ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
22.01.07 Справа № 12/241-3354
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.
з участю представників:
від скаржника (відповідач) –не з’явився
від позивача –Шмигельська О.В.
розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 09.11.2006 року вих.№73924/7/10-015
на постанову господарського суду Тернопільської області від 12.10.2006 року (підписана 25.10.2006 року), суддя О.С.Скрипчук
у справі №12/241-3354,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль», м.Тернопіль
до відповідача Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.08.2006 року №0000572303/0/51386
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 12.10.2006 року по справі №12/241-3354 задоволено позов ТзОВ «Доброслав-Тернопіль». Визнано нечинним рішення Тернопільської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.08.2006 року №0000572303/0/51386.
Суд першої інстанції при винесенні постанови зазначає про те, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме здійснення торгівельної діяльності продуктами харчування через касу підприємства за адресою с. Острів по вул. Промислова,1, за період з 01.08.2005р. по 31.03.2006р. без одержання відповідного торгового патенту, вартістю 80 грн. за місяць та вказує на те, що як зазначено в акті перевірки позивач здійснював торговельну діяльність продуктами харчування через касу підприємства.
Проте, господарським судом відзначено те, що згідно ч. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності у пунктах продажу товарів, а каса підприємства в розумінні ч. 3 ст. 3 вищевказаного Закону не відноситься до пунктів продажу товарів підприємства.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Тернопільської області від 12.10.2006 року по справі №12/241-3354 скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові ТзОВ «Доброслав-Тернопіль»відмовити.
Зокрема, скаржник вказує на те, що відповідно до п.6 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” визначено, що для реалізації м’ясопродуктів: яловичини та свинини не потрібно торгового патенту, проте, як зазначає скаржник через касу позивача проводилась реалізація субпродуктів, та вказує на те, що згідно Державного класифікатора продукції послуг ДКО16-97, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року №822 встановлено чітке розмежування понять м’ясопродуктів: яловичина, свинина, субпродукти харчові.
Апелянт звертає увагу суду на те, що ТзОВ «Доброслав-Тернопіль» проводило реалізацію м’ясопродуктів (яловичина, свинина, субпродукти харчові) різних категорій, які чітко розмежовані і регламентовані Державним класифікатором продукції послуг ДКО16-97 та зазначає, що реалізація без торгового патенту субпродуктів харчових законодавством не передбачено.
Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з’явився, проте надіслав суду клопотання, в якому просить розгляд справи відкласти у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
Представник позивача проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечував, просив постанову господарського суду Тернопільської області від 12.10.2006 року по справі №12/241-3354 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу (вих.№193 від 07.12.2006 року).
Представник позивача вказувала на те, що необхідність придбання патенту виникає лише при наявності двох обов’язкових умов –це здійснення торгівельної діяльності та здійснення такої діяльності через пункт продажу товарів.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
Тернопільською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ТзОВ „Доброслав-Тернопіль” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.05.2005 року по 31.03.2006 року, за результатами якої 08 серпня 2006 року складено Акт №14026/23-420/33282246.
В Акті перевірки зазначено, що позивачем придбано торговий патент №248490 за період з 01.11.2005р. по 31.10.2006р. на магазин за адресою с. Острів, вул. Промислова,1, для здійснення роздрібної торгівлі продуктами харчування. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме здійснення торгівельної діяльності продуктами харчування через касу підприємства за адресою с. Острів по вул. Промислова,1, за період з 01.08.2005р. по 31.03.2006р. без одержання відповідного торгового патенту, вартістю 80 грн. за місяць.
На підставі вищевказаного акту перевірки Тернопільською ОДПІ 17 серпня 2006 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000572303/0/51386, яким до позивача за порушення ч.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” на підставі п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 1280 грн.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
У преамбулі Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” зазначено, що цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб’єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” - об’єктом правового регулювання є, зокрема торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України. Суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню є юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи, які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою цією статтею.
За нормами вищевказаного Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки, підставою прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, є порушення позивачем ч.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльністю у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Згідно представленої довідки №07-106 Головного управління статистики у Тернопільській області, яка міститься в матеріалах справи - Товариство з обмеженою відповідальністю „Доброслав-Тернопіль” здійснює діяльність по виробництву м’яса, м’ясних продуктів, оптова торгівля живими тваринами, м’ясом та м’ясопродуктами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.
Без придбання торгового патенту згідно ч. 6 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва яловичини та свинини, а також згідно ч. 10 ст. 3 Закону не потребує патентування реалізація суб’єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративній приміщення цього суб’єкта.
Як зазначено у висновках Акту перевірки від 08.08.2006р. ТОВ „Доброслав-Тернопіль” здійснювало торговельну діяльність продуктами харчування через касу підприємства.
Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності у пунктах продажу товарів. Проте, каса підприємства в розумінні ч. 3 ст. 3 Закону не відноситься до пунктів продажу товарів підприємства.
Одночасно слід зазначити, що згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., акт виїзної планової перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених в ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень законодавства, факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податкового обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Однак, в порушення вищенаведеного, акт перевірки Тернопільської ОДПІ, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення не містить чіткого викладу обставин з посиланням на первинні документи.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
у х в а л и в:
Постанову господарського суду Тернопільської області від 12.10.2006 року по справі №12/241-3354 залишити без змін, а апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ –без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.