ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
11.01.07 Справа № 10/123-2473
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Тернопільхлібпром», м.Тернопіль №118-ЮР від 13.10.2006р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2006р.
у справі №10/123-2473
за позовом Відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м.Тернопіль.
до ТзОВ «Тернопільхлібпром», м.Тернопіль.
про стягнення заборгованості в сумі 8307,78 грн.
За участю представників сторін:
від позивача –Шевченко В.М.- ю/к
від відповідача- Пащенко В.В.- представник.
Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторони відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.10.2006р. у справі №10/123-2473 позовні вимоги ВДСО при УМВС України в Тернопільській області до ТзОВ «Тернопільхлібпром»про стягнення 8307,70 грн. збитків, пов»язаних з одностороннім та достроковим розірванням договору №020969 від 1.06.2003р. задоволено.
Суд мотивував рішення тим, що відповідач в порушення умов договору не повідомив позивача про розірвання договору за два місяці, а за три дні, що спричинило понесення виконавцем послуг збитків (витрати, які зробив кредитор) в сумі 3191,98 грн.- виплаченої зарплати 9 працівникам в серпні 2004р., 2788,27 грн.–зарплата тим же працівникам у вересні 2004р., 1242,11 грн.-відшкодування у Фонд державного соціального старування у серпні місяці та 1085,42 грн. у вересні місяці 2004р.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, з наступних підстав:
- господарським судом не дано належної оцінки розрахунку витрат, пов»язаних із достроковим розірванням договору, які подав позивач, оскільки такий є безпідставний, так як базується на витратах на утримання і нарахування на фонди оплати праці за серпень та вересень 2004року, які були оплачені іншими суб»єктами господарської діяльності, які користувалися охоронними послугами позивача, зокрема працівниками позивача, які до 1.09.2004 року проводили охорону об»єкта відповідача;
- господарським судом не взято до уваги той факт, що позивач фактично перестав надавати охоронні послуги відповідачу з 1.09.2004р. згідно наказу №1568 від 31.08.2004р.;
- позивач не поніс жодних витрат, оскільки працівники позивача, які здійснювали охорону відповідача, з 1.09.2004р. були залучені позивачем для охорони інших суб»єктів господарської діяльності.
Позивач у відзиві вимоги апеляційної скарги відхилив, вказав, що судом дано вірну оцінку доказами представленим сторонами і законно доведено порушення умов договору в частині односторонньої відмови від їх виконання, оскільки відповідач брав на себе зобов»язаня повідомити ВДСО про дострокове розірвання або про відмову від договору за два місяці, а не за три дні, що спричинило ВДСО збитки у вигляді сплати дев»яти працівникам заробітної плати за серпень-вересень місяці 2004р. і відрахування у Фонд державного соціального страхування.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено:
1.06.2003р. між ВДСО при УМВС України у Тернопільській області та ТзОВ «Тернопільхлібпром»укладено договір №020969 про охорону об»єкта ТзОВ «Тернопільхлібпром» терміном дії на один рік з дня його підписання (п.1.3 договору).
Пунктом 1.3 договору передбачено, що при розірванні договору за ініціативою «Власника», він зобов»язаний повідомити «охорону»за два місяці до розірвання договору.Якщо власник не повідомив «охорону»про розірвання договору за два місяці, він повинен відповідно до чинного законодавства відшкодувати пов»язані з цим витрати.
28.07.2004р. ТзОВ «Тернопільхлібпром» листом №497 направив ВДСО проект угоди про розірвання договору про забезпечення контролю за здійсненням охорони від 29.12.2002р. Листом №18/2-11020 від 2.08.2004р. Відділ охорони відмовив у підписанні угоди про розірвання договору, покликаючись, що лист підписаний не керівником, а юрисконсультом і в угоді зазначено дату договору 29.12.2002р., що не відповідає діючому договору.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Одним із способом захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).
Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
ЦК України регулює питання відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов»язань, що випливають з договору (ст.ст.611,623 ЦК України) та позадоговірної шкоди, тобо зобов»язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл.82 ЦК України).
Предметом і підставою позову є стягнення збитків, у зв»язку з неналежним виконанням боржником договору про надання послуг від 1.06.2003р. в частині повідомлення про розірвання договору.
Відповідно до до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредитору завдані збитки.Розмір збитків доказується кредитором.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для настання відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправна поведінка, причинний зв»язок між збитками та протиправною поведінкою та вина.
Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність, встановлену ст.ст.611,623 ЦК України.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що виплачена позивачем заробітна плата дев»яти працівникам у серпні-вересні 2004 р. та відрахування у Фонд державного соціального страхування є збитками підприємства в результаті порушення відповідачем умов п.1.3 договору.
З таким висновком, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного:
Як вбачається з листа ТзОВ «Тернопільхлібпром»№457 та проекту угоди про розірвання договору (а.с.70-71), останні стосуються повідомлення про розірвання договору від 29.12.2002р., а не до договору від 1.06.2003р., тому не є належним доказом відмови «власника»від договору №969 від 1.06.2003р. в порядку п.1.3 договору.
2.08.2004р. ТзОВ «Тернопільхлібпром»направлено позивачу лист №465 про розірвання угоди №969 з 31.07.2004р. в односторонньому порядку з порушенням строку, встановленого п.1.3 договору.А тому, в діях відповідача вбачається протиправність, яка полягає в неналежному виконанні ним умов договору щодо строку повідомлення сторони про розірвання договору.
Як вбачається із наказу Державної служби охорони при УМВСУ в Тернопільській області №1673 від 1.09.2004р., зміни лімітів штатної чисельності і підрозділів державної служби охорони в Тернопільській області, а саме скорочення посади охоронників цивільної охорони відбулися не у зв»язку із розірванням замовником договору на охорону, а на виконання наказу МВС України №1434 від 25.11.2003р.
З наказів про звільнення осіб, зазначених в розрахунку витрат ВДВС, пов»язаних із достроковим і одностороннім розірванням договору, вбачається, що охоронники-Дзвінка С.В., Синюра В.Б., Волоський Б.Б., Варлам О.М. та інші (а.с.23-27) були звільнені із посади охоронників не у зв»язку із скороченням чисельності у зв»язку із розірванням договору, а за власним бажанням і заробітня плата їм виплачувалась по день звільнення, а не тільки за вересень та серпень 2004р., а тому виплата їм заробітної плати за вказаний період і відрахування у Фонд соціального страхування не є у причинно-наслідковому зв»язку від неналежного виконання умов п.1.3 договору відповідачем.
Крім того, із наказів про прийняття на посаду охоронників-осіб зазначених в розрахунку витрат (а.с.30) , не вбачається, що перелічені особи приймалися на посаду охоронників на час дії договору №020969, а наказ позивача №1568 від 31.08.2004р. свідчить про припинення з 1.09.2004р. послуг охорони у зв»язку із несплатою «власником»заборгованості по договору №020969 та втратою ним чинності.
За таких обставин, за відсутності причинно-наслідкового зв»язку, позов про відшкодування збитків до задоволення не підлягає, апеляційна скарга підлягає до задоволення з віднесенням судових витрат за її розгляд на позивача.
Керуючись ст.ст.99,101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ТзОВ «Тернопільхлібпром», м.Тернопіль задоволити .
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2006р. у справі №10/123-2473 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.В позові відмовити.
4.Стягнути з Відділу державної служби охорони при УМВС України у Тернопільській області на користь ТзОВ «Тернопільхлібпром»51 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.
5.Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ
6.Справу повернути до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.