АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/352/15 Справа № 209/4255/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Ковальова А. Б. Доповідач - Кононенко О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Кононенко О.М.

суддів Семопядний В.О., Косенко Л.М.

за участю секретаря Грищенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Дніпропетровської області в порядку дистанційного судового провадження кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на вирок Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка Донецької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

· 28.09.2009 року, Долгинцевським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 307, ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

· 20.01.2010 року, Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ч. 2 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання за вироком Долгинцевського районного суду м. Кривий Ріг до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

· 13.06.2014 року, Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 20.01.2010 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі, остаточно до відбуття призначено 1 рік 3 місяця позбавлення волі, звільнений 13.06.2014 року із залу суду згідно ЗУ «Про амністію у 2014 році»;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Чорнобривець Ю.М.

обвинуваченого: ОСОБА_2, (приймає участь в режимі відеоконференції)

В апеляції:

- обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність його вини та правильність кваліфікації в інкримінованому кримінальному правопорушенні, просить звільнити його від покарання з призначенням будь-якого іспитового строку або, якщо суд не вважатиме можливим застосування до нього ст. 75 КПК України, змінити вирок з врахуванням ст.ст. 66,69 КК України.

Свої апеляційні вимоги обвинувачений обґрунтовує невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого. Зазначивши, що судом не враховано його щире каяття, часткове відшкодування збитків потерпілим. Вказав, що він сприяв розкриттю злочину, епізоди ним були скоєнні спонтанно на фоні психологічного зриву, так як його рідні та близькі проживали на території Донецької області, яка окупована терористичними банд формуванням ДНР і для виїзду до рідних йому потрібна була деяка сума грошей.

За вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 186 КК України і призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, останньому призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих задоволені. З ОСОБА_2 стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріального збитку 600 гривень та на користь потерпілої ОСОБА_4 100 грн.

Крім того, за результатами розгляду кримінального провадження судом визначено долю речового доказу.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 186 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 повторно 20.06.2014 року близько 20:00 години, перебуваючи на кінцевій зупинці маршрутного таксі №12 по пр. Перемоги в м. Дніпродзержинську, з автомобілю «Мерседес - бенц» д.н. НОМЕР_1,скоїв крадіжку чоловічої барсетки, вартістю 200 грн., в якій знаходилися грошові кошти в сумі 2000 грн., медична довідка на ім'я ОСОБА_5, водійське посвідчення серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5, які належать потерпілому ОСОБА_5, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 2200 грн. Заволодівши викраденим, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Повторно, 03.07.2014 року, близько 15:00 години, ОСОБА_2 перебуваючи на кінцевій зупинці маршрутного таксі №12 по пр. Перемоги в м. Дніпродзержинську, з автомобілю «Мерседес - бенц» д.н. НОМЕР_2, скоїв крадіжку грошових коштів в сумі 600 грн. та мобільного телефону «Самсунг S5660», вартістю 450 грн., що належать потерпілому ОСОБА_3, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 1050 грн. Заволодівши викраденим, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Повторно, 07.07.2014 року, близько 15:10 години, ОСОБА_2 проходячи повз хлібного лотку, розташованого біля ринку «Пассаж» по булв. Будівельників в м. Дніпродзержинську, побачив на столі в приміщенні кіоску два мобільних телефони, після чого у обвинуваченого виник умисел на заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у приміщення. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2 через відкриті двері проник до приміщення, звідки зі столу взяв мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 150 грн., мобільний телефон марки «LG», вартістю 150 грн., та грошима в сумі 100 грн., та мав намір вийти з торгівельного лотку разом із викраденим. В цей час до лотку повернулась ОСОБА_4 та побачила як ОСОБА_2 вибігає разом із викраденим, після чого потерпіла почала дуже голосно вимагати від обвинуваченого зупинитись та повернути викрадене. ОСОБА_2 не зреагував на законні вимоги потерпілої та разом з викраденим майном з місця злочину втік, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 400 грн., розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 виразилися:

· в навмисном таємном викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто в скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України;

· в навмисном відкритому заволодінні чужим майном (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням в приміщення, тобто в скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України;

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_2, який наполягав на пом`якшенні йому покарання, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції та висловлені в ході розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, за згодою сторін в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КК України, тому колегія суддів не входить у їх обговорення. Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні зазначених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, у скоєному щиро розкаявся.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, журналу судового засідання в ході досудового і судового слідства були належно досліджені всі обставини справи. Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що досудове і судове слідство було проведено з дотриманням вимог КПК України, належним чином, докази зібрані по справі у законний спосіб, є достатніми та допустимими.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 185 КК України, що останнім не оспорюється.

Стосовно вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2, щодо пом'якшення покарання, то апеляційний суд вважає, що покарання судом першої інстанції по кожному злочину і остаточне призначено йому у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого, його щире каяття, повне визнання своєї вини, часткове відшкодування матеріального збитку, що суд першої інстанції визнав пом'якшуючими покарання обставинами, обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочину та інших обставин справи. Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Обставини на які посилається обвинувачений щодо скоєння ним злочинів на фоні психологічного зриву, у зв'язку з перебування його близьких на території Донецької області є не доведеними і необґрунтованими та не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а інших таких обставин колегією судів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що покарання призначене ОСОБА_2 за вказані кримінальні правопорушення є обґрунтованим і справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, підстав для призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 чи ст. 69 КК України апеляційний суд не вбачає.

Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінально - процесуального законодавства, які б були підставою для скасування вироку, перевіркою матеріалів кримінального провадження, колегією суддів не виявлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 408 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України - без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду:

_______________ _________________ ________________

О.М. Кононенко В.О. Семопядний Л.М. Косенко