Справа № 352/2462/14-ц
Провадження № 22-ц/779/343/2015
Категорія 39
Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р. Р.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,
секретаря Турів О.М.,
з участю: апелянта ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4, його представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, представника відповідача - голови сільської ради села Радча Вацеби В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Радчанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 04 грудня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його брат ОСОБА_8, який був прописаний та постійно проживав АДРЕСА_1. В зв'язку зі смертю брата відкрилася спадщина на належне йому майно і позивач є спадкоємцем по закону другої черги, оскільки інших близьких родичів померлого, які могли б спадкувати майно в порядку першочергового спадкоємства, у померлого не має. Позивач також звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не зміг в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок і господарські споруди, про що нотаріус видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та рекомендувала звернутись йому до суду.
Рішенням Тисменицького районного суду від 04 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 Тисменицького району Івано-Франківської області, шо складається: з житлового будинку площею 65,9 кв.м. та господарських споруд: - сараю, площею 19,7 кв.м.; - сараю, площею 19,3 кв.м.; - сараю, площею 18,5 кв.м.; - сараю, площею 7,0 кв.м.; - навісу, площею 9,7 кв.м.; - криниці; - огорожі, площею 7,7 кв.м., та огорожі, площею 13,5 кв.м.; як за спадкоємцем за законом після смерті брата ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що вона є особою, яка не брала участі у справі, щодо якої суд вирішив питання про її права та обов'язки. Із висновком суду про те, що ОСОБА_4 відноситься до кола спадкоємців по закону другої черги, оскільки інших близьких родичів, які мають право на спадкування за законом першої черги, у померлого не має, апелянт не погоджується з таких підстав. Спадкове будинковолодіння належало ОСОБА_9 (бабусі апелянта по матері), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Після її смерті спадкоємцями за законом були ОСОБА_8, який був зареєстрований в даному дворі, та її мати ОСОБА_10, яка вступила у фактичне управління спадковим майном відповідно до ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року). На момент смерті ОСОБА_9 матір проживала в будинку без реєстрації, провела похорони та доглядала за своїм братом (померлим ОСОБА_8.), який був інвалідом. Зазначає, що її мати та померлий ОСОБА_8 були між собою рідними, а позивач є братом померлого по батькові. В 2012 році померла її мати ОСОБА_10, тому вона вправі спадкувати після смерті її брата ОСОБА_8 відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України як племінниця (спадкування за правом представлення). В установлений строк вона подала заяву про прийняття спадщини в Тисменицьку районну державну нотаріальну контору, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом вона не одержала. Вважає, що ухвалюючи рішення суд повинен був з'ясувати вищевказані обставини, а Радчанська сільська рада повинна була надати інформацію про спадкоємців, а не виступати стороною по справі як відповідач. Крім того, апелянт посилається на ч.2 ст.1259 ЦК і стверджує, що сільській раді було відомо про те, що померлого спочатку доглядала її матір, а після її смерті догляд за інвалідом повністю здійснювався нею. З цих підстав просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали з наведених у ній мотивів та просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_4 та його представники заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, зазначивши, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Представник відповідача - голова сільської ради села Радча Вацеба В.М. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити як обгрунтовану.
Вислухавши доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_8 - брат позивача, який був прописаний та постійно проживав АДРЕСА_1. Родинні зв'язки позивача та померлого стверджуються наданими свідоцтвами про народження, витягом з державного реєстру актів цивільного стану від 03.10.2014 року про смерть їхнього батька ОСОБА_11, довідкою Радчанської сільської Ради Тисменицького району від 29.08.2014 року №947 про проживання позивача в господарстві разом зі своїм рідним братом (а.с.8-11).
У зв'язку зі смертю ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне померлому майно. До спадкового майна належить домоволодіння - житловий будинок та господарські будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Тисменицького району Івано-Франківської області. Вказане спадкове майно померлий успадкував в силу ст.549 ЦК (в редакції 1963 року), після своєї матері ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, оскільки на момент смерті останньої проживав з нею у вищезазначеному житловому будинку, що підтверджується довідкою Радчанської сільської ради від 01.10.2014 року № 1050 (а.с.12).
Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, рідні брати та сестри спадкодавця. Отже, позивач, будучи рідним братом спадкодавця, відноситься до кола спадкоємців за законом другої черги.
20.08.2014 року в шестимісячний строк позивач ОСОБА_4 звернувся до Тисменицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті брата.
28.10.2014 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок на ім'я ОСОБА_8 (а.с.16).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_4 відноситься до кола спадкоємців по закону другої черги, оскільки інших близьких родичів, які мають право на спадкування першої черги, у померлого не має, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_8, а тому за ним слід визнати право власності на спадкове майно - на домоволодіння по АДРЕСА_1 Тисменицького району Івано-Франківської області.
Проте повністю погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки такий є передчасним, суд прийшов до нього з порушенням норм процесуального права та без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Апеляційним судом встановлено, що апелянт ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_10, яка є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_8, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.46-48).
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.03.2012 року вбачається, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, тобто до моменту відкриття спадщини (а.с.43).
Отже, ОСОБА_2 є племінницею спадкодавця ОСОБА_8 і в силу вимог ч.3 ст.1266 ЦК України спадкує за правом представлення ту частку спадщини, яка належала б за законом її матері ОСОБА_10 (сестрі спадкодавця), якби вона була живою на час відкриття спадщини.
ОСОБА_2 звернулась у шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 (а.с.44).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність інших спадкоємців, які мають право на спадщину, чим порушив право ОСОБА_2 як спадкоємця другої черги за законом за правом представлення.
ОСОБА_2 не була залучена до участі в справі в якості відповідача.
У порушення норм процесуального права (ст.33 ЦПК України), суд розглянув справу та ухвалив рішення у справі щодо неналежного відповідача - Радчанської сільської ради, яка не може відповідати за вищевказаним позовом, та не залучив належного відповідача - ОСОБА_2, яка в силу ч.3 ст.1266 ЦК України є спадкоємцем і претендує на спадкове майно.
В абзаці 5 п.13 постанови від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення порушує права ОСОБА_2, яка не була залучена до участі в справі.
Проте апеляційний суд законодавчо позбавлений права в такому разі скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд, відповідно як і залучити ОСОБА_2 до участі в справі та вирішити спір як суд першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи те, що суд неправильно встановив коло спадкоємців за законом, чим порушено права апелянта, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим і не може залишатись в силі, тому відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Тисменицького районного суду від 04 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Радчанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: О.В. Пнівчук
О.Ю. Беркій