У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Ізмайлової Т.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Благоустрій Кременчука» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 28 березня 2012 року він працював на КП «Благоустрій Кременчука» на посаді електрогазозварника 4 розряду. Наказом № 57-к від 25 липня 2014 року його було звільнено з роботи на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстнації, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не спростовано факту його перебування на робочому місці 17 липня 2014 року у нетверезому стані.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кадєтова

Г.І. Мостова Т.Л. Ізмайлова