АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1064/14-ц Номер провадження 22-ц/786/387/15Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В.П. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ «Гая-Агро» Хорольського району про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ «Гая-Агро» Хорольського району про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовлено.

З даним рішенням суду не погодилися позивачі по справіОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та подали на нього апеляційну скаргу, в якій прохають рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апелянти вважають рішення місцевого суду незаконним, необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилаються на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Судове засідання проводилось за участі апелянта ОСОБА_2, який є одночасно представником інших апелянтів, та представника відповідача., за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у 2001 році нині померлий ОСОБА_5, його дружина - позивачка ОСОБА_3, їх сини позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали державні акти старого зразка, що посвідчували їх право власності на земельні ділянки в полі № 5 с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області № 214-217, площею по 2.78 га. кожен, що стверджується дослідженням в судому засіданні Проектом поділу земель на земельні частки (паї) та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю в межах орендованих земель СВК ім.. Боровиковського на території Ковалівської сільської ради Хорольського району Полтавської області. У 2004 році за заявами вищевказаних осіб, ці земельні ділянки були виділені позивачам для ведення їх самостійного обробітку.

Також судом встановлено, що у 2007 році вищевказаним особам, на підставі ново виготовленої технічної документації, було змінено місце розташування попередніх земельних ділянок із поля № 5 на поле № 6, та видано державні акти на право власності на земельні ділянки (нового зразка), відповідно до яких позивач ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки НОМЕР_1, позивачка ОСОБА_3, власником земельної ділянки НОМЕР_2 позивач ОСОБА_4, власником земельної ділянки НОМЕР_3, а нині померлий ОСОБА_5, являвся власником земельної ділянки НОМЕР_4 Кожен з цих власників відповідні державні акти на землю отримали 15 травня 2008 року. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_5, спадкоємцем за законом його земельної ділянки НОМЕР_4 площею 2.78 га., став його син - позивач ОСОБА_2, що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

Разом з тим, як встановлено судом позивачі з моменту отримання нових державних актів продовжували фактично користуватися земельними ділянками, що були виділені їм згідно першої схеми розпаювання, відповідно до старих державних актів в полі № 5. Позивач ОСОБА_2 підтвердив в суді ту обставину, що він фактично одноособово обробляв ці земельні ділянки до 2013 року, і наміру переходити на свої законні земельні ділянки в полі № 6 не мав, угод про оренду земельних ділянок в полі № 6 ні з ким не укладав. Питання виносу даних земельних ділянок в натурі (на місцевості) позивачами до даного часу не вирішувалося.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що представником відповідача доведено правомірність дій свого товариства, щодо обмолоту врожаю кукурудзи на земельних ділянках позивачів в полі №6 с. Мелюшки Хорольського району, тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову позивачів як в частині відшкодування матеріальних збитків, так і моральної шкоди в повному обсязі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Юридичною підставою відповідальності за завдану майнову шкоду в деліктних правовідносинах є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При відшкодуванні шкоди необхідно довести факт: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та вина завдавала шкоди.

Таким чином, вирішуючи вимоги про відшкодування шкоди, заявлені з підстав ст. 1166 ЦК України, слід встановити наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача як підстави його відповідальності за заподіяну шкоду.

В свою чергу, позивачами не доведено та в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що між позивачами та відповідачами ТОВ «Гая-Агро» існувала хоч якась домовленість з приводу використання земельних ділянок позивачів в полі №6 відповідачем ТОВ «Гая-Агро», а також позивачами не надано належних та допустимих доказів, що ними здійснювався хоч якийсь елемент вирощування врожаю, і вони у зв'язку з цим несли якість витрати.

Доводи представника апелянтів ОСОБА_2 про те, що ним було сплачено ТОВ «Гая-Агро» кошти за обробіток землі не може бути взятий судом до уваги, оскільки не підтверджений належними та допустимими доказами.

Колегія суддів, погоджується з висновком місцевого суду про те, що сам факт обмолоту врожаю кукурудзи, що проростала на земельних ділянках позивачів в полі №6, не свідчить про виникнення у цих позивачів права власності на цей врожай, так як вирощування врожаю, є продовжувальною в часі дією, яка містить багато елементів, кожен з яких характеризується наявністю певних затрат, як на матеріали, так і на роботу, таких як передпосівний обробіток ґрунту, внесення ґрунтових гербіцидів, придбання посівного матеріалу, посів насіння, післяпосівний обробіток буряну та підживлення, обмолот врожаю.

Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження №1201318030000668, судом встановлено, що 25.10.2013 року слідчими органами Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області до ЄРДР внесено відомості по факту самовільного зайняття директором ТОВ «Гая-Агро» ОСОБА_6 земельної ділянки позивача ОСОБА_2 в полі № 6, з попередньою кваліфікацією цього кримінального правопорушення за ст. 197-1 КК України.

Так, зі змісту вказаної заяви, написаною позивачем власноручно, вбачається, що ОСОБА_2 просив органи міліції провести перевірку саме по факту зайняття ОСОБА_6 належної йому земельної ділянки, а не по факту викрадення чи незаконного привласнення урожаю кукурудзи із 10 га. земельної ділянки в полі № 6.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що місцевим судом, зроблено правильний та обґрунтований висновок про відмову у задоволені позовних вимог в цій частині.

Одночасно, колегія суддів, погоджується з висновки місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачів та стягнення на їх користь моральної шкоди, виходячи з наступного.

Положеннями ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки за загальним правилом суд не встановив вини відповідача та відмовив у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків, а тому підстав для задоволення моральної шкоди немає.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р. №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачами не було надано належних та обґрунтованих доказів на підтвердження того, що саме з вини відповідача їм було завдано майнової та моральної шкоди, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову в цих частинах.

Таким чином, колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

За таких обставин висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити .

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин