УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/1224/13-кСуддя 1 інстанції ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/774/93/К/15Суддя-доповідач ОСОБА_2 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

 головуючого судді     ОСОБА_2                 

 суддів     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 

 при секретарі ОСОБА_5                  

 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 12 лютого 2015 року апеляційну скаргу прокурора, потерпілого ОСОБА_6 , на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2012 року за № 12012040740000099, за яким 

   ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця 

 м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, 

 з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ПАТ ІнГЗК, раніше не

 судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 

 було визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 

 Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 до ПАТ УСК Гарант-Авто та ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння кримінального правопорушення, залишено без розгляду. Оригінали документів, які підтверджують матеріальні витрати (т. 3 а.к.п. 53-221), повернуті потерпілому.

 Судові витрати за проведення автотехнічних експертиз: 980 гривень 80 копійок, 3936 гривень, 5920 гривень, віднесено за рахунок держави.

 Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання скасовано.

 Учасники судового провадження:

 прокурор ОСОБА_9  

 виправданий ОСОБА_8 

 захисник, адвокат ОСОБА_10 

 потерпілий ОСОБА_6 .

 Органом досудового розслідування  ОСОБА_8  обвинувачувався у тому, що 10 грудня 2012 року в темну пору доби, приблизно о 17 годині 20 хвилин, він, керуючи технічно справним автомобілем Форд Скорпио (марка автомобіля зазначена відповідно до свідоцтва про реєстрацію (т. 2 а.к.п. 43)) реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Нєдєліна з боку пр. Перемоги в напрямку вул. 50-років Жовтня в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу зі швидкістю не менш, ніж 66,9 км/год, чим порушив вимоги п.п. 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

 -  12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;

 -  12.9. Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

 У цей же час, попереду автомобіля Форд Скорпио на проїзну частину вул. Нєдєліна, в районі електричної опори № 8, у невстановленому для цього місці, зліва направо по ходу руху автомобіля виїхав велосипед типу Україна під керуванням ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння.

 При виявленні небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_11 , який наближається до смуги руху автомобіля, водій ОСОБА_8 проявив неуважність до дорожньої обстановки, був непередбачливим, не зменшив швидкість руху аж до зупинки керованого ним автомобіля Форд Скорпио, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

 -  1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху… не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

 -  2.3 б). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну,... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

 -  12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

 Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_8 продовжив рух у небезпечному напрямку і в районі електричної опори № 8 по вул. Нєдєліна в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу допустив наїзд керованого ним автомобіля Форд Скорпио на велосипедиста ОСОБА_11 .

 Згідно висновку експерта № 359/16 від 15.02.2013 року потерпілий ОСОБА_11 отримав травми у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: перелому правої скроневої кістки, забою головного мозку 3 ст. Гострої субдуральної гематоми. Субарахноідального крововиливу. Садна голови з набряком м`яких тканин. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

 Знаходячись на стаціонарному лікуванні у КЗ  17 міська лікарня   ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_11 від отриманих травм помер. Згідно висновку експерта № 27-Е від 25.02.2013 року смерть ОСОБА_11 наступила від закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа, забою тканини мозку з крововиливом під його оболонки; правобічної субдуральної гематоми. У своєму перебігу ЧМТ ускладнилася розвитком тривалого коматозного стану, тетраплегією, парезом окорухового нерву справа, гіпостатичною пневмонією, трофічними порушеннями у вигляді пролежнів, які призвели до загальної інтоксикації організму, що і стало безпосередньою причиною смерті.

 Згідно висновку експерта № 58/27-29 від 31.01.2013 року водій автомобіля Форд Скорпио ОСОБА_8 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипед. В діях водія ОСОБА_8 по керуванню автомобілем Форд Скорпио вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4, 12.9 б) ПДР України.

 Орган досудового розслідування вважає, що між порушенням водієм ОСОБА_8 правил безпеки дорожнього руху, а саме, вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, й наслідками, що наступили - смертю потерпілого ОСОБА_11 , є прямий причинний зв`язок, а тому його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

  Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області від  18 грудня 2014 року ОСОБА_8 було визнано невинуватим та виправдано у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 

 В апеляційних скаргах:

 Прокурор просить виправдувальний вирок скасувати, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотними порушеннями кримінального процессуального закону, повторно дослідити обставини встановлені під час кримінального провадження, які досліджені неповно та з порушеннями. 

 В зв`язку з викладеним, слід ухвалити свій вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий термін 3 роки, із застосування п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, та стягнути з ОСОБА_8 витрати на залучення експерта у сумі 10836,2 грн.

 В обґрунтування посилається, що суд безпідставно, не мотивучи свого рішення, визнав неналежними та недопустими докази, надані стороною обвинувачення, такі як: протокол слідчого експременту від 22.01.2013 року, висновки автотехнічної експертизи № 58/27-29 від 31.01.2013 року та № 919-14 від 16.05.2014 року, висновки додаткової судової автотехнічної експертизи № 2683-14 від 30.09.2014 року. 

 Всупереч ст. 22 КПК України суд порушив принцип змагальності сторін, оскільки сторона обвинувачення була позбавлена можливості спростувати доводи сторони захисту (визнання протоколу слідчого експерименту від 22.01.2013 року неналежним), так як клопотання сторони захисту фактично не розглядалось, а лише ухвалою від 05.11.2013 року було долучено до матеріалів кримінального провадження.

 В подальшому, не усунувши наявні суперечності, доводи захисту судом були визнані переконливими, що потягло за собой прийняття хибного рішення.

 Окрім того, всупереч п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України на технічному носії відсутній технічний запис судових засідань від 21.03.2014 року та 14.08.2014 року.

 Потерпілий ОСОБА_6  просить оскаржуваний вирок скасувати, як незаконний, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

 В обґрунтування посилається, що суд першої інстанції без оцінки доказів в цілому, виправдав ОСОБА_8 , спираючись на висновки судової автотехнічної експертизи № 919-14 від 16.05.2014 року, згідно якої дії виправданого ОСОБА_8 , який керував автомобілем Форд Скорпио, відповідають вимогам п. 12.3 ПДР України, і не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, а причиною наїзду на ОСОБА_11 , які потягли за собой його смерть, є невідповідність дій самого велосипедиста ОСОБА_11 . 

 Між тим, суд визнав як неналежний доказ, представлений стороною обвинувачення, висновок судової автотехнічної експертизи № 2683-14 від 30.09.2014 року, оскільки, на думку суду, вихідні дані для вказаної експертизи, а саме, видимість, не були визначені належним чином.

 Судом не були перевірені експериментальним шляхом покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , на які посилається виправданий, стосовно відстані 30-35 м. від автомобіля, який рухався до місця наїзду. 

 При апеляційному розгляді:

 Прокурор та потерпілий ОСОБА_6 підтримали свої апеляційні скарги і не наполягали на повторному досліджені матеріалів кримінального провадження.

 Виправданий ОСОБА_8 , який представив письмові заперечення, та його захисник, адвокат ОСОБА_10 , заперечували проти апеляційних скарг, а оскаржуваний вирок вважали законним та обґрунтованим, наголошували на фальсифікації слідчих експериментів. 

 Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та потерпілого підлягають задоволенню з наступних підстав. 

 У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 

 Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, й оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.

 Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_8 за недоведеністю його вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, є передчасними. 

 Судом першої інстанції були досліджені докази, надані стороною обвинувачення та захисту.

 Так, обвинуваченням надані наступні докази:

 Згідно пояснень потерпілого ОСОБА_6 , обставини смерті його батька ОСОБА_11 , 1949 року народження, йому відомі з матеріалів кримінального провадження. Згідно ст. 128 КПК України він просить задовольнити цивільний позов та стягнути з ПАТ УСК Гарант-Авто: на відшкодування витрат на придбання ліків - 54019,14 грн., на відшкодування витрат на поховання  846,75 грн. та 6255 грн., на відшкодування витрат на поминання - 6991,90 грн., а всього 68112,79 грн. 

 Загибеллю батька йому заподіяно моральну шкоду, пов`язану із втратою близької людини, яку він просить стягнути зі страхової компанії в сумі 5000 грн., та з обвинуваченого ОСОБА_8 - в сумі 145 000 грн. 

 Вказані обставини підтвердила дружина померлого ОСОБА_11 . 

 Очевидець дорожньо-транспортної пригоди  ОСОБА_14 суду пояснив, що 10.12.2012 року приблизно о 17 год 00 хв. він йшов по пішохідній доріжці вул. Нєдєліна з боку пр. Перемоги в напрямку вул. 50-річчя Жовтня в м. Кривому Розі, щоб перейти на протилежну сторону вулиці. Бачив, що попереду стояв чоловік похилого віку з велосипедом, очікуючи можливості переходу дороги. Після того, як проїхало декілька автомобілів, чоловік, знаходячись на краю узбіччя, сів на велосипед та почав перетинати проїзну частину дороги, при цьому, по характеру його руху він зрозумів, що той перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки він їхав змійкою, нерівно та повільно. Велосипедист був у русі приблизно 4-5 секунд.

 Звернув увагу, що в цей же час по проїзній частині дороги вул. Нєдєліна зі сторони пр. Перемоги рухався автомобіль Форд Скорпио сірого кольору зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. Велосипедист виїхав на дорогу, коли відстань до автомобіля, що рухався, була приблизно 30-35 м. Водій автомобіля екстренно загальмував, почув характерний звук, однак зіткнення оминути не вдалось. 

 Автомобіль контактував передньою частиною (фарою) з заднім колесом велосипеда, велосипедист упав на капот автомобіля, перекотився і впав на землю, на дорогу. 

 Водій автомобіля Форд Скорпио одразу ж зупинився і вийшов до постраждалого. Від велосипедиста був сильний запах алкоголю. 

 На момент ДТП був темний час доби, проїзна частина дороги не освітлювалась ліхтарями з електроопор, ніяких опадів не було. 

 Зауважив, що в ході досудового розслідування ніяких питань щодо оглядовості, видимості та відстані автомобіля від місця виїзду велосипедиста йому ніхто не задавав.

 Очевидець   ОСОБА_12 у свїх свідченнях підтвердив покази ОСОБА_14 та зауважив, що наїзд на велосипедиста відбувся приблизно на відстані 40 м. від нього, на неосвітленій ділянці дороги. Окрім того, на його думку, велосипедист виїхав на проїзну частину, коли до автомобіля Форд Скорпио залишалось 35-40 м.

 Згідно свідчень  ОСОБА_15 , який брав участь при огляді місця ДТП в якості понятого, на ділянці дороги, де сталося ДТП, ліхтарі не горіли. Гальмівний шлях вимірювали по зовнішньому сліду. Під колесами ніхто не міряв.

 Згідно свідчень понятого  ОСОБА_16 , який приймав участь у огляді місця ДТП, дорога була не освітлена, світили ліхтариками. Гальмівний шлях переривався, проходив під автомобілем, вимірювався по зовнішній стороні колеса. З його боку зауважень не було, тому він підписав протокол. 

 Згідно свідчень слідчого   ОСОБА_17 , він у присутності понятих та ОСОБА_8 в темну пору доби фіксував положення транспортих засобів та слідову інформацію. До протоколу огляду в учасників зауважень не було.

 Згідно свідчень знайомої потерпілого ОСОБА_6 -  ОСОБА_18 , вона брала участь 22.01.2013 року у проведенні слідчого експерименту в якості понятої. 

 Був запрошений чоловік-статист, схожий на потерпілого, з велосипедом. Вона зайняла пасажирське місце поруч з обвинуваченим. Велосипед встановили на відстані 200 м. На відстані приблизно 95 м. було видно силует велосипедиста. Також вимірювався час руху велосипедиста секундоміром. Все, що зазначено в протоколі, підтверджує. Обвинувачений висловлював незгоду.

 Свідок  ОСОБА_19  суду пояснив, що 22.01.2013 року біля супермаркету Парус приймав участь у слідчих діях зі статистом на велосипеді, які проводив слідчий ОСОБА_20 . Зазначив, що сказати точно про дальність видимості він не може, оскільки в нього поганий зір, а він був без окулярів.

 Допитаний в якості свідка, слідчий КМУ ГУМВС України Дніпропетровській області  ОСОБА_21  суду пояснив, що в його провадженні знаходилось кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Він проводив слідчий експеримент 22.01.2013 року за участю свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , в присутності понятих. Спеціаліста не залучали. Підтвердив, що слідчий експеримент проводився не на місці зіткнення, а за 200 метрів вище місця ДТП, неподалік супермаркету, оскільки там були схожі умови, не горіло 2 ліхтаря. На його думку, освітлення супермаркету на видимість та оглядовість не впливало. При проведенні слідчого експерименту використовувся автомобіль ДЕО Ланос, а не Форд Скорпио, та був інший велосипед. Автомобіль Форд Скорпио не використовували, оскільки він визнаний речовим доказом, а велосипед був пошкоджений. На слідчому експерименті все відбувалося за показами свідків. При визначенні видимості статист-велосипедист стояв на узбіччі, а поняті знаходилися в автомобілі, який віддалявся від велосипедиста. Таким чином, була визначена видимість  96 м. Статистомвелосипедистом був ОСОБА_6 - потерпілий по кримінальному провадженню, оскільки він за параметрами схожий на потерпілого ОСОБА_11 . Виставлялась швидкість певна у велосипеда. Дійсно, велосипед був з катафотами. Час руху вимірявся секундоміром правильно. Момент виникнення небезпеки не встановлювали. Всі дії зафіксовано в протоколі слідчого експерименту. Ніхто зауважень не висловлював, в тому числі і свідки. 

 Крім того, в судовому засіданні були досліджені документи, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження:

 - протокол огляду місця події та схема до нього від 10.12.2012 року, в якому зазначено, що місце ДТП розташовано на проїжджій частині вул. Нєдєліна у м. Кривому Розі, зазначені характеристика дороги, місце зіткнення, освітленість, розташування автомобіля, пошкодження автомобіля, гальмування колес: переднього правого - 22,8 м., переднього лівого - 14,1 м., заднього правого 8.2, заднього лівого 5.3, та фототаблиця (т. 2 а.к.п. 3-16);

 - довідка КЗ "Криворізька міська лікарня № 17" ДОР" від 10.12.2014 року, відповідно до якої до приймального відділення звернувся ОСОБА_11 , 1949 р.н., з приводу ДТП, діагноз: забій, садна м`яких тканин правої половини обличчя, вушної раковини, забій правого плеча, садна лівої кісті, струс головного мозку, кров та сеча на алкоголь позитивна, госпіталізовано до травматологічного відділення (т. 2 а.к.п. 27); 

 - довідка КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" ДОР" від 11.12.2012 року, з якої вбачається, що ОСОБА_11 , 1949 р.н., знаходиться на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 11.12.2012 року з діагнозом: ЗЧМТ. Стиснення головного мозку правосторонньою субдуральною гематомою. Забій головного мозку. Перелом кісток склепіння черепу справа з перходом на основу (т. 2 а.к.п. 28);

 - висновок медичного огляду від 10.12.2012 року, яким підтверджено відсутність ознак сп`яніння у ОСОБА_8 (т. 2 а.к.п. 44);

 - долучені речові докази  автомобіль Форд Скорпио реєстраційний номер НОМЕР_1  (т. 2 а.к.п. 36);

 - технічний паспорт на автомобіль та водійське посвідчення ОСОБА_8 (т. 2 а.к.п. 43);

 - страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 12.10.2012 року ОСОБА_8 на автомобіль Форд Скорпио ПАТ УСК Гарант-Авто (т. 2 а.к.п. 45);

 - протокол проведення слідчого експерименту від 22.01.2013 року за участю свідка  ОСОБА_14 , за участю понятих, в ході якого свідок зазначив, що дорожні умови відповідають дійсним частково. Зазначив: місце руху автомобіля, місце зіткнення на відстані 3 м. перед опорою № 8, та 1,3 м. від правого краю проїзної частини; місце виїзду велосипедиста, на відстані 12,8 м. від опори, від лівого краю проїзної частини, по ходу руху автомобілю, шлях руху 12,5 м. Визначався приблизний час руху велосипедиста. Видимість вимірялася на відстані за 200 м. до місця наїзду (тобто в іншому місці), оскільки в цьому місці не горіло 2 ліхтаря, та встановлена видимість проїзної частини вулиці та велосипедиста - 96 м. (т. 2 а.к.п. 86-90);

 - протокол проведення слідчого експерименту від 22.01.2013 року за участю свідка  ОСОБА_12 , за участю понятих, в ході якого свідок зазначив, що дорожні умови відповідають, точно він не пам`ятає, чи було світло. Використовувався автомобіль Део Ланос. Свідок зазначив місце руху автомобіля, місце зіткнення на відстані 3 м. перед опорою № 8, та 1,3 м. від правого краю проїзної частини. Зазначив місце виїзду велосипедиста, на відстані 12,8 м. від опори, від лівого краю проїзної частини, по ходу руху автомобілю, шлях руху 12,5 м. Приблизний час руху велосипедиста за показами ОСОБА_23  7 сек. Видимість вимірялася в іншому місці на відстані за 200 м. до місця наїзду. Встановлена видимість проїзної частини вулиці та велосипедиста  96 м., схемою ДТП (т. 2 а.к.п. 86-90);

 - матеріали історії хвороби потерпілого ОСОБА_11 (т. 2 а.к. п. 115-142);

 - висновок судово-медичної експертизи № 359/16 від 15.02.2013 року, у підсумках якої зазначено, що у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маються тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: перелом правої скроневої та тім`яної кісток, забій головного мозку 3 ст. Гостра субдуральна гематома. Субарахноідальний крововилив. Садно голови з набряком м`яких тканин. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.1. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6. Давність виявлених ушкоджень може відповідати 10.12.2012 року (т. 2 а.к.п. 153-155);

 - висновок судово-медичної експертизи № 27-Е від 25.02.2013 року, з якого вбачається, що клінічно у ОСОБА_11 встановлено: забій м`яких тканин, садна правої тім`яної області, правої щоки, правої вушної раковини. Перелом кісток склепіння та основи черепа справа (описана лінія перелому, яка проходить вертикально, від правої тім`яної кістки - на основу черепа). Забій мозку, крововилив під оболонки його. Здавлення мозку правобічною субдуральною гематомою (близько 180 см.), з приводу чого було проведено операційне втручання. Також виявлені садна лівої кисті.

 Ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, з ушкодженям м`яких тканин голови та обличчя справа, перелому правої тім`яної та вискової кісток, забою тканини мозку та крововиливом під оболонки його, на трупі мають ознаки небезпеки для життя і тому належить до тяжких тілесних ушкоджень (підстава: п 2.1.3. б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.). Садно лівої кисті за своїм характером має ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_11 наступила від закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа, забою тканини мозку з крововиливом під оболонки його; правобічної субдуральної гематоми. У своєму перебігу ЧМТ ускладнилася розвитком тривалого коматозного стану, тетраплегією, парезом окорухового нерву справа, гіпостатичною пневмонією, трофічними порушеннями у вигляді пролежнів, які призвели до загальної інтоксикації організму, що і стало, безпосередньо, причиною смерті (т. 2 а.к.п. 179-182);

 - свідоцтво про смерть ОСОБА_11 , що підтверджує факт його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.к.п. 183);

 - висновок судової автотехнічної експертизи № 58/27-29 від 31.01.2013 року, в якому зазначено, що слідством задана дальність видимості велосипеда в місці його виїзду на проїзну частину дороги при включеному ближньому світу фар автомобіля Форд Скорпио - 96,0 м. Віддалення автомобіля Форд Скорпио від місця наїзду на велосипед при встановленому слідством часі тривалої небезпеки для руху складає 124,3... 130,1 м., мінімальна швидкість руху автомобіля Форд Скорпио до моменту початку гальмування, котра визначилась по сліду гальмування переднього правого колеса автомобіля, складає 66,9...69,9 км/год. Клубенко не мав можливості бачити момент виїзду велосипеда на проїзну частину дороги. Зупиночний шлях автомобіля Форд Скорпио, в умовах місця події при його мінімальної швидкості руху, котра визначилась по сліду гальмування переднього правого колеса, складає близько 53,4-54,7м. Тому вибрана водієм ОСОБА_8 швидкість руху автомобіля, відповідала швидкості руху за умовами видимості дороги. Тому виходить, що водій автомобіля Форд Скорпіо ОСОБА_8 , мав технічну можливість попередити наїзд на велосипед. В діях водія ОСОБА_8 по керуванню автомобілем Форд Скорпіо, вбачається невідповідність вимогам п. 12.3, 12.4, 12.9 б) ПДР України, невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з ДТП. 

 В діях велосипедиста ОСОБА_24 , оскільки він перед початком руху не переконався в безпеці виконуваного маневру, що привело до даної дорожньо-транспортної події, вбачається не відповідність вимог п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даним ДТП (т. 2 а.к.п. 162-165);

 З матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороною захисту було заявлено клопотання щодо визнання протоколу слідчого експерименту від 22.01.2013 року неналежним доказом.

 Строною захисту було наголошено, що зазначений слідчий експеримент, при якому визначалась дальність видимості об`єкта - велосипедиста на лівому краю проїзної частини, був проведений в іншому місці, на краще освітленій ділянці дороги (біля супермаркету), чим це було на момент ДТП, коли було темно та присвічували ліхтариками. 

 В протоколі не зазначено, яка видимість об`єкта-велосипедиста при цьому встановлювалась - силуетна чи конкретна і саме яку частину деталі велосипеда чи тіла його водія, відмітили поняті при слідчому експерименті; учасники експерименту були освідомлені про перешкоду, тому що бачили велосипедиста біля лівого бордюру, від якого автомобіль ДЕУ-Ланос віддалявся назад з понятими, і які не знаходились на місці водія при визначенні видимості перешкоди. 

 На думку сторони захисту, дана обставина протирічить механізму наїзду керованого ОСОБА_8 автомобіля на велосипедиста ОСОБА_11 ; слідчий експеримент проводився з іншим, не однотипним автомобілю Форд-Скорпио - автомобілем ДЕУ-Ланос, який має значну різницю в якості роботи приладів зовнішнього освітлення, по відношенню до Форд-Скорпио (якому біля 25років), при невідомих обертах колінчатого валу двигуна, що значно впливає на ефективність роботи освітлюваних приладів; при іншому завантаженні - два пасажира (поняті), яких не було в автомобілі Форд-Скорпио перед ДТП, з залученням велосипеда іншої марки  спортивного велосипеда, який має кращу видимість в темний час доби, із-за більшої кількості нікельованих деталей, катафотів, кращі технічні дані (нижчий центр ваги, що допомогає водію -статисту рухатися з меншою швидкістю), ніж звичайний дорожній Україна, без світоповітачів, яким користувався потерпілий на момент ДТП; зі статистом-велосипедистом  сином потерпілого, який був заінтересованою особою, та не відповідав антропологічним даним потерпілого; місце наїзду, визначене при слідчому експерименті, значно відрізняється від місця наїзду вказаного в схемі до протоколу огляду місця ДТП, що призвело до значного збільшення шляху та часу пересування велосипедиста по проїзній частині, та ін...

 Суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу для спростування доводів сторони захисту.

 Між тим, клопотання яке було надано стороною захисту, про визнання слідчого експерименту неналежним доказом, всупереч ст. 22 КПК України було долучено до кримінального провадження, однак сторонами не досліджувалось. 

 З виправдувального вироку вбачається, що суд намагався усунути протиріччя та суперечності, призначивши повторний слідчий експеримент, який був проведений слідчим 19.02.2014 року та продовжився 24.02.2014 року (т. 4 а.к.п. 92-103).

 Однак, маючи результати слідчого експеримента, які на думку суду, тільки поглибили протиріччя, судом була призначена додаткова автотехнічна експертиза, яка проводилася за 3-ма варіантами, висновки якої від 30.09.2014 року за № 2683-14 свідчасть, що водій ОСОБА_8 з технічної точки зору мав можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_11  (т. 5 а.к.п. 2-41).

 Характерно, що експертом у своїх висновках були враховані також і покази безпосердніх очевидців ДТП - свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які приймали участь у слідчому експерименті.

 Слід зазначити, що суд першої інстанції, не спростувавши протиріч, на які справедливо нарікав, передчасно прийшов до висновку, що представлені стороною обвинувачення докази є неналежними та визнав вину ОСОБА_8 недоведеною.

 На думку колегії суддів, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження направленню на новий судовий розгляд, оскільки згідно ч. 1 ст. 412 КПК України, вказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, та такими, що перешкоджають ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. 

   Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, 

 П О С Т А Н О В И Л А:

 Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 задовольнити повністю.

 Вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року, за яким ОСОБА_8 було виправдано за недоведеністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

 В якості запобіжного заходу ОСОБА_8 залишити особисте зобов`язання.

 Ухвала оскарженню не підлягає. 

 Судді апеляційного суду

 Дніпропетровської області: 

    ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4