ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"12" лютого 2015 р. Справа № 916/457/15-г

За позовом: Одеської міської ради;

До відповідачів: 1. Фірми „Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма Київ";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Басарі"

про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності.

Суддя Оборотова О.Ю.

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фірми „Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД); Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма Київ"; Товариства з обмеженою відповідальністю „Басарі" про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2015р. порушено провадження у справі № 916/457/15-г.

10.02.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову відповідно якого позивач просить накласти арешт на майно, а саме: об'єкт нерухомого майна - не житлове приміщення (гаражне приміщення), розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька 1-А, приміщення 101 та об'єкт нерухомого майна - не житлове приміщення (гаражне приміщення), розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька 1-А, приміщення 201, посилаючись на те, що відповідачами здійснено самочинне будівництво паркінгу за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 1-А. Самочинним дане будівництво є у зв'язку з тим, що воно здійснене на земельній ділянц, що не була відведена для цієї мети. У судовому порядку було скасовано декларацію про введення в експлуатацію вищезазначеного підземного паркінгу. Враховуючи здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 1, що до власності територіальної громади м. Одеси в oco6i Одеської міської ради, міська рада вимушена звернутись з позовом про визнання свідоцтва про право власності незаконними та визнання права власності. Як стало відомо Одеській міській раді із3 інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно даного об'екта за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 1-А, зареєстровано два обєкта нерухомого майна - нежитлове примщення 101 (гаражне примодення) та нежитлове примщення 201 (гаражне примидення). Тобто, в межах піддземного паркінгу було виокремлено два самостійні об'екти нерухомого майна. На приміщення 101 державним реєстратором Одеського міського управління юстиції в Одеській області 04 вересня 2014 року видане свідоцтво про право власності ТОВ „Бacapi". Серія та номер свідоцтва - 26418217. Видавник свідоцтва: Реестраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області. На приміщення 201 державним реєстратором Одеського міського управління юстиції в Одеській області 04 вересня 2014 року видане свідоцтво про право власності ТОВ „Бacapi". Серія та номер свіоцтва - 26417340. Видавник свідоцтва: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області. Відповідно до відомостей, що містять в електронному реєстрі

ЄДРПОУ, всі відповідачі зареєстровані за однією i тією ж адресою. ТОВ „Фирма Киїшв" є правонаступником Фірми „Київ" у вигляді ТОВ (ЛТД) з питань будівництва підземного паркінгу. Директором даних юридичних oci6 є одна й та ж сама особа. Після закінчення незаконного будівництва відповідачі здійснили дії щодо передачі об'єктів у власність ТОВ „Бacapi". Тобто, дані юридичні особи є пов'язаними та вже неодноразово здійснювали дії щодо передачі один одному майнових прав, пов'язаних з підземним паркінгом.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оцінюючи імовірність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову та наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд враховує таке.

За положеннями п.1 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна позиція викладена у п.п.1.1., 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. „Про деякі питання практики забезпечення позову".

За положеннями абз.2 п.2 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Враховуючи викладене, є очевидним що клопотання Позивача про забезпечення позову та позовні вимоги є цілком пов'язані між собою.

Вимоги у клопотанні про забезпечення позову є співрозмірними із вимогами у позовній заяві та пов'язані між собою.

Але, Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

За таких обставин, клопотання позивача Одеської міської ради про забезпечення позову, а саме накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - не житлове приміщення (гаражне приміщення), розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька 1-А, приміщення 101 та об'єкт нерухомого майна - не житлове приміщення (гаражне приміщення), розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька 1-А, приміщення 201, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 66, п. 3 ч.1 ст. 67, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - не житлове приміщення (гаражне приміщення), розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька 1-А, приміщення 101.

3. Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - не житлове приміщення (гаражне приміщення), розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька 1-А, приміщення 201.

Стягувачем за цією ухвалою є Одеська міська рада (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691);

Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення", набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 12.02.2015 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" №2677-VI від 04.11.2010р.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені ст.22 Закону України "Про виконавче провадження"

В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 67, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.Ю. Оборотова