ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 918/1136/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Євсікова О.О., Саранюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014

у справі№ 918/1136/14 господарського суду Рівненської області

за позовом до проКорпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

позивача: відповідача:не з'явилися не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.11.2014 (суддя Войтюк В.Р.) припинено провадження у справі № 918/1136/14 на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 (судді: Грязнов В.В., Розізнана І.В., Мельник О.В.) ухвалу суду першої інстанції від 07.11.2014 скасовано; справу № 918/1136/14 передано на розгляд господарського суду Рівненської області.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" (наділі - ТОВ "Нерудтехпром ЛТД") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить залишити в силі ухвалу господарського суду Рівненської області. Скаржник стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень Закону України "Про міжнародне приватне право".

Сторони згідно з приписами статті 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, сторони не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

04.02.2015 до Вищого господарського суду України від позивача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2015 явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, особливості розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачені статтями 1117, 1118 ГПК України, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання і вважає за можливе розглянути касаційну скаргу відповідно до статті 1115 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 06.08.2001 між Корпорацією "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" (кредитор) та ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" (позичальник) укладено кредитний договір № 060801, згідно з пунктом 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлюваної кредитної лінії для будівництва та введення в експлуатацію автозаправної станції з готелем на 314 км автомобільної дороги Київ-Чоп з максимальним лімітом лінії 500 000 доларів США зі сплатою 10 % річних з розрахунку амортизації грошових коштів - 10 років.

Термін користування кредитними коштами встановлюється строком на 5 років з 10.08.2001 по 09.08.2006, а у випадку невиконання позичальником умов договору - до першої письмової вимоги кредитора (пункт 1.2 кредитного договору).

Згідно з пунктом 9.2 цього договору у випадку, якщо спори і розбіжності між сторонами не можуть бути вирішені шляхом ведення переговорів, вони підлягають вирішенню в суді штату Флорида, Сполучені Штати Америки.

У пункті 9.3 кредитного договору зазначено, що при вирішенні в судовому порядку спорів застосовується матеріальне право міжнародних нормативних актів, що регулюють правовідносини по кредитуванню, та процесуальне право штату Флорида, Сполучені Штати Америки.

Сторони вносили до кредитного договору зміни і доповнення шляхом укладення додаткових угод від 02.09.2002, 03.07.2003, 01.10.2006, 09.08.2008 та від 31.08.2009, які підписані директорами Корпорації "Лоуренс Гес енд Оіл, Інк" та ТОВ "Нерудтехпром ЛТД", їх скріплено відтисками печаток сторін.

Судом також встановлено, що 19.09.2001 Управління Національного банку України в Рівненській області видало реєстраційне свідоцтво № 15 до кредитного договору, відповідно до якого сторони можуть здійснювати операції за кредитним договором. Управління НБУ в Рівненській області видало додатки до реєстраційного свідоцтва від 25.09.2002 згідно з додатковою угодою до кредитного договору від 02.09.2002; 24.11.2006 - до додаткових угод від 02.09.2002, 03.07.2003, 01.10.2006; 21.12.2009 - до додаткової угоди від 09.08.2008; додаткова угода від 31.08.2009 не була зареєстрована в НБУ.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу, що додатковою угодою від 09.08.2008 сторони змінили пункт 9.3 кредитного договору, виклали в наступній редакції: кредитор у випадку виникнення порушення його прав за кредитним договором та/або додатковими угодами до нього за своїм вибором має право звертатися до господарського суду за місцезнаходженням позичальника і застосуванням процесуального та матеріального права України або до суду штату Флорида, Сполучені Штати Америки. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту реєстрації додаткової угоди до реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 та діє до його завершення (пункт 6 додаткової угоди від 09.08.2008).

20.06.2012 Управління НБУ в Рівненській області відповідно до пункту 2.16 глави 2 розділу І постанови Правління НБУ від 17.06.2004 № 270 анулювало реєстраційне свідоцтво № 15 від 19.09.2001 до кредитного договору.

Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків: реєстраційне свідоцтво підтверджує не лише чинність окремої додаткової угоди, а і кредитного договору в цілому; з моменту анулювання реєстраційного свідоцтва НБУ № 15 від 19.09.2001 кредитний договір втратив чинність, але це не змінює тієї обставини, що зобов'язання з повернення кредитних коштів відповідачем не виконане; сторони обрали не право держави - Сполучені Штати Америки, а право штату Флорида, яке має застосовуватися в разі виникнення суперечок, тому обрання сторонами не права держави, а права окремого штату свідчить про відсутність згоди в питанні вибору права (підсудності).

Виходячи із встановлених обставин справи, керуючись приписами, зокрема статей 11, 210, 525, 526, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статей 4, 5, 32, 42, 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", статей 1, 123, 124 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вирішальним значенням для змісту правочину у даному випадку є повернення позичальником отриманих коштів, тому при вирішенні спору повинно застосовуватися право України, що не було враховано судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, наявні підстави для розгляду справи у господарському суді України. Судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Доводи за касаційною скаргою, яким вже була надана належна правова оцінка апеляційним господарським судом, не спростовують правильних висновків суду, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД" у справі № 918/1136/14 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 у № 918/1136/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Євсіков

В. Саранюк