Справа № 2 - 35/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2008 р. Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Петкова В. П.
при секретарі Бондар Г. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам’янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом професійно-технічного училища № 39 с. Дмитрівка, Знам’янського району Кіровоградської області (далі - ПТУ) до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов’язків, суд, -
В С Т А Н О В И В :
ПТУ звернулось в суд з позовом і просить постановити рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТУ завдану матеріальну шкоду при виконанні нею трудових обов’язків в сумі 3435, 92 грн. а також судові витрати, обґрунтувавши вимоги тим, що з 28.08.2006 р. відповідач працювала в ПТУ на посаді майстра виробничого навчання і в цей же день з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Наказом директора ПТУ № 333/2 від 23.10.2006 р. на ОСОБА_1 були покладені обов’язки шеф-кухаря і на підставі акту від 24.10.2006 р. їй в підзвіт були передані продукти харчування на суму 8418, 41 грн.
06.11.2006 р. на підставі заяви ОСОБА_1 була переведена на посаду шеф-кухаря.
28.12.2006 р. в зв’язку з проведенням річної інвентаризації тимчасово виконуючим обов’язки директора ПТУ був виданий наказ № 375/2 «Про проведення інвентаризації залишків продуктів харчування в складах їдальні» і призначений склад комісії, яка провела інвентаризацію залишків продуктів харчування і по результатам був складений акт, інвентаризаційний опис (порівняльну відомість), якою була виявлена недостача в сумі 669, 49 грн.
Від дачі пояснень з питань виникнення недостачі ОСОБА_1 відмовилась про, що був складений акт, але ОСОБА_1 залишила робоче місце при цьому не забезпечивши належні умови зберігання продуктів харчування отриманих в цей день. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 в їдальні ПТУ сталося псування продуктів харчування на суму 756, 20 грн., що підтверджується складеним актом від 31.12.2006 р.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996 р. «Про затвердження порядку визначення розмірів збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» (далі – Порядок) вартість збитків завданих відповідачем ПТУ становить 1425, 69 коп. * 100,5% (індекс інфляції за січень2007 р.) + 285,14 грн. (ПДВ-20%) * 2 = 3435, 92 грн.
Відповідно до положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 КЗпП України, укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або інших цілей.
Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або іншими разовими документами.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю позовні вимоги збільшив посилаючись на положення Порядку, сума матеріального збитків врахована з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, і згідно розрахунку, станом на 01.11.2008 р. загальний розмір збитків з урахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2007 р. по 01.11.2008 р. становить 4708 грн. 34 коп.
Посилаючись на зазначене просить суд позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнала повністю і суду пояснила, що дійсно вона працювала в ПТУ спочатку майстром виробничого навчання. Договір про повну матеріальну відповідальність вона уклала з ПТУ працюючи майстром, тобто 28.08.2006 р.
Наказом директора ПТУ від 23.10.2006 р. № 333/2 на неї були покладені обов’язки шеф – кухаря з передачею товарно-матеріальних цінностей. Згідно акту від 24.10.2006 р. їй були передана продукція на загальну суму 8418, 41 грн.
06.11.2006 р. наказом № 260 директора ПТУ вона була переведена на посаду шеф-кухаря, але в порушення п. 1ст. 29 КЗпП України їй не роз’яснені її права та обов’язки шеф – кухаря.
Згідно наказу № 375/2 від 28.12.2006 р. була призначена інвентаризація залишків продукції харчування в їдальні училища. По результатам проведеної інвентаризації був складений інвентаризаційний опис і акт від 28.12.2006 р., в якому зазначено, що виявлена непридатна для вживання риба свіжоморожена в кількості 32 кг., але зазначені відомості не відповідають інвентаризаційному опису від 28.12.2006 р., містяться численні розбіжності кількісних показників.
31.12.2006 р. працівниками ПТУ був складений акт про те, що в ході зняття залишків продуктів харчування було виявлено для вживання продуктів на суму 756, 20 грн. Зазначений акт не містить посилань на те, де саме виявлені зазначені зіпсовані продукти харчування і на підставі яких документів відповідає за них саме вона.
Позовні вимоги не визнає тому, що відповідно до п. 1, 2 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 КЗпП України укладений письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей.
Коли майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.
Позивач не подав жодного доказу, що з нею укладений договір про повну матеріальну відповідальність її як шеф – кухаря, або передачі їй матеріальних цінностей під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами. Наявні в матеріалах справи накладні не є належно оформленими разовими документами отримання матеріальних цінностей та не містять посилання на правові підстави отримання нею товару.
Ч. 2 ст. 130 КЗпП України вказує, що при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбаченому законодавством і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі. Організації винними протиправними діями працівника. Ця відповідальність, як правило обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди.
В матеріалах справи відсутні докази наявності прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями нею її заподіяно; в чому полягає її вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, що забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними.
Позивач не довів, що зіпсування продукції відбулося саме з вини та в результаті її протиправних дій.
Крім того, вона вважає, що згідно ч. 4 ст. 130 КЗпП України, на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику. В доказах наданих позивачем не відображено нормальний виробничо-господарський ризик зіпсованих продуктів харчування.
Просить суд в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
28 серпня 2006 року наказом № 209 директора ПТУ № 39 ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду майстра виробничого навчання, тобто з нею у відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП України був укладений безстроковий трудовий договір, а також між ПТУ і ОСОБА_1 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.6.7).
Наказом директора ПТУ від 23.10.2006 р. № 333/2 «Про передачу товарно-матеріальних цінностей в їдальні ПТУ № 39» на ОСОБА_1 були покладені обов’язки шеф – кухаря з передачею товарно-матеріальних цінностей із підзвіту ОСОБА_2 у підзвіт ОСОБА_1 в сумі 8418, 41 грн. про, що був складений відповідний акт (а.с.8.12-13).
06 листопада 2006 року наказом № 206 директора ПТУ № 39 ОСОБА_1 за власною згодою була переведена з посади майстра виробничого навчання на посаду шеф – кухаря ПТУ № 39 з 06 листопада 2006 року, договір про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_1 шеф – кухарем ПТУ не укладався (а.с.9).
На підставі наказу директора ПТУ від 28 грудня 2006 р. № 375/2 «Про проведення інвентаризації залишків продуктів харчування в їдальні» була створена інвентаризаційна комісія в складі голови комісії ОСОБА_3 , членів комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 для проведення інвентаризації і залишків продуктів харчування в їдальні професійно - технічного училища.
По результатах проведеної інвентаризації, комісією 28.12.2006 р. був складений акт в якому була зафіксована кількість продуктів харчування, а також зазначено, що зіпсувалась риба в кількості 32 кг., з чим погодилась відповідач, зазначивши про це в акті (а.с.14-16).
Крім того, інвентаризаційна комісія, в присутності працівників кухні ПТУ склали 28.12.2006 року акт в якому зазначили, що після зняття комісією залишків продуктів харчування матеріально-відповідальна особа ОСОБА_1 без попередження залишила своє робоче місце. Продукти харчування, отримані 28.12.2006 р. залишила з грубим порушенням санітарних вимог і правил зберігання матеріальних цінностей. Після виведення результатів було виявлено : нестачу в сумі 669 грн. 49 коп. і лишки в сумі 264 грн. 85 коп. (а.с.17.22).
31 грудня 2006 року в зв’язку тим, що шеф-кухар ОСОБА_1 не виходить на роботу, інвентаризаційною комісією, з участю працівників їдальні ПТУ, було проведено зняття залишків продуктів харчування, за результатами якого був складений акт про зняття залишків продуктів харчування із зазначенням виду і кількості продуктів, які стали непридатними для вживання :
• ковбаса н/к - 13, 180 кг. на суму = 249 грн. 10 коп.;
• сардельки - 0, 620 кг. на суму = 6 грн. 51 коп.;
• м’ясо яловиче - 2, 430 кг. на суму = 57 грн. 11 коп.;
• м’ясо птиці - 4. 600 кг. на суму = 56 грн. 58 коп.;
• яблука свіжі - 7, 700 кг. на суму = 35 грн. 04 коп.;
• цитрусові - 55, 850 кг. на суму = 351 грн. 86 коп.
всього на суму = 756 грн. 20 коп. (а.с.18-20).
Відповідно до положень п. 1 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або іншими разовими документами.
Доводи відповідача, що договору про повну матеріальну відповідальність з нею як з шеф-кухарем не укладався, довіреностей на отримання нею продуктів харчування у позивача не має, тому вона не повинна нести матеріальну відповідальність, спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, згідно яких відповідач по разовим документах (накладних, інше) отримувала під звіт товарно-матеріальні цінності :
• накладними від 04.11.2006 р. на суму 3582, 80 грн. і - 1704, 69 грн.;
• накладними від 06.11.2006 р. і 08.11.2006 р. на суму 140, 25 грн. і - 247, 50 грн.;
• накладними від 08.11.2006 р. і 14.11.2006 р. на суму 3591, 00 грн. і - 1282, 00 грн.;
• накладними від 15.11.2006 р. і 20.11.2006 р. на суму 2595, 75 грн. і - 1220, 00 грн.;
• накладними від 22.11.2006 р. і 24.11.2006 р. на суму 2769, 06 грн. і - 1240, 95 грн.;
• накладними від 24.11.2006 р. і 26.11.2006 р. на суму 1052, 80 грн. і - 140, 00 грн.;
• накладними від 01.12.2006 р. на суму 5084, 80 грн. і - 2006, 00 грн.;
• накладними від 06.12.2006 р. на суму 490, 64 грн. і - 210, 00 грн.;
• накладними від 13.12.2006 р. і 19.12.2006 р. на суму 758, 00 грн. і - 453, 00 грн.;
• накладними від 20.12.2006 р. і 22.12.2006 р. на суму 2204, 25 грн. і - 2974, 30 грн.;
• накладними від 23.12.2006 р. і 25.12.2006 р. на суму 2387, 60 грн. і - 1645, 95 грн.;
• накладними від 28.12.2006 р. на суму 2666, 97 грн. і - 39, 20 грн.;
• звітом по столовій ПТУ за період з 01.11.2006 р. по 30.11.2006 р.;
• звітом по столовій ПТУ за період з 01.12.2006 р. по 28.12.2006 р.;
З рахуванням викладеного судом встановлено, що відповідач працюючи шеф-кухарем ПТУ № 39 за період часу починаючи з 04.11. по 28.12.2006 року отримувала під звіт продукти харчування на підставі накладних, тобто разових документах, які відповідно до положень ст. 134 КЗпП України є підставою для відшкодування відповідачкою матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Також судом встановлено, що позивачем відповідно до вимог п. 2 Порядку, проведений і обрахований розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей і визначений за формулою, і згідно розрахунку станом на 01.11.2008 р. з урахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2007 р. по 01.11.2008 р. становить 4708 грн. 34 коп. (де 1961, 81 грн. – вартість продуктів харчування на момент встановлення факту нестачі та псування з урахуванням індексу інфляції + 392, 36 грн. – ПДВ 20%) Х 2.
Таким чином, загальна сума завданої матеріальної шкоди яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4708 грн. 34 коп.
В силу положень ст. 137 КЗпП України, суд при визначенні розміру шкоди,, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно.
Суд може зменшити розмір покриття шкоди заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями правника, вчиненими з корисливою метою.
Вирішуючи дане питання суд враховує положення ч. 2 ст. 137 КЗпП України щодо матеріального становища ОСОБА_1 , що вона не працює, часто хворіє, неодноразово проводились хірургічні операції, сторонньої матеріальної допомоги не має, тому суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі дійсної прямої шкоди, в сумі 1710 грн. 83 коп., а також судовий збір в сумі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 58, 60, 88, 213 - 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 130, 134, 1351, 136, 137, 232 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов професійно-технічного училища № 39 с. Дмитрівка, Знам’янського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов’язків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 на користь професійно – технічного училища № 39, вул. Миру. 42, с. Дмитрівка, Знам’янського району Кіровоградської області в рахунок відшкодування :
• матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов’язків в сумі 1710 (одна тисяча сімсот десять) грн. 83 коп.;
• судового збору в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн.
• витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 (тридцять) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Знам’янського міськрайонного суду
Кіровоградської області В. П. Петков