ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2015 року Справа № 904/8410/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.
секретар судового засідання : Назаренко С.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Букоємський Р.В. (дов. № 14-138 від 13.05.14 р.);
від відповідача: Вошколуп В.Г. (дов. № 53/016-юр від 19.01.15 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014р. у справі № 904/8410/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" м. Дніпродзержинськ
про стягнення 8 120 831,10 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 09.12.2014 р. у справі № 904/8410/14, яке підписано 15.12.2014 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Ніколенко М.О.), частково задоволено позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" м. Дніпродзержинськ про стягнення 8120831,10 грн.
Вказаним рішенням стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" м. Дніпродзержинськ на користь публічного акціонерного товариства " Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ 5 705 174,59 грн. - основної суми боргу, 1 292 944,15 грн. - пені, 355 122,41 грн. - 3% річних, 742 076,07 грн. - інфляційних втрат, судовий збір в розмірі 72 848,60 грн.
В решті позову відмовлено.
Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" не погодилося з вказаним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно та не всебічно досліджено всі обставини та матеріали справи.
Відповідач зазначає в скарзі, що відповідно до п.3.3 Договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
На виконання умов Договору Покупець кожного місяця, в передбачені п.3.4 договору строки, направляв Продавцю підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначалися фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти передавалися останнім для подальшого узгодження, підписання та направлення до НАК «Нафтогаз України» ПАТ «Дніпропетровськгаз», яке у свою чергу, направляло підписані Акти безпосередньо на адресу НАК «Нафтогаз України».
Відповідач вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи ПАТ «Дніпроазот» щодо своєчасного надання позивачу зазначених актів, не надав їм належної юридичної оцінки, чим порушив вимоги ст.ст. 43, 34. 43 ГПК України.
Скаржник зазначає, що Продавець свої зобов'язання щодо повернення Покупцеві підписаних зі свого боку та скріплених печаткою примірників оригіналу актів, в передбачені п.3.4 Договору строки не виконував, письмову мотивовану відмову від підписання цих актів не надав. У зв'язку з чим повна оплата поставленого (переданого) Продавцем природного газу була здійснена лише після отримання цих актів.
Відповідач вважає розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних необґрунтованим, оскільки позивачем неправильно був визначений період прострочення.
Крім того, відповідно до пунктів 3.4, 6.1 спірного Договору взагалі неможливо встановити певний строк виконання зобов'язання, так як обов'язок остаточного розрахунку за придбаний природний газ залежить від строку оформлення актів приймання-передачі природного газу. При цьому в п.3.4 Договору не встановлений граничний термін виконання зобов'язання після отримання належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу.
ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відзив на апеляційну скаргу не надало, а в судовому засіданні просило залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає рішення законним.
В судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.2015 р. до 10 год. 25 хвлн.
05.02.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, матеріалами справи установлено, що між "Національної акціонерної компанією "Нафтогаз України" (Продавець) і публічним акціонерним товариством "ДНІПРОАЗОТ" (Покупець) укладено договір №13/2377-БО-5 купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 р.
Відповідно до п.1.1 договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст.10 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ, який продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами. Продавець передає Покупцеві з 01 січні 2013 по 31 грудня 2013 газ обсягом до 5535,00 тис. куб.м. (п.2.1 договору).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Умовами пункту 3.4 договору сторони встановили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період. За який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 7.3. договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Продавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).
На виконання умов договору, позивачем протягом січня-грудня 2013 поставлено відповідачу природний газ в обсязі 4 368,094 тис.м3 на загальну суму 20219299,25 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с. 24-35).
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач порушив умови договору. Оплату отриманого природного газу здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.36-37). Внаслідок цього, у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 5 705 174,58 грн.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не доведено у встановленому законом порядку повернення ним підписаних актів приймання-передачі відповідачу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги вищевикладене.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 292 944,15 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача 1 292 944 грн. 15 коп. пені, 355 122 грн. 41 коп. - 3 % річних та 742 076 грн. інфляційних втрат, так як, відповідно до пунктів 3.4, 6.1 договору, матеріалами справи не доведено строк виконання зобов'язання за договором, оскільки обов'язок остаточного розрахунку за придбаний природний газ залежить від строку оформлення актів приймання-передачі природного газу.
Пунктом 3.4 договору не встановлений граничний термін виконання зобов'язання після отримання відповідачем від позивача належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу.
Умовами договору не встановлені випадки, якщо акт приймання-передачі газу буде оформлено пізніше ніж 14 днів після місяця постачання газу.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що Продавець не пізніше 8-го числа за місяцем продажу газу зобов'язаний повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта. Підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову.
Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Оскільки акти приймання-передачі газу підписані сторонами, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача заборгованість за поставлений газ в сумі 5 705 174 грн. 59 коп.
Оскільки з матеріалів справи неможливо встановити початок перебігу строку платежу, колегія суддів вважає, що неможливо розрахувати пеню, 3 % річних та боргу з урахуванням інфляційних втрат, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
На підставі вищезазначеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" м.Дніпродзержинськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 р. у справі № 904/8410/14 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" м.Дніпродзержинськ на користь публічного акціонерного товариства " Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ 5 705 174,59 грн. - основного боргу, 36540 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ на користь публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" м. Дніпродзержинськ 913 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Дніпропетровської обл., відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України, видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови виготовлено 10.02.2015 р.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді О.С. Євстигнеєв
І.М. Кощеєв