22-ц/775/7/2015(м)

2-1390/11

Головуючий у 1-й інстанції Митрофанова Є.Г.

Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Сорока Г.П.,

суддів - Баркової Л.Л., Гаврилової Г.Л.,

при секретарі - Бєльченко Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 липня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

01 серпня 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі за текстом ПАТ «УкрСиббанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 292 952,68 грн. за кредитним договором №11372668000 від 23 липня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23.07.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №11372668000, згідно умов якого останній було надано кредит в сумі 178 430 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,4% річних, з кінцевим терміном повернення до 22.07.2011 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23.07.2008 року між банком та ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 було укладено договори поруки № 217781 та № 217782 відповідно, згідно яких останні зобов'язалися солідарно відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і боржник за кредитним договором. Відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 14.07.2011 року утворилася заборгованість в сумі 262 473,73 грн., з яких: 146 728,11 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 115 743,62 грн. прострочена заборгованість за процентами. Крім того, відповідно до п.8.1 кредитного договору нараховано пеню за порушення термінів виконання грошового зобов'язання в сумі 17 591,44 грн., з яких: 10067,48 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 7523,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами. Оскільки заборгованість не погашена, просив стягнути з боржників у солідарному порядку загальну суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 292 952,68 грн. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05 жовтня 2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом в сумі 292 952,68 грн. та сплачені судовий збір в сумі 1700 грн. і витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн.

Ухвалою цього ж суду від 26 лютого 2014 року вказане заочне рішення скасовано за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 09 липня 2014 року замінено позивача у справі з ПАТ «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі за текстом ПАТ «Дельта Банк»).

За результатами повторного розгляду справи рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 09 липня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за договором кредиту №11372668000, укладеним 23.07.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, а саме: строкову заборгованість за кредитом в сумі 12 889,51 грн., прострочену заборгованість за кредитом - 146 728,11 грн., прострочену заборгованість за процентами - 115743,62 грн.; пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 10067,48 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 7523,96 грн., а всього 292 952,68 грн.

Відповідач ОСОБА_3, не погодившись з рішенням суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з поручителів, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до нього та ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зазначаючи, що протягом дії договору йому банк не повідомляв про порушення позичальником зобов'язань по проведенню щомісячних платежів, виникнення простроченої заборгованості, не пред'являв вимоги про дострокове погашення заборгованості, тому порука припинила свою дію і позивач не має права вимоги до поручителів.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання на неодноразові виклики не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Тому, виходячи з положень ст.305 ЦПК України, з урахуванням думки учасників процесу, колегія суддів розглянула справу у її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, який доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до поручителів відмовити, пояснення відповідача ОСОБА_4, який просив апеляційну скаргу задовольнити, заперечення представника ПАТ «Дельта Банк» Усікової Л.О., яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається зі справи, рішення суду оскаржує відповідач ОСОБА_3 в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 рішення суду не оскаржили, у встановленому законом порядку заяву про приєднання до апеляційної скарги не подали та не надали ОСОБА_3 повноважень на представництво їх інтересів і подачі від їх імені апеляційної скарги. Позивач з рішенням суду погодився. Тому, розглядаючи справу в межах апеляційного оскарження, колегія суддів перевіряє законність рішення лише в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_3, а в решті частини законність рішення суду не перевіряє.

Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.

Задовольняючи позов ПАТ «Дельта Банк» та стягуючи солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №1137266800, укладеним 23.07.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2, у розмірі 292 952,68грн., суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконує, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договорів поруки від 23.07.2008 року зобов'язалися солідарно відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і боржник за кредитним договором перед ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», тому дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і стягнув заборгованість за договором кредиту з боржниці і з поручителів у солідарному порядку.

Перевіряючи справу в межах апеляційного оскарження, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно положень ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законодавством, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язання має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків не пред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання , право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі договору, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Судом встановлено, що 23.07.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений письмовий кредитний договір №11372668000, згідно умов якого останній було надано кредит в сумі 178 430 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,4% річних, з кінцевим терміном повернення до 22.07.2011 року (а.с.11-14).

Відповідно до п.1.2.2 позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 6670,00грн.

Днем сплати щомісячного платежу є 23 число кожного календарного місяця строку кредитування.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором приймається застава нерухомого майна, належного ОСОБА_4, та поручительство ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Згідно з п.5.5 договору у випадку не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений у договорі строк більш ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного договору щодо забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому в розділі 12 цього договору.

Відповідно до п.8.1 у випадку порушення зобов'язання позичальником в частині несплати чергового платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим договором: на прострочену суму основного боргу банк нараховує підвищені проценти в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 40,8%. Нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу (дня сплати платежу). На суму прострочених процентів банк може нараховувати пеню, починаючи з 32 календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день простроче6ння, включаючи день погашення заборгованості.

Пунктом п.8.3 договору сторони передбачили, що відповідно до вимог Цивільного кодексу України при порушенні позичальником вимог п.п.2.3,5.3,5.5,5.9,5.10,5.11,8.4 цього договору банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку визначеному розділом 12 цього договору.

Строк дії договору встановлюється з дня укладення договору і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та/або пені у разі її нарахування (п.10.5).

Відповідно до п.12.1 сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п.2.3,5.3,5.5,5.6,5.9,5.10,5.11,8.4 договору та/або настання обставин, що передбачені вказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно п.1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дня отримання позичальником письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит, плату за кредит у встановлений банком термін у повному обсязі. В будь-якому випадку новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не перевищуватиме 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Листування між сторонами за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень іншій стороні на її адресу, зазначену у договорі (п.12.2). Зазначена у п.12.1 вимога банку направляється листом цінним з описом та повідомленням про вручення або доставляється кур'єром на адресу позичальника.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23.07.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, а також між цим же банком і ОСОБА_4 були укладені два окремі письмові договори поруки № 217781 та №217782 (а.с.15-17,18-20).

Згідно умов договорів поруки кожен із поручителів окремо зобов'язався солідарно відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 23.07.2008 року за всіма зобов'язаннями останнього в тому ж обсязі, що і боржник за кредитним договором (п.п.1.1-1.5)

Відповідно до п.2.2 договорів поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) шляхом переказу/перерахування коштів на рахунки вказані кредитором.

Відповідно до п.3.1 сторони домовились, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та дії до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника в рахунок виконання зобов'язань за основним договором.

Згідно п.5.7 договорів поруки сторони домовились, що листування між ними за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що визначена в договорі. Підтвердження факту відправлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення. Сторони також погодили, що зазначена в договорі адреса вважається місцем виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Взаємовідносини сторін, що не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Зі змісту договорів поруки вбачається, що строк їх припинення не встановлено, тому згідно з вимогами ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 1.2.2 Договору кредиту № 11372668000 від 23.07.2008 року передбачений строк виконання основного зобов'язання - до 22.07.2011 року.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, станом на 14.07.2011 року у неї перед ПАТ «УкрСиббанк» утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 262473,73 грн., з яких: 146 728,11 грн. - заборгованість за кредитом (поточна заборгованість - 12889,51грн., прострочена - 146728,11грн.), 115743,62 грн. - заборгованість за процентами. Пеня за прострочення погашення кредиту та сплати процентів в сумі 17591,44грн., з яких: 10067,48 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом., 7523,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами. Всього заборгованість за кредитним договором становить 292 952,68грн. (а.с.21-29).

Оскаржуючи рішення суду та заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційного суду посилався на те, що ПАТ «УкрСиббанк» протягом усього часу дії кредитного договору та договору поруки не повідомляв його про порушення позичальником строків виконання зобов'язань по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, проведення інших платежів та про виникнення простроченої заборгованості та не висував вимогу про дострокове погашення заборгованості. Також стверджував, що ні ПАТ «УкрСиббанк», ні ПАТ «Дельта Банк» не повідомляв його про зміну кредитора, а на його звернення в ході розгляду справи банк ніякої інформації йому також не надав, пославшись на банківську таємницю.

Аналогічні пояснення в апеляційному суді дав відповідач ОСОБА_4, а також пояснив, що ОСОБА_2 його запевняла, що платежі вносить своєчасно.

Представник ПАТ «Дельта Банк» заперечуючи проти апеляційної скарги, стверджував, що відповідачам направлялось повідомлення про виникнення простроченої заборгованості та висувалась вимога про дострокове погашення заборгованості.

Зі справи вбачається, що з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ «УкрСиббанк» звернувся 27.07.2011 року, направивши заяву поштою, яка надійшла до суду 01.08.2011 року (а.с.3-5,40).

Згідно наданого ПАТ «УкрСиббанк» розрахунку заборгованості (а.с.21-29), який проведено з посиланням на графік погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, порушення зобов'язань по сплаті щомісячних платежів позичальник почала допускати з жовтня 2008 року. Останній щомісячний платіж на погашення кредиту ОСОБА_2 провела 15.01.2009 року, останній платіж на сплату відсотків за користування кредитом проведено 05.01.2009 року, а в подальшому чергових платежів на погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не проводила, прострочена заборгованість по кредиту утворилась з 23.02.2009 року, по відсотках за користування кредитом - з 23.01.2009 року.

В розрахунку заборгованості нарахування пені за порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом проведено за період з 15.01.2011 року по 14.07.2011 року.

Суду не надано графік погашення кредиту та сплати відсотків. В розрахунку заборгованості не наведено даних щодо нарахування та сплати пені за період з часу виникнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом. Також в розрахунку заборгованості не наведено відповідно до умов договору формулу розподілу ануїтетного платежу на погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом, формулу нарахування відсотків за користування кредитом та підвищених відсотків, щоб давало можливість перевірити правильність нарахування суми заборгованості за кредитним договором в межах шестимісячного строку, встановлено ч.4 ст.559 ЦК України.

Апеляційним судом неодноразово по справі оголошувалась перерва та надавалась можливість представнику ПАТ «Дельта Банк» надити суду докази на підтвердження своїх доводів щодо повідомлення відповідачів про наявність заборгованості та направлення вимоги про дострокове стягнення заборгованості, також з метою перевірки доводів апеляційної скарги представнику позивача пропонувалось надати роздруківку кредитного рахунку по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, нарахуванню та погашенню пені, з яких би вбачалися дати проведення платежів, їх суми та віднесення заборгованості на прострочку. Однак таких доказів суду не надано і в судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» пояснила, що по базі банку таких кредитних рахунків не значиться.

Зі справи також вбачається, що 05.03.2014 року представник ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну позивача ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на те, що 08.12.2012 року між ними було укладено договір купівлі-продажу прав вимог, на підставі якого замінено кредитора у зобов'язанні на ПАТ «Дельта Банк» за кредитами, за зобов'язаннями, що виникли на підставі кредитного договору №11372668000 від 23.07.2008 року та укладеним з ОСОБА_3 договором поруки №217781 від 23.07.2008 року (а.с.149-150).

До заяви додано витяг з договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08.12.2011 року, витяг з додатку до договору купівлі-продажу (з переліку) та копію акту приймання-передачі від 19.12.2011 року (а.с.153-161). Витяг з договору купівлі-продажу та витяг з переліку (додатку до договору купівлі-продажу) ніким не підписані та не завірені. У витягу з договору купівлі-продажу та в акті приймання-передачі посилання на спірний кредитний договір №11372668000 та договори поруки № 217781 та №217782 від 23.07.2008 року відсутні, у витягу з переліку кредитний договір зазначений з виправленнями номеру і ці виправлення також ніким не посвідченні.

В подальшому від даної заяви представник ПАТ «УкрСиббанк» відмовився та просив залишити її без розгляду (а.с.206).

ПАТ «Дельта Банк» заявляючи про виникнення у нього права вимоги за спірним кредитним договором на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2011 року посилався на кредитний договір, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк», долучивши до своєї заяви витяг з договору купівлі-продажу від 08.12.2011 року та витяг з додатку до цього договору, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги за іншими кредитними договорами, позичальником за якими виступає ОСОБА_3, а не ОСОБА_2 (а.с.109-110,114-116).

В матеріалах справи відсутня заява ПАТ «Дельта Банк» чи його представника про залучення його до участі у справі як правонаступника ПАТ «УкрСиббанк» по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11372668000, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на суму кредиту 178 430грн.

В ході розгляду справи апеляційним судом неодноразово пропонувалось представнику ПАТ «Дельта Банк» надати суду докази на підтвердження виникнення у банку права вимоги саме за спірним кредитним договором та договором поруки, а також докази на підтвердження правильності розрахунку заборгованості за цим кредитним договором. У зв'язку з цим по справі неодноразово оголошувалась перерва, за клопотанням представника ПАТ «Дельта Банк» було подовжено строк розгляду справи до трьох місяців.

Однак, суду так і не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за спірним кредитним договором, забезпеченого порукою ОСОБА_3

В судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» пояснила, що по базі банку відсутні дані про придбання за договором купівлі-продажу від 08.12.2011 року права вимоги за кредитним договором №11372668000, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на суму кредиту 178 430грн., а наявні інші кредитні договори, укладені в липня 2008 року з позичальником ОСОБА_2 на іншу суму.

З огляду на наведене підстав для задоволення позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за спірним кредитним договором у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Однак, вирішуючи справу у відсутності сторін, замінивши ухвалою від 09.07.2014 року позивача ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції дані обставини не з'ясував та до уваги не прийняв, що призвело до помилкового висновку про задоволення позову ПАТ «Дельта Банк».

Тому, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цього позову.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, у зв'язку із скасування рішення суду та відмовою в задоволенні позову до ОСОБА_3, понесені останнім витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 1464,76 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок ПАТ «Дельта Банк».

З урахуванням наведеного апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 липня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором скасувати.

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11372668000, укладеним 23 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариство «УкрСиббанк» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, у розмірі 292 952 гривень 68 копійок відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1464 гривень 76 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Сорока Г.П.

Судді : Баркова Л.Л.

Гаврилова Г.Л.