У Х В А Л А

Іменем України

09.02.2015 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Мацунича М.В., Панька В.Ф.

при секретарі - Савариній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 3 грудня 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 13009 грн.93 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 19.04.2006 р. ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 2500 грн. у вигляді ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості. Відповідачкою підтверджено, що її заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою складає договір. Відповідачка свого обов'язку по поверненню кредиту не виконала і тому станом на 31.10.2013 р. утворилась вказана сума заборгованості.

Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив це рішення, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення його позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Відповідачка та її представник вважали, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши осіб, які приймали участь у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив того, що позивачем не доведено належними доказами наявність договірних відносин між позивачем та відповідачкою по причині нечитабельності доданих до позовної заяви документальних підтверджень цього факту та неналежно завірено розрахунок заборгованості, а відповідачка не визнала позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження обов'язку суду на залишення без руху позовної заяви при наявності зазначених в рішенні суду обставин, які слугували підставою для відмови у задоволенні позову та в подальшому прийняття ухвали про залишення без розгляду позовної заяви; судом не досліджувався кредитний договір та розрахунок заборгованості.

Зазначені доводи є безпідставними.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до а.4 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Подана позовна заява відповідала зазначеним вимогам: в ній були зазначені докази, якими обґрунтовувались позовні вимоги. Тому у судді суду першої інстанції не було необхідності, і більш цього, він не вправі був залишати позовну заяву без руху та в подальшому повертати її.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що до неї додано копію заяви позичальника, умови і правила надання банківських послуг та правила користування платіжною карткою. І такі документи дійсно надані. Однак копію заяви відповідачки неможливо прочитати, а умови та правила надання банківських послуг без цієї заяви не мають значення для вирішення справи. Також відповідає дійсності факт відсутності печатки банку на доданому розрахунку заборгованості і тому цей розрахунок не може бути прийнято за належний доказ по справі.

Зазначені недоліки позивач мав можливість усунути в інших стадіях судового розгляду в суді першої інстанції, однак його представник в судове засідання не явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Тому судом першої інстанції розглянуто справу у відсутності представника позивача на підставі наявних у справі матеріалів з прийняттям відповідного рішення, що відповідає вимогам ч.2 ст.169 ЦПК України, відповідно до якої неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причин неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Щодо твердження не дослідження кредитного договору та розрахунку, то слід зазначити, що таке твердження також не відповідає дійсності: нечитабельність заяви позичальника, яка є складовою кредитного договору, виявлена саме при її дослідженні як і відсутність банківської печатки на розрахунку заборгованості, що і послужило підставою для констатації цього розрахунку як неналежного доказу. В тексті апеляційної скарги зазначено, що до неї додаються копія договорів, але це також не відповідає дійсності: ці договори не значаться ні в додатку до апеляційної скарги ні фактично вони не додані до апеляційної скарги. Більш цього, відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Тобто, судом апеляційної інстанції перевірено законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на підставі доказів, поданих позивачем, яким рішенням суду дана належна оцінка. Жодної поважної причини неподання доказів по справі не встановлено і інші докази не можуть бути прийняті до уваги в даній стадії розгляду справи, оскільки це б свідчило про порушення зазначеної норми закону.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Тому колегія суддів констатує, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 3 грудня 2014 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :