СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 січня 2007 року | Справа № 2-20/14007-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: Кобякової Л.Б., дов. № 01-13/27 від 12.01.2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 02 листопада 2006 року у справі № 2-20/14007-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг 99" (вул. Лермонтова, 14в, м.Сімферополь, 95034)
до Євпаторійської міської ради (вул. Леніна, 2, м.Євпаторія, АР Крим, 97400)
про визнання незаконним рішення Євпаторійської міської ради
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 02.11.2006 року у справі № 2-20/14007-2006А у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кінг 99" про визнання незаконним рішення Євпаторійської міської ради № 4-36/154 від 22.12.2005 року „Про відмову ТОВ „Кінг 99” в наданні дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки за адресою: вул. Чапаєва в районі заводу „Вимпел” відмовлено.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Євпаторійської міської ради є правомірним та не суперечить нормам чинного законодавства.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, товариство з обмеженою відповідальністю "Кінг 99" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом неповно вивчені обставини справи та не прийнято до уваги факту порушення Євпаторійською міською радою, при прийнятті оскаржуваного рішення № 436/154 від 22.12.2005 року, норм Земельного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Представник позивача у судові засідання не з`являвся, причину неявки не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином ухвалами та повістками від 21.12.2006 року та 15.01.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю „Кінг-99”.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судовою, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Кінг 99” підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Кінг 99” звернулось до Євпаторійської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 3000 кв.м. за адресою: м.Євпаторія, вул. Чапаєва в районі заводу „Вимпел” для будівництва та обслуговування АЗС.
Відповідно до частин 3, 4 статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Частиною 5 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2005 року Євпаторійською міською радою було винесено рішення № 4-36/154 „Про відмову ТОВ „Кінг 99” в наданні дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки за адресою: вул.Чапаєва в районі заводу „Вимпел” для будівництва та обслуговування АЗС”.
Згідно з частиною 9 статті 123 Земельного кодексу України, рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Зазначене вище рішення Євпаторійської міської ради № 436/154 від 22.12.2005 року винесено з посиланням на те, що дана АЗС відсутня у схемі розміщення автозаправочних станцій у місті Євпаторії.
Судова колегія не може визнати таку відмову обгрунтованою виходячи з наступного.
Так, із змісту рішення Євпаторійської міської ради від 14.04.2005 року № 4-30/18 та експлікації до цього рішення вбачається факт затвердження схеми розміщення автозаправочних станцій в м.Євпаторії. Судова колегія вважає, що скласти схему розміщення АЗС та затвердити її можливо лише на підставі наявних даних –фактично існуючих АЗС.
З пояснень Євпаторійської міської ради не вбачається того, що до схеми розміщення автозаправочних станцій вносяться й ті автозаправочні станції, що лише плануються до будівництва. Тому, майбутнє розташування АЗС в будь-якому районі міста ніяк не може суперечити плану розташування вже існуючих АЗС.
Крім того, із змісту відповіді Євпаторійської міської ради від 17.05.2006 року вбачається, що схему розміщення автозаправочних станцій в м.Євпаторії затвверджено рішенням міської ради у першому читанні та матеріали скеровано на допрацювання з подальшим розглядом на сесії міської ради.
Даний факт також свідчить про безпідставність посилання Євпаторійської міської ради на схему розташування АЗС, затверджену рішенням від 14.04.2005 року.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органам місцевого самоврядування не надано повноважень на встановлення майбутньої фіксованої кількості автозаправочних станцій в межах міста.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, посилання відповідача про те, що майбутня АЗС ТОВ „Кінг-99” відсутня у схемі розміщення наявних автозаправочних станцій у місті Євпаторії спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами. Інших доказів правомірності винесеного рішення від 22.12.2005 року № 4-36/154 відповідачем суду не надавалось.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 9 статті 123 Земельного кодексу України, відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, який виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він не суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права та інтереси.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Дослідивши обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, під час розгляду даної справи, господарським судом АР Крим неповно досліджено обставини справи та допущено порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова від 02.11.2006 року підлягає скасуванню, позовні вимоги - задоволенню.
Відповідно до статті 202 Кодексу Адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу Адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 198 п.1, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Кінг-99” задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної республіки Крим від 02 листопада 2006 року у справі № 2-20/14007-2006А скасувати.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Кінг-99” задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Євпаторійської міської ради № 4-36/154 від 22.12.2005 року „Про відмову ТОВ „Кінг-99” в наданні дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки за адресою: вул. Чапаєва в районі заводу „Вимпел” для будівництва та обслуговування автозаправочної станції.
Зобов`язати Євпаторійську міську раду надати товариству з обмеженою відповідальністю „Кінг-99” дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки за адресою: вул. Чапаєва в районі заводу „Вимпел” для будівництва та обслуговування автозаправочної станції.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Кінг-99” з Державного бюджету м.Сімферополя 3,40 грн. судового збору.
Господарському суду Автономної республіки Крим видати наказ.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко