2а-82/09/14/2018
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року Київський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Чередник В.Є.
при секретарі Поповій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Державної патрульної служби Батальйону державної патрульної служби Відділу Державтоінспекції з обслуговування м. Харкова та АТІ УДАІ УМВС України в Харківській області Гедзь Сергія Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АХ 019095 по справі про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2008 року про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам закону, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався та під розписку позивачу не вручався.
Також позивач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом оскарження, позивачу в порушення вимог ч. 5 ст. 285 КпАП України не вручалася, а прилад ВМ "Візір", про який вказується в постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічного засобу, зазначеного в ст. 258 КпАП України, який працює в автоматичному режимі та при використанні якого протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Таким чином, позивач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2008 року про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно поштової відмітки, оскаржувану постанову від 6.12.2008 р. позивач отримав 08.01.2009 р. (а.с.8), отже суд визнає причину пропуску строку звернення до суду позивача поважною та поновлює його.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора державної патрульної служби БДПС м. Харкова Гедзь С.І. від 23.11.2008 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В постанові вказується, що ОСОБА_1 06 грудня 2008 року о 12 годині 46 хвилин керував автомобілем БМВ Х6 д/з НОМЕР_1 по вул. Полтавський шлях, 198 із швидкістю 112 км/год , тобто з перевищенням швидкості на 48 км/год. чим допустив порушення пункту 12.4 ПДР України, серійний номер приладу 0711204 "Визир". Разом з постановою ОСОБА_1 отримав розпечатану фотокартку, на якій зображено "06.12.08 12:46:39 Скорость 112 км/ч". Інших позначок на цій фотокартці, а саме, ким та яким засобом такий знімок був зроблений, який серійний чи інший номер цього приладу чи засобу, в якому саме місці проводилася фотозйомка, а також те, що ця фотокартка є додатком до постанови, не зазначено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 КУпАП необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відео зйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Вимірювач швидкості "Візір", на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості "Візір" цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є "умовними" і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ "Візір" не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ "Візір", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ "Візір", що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова по справі про адміністративне правопорушення Ісакову М.Г. не вручалася.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність на скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення Ісаковим М.Г. швидкості руху, постанова не міститься опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ст. 256 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч. 1 ст. 256 цього Кодексу.
У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 256 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що постанова АХ 019095 по справі про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2008 року про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.
Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати Постанову АХ 019095 по справі про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2008 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 340,00 (триста сорок гривень) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя