УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 876/11882/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Затолочного В.С.,

суддів - Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 14.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - Відповідач, Управління ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 14.11.2014 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій як постраждалому І категорії, інваліду ІІ групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у період з 28 квітня по 02 серпня 2014 року; зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплатити Позивачу відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Перерахунок та виплати здійснити з урахуванням проведених виплат з 28 квітня по 02 серпня 2014 року включно, виходячи з визначеного частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімального розміру пенсії за віком.

Не погодившись із даним судовим рішенням, Управління ПФУ оскаржило його в апеляційному порядку.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що виплата належних Позивачу сум здійснювалася у 2014 році відповідно до чинного законодавства. Тому Управління ПФУ просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Справа відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядалася в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. При цьому суд виходить з наступних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачу встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з аварією на ЧАЕС.

ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІ групи, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ в редакції від 06 червня 1996 року встановлювалось, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія для цієї категорії осіб визначалась на рівні 75% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 50, 54 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, яка рішенням Конституційного Суду України № 10рп-/2008 від 22 травня 2008 року визнана неконституційною.

Отже, відповідно до статті 152 Конституції України Закон № 796-ХІІ у період спірних правовідносин діяв в редакції від 06 червня 1996 року.

Разом з тим, відповідно до Законів № 4282-VI від 22 грудня 2011 року, № 5515-VI від 06 грудня 2012 року норми і положення статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ у 2012 та 2013 роках застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року цю законодавчу практику визнано такою, що відповідає Конституції України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з наступними змінами зокрема визначено розміри пенсійних виплат інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Однак відповідачем не враховано, що Кабінету Міністрів України надавалось право встановлення розміру пенсійних виплат інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, Законами № 4282-VI від 22 грудня 2011 року, № 5515-VI від 06 грудня 2012 року виключно на 2012 та 2013 роки. Починаючи з 01 січня 2014 року відповідної законодавчої норми не було. Вказане положення прийнято Законом України № 1622-VII від 31 липня 2014 року і набрало чинності 03 серпня 2014 року.

Таким чином, встановлено, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу основної та додаткової пенсії у період, який є предметом судового розгляду, керувався лише підзаконними нормативно-правовим актом, не враховуючи при цьому положень статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Така практика не відповідає визначеним Конституцією України принципам правої визначеності, ієрархічності дії нормативно-правових актів тощо. Закони України мають вищу юридичну силу перед підзаконними актами, якими, зокрема, є постанови Кабінету Міністрів України.

З огляду на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 як особі-інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, вказавши, що розрахунок необхідно проводити, виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", адже іншого механізму визначення мінімального розміру пенсії за віком законодавством не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи,дав їм належну правову оцінку та вірно застосував відповідні норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про підставність пред'явленого позову.

Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 14.11.2014 року по адміністративній справі № 162/1092/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: З.М. Матковська

В.М. Каралюс