-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_7) станом на 10.09.2014р. 160721,06 дол.США, що дорівнює 1284643,42грн., з яких 100307 дол. США (801753,85грн.) заборгованість за кредитом та 60414,06 дол. США (482889,56грн.) заборгованість за відсотками.

- за договором № 09.2/352-6 від 19.10.2006р. (позичальник ОСОБА_8) станом на 10.09.2014р. 160721,06 дол.США, що дорівнює 1284643,42грн., з яких 100307 дол. США (801753,85грн.) заборгованість за кредитом та 60414,06 дол. США (482889,56грн.) заборгованість за відсотками.

19.10.2006р. між кредитором та ТОВ "Спілка-Діалог" укладено іпотечний договір №880 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами №09.2/353-6 з ОСОБА_6, №09.2/354-6 з ОСОБА_7; № 09.2/352-6 з ОСОБА_8; 09.2/355-6 з ОСОБА_9.

Згідно з підпунктом 1.1 зазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно (будівлі і споруди), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14.

Відповідно до пункту 1.3 вартість предмету іпотеки за погодження сторін становить 5331718 грн., що еквівалентно 1 055785,74 дол. США.

12.06.2007р. на загальних зборах учасників ТОВ "Спілка-Діалог" прийнято рішення по зміну назви на ТОВ "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" та змінено місцезнаходження.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом .

Крім того, частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, банкрут є майновим поручителем ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 перед ПАТ "Укрсоцбанк" в частині виконання грошових зобов'язань цих фізичних осіб за укладеними ними кредитними договорами. Відповідно вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до банкрута мають грошовий характер, а звернення стягнення на майно майнового поручителя за договором іпотеки є лише способом одержання задоволення грошових вимог, тобто не впливає на підстави виникнення та зміст цих вимог.

За змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону (в редакції до 19.01.2013р.) кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав. Розпорядник окремо вносить до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013р.), майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

В силу ч. 9 ст. 45 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013р.), погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Отже, відомості про майно боржника, яке є предметом застави окремо вносяться до реєстру вимог кредиторів боржника незалежно від заявлення відповідних вимог кредитором та від забезпечення цим майном грошових зобов'язань боржника чи інших осіб, майновим поручителем яких є боржник. Включення ж до реєстру майна, яке є предметом застави та може використовуватися виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя, обумовлює необхідність визначення розміру грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок такого заставного майна, не зважаючи на час їх заявлення кредитором, що не суперечить вимогам Закону.

З матеріалів справи вбачається, що фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 мають заборгованість перед ПАТ "Укрсоцбанк" по виконанню взятих на себе грошових зобов'язань за кредитними договорами з повернення кредиту та сплаті відсотків, тому ПАТ "Укрсоцбанк" відповідно до ст.ст. 541, 543, 554 ЦК України, ст.ст. 1, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 1, 3, 11 Закону України «Про іпотеку», ч. 6 ст. 14 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має право вимагати виконання основного зобов'язання, як від боржників і їх майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає у межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем, вимоги якого задовольняються в першу чергу за рахунок предмету іпотеки.

При цьому, апеляційний суд враховує, що право вимоги до боржника виникло у кредитора не з часу порушення провадження у справі про його банкрутство, а виходячи з умов кредитних договорів, укладених з фізичними особами, майновим поручителем яких є боржник. Як вбачається з умов цих договорів, кінцевим поверненням заборгованості за ними є 18.10.2013р.

За наведених обставин доводи скаржника та ліквідатора щодо відсутності у ПАТ "Укрсоцбанк" безспірних грошових вимог до банкрута, а відтак і статусу його кредитора; погашення заявлених вимог внаслідок пропуску строку на їх заявлення, встановленого ст. 14 Закону у попередній редакції; звернення ПАТ "Укрсоцбанк" з вимогами по стягненню заборгованості безпосередньо до фізичних осіб, що є боржниками за кредитними договорами, колегією суддів відхиляються як безпідставні.

Безпідставними є і доводи ліквідатора щодо не застосування господарським судом позовної давності до вимог кредитора ПАТ "Укрсоцбанк" щодо нарахування пені та не застосування мораторію на нарахування процентів, оскільки відповідно до клопотання кредитора № 08.406-297/85-3665, поданого суду 02.12.2014р., кредитором зменшено розмір грошових вимог до банкрута, які складаються з основного боргу по кредиту та відсотків за користування кредитом. Отже, до заявлених і розглянутих судом грошових вимог пеня не включена. Нараховані ж кредитором відсотки є платою за користування кредитом, тому не є штрафними санкціями за невиконання грошових зобов'язань, на нарахування, яких розповсюджується мораторій, передбачений ст. 12 Закону в редакції до 19.01.2013р.

З огляду на вищенаведене та наявні в матеріалах справи докази, в т.ч. розрахунок заборгованості, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Дніпровска ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" в розмірі 1218,00 грн. судових витрат (1 черга); 4 008769,25грн., що дорівнює 501535 дол. США основного боргу (1 черга); 2 414447,80грн., що дорівнює 302070,30 дол. США відсотків за користування кредитом (1 черга).

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 104 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. у справі № Б29/3-09 відсутні.

Витрати по оплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.ст.49, 99 ГПК України.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. у справі № Б29/3-09 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. у справі № Б29/3-09 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.02.2015 року.