Справа № 344/9897/14-ц
Провадження № 22-ц/779/272/2015
Категорія 54
Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.
секретаря Капущак С.В.
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
представника відповідача Гейдей В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з указаним позовом і зазначала, що працювала в Івано-Франківському обласному відділенні Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України на посаді головного бухгалтера з 1973 року. Наказом адміністрації відповідача від 05.06.2014 року №20-К звільнена з роботи за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення з роботи позивачка вважає незаконним, посилаючись на те, що 19 травня 2014 року нею було подано заяву на відпустку без збереження заробітної плати на період з 26 травня по 02 червня 2014 року, тому на роботу не виходила. Крім того, з 06 червня по 14 червня 2014 року перебувала на лікарняному, згідно листків непрацездатності від 06.06.2014 року та 10.06.2014 року і була звільнена в період тимчасової напрацездатності, просила поновити її на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.06.2014 року до дня фактичного поновлення на роботі. .
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2014 року позов задоволено частково. Змінено дату звільнення з роботи зазначену в наказі начальника Івано-Франківського обласного відділення (філії) комітету з фізичного виховання та спорту ОСОБА_5 №20-к від 05.06.2014 року про звільнення ОСОБА_2 та вважати днем звільнення 10.06.2014 року з замість вказаної з 06.06.2014 року.
Зобов'язано Івано-Франківське обласне відділення комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти та науки України провести донарахування заробітної плати по день звільнення ОСОБА_2
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про повне задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що працюючи на посаді головного бухгалтера в Івано-Франківському обласному відділенні комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України більше 40 років не вчиняла прогулу, так як в період з 26 травня по 02 червня 2014 року ОСОБА_2 скориставшись своїм правом, як особа пенсійного віку на беззаперечне право на відпустку, передбачене ст.25 ЗУ «Про відпустки» правомірно перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджує подана завчасно заява про відпустку від 19.05.2014 року. Крім цього, зазначає, що звільнення з роботи мало місце в період її тимчасової непрацездатності, що суперечить ст.40 КЗпП України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.
Представник Івано-Франківського обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту Міністерство освіти і науки України заперечила проти апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 з 26 травня по 02 червня 2014 року була відсутня на роботі без поважних причин, тому на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнена з роботи з дотриманням вимог закону. Однак, адміністрацією відповідача не правильно зазначено дату звільнення з роботи. У зв'язку з цим, суд змінив дату звільнення позивачка з роботи і визнав дату звільнення з роботи - 10.06.2014 року(08 та 09 червня вихідними днями).
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Івано-Франківським обласним відділенням Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України на посаді головного бухгалтера з і наказом адміністрації відповідача від 05.06.2014 року №20-К звільнена з роботи за прогул з на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. На час звільнення з роботи позивачка не була членом первинної профспілкової організації.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу, в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
Поважними причинами визначаються такі причини, що виключають вину працівника.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 179 цього ж Кодексу предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 26 травня по 02 червня 2014 року була відсутня на роботі без поважних причин. Зазначені обставини підтверджуються даними, які містяться в акті службового розслідування цього факту від 02 червня 2014 року та відмовою позивачка щодо дачі письмових пояснень з цього приводу (а.с.38). Про відсутність на роботі в зазначений період не заперечує також позивачка, посилаючись на те, що 19 травня 2014 року нею подана заява про надання відпустки без збереження заробітної плати як особи право на яке передбачене ст.25 ЗУ «Про відпустки».
Суд першої інстанції обґрунтовано відхили доводи позивачки про поважність причин відсутності на роботі - подання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, оскільки заява про надання такої відпустки не погоджено з керівником адміністрації відповідача та ним не видавався наказ про надання відпустки, як передбачено ст.84 КЗпП України та ст.26 Закону України «Про відпустки». Зокрема,за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом. Крім цього, суд правильно визнав недостовірним поданий позивачкою табель обліку робочого часу (а.с.56), так як такий табель самостійно нею складений і підписаний і зазначені в ньому дані спростовуються вищевказаними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ про звільнення позивачки з роботи з 06 червня 2014 року виданий 05 червня 2014 року. Про своє звільнення з роботи позивачці стало відомо 06 червня 2014 року (а.с.42), після чого вона 13 год. 30 хв. виклинала лікаря і була оглянута на дому 0 17 год. 30 хв. та їй виписаний листок непрацездатності, який 07 червня 2014 року закритий. 10 .06.2014 року о 9 год. 30 хв. позивачка оглянута комісією лікарів та визнана працездатною.
У зв'язку з цим, правильним є також висновок суду першої інстанції щодо зміни дати звільнення позивачки з роботи зазначеної в наказі начальника Івано-Франківського обласного відділення (філії) комітету з фізичного виховання та спорту ОСОБА_5 №20-к від 05.06.2014 року про звільнення ОСОБА_2 та вважати днем звільнення 10.06.2014 року з замість вказаної з 06.06.2014 року, оскільки пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.93 N 110, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування справедливого і по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.
Колегія суддів вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2014 року в даній справі залишити без змін Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.Д.Фединяк
Судді: Р.Й.Матківський
А.І.Шишко